|
Скачати 1.69 Mb.
|
Михаил КАЛЬНИЦКИЙ, Гилярий ЛАПИЦКИЙКиевский адрес генерала ВатутинаКиевские ведомости, 2003 kv.com.ua/index.php?article=14740&number_old=2931 Хрущов був членом військової ради Воронезького, а потім 1-го Українського фронтів, якими командував Ватутін; в листопаді 1943-го вони разом звільняли Київ. Так сталося, що в день свого 50-річчя, 17 квітня 1944 року, Микиті Сергійовичу довелося брати участь в скорботній церемонії розставання з бойовим товаришем, загиблим від ран. Для генерала, що зіграв ключову роль у розгромі окупантів на землі України, була відроджена традиція революційної пори: його поховали в Маріїнському (Радянському) парку. Пізніше на могилі Миколи Ватутіна було встановлено пам'ятник. Автором монумента вважається Євген Вучетич. Є, втім, відомості, що маститий скульптор відтворив лише голову генерала, яку прикріпили до фігури, виготовленої помічниками. Мало хто знає, що пам'ятник стоїть неподалік будинку, де до війни мешкав генерал Ватутін. Жовтень 1943 р.: Павло Рибалко, Микола Ватутін, Костянтин Москаленко Прощання соратників: Микита Хрущов ховає Миколу Ватутіна (фото з ЦДАКФФД ім. Г. Пшеничного) Особняк на Липській, 4. Фото зі "Зводу пам'ятників історії та культури України" Одним з найкрасивіших будинків столичного центру по праву вважається двоповерховий особняк на вулиці Липській, 4 (колишній № 6). Нинішнього свого вигляду він набув у 1896 році, коли був перебудований архітектором Андрієм Крауссом для цукрозаводчика Маркуса Закса. При радвладі тут влаштували квартири для командного складу. Наприклад, на початку 20-х років в особняку мешкав командуючий київського військового району Іона Якір. А у 1937-м в квартирі № 3 цього будинку оселився Микола Ватутін, призначений заступником начальника штабу київського військового округу. За рік потому він очолив штаб. Разом з Ватутіним на Липках мешкала і його родина. Донька Олена стала ученицею 51-ї школи (тепер тут ліцей міжнародних відносин на нинішній вул. Орлика, 13). Один з авторів цієї публікації, що вчився в тій школі, добре пам'ятає Олену Ватутіну, а його брат Лазар Лапіцький сидів з нею за однією партою. Товариші по навчанню часто відвідували Олену в її квартирі. Дітей в цій сім'ї приймали запросто, сам Ватутін відносився до гостей дочки з великою теплотою. Мати її однокашника, Густа Лапіцька, дружила з Тетяною Ватутіною, дружиною начальника штабу. Тетяна Романівна, колишня сільська батрачка, тільки після заміжжя навчилася грамоті. В її освіті були помітні прогалини, і Густа Германівна, що походила з інтелігентної ризької сім'ї і знала сім мов, по-приятельському допомагала їй підвищувати культурний рівень. В 1940-му Миколу Ватутіна перевели до Москви на посаду заступника начальника Генерального штабу. Незабаром почалася війна, в ході якої яскраво виявився видатний стратегічний талант генерала Ватутіна. За його безпосередньої участі здобуті грандіозні перемоги над вермахтом в Сталінградській битві, битві на курській дузі, при форсуванні Дніпра, в Корсунь-Шевченківській операції. Перед Ватутіним був зимушений відступити німецький фельдмаршал Манштейн, що славився серед гітлерівців як видатний стратег. Стосовно Миколи Федоровича можна сміливо процитувати вислів Наполеона про Раєвського: «цей генерал зроблений з матеріалу, з якого робляться маршали». Шостого листопаду нинішнього року нам належить урочисто відзначити 60-річчя звільнення Києва від фашистської окупації. Ще не пізно включити до списку святкових заходів увічнення пам'яті славного генерала-визволителя Ватутіна не тільки на місці його поховання, але й там, де він жив у нашому місті, – на фасаді особняка по вул. Липській, 4. Олена СЕДИК У будинку, зведеному для Ватутіна... Хрещатик 30/04/2004 kreschatic.kiev.ua/ua/2466/art/18560.html – Так склалося, що архітектора Анатолія Добровольського згадують переважно як одного з авторів забудови Хрещатика,– каже голова архітектурно-містобудівної ради київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Володимир Приходько.– А він, до речі, проектував доволі багато й успішно для Києва. Серед значних громадських об’єктів, як-от Будинок художника, були й камерні. Ось, приміром, особняк на вулиці Артема, 46. Історія самої споруди і людей, що в ній мешкали, доволі цікава. Члени редколегії фронтової газети "За Радянську Україну" за випуском чергового номера. Зліва направо: Микола Бажан, Ванда Василевська, Олександр Корнійчук. archives.gov.ua/Sections/Korniychuk_100 Невдовзі по війні, 1945 року, київський архітектор Анатолій Добровольський дістав завдання спроектувати будинок для сім’ї прославленого генерала Миколи Ватутіна. Місце під особняк вибрали неподалік від центру на тоді ще тихій вулиці Артема. Свого часу сюди вчащали прочани, бо до 1930-го тут стояла Вознесенська церква. Її обійстя із цвинтарем було обнесене вишуканою металевою огорожею з цегляною брамою у вигляді трипрогонної арки. Коли тодішня влада вирішила змінити призначення території, від храму лишилися рештки паркану. Все це врахував зодчий. Він і поєднав елементи українського народного зодчества з тогочасними новаціями. Двоповерхова цегляна споруда і досі вирізняється серед навколишньої забудови: облицьована керамічною плиткою, з напівкруглою ошатною відкритою верандою з колонами, черепичною покрівлею. Дах зроблено з великим виносом карниза, що спирається на дерев’яні різьблені крокви. Оздоблення фасаду доповнюють ліпні розетки та орнаменти між вікнами. Так склалося, що тут судилося мешкати не захиснику Києва Ватутіну, а письменникові Олександру Корнійчуку. Сюди він із дружиною Вандою Василевською переїхав у 1949 році з шостого номера Обсерваторної. Нині мало хто знає, що популярні п’єси, котрі ставили чи не всі театри Радянського Союзу, приміром, “Калиновий гай”, “Крила”, “Чому посміхалися зорі”, народилися в цій затишній оселі. Як свідчить доробок, плідно працювала і Ванда Василевська. Протягом трьох років вона написала головні твори – “Ріки горять” з трилогії “Пісні над водами” і повість “У тяжкій боротьбі”. Подружжя вело активний спосіб життя, підтримувало приятельські стосунки з київською й московською інтелігенцією. У великій вітальні нерідко засиджувалися Максим Рильський, Микола Бажан, Олесь Гончар, актори театру імені Франка. Гостювали в Корнійчука Олександр Фадєєв і мхатівці. Коли столицю України відвідали англійський письменник Прістлі й бразильський романіст Жоржі Амаду, їх також там радо приймали. Такі візити були подією, про них сповіщала преса. Воно й не дивно: Олександр Євдокимович був улюбленцем влади – обіймав чимало високих посад і мав нагороди партії та уряду. Академік Академії наук УРСР і СРСР, Герой Соціалістичної Праці, з 1946-го до 1953-го року він очолював правління республіканської Спілки письменників. Був першим заступником голови Ради Міністрів УРСР, членом Президії ЦК КПУ, головою Верховної Ради УРСР п’ятого-сьомого скликань. З 1950-го – член Всесвітньої ради миру. У 1957-му родина знаменитого драматурга переїхала на Печерськ. Там, на Шовковичній, 10, Корнійчук і Василевська оселилися в будинку для вершків радянської номенклатури. Особняк же невдовзі перетворився на дитячий осередок. Спочатку там були ясла, потім Палац новонароджених. У середині вісімдесятих містилася Київська рада в справах іноземних студентів. З 1992 року – українсько-американський фонд “Відродження”. Нині споруда є пам’яткою історії та архітектури. |
«Тариф и на послуги і р о боту в мережі «І нтернет на Подолі» П і дключен ня Вартість підключення вказана для будинків, вже під’єднаних до мережі «Інтернет на Подолі». При підключенні до мережі нового будинку... |
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ Х Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика (далі Конкурс) серед учнів ПТНЗ області на базі ДПТНЗ „Житомирський професійний... |
Система централізованого водопостачання м. Києва включає Дніпровську,... На сьогодні середньодобова подача води в водопровідні мережі міста складає біля 900-1000 тис м3/добу, з них: Дніпровська водопровідна... |
Васи́ль Костянтинович Королів (Старий) Васи́ль Костянтинович Королів (Старий) (4 лютого 1879, с. Ладин Прилуцького пов. Полтавської губернії. – †2 грудня 1941, Прага) —... |
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА... Тараса Шевченка: підсумки за 2007 рік і завдання на 2008 рік заслухана на засіданні Комісії Вченої ради з організації наукової роботи... |
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА... Тараса Шевченка: підсумки за 2007 рік і завдання на 2008 рік заслухана на засіданні Комісії Вченої ради з організації наукової роботи... |
Стара синагога на Подолі (стояла трохи вище від сучасного музичного... Подолі (стояла трохи вище від сучасного музичного училища) вражала довершеністю строгих готично-ренесансних форм. У її архітектурі... |
Valentyna Sawchuk (nee Riznychenko), b. 1925 іn Sahaidak, a small... Різниченко, і я народилася на Полтавщині, на малій станції Сагайдак. Про Сагайдак згадує Підгайний в своїй книжці “Чорні діла Кремля,... |
Ф. П. Величко, А. Ріхтегар КРИВІ БЛИСКУ, ПОКАЗНИКИ КОЛЬОРУ, ФАЗОВІ... Лі. Спостереження проведені на 70-см рефлекторі Чугуївської спостережної станції НДІ астрономії Харківського національного університету... |
Вища освіта в Україні» НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА 3атверджено Міністерством... Н32 Національна економіка: Підручник. 3а ред проф., к е н. П. В. Круша. К.: Каравела; Піча Ю. В., 2008. 416 с |