|
|
Скачати 333.22 Kb.
|
|
ВП НУБіП України «Боярський коледж Екології і природних ресурсів» Звіт З практики : З дисципліни «Моніторинг довкілля» Виконав: студент групи Е-31 ___________________ Перевірив викладач : __________________ Боярка 2012 Зміст :
Розділ 1. Визначення екологічного стану повітря Практичне заняття № 1. Тема: Оцінка запиленості повітря Запиленість повітря - важливий екологічний фактор. Небезпека пилу для людини визначається його хімічною природою, концентрацією, формою часточок, токсичністю, латністю сорбувати забруднювальні речовини. За розміром часточок пил можна розділити на дві групи: •Тонко дисперсний пил (порох), який складається з легких і рухомих часточок розміром до кількох десятків мікрометрів (1МКМ=(10)-3 MM.), який довго утримується в повітрі і в разі вдихання людиною може накопичуватися в легенях; • Грубо дисперсний пил, що складається з великих і важких часточок, який швидко осаджується з повітря. У закритому приміщенні в 1 cm ᶾ повітря може міститися до 10⁶ пилових часточок різних розмірів, токсичності, природи. Обладнання і матеріали: дистильована вода, 10%-й розчин хлоридної кислоти або сульфатної кислоти, терези аналітичні, лопатки для взяття зразків пилу, вимірник витрат повітря, мікроскоп з об'єктивом (х8), насос для просмоктування повітря (переносна радіаційна установка типу ПРУ), піпетка, скельце покривне і предметне скло для мікроскопа, секундомір, фільтри паперові типу АФА-10 з фільтротримачем (замість ПРУ можна використати водоструминний насос, який забезпечує всмоктування повітря з витратою не менше як 2л/хв.). Хід роботи 1. Визначення відносної запиленості повітря Наносять 1 краплю води на предметне скло. Встановлюють предметне скло у вибраному місці на 15 хв. Готують мікропрепарат, накривши краплю з осілими пиловими часточками покривним скельцем. Вміщують мікропрепарат на предметний столик мікроскопа. Встановлюють таке збільшення, щоб у полі зору мікроскопа була якнайбільша частина краплі. Підраховують кількість пилових часточок у краплі і описують їх якісний склад. Визначають кількість пилових часточок, що осіли протягом 15 хв. на поверхні краплі такої самої площі після витримування предметного скла з краплею в різних місцях одного й того самого приміщення, в різних приміщеннях. 2. Визначення якісного складу пилу Відбирають зразок пилу, піддіваючи лопаткою відклади пилу на «доріжці» завширшки 3-5 см. Переносять зразок з лопатки на предметне скло. Готують мікропрепарат сухого пилу, накривши зразок пилу покривним скельцем. Вміщують препарат на предметне скло мікроскопа і встановлюють таке збільшення, щоб у поле зору потрапила якнайбільша площа плям. Розглядають мікропрепарат під мікроскопом і описують зовнішній вигляд, форму, розміри, взаємне розміщення, колір часточок тощо. Піднімають покривне скельце препарувальною голкою, наносять на зразок пилу краплю розчину кислоти і відразу накривають покривним скельцем. Вміщують мікропрепарат на предметний столик, розглядають його під мікроскопом і описують зміни, що відбуваються зі зразком пилу в розчині кислоти. 3. Кількісне визначення концентрації пилу Зважують фільтр на аналітичних терезах з точністю до 0,1 мг і записують початкову масу m поч., мг. Вміщують фільтр у фільтротримач, який потім герметично закривають і приєднують до установки: фільтротримач з фільтром, витратомір, насос. Вмикають прокачування повітря з витратою 10-20 л/хв. Одночасно вмикають секундомір і визначають фактичну витрату повітря (в л/хв.). Прокачують повітря крізь фільтр не менше 1 год., визначаючи середню витрату повітря за час прокачування Q. Всього крізь фільтр бажано прокачати не менше як 2 м³ повітря. Виймають фільтр із фільтротримача знову зважують його m. Обчислюють масову концентрацію пила С за формулою: C=(m-m)*1000/Q*t, мг/кг де, 1000 - коефіцієнт перерахунку об'єму повітря з літрів у м³; t - тривалість прокачування повітря, хв. Обробка результатів і висновки І. Заносять результати проведених експериментів у таблицю 1 2. Аналізують отримані результати і доходять висновків: - Про якісний склад пилу:
Практичне заняття № 2. Тема : Оцінка запиленості листя дерев Пилові частинки можуть мати різний колір, розміри, хімічну природу, форму тощо. Потрапляючи на листя дерев, вони не лише створюють перешкоду для проходження сонячного світла, знижуючи інтенсивність фотосинтезу, отже, і первинну продуктивність рослин, а й можуть завдавати механічних пошкоджень гострими краями або спричинювати опіки та отруєння. Особливістю пилу є те. що він може бути нетоксичним, але, адсорбуючи на своїй поверхні газоподібні, паруваті чи рідкі сполуки, набуває зовсім інших властивостей і збільшує цим небезпеку як для рослин, так і для тварин та людей. Найбільше пилове забруднення повітря спостерігається поблизу кар'єрів, де видобуток корисних копалин ведуть відкритим способом, біля цементних, металургійних заводів часточки вуглецю, металів, ТЕС. Обладнання і матеріали: аналітичні терези, термостат, фарфорова ступка, мікроскоп, садовий секатор, пінцети, чашки для випарювання, предметні стекла з лункою, калька, вата, фільтрувальний папір, карта частини міста, що досліджується. Хід роботи 1. Визначення кількості пилу Листки одного виду тополі відбирають у позначених на карті місцях на висоті 1,5-2 м висота шару повітря, яке вдихає людина з 10-15-разовою повторюваністю по 100-150 шт. і використовуючи секатор. Одночасно відбирають листя тополі з чистої зони (контроль). Листя складають у пакети з кальки і переносять в лабораторію, уникаючи струшування пилу. 1 спосіб. У лабораторних умовах зважують шматочок вологої вати, загорнутий у кальку на аналітичних терезах з точністю до +0,0002 г. Листя тополі ретельно витирають шматочками вати з обох боків, розгортаючи її пінцетом, і зважують разом з ватою повторно (m₂). Масу m обчислюють як різницю між двома зважуваннями (m=/я, - m). Площу листка S обчислюють, вимірявши листкові пластинки уздовж (А) і впоперек (В) та помноживши результат на коефіцієнт к: S=A*B*k. Коефіцієнт к коливається для різних видів тополь від 0,6 до 0,66. Кількість пилу обчислюють за формулою: M=m/s, мг/см3
105 С˚ до сталої маси. Отримані дані заносять у таблицю:
М = m/s = 004/20,34 = 0,0002 мг/см3 M = 0,004 г M вати = 0,687 г M вати з пилом = 0,691 г Сухий пил у чашці розтирають скляною паличкою з водою (з розрахунку 1 г пилу на 25 мл їй). 2. Побудова карти забруднення пилом певної території Дані щодо запиленості листя на різних ділянках території (у відсотках від контролю) наносять на карту, подібні за забрудненістю ділянки з'єднують ізолініями і зафарбовують різними кольорами: червоним - зону найбільшого забруднення, оранжевим - меншого, жовтим - слабкого, зеленим - чисту зону. Висновок: На лабораторному занятті ми досліджували пил в аудиторії, з підвіконня та з вулиці. Кількість запилених частинок в аудиторії 8, а на вулиці – 110. Після додавання кислоти частинки зменшились до 5 та 83 відповідно. Визначили площу листків для визначення запиленості листя дерев - 0,0002 мг/см², 30% від контролю. Розділ 2. Визначення екологічного стану ґрунту Практичне заняття №:3. Тема: Відбір зразків ґрунту та підготовка їх до лабораторних досліджень. Мета: навчитися відбирати зразки ґрунту та підготовлювати їх до лабораторних досліджень. Завдання: відібрати зразки ґрунту методом конверту; підготувати змішану пробу фунту; провести підготовку змішаної проби для лабораторних досліджень; відібрати та підготувати середню пробу ґрунту. Матеріали: топографічна карта населеного пункту, лопати або бур, брезент, паперові пакети, прості олівці, етикетки, великі листки паперу, сита, пінцети, картонні коробки. ґрунт піддасться величезному антропогенному тиску, легко ушкоджується, порушується та відноситься до важко-відновних природних ресурсів. Ґрунт має властивість адсорбувати забруднюючі речовини з повітря. Доведено, що в середньому кожен квадратний метр поверхні за рік поглинає 6кг забруднюючих речовин з атмосфери. Особливої шкоди ґрунтам завдає хімічне забруднення, яке поділяють на два основні джерела: викиди підприємств промисловості, енергетики та автотранспорту та відходи багатьох галузей (площі під відходи, поля фільтрації, поля зрошення); хімічні засоби захисту рослин та добрива, що використовуються у сільському господарстві. Хід роботи Для екологічної оцінки ґрунту на досліджуваній території відбирають змішані проби методом конверту. Кожну змішану пробу приготуйте з 5 зразків, які відберіть із чотирикутної ділянки площею біля 200 м2( 14м х 14м). Окремі зразки фунту для одержання змішаної проби відберіть лопатою або буром на всю глибину орного шару (20 см) Першу пробу візьміть у центрі умовного чотирикутника, а потім навхрест від місця взяття першої проби відступіть 10 м і відберіть решту проб по кутах чотирикутника. Зібрані з одної ділянки окремі зразки ґрунту висипте на брезент, добре змішайте й відберіть змішану пробу масою не менше 1-1,5 кг, щоб вистачило для лабораторних досліджень. Змішану пробу помістіть в паперові пакети та покладіть етикетки з вказівкою номера ділянки або назви урочища, визначених за топографічною картою. Більшість аналізів проводять із ґрунтом, висушеним до повітряно-сухого стану. Приміщення для висушування ґрунту повинно бути сухим і чистим, щоб ґрунт не поглинав газів і парів. Для висушування до повітряно-сухого стану польові змішані проби ґрунту масою 1-1,5 кг розподіліть тонким шаром на листках паперу. Застосовуючи лупу, вилучіть із ґрунту корінці та різні включення. Час від часу ґрунт перемішуйте, подрібнюйте великі грудки руками і знову розсипайте тонким шаром для більш швидкого висушування, яке повинно продовжуватись кілька днів для доведення ґрунту до повітряно-сухого етану. Потім із ґрунту відберіть так звану середню пробу яку будете застосовувати для оцінки показників екологічного стану ґрунту. Для цього ґрунт вирівняйте на папері у вигляді квадрату та за допомогою лінійки поділіть діагоналями на 4 частини. Дві протилежних частини фунту змішайте, просійте через сито та використайте для аналізів запланованих у даний момент, а дві інших - для аналізів, запланованих на перспективу, або непередбачених аналізів, необхідність у яких може виникнути з часом. Середні проби зберігайте у картонних коробках, куди покладіть етикетку, де вкажіть дані про ґрунт. Другу етикетку наклейте на коробку. Практичне заняття № 4. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Тема : Повітря навколо нас. Значення повітря для людей, тварин, рослин Мета: розширити й поглибити уявлення дітей про значення і місцезнаходження повітря на Землі, про властивості повітря, формувати вміння... |
3 Закон дозволяє складати рівняння реакцій і здійснювати за ними розрахунки На думку Ломоносова, метали, що нагріваються, з’єднуються з корпускулами повітря, при цьому металева зола в посудині стає важчою,... |
|
Запорізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №75 Запорізької... Тема: Повітря. Властивості повітря (пружне, розширюється при нагріванні, стискується при охолодженні, погано проводить тепло) |
Оцінка здійснюється за середнім арифметичним суми рейтингів конкретного... ... |
|
КОНВЕНЦІЯ ПРО ТРАНСКОРДОННЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ НА ВЕЛИКІ ВІДСТАНІ Протокол про довгострокове фінансування Спільної програми спостереження й оцінки поширення забруднювачів повітря на великі відстані... |
«Оцінка потенціалу випускників середньої школи як ресурсу модернізаційних... Випускники переважно задоволені результатами навчання та рівнем отриманих навичок і знань, вважають себе достатньо підготовленими для... |
|
Тема: Вологість повітря. Хмарність. Мета «вологість повітря», «хмарність»; розвивати уміння і навички учнів розпізнавати форми хмар, візуально визначати міру хмарності; сформувати... |
Вогняне повітря (історія відкриття кисню) Уважно вивчав старі хімічні книги, про які навіть досвідчені аптекарі казали, що розібратися в них дуже складно. А господар аптеки... |
|
Золота рибка Сценарій вистави на екологічну тематику Діючі особи: М М: Чисте гірське повітря! Купуйте живу воду! Остання жива вода на землі! Парасольки від кислотних дощів – для всіх і для кожного!... |
Матеріали до заліку з німецької мови Ваших знань. Ви маєте отримати оцінку, яка разом з підсумковою рейтинговою оцінкою за семестр не може бути нижчою за 3,3 або 4,3... |