ОСОБЛИВОСТІ ОПИСУ ПРИРОДИ
Мета: ознайомити учнів з особливостями опису природи, формувати уміння послідовно описувати природу; збагачувати словник школярів, виховувати любов до природи, вміння спостерігати її
Хід уроку
І. Оголошення теми і мети уроку.
Навіть у найпрекрасніших своїх мріях
людина не може уявити собі нічого
прекраснішого, ніж природа.
(М.Вавилов)
ІІ. Мотиваційний етап
Розгляньте картини. Що на них зображено? Як ви думаєте, чому митці дуже часто звертаються до теми природи?
На сьогоднішньому уроці ми з вами повинні навчитися бачити, відчувати, розуміти природу. А що ви хочете досягнути на занятті ми зараз і вияснимо.
Метод незакінчених речень.
Тема уроку здалась мені …
Тому, що…
Природа для мене – це…
Мені здається, що сьогоднішній урок буде…
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Слово вчителя.
Опис природи складається із сукупності описів окремих предметів (неба, хмар, землі, трави, дерев, кущів і т. ін.).
«Відомим» в описі природи є назви цих предметів або їх частин. «Новим» є ознаки.
Наприклад:
В Н Н В Н В Н
Галявина невелика й затишна. Берези тут стрункі, трава духмяна.
Опис природи може бути складений як у науковому, так і в художньому стилях.
Мета наукового опису природи — об'єктивно й точно назвати одночасні або постійні ознаки предметів, з яких складається картина природи.
Мета художнього опису — створити образ побаченого, емоційно вплинути на читача або слухача.
У тексті наукового опису всі слова вживаються в їх прямому значенні. В описі художньому широко використовуються художні засоби (на уроках літератури діти здобули поняття про епітети, порівняння, уособлення. Епітети й порівняння відбивають ознаку предмета, тому в реченнях тексту - опису ці художні засоби виконують роль «нового»).
ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
Прочитати уривок. До якого типу мовлення слід його віднести? Чому?
Які предмети описав автор, щоб відтворити картину природи? Що є
«відомим» і «новим» у поданих реченнях?
Надворі вітряна осіння ніч. Низько у небі стримить, як золотий серп, пізній місяць. Він блискучий-блискучий, мов недавно викуваний. Через нього спотикаються хмаринки. Вони прудкі й рухливі, як рибки. На землю від хмар падають хвостаті тіні. Внизу видно дерева — заплакані й шумливі. Як загуде десь вітер, дерева тремтять і плачуть, як діти.
(За С. Васильченком.)
Прочитайте уривки. Визначити стиль кожного з них, свою думку довести. Якою є, на вашу думку, мета наукового опису природи і яка мета опису художнього? Яким чином мета відбивається на доборі виражальних засобів мови? У 2—3 реченнях художнього опису вказати «відоме» і «нове».
Степи — вкриті трав'янистою рослинністю рівнинні простори, де немає дерев. Більшість рослин у степу — посухостійкі. Найхарактернішою рослиною степу є ковила. Види ковили розрізняються довжиною ості, її опушеністю, характером листя. Листя ковили довге, вузьке, часто загнуте вдовж. Квітки непоказні, зібрані в рідку волоть.
(З Дитячої енциклопедії.)
Степ рівний, як долоня, широкий і довгий-безкраїй. Він тоне у й просторій просторості, у своїй зеленій траві, спершу аж темно - зелений, а чим далі — блідніший, голубіший, аж поки не сходиться з краєм блакитного неба, де, здається, він загинається угору і йде уже попід небом. Серед нього хвилі золотого сонячного світу і ходять, так і переливаються...
(За Панасом Мирним.)
Гра «Хто більше»
Пригадайте визначення епітета, порівняння, уособлення.
За три хвилини доберіть якомога більше епітетів та порівнянь до слів: небо, хмари, земля, трава, дерева, кущі
Прочитайте уривок, доведіть, що він є описом природи. Визначте стиль опису, свою думку обґрунтуйте.
Уночі була гроза, а ранок видався ясний на диво. Небо чисте, лагідне-лагідне. Сонце веселе, тепле, бадьоре. На бур'янах рясніли блискучими діамантами краплі нічного дощу, світились, як із золота ковані, листочки глухої кропиви, круто пахли високі буйні ромашки.
(За С. Васильченком.)
Прослухайте мелодію, опишіть, що ви відчули, якою уявили природу? Чому?
Доберіть епітети та порівняння, які допомогли б вам описати почуте.
(Учні слухають композицію «Пісня діамантових краплинок » )
V. Підсумки уроку.
1. Прослухайте вірш Дмитра Білоуса. Скажіть, що ви могли б додати до сказаного?
Якби потрапив я на форум природничий,
сказав би кожному: часу не трать,
а з юних літ бери собі за звичай
птахам, звірятам, квітам помагать.
Сказав би я від імені синички,
що стукає голодна у вікно,
що треба виставлять їй годівнички,
де насипать насіння і зерно.
Сказав би я від імені лелеки,
що мирно походжає по луках,
які його чекають небезпеки,
як ловить жаб в забруднених річках.
Та захистить себе не має змоги
ні птах, ні звір. Хто їх врятує? Хто?
Я вчора їжачка прибрав з дороги,
щоб не розчавило його авто.
До миру кличуть радіо й газети,
до злагоди у світовій сім'ї,
бо вже в Червоній книзі і планета
і треба дуже берегти її.
(Д.Білоус)
2.
Метод незакінчених речень.
Сьогоднішній урок був для мене…
Я дізнався(лася), що…
На уроці мені бракувало…
Сьогоднішнім заняттям я…, бо…
VІ. Домашнє завдання
Виписати з художньої літератури опис природи.
ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИРОДИ (усно)
Мета: навчати учнів переказувати текст розповідного характеру з елементами опису природи; розвивати вміння уважно слухати художній текст, переказувати його близько до змісту,сприяти збагаченню словника, удосконалювати навички самостійної роботи, виховувати любов до природи, навколишнього середовища.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап
1. З’ясування готовності учнів до уроку
Метод «Термометр»
2. «Побажай собі удачі».
ІІ. Оголошення теми і завдань уроку.
ІІІ. Основний зміст уроку
1. Прослухайте і відгадайте загадку.
Я на сонце дуже схожа –
Золотиста, ніжна, гожа.
Рано – вранці розквітаю,
Пелюстками всіх вітаю.
Відгадати вам неважко:
Що за квітка я? …
За якими ознаками ви здогадались про що йдеться в загадці?
А як би ви описали цю квіточку?(Відповіді учнів)
2. Послухайте, як описала ромашку Марія Познанська
Ромашка
На стрункій високій ніжці
Біля річки, на лужку,
У косинці-білосніжці
Стрів я квітоньку таку.
Ясним оком жовтуватим
Посміхалася мені...
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: — Ні!
( М. Познанська)
3. Розгляньте малюнок. Як ви думаєте, про що могло розмовляти кошенятко з ромашкою? Складіть уявний діалог між ними.
Робота над переказом тексту
1. Перше прочитання тексту переказу вчителем.
Сінокіс
Тимко косив повагом, махав косою і майже не відчував її в руках, така вона була легка. Раніше з кожним заходом по його тілу розливалася втома. Тоді Тимко перепочивав. Тепер же тіло його зробилося легке, сухе, зібране, як у птаха. Раніше, коли він переставляв босі ноги по щіточці трав'яного прикоріння, то відчував липку в'язь лугової землі. Тепер же земля під ногами була тепла, ласкава. Трава раніше здавалась йому похмурою, гнівною під нальотами вітру, стальною, як щось неживе. Тепер вона розступалася перед ним зеленою морською хвилею, як перед молодим богом. Трава розкривала свою потаємну красу. Зверху вона була суха, легка, як подих. А при самій землі притаїлись росинки і яскраво поблискували, як скло.
Хвилинами Тимко стримував косу, щоб не порушити цієї краси. Він милувався свіжістю зеленого роздолля, що плескотіло біля ніг.
Одного разу він зупинив косу, присів навпочіпки і обережно розгорнув пальцями густий кущик трави. У зеленому затишному храмі, на високому гінкому стебельці тут росла ромашка. Це, мабуть, була найпрекрасніша в світі квіточка. Вона була рівна, висока, з сумно нахиленою голівкою в білих ніжних прозорих пелюсточках.
Тимко так і залишив квітку з густим кущиком трави. Він обережно обкосив її і пішов далі.
(190 слів.) (За Григорієм Тютюнником.)
2. Словникова робота
Поясніть значення слів повагом, навпочіпки.
Доберіть синоніми до слів розступатися, плескотіти, гінкий, потаємний
Випишіть словосполучення з прикметниками, що вжиті в переносному значенні (легке тіло, ласкава земля, похмура й гнівна трава).
3. Колективна робота
Складання плану
Орієнтовний план переказу
1. Тимко косив повагом.
2. Тіло було легке, зібране, як у птаха.
3. Тепла й ласкава земля.
4. Трава розкривала потаємну красу.
5. Тимко милувався свіжістю земного роздолля.
6. Ромашка в зеленому кущику трави.
7. Найпрекрасніша в світі квіточка.
8. Тимко обкосив кущик і пішов далі.
4. На дошці записати: щіточка трав'яного прикоріння, липка в'язь лугової землі, присів навпочіпки, у затишному храмі.
5. Повторне читання тексту вчителем.
6. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.
7. Гра «Редактор».
Уявіть, що ви – редактор відомого українського видання. Вашій увазі запропонували кілька текстів. Прослухайте їх, зробіть свої висновки, скажіть, чий текст ви надрукували б в першу чергу? Чому? А який текс зовсім не допустили б до друку? Свій вибір обґрунтуйте.
ІV. Підсумки уроку
Бесіда:
Чи сподобався вам урок?
Якби у вас була можливість провести цей урок, що ви запропонували б своїм учням?
Чи задоволені ви результатом уроку? Чим саме?
V. Домашнє завдання.
ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИРОДИ (письмово)
Мета: навчати учнів переказувати текст розповідного характеру з елементами опису природи; розвивати вміння уважно слухати художній текст, переказувати його близько до змісту,сприяти збагаченню словника, удосконалювати навички самостійної роботи, виховувати любов до природи, навколишнього середовища.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап
1. З’ясування готовності учнів до уроку
Виготовлення стрічки настрою
ІІ. Оголошення теми і завдань уроку.
ІІІ. Основний зміст уроку
Розгляньте малюнки. Скажіть, хто на них зображений? Коротко опишіть побачене.
Якби ви були композитором, яку музику написали б до цих картин? Чому?
Доберіть синоніми до слова лелека.
Прослухайте уривок з вірша Василя Голобородька «Біла лелека: птах, який має чорний знак на білому». Скажіть, чи всі назви цього птаха ви чули?
Ти – чорногуз,…
Ти – і астер, і гастір, і гарист, і гайстер, і майстер, …
ти — і бацан, і боцок, і боцок, і боцан, і боцюн,
і боцюн, і боцюра, і боцян, і боцьок, і бочан,
ти — і бузок, і бузян, і бузько,
і бузько, і бузьок, і бузьок,
ти — і бусань, і бусев, і бусел, і бусель, і бусень,
і бусик, і бусил, і бусиль, і бусіль, і бусля,
і бусок, і бусол, і буська, і бусько, і бусько,
і бусьок, і бусьок, і бусьол,
ти — і буцел, і буциль, і буцоль, і бучак,
ти — і бушель, і бушла, і бушля...
Ми недарма торкнулися цієї теми, бо текст , який вам треба переказати, стосується саме цього птаха.
Робота над переказом тексту
1. Перше прочитання тексту переказу вчителем.
Біля ставу
Над ставом зеленіють верби. їхнє м'яке та тонке гілля хвилюється на вітрі. Верби то заспокояться на якийсь мент, а то шарпнуться в один бік, в другий, зігнуться, наче хочуть кинутися навтікача. В останню мить передумають, знову стоять на одному місці, тремтять і лякаються.
Дивні верби! В кожної, мабуть, душа страхополоха, бо чого б ото так боятися вітру!
Коло самої води походжають чорногузи. Походжають серед низької лепехи, ловлять жаб на мілкому. Ноги в чорногузів шпичакуваті, тонкі. Переставляють вони їх проворно, різкувато.
Птахи великі, а от не здаються важкими. Може, тому що на тоненьких довгих ніжках? А як гарно вони ходять поміж лепехи!
Переставляють лапи так, ніби кожного разу вибирають якнайкращу місцинку.
Наближаюсь до чорногузів. Висока трава хлюпочеться навколо мене, лугові ромашки сміються так, наче зустріли рідного... Один чорногуз подивився на мене і перебіг на безпечніше місце. А решта й не дивиться у мій бік, вишукує здобич.
Сонце весело сміється з мене, сяє широкою, сліпучою усмішкою.
(За Є. Гуцалом.)
2. Словникова робота
Дібрати синоніми до слів мент, шарпнутися, страхополох, безпечний.
3. Індивідуальна робота
Складання плану
Орієнтовний план переказу
1. Верби над ставом то заспокояться, то шарпнуться.
2. В кожній вербі душа страхополоха.
3. Чорногузи походжають на мілкому.
4. Птахи великі, а не здаються важкими.
5. Наближаюсь до чорногузів.
6. Сонце сяє сліпучою усмішкою.
4. Переказування тексту кількома учнями
5. Повторне читання тексту вчителем.
6. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.
7. Редагування написаного.
8. Переписування переказу в чистовик.
ІV. Підсумки уроку. Рефлексія.
Робота учнів з індивідуальними картками – анкетами.
Дайте відповіді на питання:
• Чи задоволений ти собою?
• Чи впевнений у правильності виконання завдання?
• У чому сумніваєшся? Чому?
• Яких знань тобі не вистачило? У чому відчуваєш прогалини?
• Над чим необхідно ще попрацювати?
V. Домашнє завдання.
ТВІР-ОПИС ПРИРОДИ ЗА КАРТИНОЮ
Мета: поглибити знання учнів про твір – опис, познайомити з особливостями опису пейзажу за картиною; повторити ознаки художнього стилю; формувати уміння описувати портрет у художньому стилі за картиною; збагачувати словник школярів новою лексикою; виховувати любов до рідного слова, чуття краси мови.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап
(з’ясування психологічної готовності учнів до уроку)
«Термометр»
ІІ. Оголошення теми уроку. Цілевизначення.
Слово вчителя.
Що за малюнок на папері?
Одчинені сінешні двері.
Кіт настовбурчивсь на піддашку:
Листок вільхи прийняв за пташку.
А далі – річка, бризки хвиль,
У дідуся зірвало бриль.
Що ж це таке? Пейзаж Миколі
Учора задано у школі.
Сьогодні ви, так як і герой вірша, який ви щойно прослухали, будете описувати природу за картиною.
Які знання вам для цього потрібні?
Яке завдання ви повинні виконати на уроці?
ІІІ. Вироблення навичок написання творів
Прочитайте, визначте стиль уривка, на підтвердження своєї думки вкажіть використані в уривку художні засоби. Яка їх роль в описі природи? Яким чином через добір епітетів та порівнянь передається душевний стан та настрій автора тексту? З'ясуйте настрій уривка.
Сумно в містечку восени. Низьке темно-сіре небо; не то ранок, не то вечір цілий день. Пронизуватий, холодний вітер, купи пожовклого, мокрого листя і дощик, дощик, дощик. Плачуть під ним вікна, плачуть стріхи, плачуть дерева, тини...
(За В. Винниченком.)
Прочитайте, з'ясуйте, як змінюється настрій уривка. За допомогою яких художніх засобів передано цей настрій? Використавши уривок у ролі початку, продовжіть опис природи (усно), зберігаючи закладений початком авторський настрій.
Над землею прокинувся ранок. Не ясним сонячним оком глянув він на неї після дощової ночі, а повіяв туманом, дихнув важкою парою.
Та тут пішов дрібний та тихий дощик, і стрепенулися ліси, радо підставили листя під дощові краплі. Зраділа зелена трава й підвела гострі листочки угору...
Слово вчителя.
Пишучи полотно, художники не тільки зображують картини природи, вони виразно передають власне ставлення до зображеного: захоплення або відразу, зачарування, здивування тощо. Крім того, кожен пейзаж перейнятий певним настроєм: радістю, сумом, розгубленістю, гнівом тощо.
Ставлення до описаного куточка природи, а також певний настрій передають і письменники. Якщо живописці увиразнюють свої почуття з приводу зображуваного за допомогою ретельно продуманого колориту полотна, то митці слова з цією метою використовують відповідним чином дібрані художні засоби.
Складаючи твір - опис за картиною, ви маєте не просто відтворити зображене на полотні словом, а знову-таки словом увиразнити власне ставлення до картини природи та передати відповідний настрій.
Презентація творчості І.Левітана, знайомство з його картиною «Золота осінь»
Підготовка до твору-опису природи :
Визначення теми майбутнього твору
Визначення основної думки майбутнього твору (захоплення, розчарування, замилування тощо);
Добір художніх засобів, які варто використати в тексті твору (словосполучення або речення, що включають епітети, порівняння та уособлення варто записати на дошці або на чернетках);
Складання плану майбутнього твору (слід врахувати, що перший пункт плану має відповідати зачинові тексту, останній — його кінцівці).
Усне колективне складання твору за планом
( У процесі «проговорювання» твору вчитель виправляє мовленнєві помилки, дає поради. Слід стежити за тим, щоб школярі не збивалися на відгук про картину як твір мистецтва, тобто не визначали основну думку полотна, не намагалися аналізувати колорит картини, не збивалися на розповідь про життєвий шлях художника або долю його творів. Мета твору-опису природи за картиною інша: передане художником на полотні відтворити засобами художнього слова, увиразнивши власне ставлення до описуваного.)
Письмова робота на чернетках.
Удосконалення тексту твору.
Переписування твору до зошитів.
ІV. Підсумки уроку. Рефлексія.
V. Домашнє завдання
Спостерігайте природу і прямуйте дорогою, яку вона вам вказує
(твір – опис природи на основі власних спостережень (усно)
Мета: повторити особливості побудови опису природи;
розвивати вміння складати твори – описи за власним спостереженням, образне
мислення, навички роботи в групах;
виховувати любов до природи, вміння спостерігати і розуміти її.
Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.
Урок – змагання.
Хід уроку
І. Оголошення теми і завдань уроку
(У класі налаштований мультимедійний проектор, звучить музика)
(Діти під музику читають вірші про різні пори року, а в цей час через проектор показуємо фотографії села в різні пори року)
І Мене завжди чомусь хвилює осінь
Ота, що небо тче із кришталю,
Ота, що сріблом наливає роси
І сторожує тишину в гаю.
Ота, що плахти золотить деревам,
І диво – шовком обпина лани,
Ота звичайна осінь – королева,
Суперниця вродливої весни.
ІІ Сипле, сипле, сипле сніг ,
З неба сірої безодні.
Міріадами летять
Ті метелики холодні.
Одностайні, мов жура,
Зимні, мов лихая доля
Присипають все життя,
Всю красу лугів і поля.
ІІІ. Люблю весну, та хто її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад.
І мов у сні , шепочуть листя губи
І квіти шлють солодкий аромат.
Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
Коли рида од щастя соловей
І заглядає сонце під повіки
У тишині задуманих алей.
ІV. Серед моря квітів, серед моря трав
Весело шуміти молодим вітрам
Серед моря квітів бджіл гудуть раї
Літо моє літо, співанки мої.
В смолах вітер гонить хвилі в далечінь
На безмежних гонах виграє ячмінь
О рожевий колір, смолок любий цвіт
Лугові і полю сонце шле привіт.
2. Слово вчителя.
«Мати перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінні горобину й калину, вона першою показувала, як плаче од радості дерево, коли надходить весна, і як у розквітлому соняшнику ночує сп’янілий джміль.» - так згадував своє дитинство М.П. Стельмах, який був зачарований природою, любив і оберігав її. Темою сьогоднішнього нашого уроку можуть послужити слова Ж.- Ж.Руссо «Спостерігайте природу і прямуйте дорогою, яку вона вам вказує».
На цьому уроці ми з вами спробуємо скласти твори – описи і створити власну картину природи.
ІІ. Мотиваційний етап
Мені дуже цікаво, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку. На дошці ви можете побачити дерево сподівань, але воно без листя. Листочки лежать перед вами. Нехай кожен з присутніх візьме листочок і напише, що він сподівається побачити, почути на уроці, про що дізнатися. Прикріпіть свої листочки до дерева.
ІІІ. Підготовка до написання твору – опису
Наш сьогоднішній урок буде не зовсім звичайним. Пропоную вам провести його у формі змагання, а для цього нам потрібно команди і журі.
В журі пропоную запросити:
_______________________________________,
_______________________________________,
_______________________________________.
Розподіл доручень у команді:
капітан;
секретар;
доповідач;
хронометрист.
Слово – вчителя
Твір – опис складається із сукупності описів окремих предметів. Подумайте і скажіть, із описів яких предметів буде складатися опис природи.
(Чіпляю на дошку листочки у вигляді хмаринок, де написано предмети, з яких складається опис природи)
Перший конкурс полягає в тому, що за 1 хвилину ви повинні дібрати якомога більше епітетів і порівнянь до того слова, яке виберете.
(Учні вибирають кружечки із словами. Ці кружечки кріпимо до дошки за той час, поки учні на папірцях у вигляді пелюсток пишуть завдання. При презентації роботи пелюстки кріпляться навколо кружечка, таким чином утворюється квітка)
(Підсумки журі)
Мабуть, найтонше вміють відчувати природу письменники. Нам неодноразово доводилось читати такі описи. Зараз ми подивимося наскільки уважно ви читали літературу в 5 класі. Ваше наступне завдання – прослухати текст і сказати, з якого твору текст і хто його автор.
… росте пишний сад, про який тільки в казках розказують. Там розстеляються зеленою скатертю луки з такою травою, як і на землі. Там були розкидані невеличкі, але пригорки, велика каміння. (…) І все місце було гарне, як рай: зеленіло гаями, лужками, садками , виноградом. («Запорожці»)
Ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався сумним, бо проміж чорноліссям було там чимало й сосон, а вони завжди веселять око тим вічнозеленим убранням. («Сосонка»)
Поляна ця, подзьобана струхлявілими пеньками, викружилася край осичняка, трохи на згірку. Ранньої весни вона перша вбралася квітами, і хутко тут виганялась така висока трава, що в ній, прилігши, лось міг сховатися до половини. Тепер поляна була пустельна, як і все навколо;
(«Лось»)
У бору снігу мало. То там, то сям проглядає крізь порошу трава з примерзлими до землі зеленими чубчиками, стримлять низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах. Тихо навкруги й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром з верховіття. Десь неподалік чути: цюк – цюк – цюк, - дятел порається.
(«Дивак»)
(Підсумки журі).
Для наступного конкурсу я попрошу підійти до мене капітанів. Для вас я підготувала особливе завдання. За якомога коротший час ви повинні скласти картинку, на якій буде зображена ваша пора року. (Конкурс на швидкість(капітани складають пазлина яких зображено пори року)
(Слово журі)
Наша мова багата на виражальні засоби. Вам треба навчитися шукати й використовувати для висловлювання найточніші відповідники, уникати набридливого повторення тих самих або спільнокореневих слів.
В наступному конкурсі вам необхідно дібрати якомога більше синонімів до речень: падає листя, падає сніг, падає дощ, падає проміння.
(Слово журі)
Напевне, коли ви спостерігаєте за природою, у вас виникають певні асоціації. Так от, за 1 хвилину ви повинні записати якомога більше слів – асоціацій, які виникають у вас при згадці про ту пору року, яка вам випала (представлення)
(Слово журі)
ІV. Складання твору - опису
Нарешті ми підійшли до останнього, але найголовнішого конкурсу. Завдання його – скласти твір – опис природи за власним спостереженням. При цьому ви повинні пам’ятати, що твір завжди складається з трьох частин, а також про те, що ви маєте не тільки відтворити засобами художнього слова улюблену картину природи, а й передати ставлення до описуваного, а ще дібрати гарну і влучну назву до вашого твору.
(презентація творів)
(Слово журі, нагородження команд).
V. Підсумки уроку
1. Рефлексивні картки для кожного учня.
2. Висновок з дерева сподівань.
3. Звернути увагу на картину, яка створена на дошці.
VІ. Оголошення домашнього завдання.
ТВІР-ОПИС ПРИРОДИ ЗА ВЛАСНИМ СПОСТЕРЕЖЕННЯМ
Мета: навчити учнів складати твори – описи, дотримуючись типу і стилю мовлення, поглибити знання про особливості побудови творів – описів; розвивати творчу уяву і зв’язне мовлення; формувати уміння доцільно добирати слова, логічно, послідовно викладати думки, користуватися образними висловами, художніми засобами, виховувати естетичні почуття, потяг до прекрасного.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Психологічний тренінг.
Під звуки класичної музики учні мовчки читають написані на дошці слова
Я – учень, я- особистість творча. Я не боюся висловити свої судження. Помилившись, міркую далі. Шукаю істину. Я хочу знати.
2. Робота над усвідомленням прочитаного.
Чи вдало дібрана музика?
Яку фразу передусім ви вділили б в записаному?
Чому?
Визначте основну думку записаного.
ІІ. Оголошення теми уроку. Цілевизначення.
Слово вчителя
Прослухайте вірш, скажіть, що, на вашу думку, ви будете робити на сьогоднішньому уроці?
Чи бачив ти осінні луки?
Чи добре їх запам’ятав?
Он дуб розкинув довгі руки,
Три вільхи дивляться на став.
Люби, плекай природу нашу,
Цвітінь, росою споєну.
Спостерігай красу пейзажу
Й малюй її по – своєму.
(Д.Білоус)
Які завдання стоять перед вами
ІІІ. Вироблення навичок написання творів
Прочитайте текст. До якого типу мовлення слід віднести уривок? Яку місцину зобразив письменник? З'ясуйте стиль уривка, свою думку доведіть, вказавши художні засоби. Який художній засіб є тут основним? Наведіть приклади уособлення, порівняння, епітетів. Яке ставлення митця до описаного передають ці художні засоби? Вкажіть вжиті письменником оцінні слова. Визначте настрій уривка.
Берези в селі Чорному стоять над ставом, мов соромливі дівчата, що вийшли купатись, роздяглися і спустили до колін свої білі сорочки. Ноги їх миє зелена вода ставу, стан обіймають сосни. Кучеряве гілля беріз цілують вечорами зорі, ранками — сонце. Тоді берези ще більше соромляться, закривають засмаженими руками- гіллям краєчки своїх очей і от-от пирснуть зо сміху. Але на них суворо дивиться дуб, гладить вітами лисину осокор, сумно хитає головою стара верба. Поговір шумить борами...
Соромом горять тоді берези: немає де сховатись, присісти. А сонце січе над ними червоний оксамит... Благодать Божа...
(За Г. Косинкою.)
2. До поданих слів дібрати епітети й порівняння. Усно ввести утворені словосполучення до самостійно складених речень описового характеру. Сонце, калина, ялина, береза, тополя, трава, кущ.
3. Скласти (усно) речення описового характеру, в яких персоніфікованими («оживленими») були б:
сонце, місяць, хмара, вітер, ліс, річка, хвиля, дорога.
Слово вчителя
У творі-описі за власним спостереженням ви маєте не тільки відтворити засобами художнього слова улюблену картину природи, а й передати ставлення до описуваного. І зробити це можна за допомогою відповідним чином дібраних художніх засобів та оцінних слів.
Орієнтовний план творчої роботи може бути таким:
1. Який куточок природи я люблю найбільше. (Або: Моя улюблена галявина (балка, берег, стежина, сад, сквер).)
2. Що запало у пам'ять:
3. Чому саме цей куточок природи припав мені до душі.
Частина тексту твору, що відповідатиме першому пунктові плану, буде зачином (обсягом, відповідно, 1—3 речення), останньому пунктові плану відповідатиме кінцівка тексту.
Основна частина тексту твору (пункт 2) має бути описом. У жодному разі не можна опис природи підміняти розповіддю (про те, як, скажімо, ходили в туристський похід або заблукали в лісі). Останньому пунктові плану (3) має відповідати невеликий роздум (на що, власне, й спрямовує слово чому). (Поданий зразок плану є лише орієнтиром, який має на меті полегшити творчу працю школярів.) Бажано дати творові вираз ну й цікаву назву, яка має бути співвідносною з темою або основною думкою тексту твору.
Опис може бути складений у науковому і художньому стилях. Мета художнього стилю – створити образ побаченого, емоційно вплинути на читача або слухача. А це можливо тільки тоді, коли ви будете щедрі на епітети та порівняння.
Усне колективне складання твору-зразка за планом.
Робота над твором на чернетках.
Удосконалення написаного.
Переписування творів до зошитів.
ІV. Підсумки уроку. Рефлексія.
Чи досягли ви поставленої мети?
Що вам вдалося на уроці?
Що не вдалося і чому?
V. Оголошення домашнього завдання.