Святошиного Старий Житомирський шлях Київ 2008 На обкладинці: Диліжанс обіч поштової станції на Подолі
|
|
Скачати 1.69 Mb.
|
Лук`янівкаturizm.kiev.ua/ua/tour/kyiv/lukniv/4fb435a1.htm
Найбільший у Києві кінотеатр "Київська Русь", відкритий у 1982 р. (арх. В. Таєнчук, М. Босенко). Його великий зал розраховано на 1600 глядачів, малий – на 300. Фасад з боку вул. Артема прикрасила монументальна композиція на честь засновників Києва – Кия, Щека, Хорива й їх сестри Либеді (ск. М. Обезюк, худ. Г. Корень). Нині, коли відвідання кінотеатрів значно скоротилося, у "Київській Русі" відбуваються концерти, виставки, ярмарки тощо. За кінотеатром вулицю Артема перетинає вулиця Глибочицька, що сполучує Лук'янівку з Подолом. Свою назву вона отримала від Глибочицького струмка, що колись протікав на дні глибокого яру. Вздовж вулиці здавна склалася промислова забудова. Свого часу найпомітнішим тут був дріжджовий завод товариства братів Чоколових по вул. Глибочицькій, 15 (1872 р.). Але нині найбільшим підприємством не тільки вулиці, але й усієї Лук'янівки є виробниче об'єднання "Артем" на розі вул. Глибочицької та Мельникова. Засноване у 1892 р. як приватна майстерня, воно, зрештою, перетворилася на значний промисловий комплекс, чия продукція має попит як в оборонній галузі, так і у масовому споживанні.   Чайна та фасад Народного дому   Будівлі трамвайного депо Важливим торговельним і транспортним вузлом є Лук'янівська площа, серце якої – ринок. У 1997 р. тут було відкрито станцію метро. До станційного павільйону примикає перший в Україні ресторан швидкого харчування мережі "Макдональдс". На площу виходить колишній Лук'янівський народний дім – ефектна будівля по вул. Дегтерівській, 5 у вигляді старовинного терему (арх. М. Артинов, 1899-1903 рр.). Його спорудило місцеве Попечительство про народну тверезість, прагнучи відволікти людей від "зеленого змія". Тут були влаштовані дешева їдальня з чайною, бібліотека-читальня, загальноосвітні курси, лекційно-театральний зал на 585 місць, а також амбулаторія та нічліжка. У спектаклях брали участь знані українські актори І. Мар'яненко, Л. Гаккебуш, Лесь Курбас та ін. Пізніше тут було влаштовано Клуб трамвайників, Будинок культури електротранспортників. Далі розташований Лук'янівський трамвайний парк, заснований у 1890-91 рр. Тут збереглися корпуси поч. ХХ ст. у стилі модерн: контора та будинок першої у місті дизель-електричної станції (інж. К. Остроградський, 1909-10 рр.). У сквері на площі встановлено пам'ятний знак на честь працівників трамвайного депо, котрі загинули під час Великої Вітчизняної війни (ск. Н. Дерегус, арх. О. Стукалов, 1983 р.). Звідси близько 1891 р. на маршрут Хрещатик – Велика Житомирська – Сінний базар – Львівська вулиця – Дорогожицька – церква святого Федора (нині район Кабельного заводу) виїхали перші у всій Російській імперії електричні трамваї. Територія Лук'янівського трамвайного парку відокремлюється шумозахисною стіною від комплексу Центрального госпіталю МВС України. Ще одна відома тутешня назва сповнена трагізму. Це – Лук'янівська в'язниця, або, як її називали раніше, Лук'янівський тюремний замок. Головну споруду комплексу зведено у 1863 р. (арх. М. Іконников). Крім звичайних кримінальних злочинців, тут перебувало чимало ідейних борців, котрих переслідували царська влада або радянський режим. Можна пригадати, зокрема, що в'язнями Лук'янівського тюремного замку були народники М. Кибальчич, В. Осинський, марксисти А. Луначарський, Г. П'ятаков, М. Урицький, О. Шліхтер, анархістка Ф. Каплан, діячі українського патріотичного руху В. Винниченко, М. Грушевський, С. Єфремов та багато інших. За незалежні погляди до тюрми у роки царату потрапляли філософ М. Бердяєв, історик Є. Тарле. Тут С. Богомолець, ув'язнена у справі "Південноросійського робітничого союзу", народила сина – майбутнього президента Академії наук УРСР О. Богомольця. Чималого розголосу свого часу набула зухвала втеча з Лук'янівської в'язниці 11-ти розповсюджувачів газети "Іскра" (1902 р.), серед яких були відомі революціонери М. Бауман, М. Литвинов, Й. П'ятницький. У сталінські роки Лук'янівська тюрма була одним з коліщаток машини тоталітарного терору, місцем катувань і розстрілів. Тут за сфабрикованими справами було ув'язнено діячів української культури – М. Вороного, М. Зерова, Г. Косинку, Д. Фальківського та багатьох інших. |
Схожі:
|
«Тариф и на послуги і р о боту в мережі «І нтернет на Подолі» П і дключен ня Вартість підключення вказана для будинків, вже під’єднаних до мережі «Інтернет на Подолі». При підключенні до мережі нового будинку... |
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ Х Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика (далі Конкурс) серед учнів ПТНЗ області на базі ДПТНЗ „Житомирський професійний... |
|
Система централізованого водопостачання м. Києва включає Дніпровську,... На сьогодні середньодобова подача води в водопровідні мережі міста складає біля 900-1000 тис м3/добу, з них: Дніпровська водопровідна... |
Васи́ль Костянтинович Королів (Старий) Васи́ль Костянтинович Королів (Старий) (4 лютого 1879, с. Ладин Прилуцького пов. Полтавської губернії. – †2 грудня 1941, Прага) —... |
|
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА... Тараса Шевченка: підсумки за 2007 рік і завдання на 2008 рік заслухана на засіданні Комісії Вченої ради з організації наукової роботи... |
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА... Тараса Шевченка: підсумки за 2007 рік і завдання на 2008 рік заслухана на засіданні Комісії Вченої ради з організації наукової роботи... |
|
Стара синагога на Подолі (стояла трохи вище від сучасного музичного... Подолі (стояла трохи вище від сучасного музичного училища) вражала довершеністю строгих готично-ренесансних форм. У її архітектурі... |
Valentyna Sawchuk (nee Riznychenko), b. 1925 іn Sahaidak, a small... Різниченко, і я народилася на Полтавщині, на малій станції Сагайдак. Про Сагайдак згадує Підгайний в своїй книжці “Чорні діла Кремля,... |
|
Ф. П. Величко, А. Ріхтегар КРИВІ БЛИСКУ, ПОКАЗНИКИ КОЛЬОРУ, ФАЗОВІ... Лі. Спостереження проведені на 70-см рефлекторі Чугуївської спостережної станції НДІ астрономії Харківського національного університету... |
Вища освіта в Україні» НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА 3атверджено Міністерством... Н32 Національна економіка: Підручник. 3а ред проф., к е н. П. В. Круша. К.: Каравела; Піча Ю. В., 2008. 416 с |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua