|
|
Скачати 351.7 Kb.
|
Розповідь третя Добридень, Сонечко Семикрапочко! Вступна бесіда про сонечко Яка група серед тварин - найчисельніша? Які особливості зовнішньої будови мають комахи? Де вони живуть? Яких комах можна назвати корисними, а яких - шкідливими? Чи дотримуєшся ти думки, що в природі потрібні всі комахи так само, як й інші тварини? А це люди придумали для них такі "ярлики", поділивши їх на корисних і шкідливих. Позмагайтеся, хто знає найбільше різних комах. Що ви про них можете розповісти? Погодьтеся, що серед тих назв, що ви згадали, є чемпіон - комаха, яку знають усі. Це, безумовно, симпатичний жучок-сонечко. Одним із персонажів вашого підручника з природознавства буде Сонечко Семикрапочка. Чому в жучка така кумедна назва? А ви полічіть, скільки крапочок знаходиться на його червоненькій "одежині"? Будьмо знайомі: сонечко семикрапкове Усі бачили невеличкого жука із чорними крапками на оранжево-червоних надкрилах. Чому над- крила? Тому, що під ними знаходяться справжні крила, завдяки яким усі жуки літають. Якщо уважніше придивишся, то помітиш, що тіло у жучка- сонечка дещо округле й опукле зверху та пласке знизу. Він яскравий і блискучий, але на ньому є плями (кажуть, що на справжньому Сонці-зорі також вони є). Плям (крапочок) у нашого жучка всього сім і називають його вчені сонечком семикрапковим. (Тобі тепер зрозуміло, чому герой нашого підручника має ім'я Сонечко Семикрапочка). У російській, польській, французькій мовах його називають "божою корівкою", а в англійській мові — "жуком-леді". У багатьох народів ця комаха обожнювалася, а її родовід вели від богів. Це можна зрозуміти навіть із назви. Сонечко вважалося "священним", а якщо хтось його ненавмисне розчавить, або спричинить якусь іншу шкоду, то це було гріхом і віщувало лихо. Як відомо, числу "сім" також надавалося священне значення (пригадайте казки або влучні вислови, в яких присутнє число "сім"). У народі сонечко часто називали лагідно "Петриком". Врешті, спробуйте пригадати ще хоча б одну комаху, до якої зверталися так шанобливо по імені: "Петрику, Петрику! Полети на небо й покажи мені, де твоя хатка? Чи там? Чи там? Чи там?" З давніх-давен садили сонечко на долоню не тільки діти, а й дорослі, намагаючися довідатися залежно від його поведінки про погоду, урожай чи майбутню долю. У багатьох європейських країнах сонечко є символом щастя й успіху в житті. Симпатичний жучок-сонечко — справжній хижак І дійсно, незабутня зовнішність і спокійні рухи викликають загальну симпатію до сонечка. Однак миролюбний вигляд його оманливий. Сонечко семи- крапкове - справжній хижак, як тигр чи вовк — відважний мисливець на комах, які живляться рослинами. До його жертв належать попелиці та інші малорухливі, м'якотілі комахи, котрі живуть колоніями на різноманітних рослинах, переважно культурних, і завдають їм великої шкоди, висмоктуючи соки. Може тобі доводилося бачити молоді пагони черешні, абрикосів, персиків, груш і яблунь, покручені, й ніби притрушені сіро-чорним попелом? Ці пагони пошкоджені попелицями - злісними шкідниками рослин у садах, на полях та городах. їхні вороги - сонечка. А ворог наших ворогів - це, звісно, наш друг. Отож, сонечко семикрапкове належить до природних захисників рослин, наших союзників і друзів. Недарма його поважають за користь, яку воно приносить, рятуючи сільськогосподарські культури. Давайте придивимося, як відбувається полювання сонечка на попелиць. Жучок неспішно рухається вздовж гілки або стебла, залазить на листки, поки не натрапить на першу жертву. Хоч як жертва пручається, він однак швидко з нею розправляється, й рухається далі, переконаний, що поруч на цьому таки листку знаходяться й інші: дорослі особини, їхні личинки й яйця попелиць. Як ми вже зазначали, попелиці - комахи колоніальні, тобто селяться разом у великій кількості, завдаючи непоправних збитків урожаю. Поступово сонечко просувається у саму гущавину колонії попелиць, розправляючися із ними. Там, де пройшов наш герой, на листку видно доріжку, вільну від шкідливих комах. Наївшись досхочу, він робить невеличку перерву. Так за день жучок-сонечко знищує близько 50-60 попелиць. Часом, у пошуках попелиць сонечко забирається навіть під землю на коріння рослин. Коли воно, буває, опиняється на кущах картоплі, то, хоча й без особливого апетиту, але живиться яйцями колорадського жука. Життєвий "шлях" жучка-сонечка Попелиці невпинно смокчуть соки рослин і тому розмножуються дуже швидко, пошкоджуючи, все нові й нові пагони. Неподалік від колонії попелиць, або в самій колонії сонечка відкладають купки своїх яскравих, забарвлених у жовтогарячий колір, яєць. Із них на 7—8 день, якщо стоїть тепла погода, виводяться личинки. Вони мають веретеноподібну форму тіла, вкриті щетинками, темні з оранжевими плямами й швидконогі. Личинки безстрашно розгулюють, по'їцаючи спочатку найдрібніших попелиць, їхніх ніжних личинок і яйця. Підростаючи, переходять на більшу здобич, адже щелепи у них стають міцнішими. За ненажерливістю вони не поступаються дорослим жучкам. Коли личинки на 20-30-й день сягнуть у довжину близько 1 см, то поведінка у них різко змінюється. Вони раптом припиняють знищувати попелиць. Що то за диво? Чому в них пропав апетит та войовничість? Виявляється настала пора перетворюватися на лялечку. Тому вони прикріпляються до листка й повисають головою донизу, стискаються, скрючуються, завмирають і, нарешті, "одягаються" міцною оболонкою. Лялечка оранжево-червона або жовта з чорними плямами, чи навіть зовсім чорна. У повній непорушності й зовнішньому спокої проходить тиж- день-другий. Але зненацька тріскається оболонка й через щілину на світ вибирається молодий жучок- сонечко. Виявляється, спокій був оманливим, у середині відбувалося активне перетворення лялечки на дорослу комаху. Доросла комаха живе до двох місяців, відкладаючи близько 750 яєць. Сезонні зміни у житті сонечка Коли восени подмуть холодні вітри й почне опадати з дерев листя, жучки-сонечка зграйками, якщо за літо їх розмножиться багато, й поодинці, якщо їхня чисельність незначна, потягнуться на зимівлю в ліси, лісосмуги, в гори й інші віддалені куточки. Там під "ковдрою" з опалого листя вони переждуть у стані заціпеніння несприятливу пору року. Часто можна побачити їх під камінням, у щілинах, під корою дерев, а також між рамами вікон, або в якихось приміщеннях. Готуючись до зими, комахи стають надзвичайно ненажерливими. В другій половині літа трапляється спостерігати за масовими перельотами сонечок. При цьому вони летять величезними зграями на значній висоті. Несподівані перешкоди - злива, гроза, сильний вітер - заставляє їх робити вимушені посадки. Особливо важко їм долати водні перепони: великі річки, водосховища й моря. Узбережжя й навколишня земля вкривається тоді тисячами червоних комашок. З року в рік сонечка зимують в одних і тих самих місцях. Як це їм удається? Адже живуть вони недовго й щоразу прилітають на зимівлю наступні покоління комах, які ніколи тут не були раніше. Можливо, їм допомагає орієнтуватися стійкий запах спеціальних речовин, який залишився після попередників. Навесні, тільки устаткується (встановиться) тепла погода й на рослинах з'являться перші попелиці, сонечка вибираються із своїх укриттів. Неквапно вони почнуть розповзатися по всіх усюдах лісами, садами, городами і полями у пошуках здобичі. Чому жучки-сонечка такі відважні? Виявляється, що жучки-сонечка зовсім не ховаються від комахоїдних птахів — ворогів усіх комах. Це й не дивно, адже вони мають червоне попереджувальне забарвлення, яке застерігає голодних птахів: "Не їжте нас, ми — неїстівні". Під час небезпеки жук видавлює зі своїх "колін" - суглобів на ногах, крапельки "крові", жовтої рідини, що має різкий запах і гіркий смак, який дуже не до вподоби птахам. Якщо якесь нерозумне, недосвідчене пташеня ненароком ухопить до дзьоба червоненьке сонечко, то відразу ж з огидою виплюне його й на все життя знатиме, що жучків-сонечок вживати в їжу не рекомендується. Неприємна на смак і запах "кров" (тобто гемолімфа) багатьох комах-сонечок для більшості тварин - отруйна. Тому сонечка можуть дозволити собі вести такий відкритий і спокійний спосіб життя. Вважають, що отруйна жовта рідина, яку виділяють сонечка, має цілющу дію. Її ще у давнину використовували в народній медицині для лікування кору, зубного та інших видів болю. Ефективність цих "ліків" чекає наукового обґрунтування. Багато загадкового, незрозумілого й досі залишається в житті таких звичайних на перший погляд жучків-сонечок. Є що досліджувати спеціалістам у галузі ентомології — науки про комах. Наприклад, вчені намагаються налагодити розведення сонечок у штучних умовах для використання в боротьбі із попелицями та іншими шкідниками культурних рослин. Адже широке використання отрутохімікатів завдає непоправної шкоди природі. Гинуть від отрутохімікатів і сонечка. Натомість, в природі у цих комах ворогів небагато. Найбільш небезпечний із них - крихітний, довжиною менше за міліметр, їздець. (їздці належать до родини перетинчастокрилих, близьких родичів ос і бджіл, але ведуть паразитичний спосіб життя). Вони відкладають яйця в тіло лялечок і дорослих жучків-сонечок. Паразити розвиваються, поступово виїдаючи із середини свого господаря, поки він не загине. Розповідь четверта Поринемо у водну стихію в гості до Карасика Золотенка Близькі родичі: карась золотий і карась срібний У наших водоймах представлені два види карасів: карась звичайний, або золотий і карась срібний. Однак карась звичайний, не зважаючи на свою назву, у наш час - велика рідкість. Недарма він занесений до Червоної книги України. Натомість карась срібний - поширений і чисельний представник стоячих і повільно текучих прісних водойм нашої країни. Карась звичайний відрізняється від карася срібного темно-коричневим забарвленням спини, з дещо зеленуватим відтінком; боки у нього темно-золо- тисті, з мідно-червоним відливом, а парні плавці іноді червоні. Поширений у Центральній і Східній Європі й у Сибіру до річки Лєни. Де живе карась золотий? Карась золотий живе в заболочених, зарослих водоростями водоймах, заплавних озерах, у річках він трапляється рідко. Карасі полюбляють водойми з мулистим Грунтом. І це не проста забаганка. На зиму карасі закопуються у мул і виживають навіть тоді, коли невеличкі стоячі водойми промерзають до самого дна. Не меншу стійкість виявляють карасі влітку під час посух, коли мілководні водойми в спеку повністю пересихають. Тоді карасі закопуються у прохолодний мул на глибину близько 70 сантиметрів. Ось чому іноді можна спостерігати таке загадкове явище: після тривалої спеки випаде рясний дощ і заповнить пересохлу водойму й там, де не візьмуться карасі. Всі дивуються з їхньої появи, висувають різноманітні таємничі пояснення. А виявляється, вони вибралися із мулу й почали знову плодитися у своїй рідній водоймі. Завдяки своїй неабиякій витривалості, карасі єдині серед прісноводних риб здатні переживати найнесприятливіші умови, й подекуди тільки вони одні населяють водойми. Залежно від умов існування карасі мають різну форму. Якщо умови несприятливі, вони не виростають великими. Зате, якщо умови життя сприятливі, кормів вдосталь, то вони ростуть дуже швидко й сягають у довжину 45 см, а їхня маса становить понад 3 кг. . Як відбувається розмноження карася золотого? Навесні, коли вода прогріється до +14°С у карасів розпочинається нерест — період розмноження, який триває 2-3 дні. Ікру самочки відкладають порціями. Ікринок вони відкладають багато — близько 300 тисяч. Ікринки розвиваються на водяних рослинах, до яких вони приклеюються. Карасі своїм потомством не опікуються, тому, щоб продовжити існування свого роду, вони відкладають так багато ікринок. Із ікринок вилуплюються личинки, які згодом перетворюються на численних мальків. Скільки усіляких небезпек на них чатує: хижі риби, птахи, комахи і навіть жаби. А головна небезпека - літня спека й пересихання водойм. Живляться дорослі карасі рослинною й тваринною їжею, а також дрібними відмерлими рештками. Хто є предком красунь - золотих рибок? Цікаво, що предки карасів стали родоначальниками акваріумних і ставкових золотих рибок. Золоті рибки виведені від карася срібного в Китаї понад тисячу років тому назад, у X—XII століттях. У XIV ст. золоту рибку завезли в Японію, де було створено багато різноманітних її форм. Згодом золоті рибки потрапили і в Європу. Впродовж багатьох століть любителі акваріумних рибок виводять дивовижні породи золотих рибок із довгими плавцями й химерною формою тіла, є серед них чорні, трьохколірні, з довжелезними віялоподібними хвостами, наростами на голові, схожими на червоні шапочки. Так дикі риби поступово стали свійськими й нездатні самостійно без допомоги людини жити у водоймах. Вважають, що серед інших свійських тварин у золотої рибки найбільше різних порід, які навіть віддалено не нагадують своїх диких предків, Реалізація сезонного принципу вивчення природознавства у 2 класі. Осінь Основним принципом побудови програми з природознавства для 2 класу є фенологічний (сезонний). Він охоплює систему знань про природу, враховуючи характерну особливість природи України - зміну пір року. Може виникнути запитання: чому саме в 2 класі, а не в інших класах побудова Програми здійснюється на сезонних засадах? Пояснення доволі зрозуміле. У 1 класі відбувається первинне ознайомлення учнів з природознавством як навчальним предметом та об'єктами його вивчення. Тоді, як у 2 класі учні дізнаються про існування природних явищ, які власне складають зміст спостережень за природою. Знання про сезонні ознаки природи поглиблюють зв'язок курсу природознавства із життям. Тільки в 2 класі навчальний зміст Програми повністю підпорядкований сезонному викладу навчального матеріалу. А учні розпочинають проводити сезонні спостереження за змінами в неживій природі, в житті рослин, тварин та у господарській діяльності людей. Сезонні спостереження за природою, що проводяться у 2 класі, є фундаментом для вищого рівня пізнання природи, яке відбуватиметься у 3—4 і надалі у 5—6 класах. Однак, слід зауважити, що в учителів іноді виникають труднощі при доборі навчальних матеріалів для підготовки та проведення систематичних спостережень за природою, адже у методичній літературі обмаль конкретної інформації та фактичних даних із даної тематики. А рекомендації на кшталт: "спостерігайте за станом неба чи за птахами восени і т.п." перетворюють процес спостережень на безглузде неумотивоване заняття — споглядання без усвідомлення мети й мотивів його проведення. До речі, "птахи", "небо" — це поняття, які існують лише у нашій свідомості, натомість учні повинні спостерігати за конкретними природними явищами та за певними видами тварин, зокрема, птахів. Й дуже важливо, щоб вони повною мірою розуміли, для чого необхідно розвивати уміння спостерігати за природою і як це здійснювати на практиці та для чого потрібно регулярно заповнювати календарі природи. На жаль, трапляється, що на уроках природознавства не проводиться робота з календарем природи на основі індивідуальних спостережень учнів за змінами погоди та природи в своїй місцевості або відбувається це формально і нецікаво. У той час, як безпосереднє вивчення явищ природи сприяє розширенню корисних знань, поглибленню інтересу дітей до природи, закладає основи екологічної грамоти та уміння бережливо ставитися до природи, тобто підсилює діяльнісну складову природознавчої компетентності учнів. У підручнику "Природознавство" для 2 класу (автор І.Грущинська, видавництво "Видавничий дім "Освіта", 2012) уміщено докладну інформацію про ведення спостережень у різні пори року, яка викладена у таких рубриках: завдання для ведення спостережень восени (взимку, навесні і влітку): нежива природа і жива природа; як спостерігати за природою восени (взимку, навесні і влітку); осінній (зимовий, весняний, літній) календар природи. У календарі природи подаються зразки їх заповнення у такій послідовності: місяці й поділ відповідних пір року на періоди; зміни впродовж сезонів температури і стану неба — хмарності; природні явища в неживій природі; природні явища в житті рослин і тварин. Нерозривний зв'язок із сезонною тематикою виразно відстежується у змісті всіх розділів, зокрема першого, який має назву "Готуємося до мандрівок порами року". Інші чотири розділи називаються мандрівками. Мандрівка перша: природа восени, друга (третя й четверта) - природа взимку (навесні і влітку). Кожну сезонну "мандрівку" побудовано за спільним алгоритмом, або планом. Отже сезонна тематика домінує в 2 класі, але вона присутня не тільки в Програмі природознавства, а представлена частково і у Програмах літературного читання, музичного та образотворчого мистецтва, трудового навчання, що дає підстави для встановлення ґрунтовних міжпредметних зв'язків, які сприяють всебічному чуттєвому сприйманню й науковому усвідомленню природи. Надаємо вчителю довідкові матеріали для складання розповідей і бесід про ведення спостережень за природою впродовж осені. Орієнтовні матеріали для складання розповіді вчителя, яка б спонукала учнів до вивчення природознавства шляхом проведення безпосередніх спостережень за природою — Діти, як ви гадаєте, що важливіше: "спілкування" з комп'ютером, чи з природою? Іноді трапляється, що й навіть деякі дорослі міркують так: "За комп'ютерами майбутнє, а природа нікуди не дінеться та й навіщо те природознавство!". І ось тут більшість припускається прикрої помилки, оскільки природа й наше життя нероздільні. Лише природа дає нам те, без чого життя було б неможливим: повітря, воду, світло, тепло, їжу, одяг, паливо для машин й інші корисні природні дари, які створюють наше життєве середовище. Та коли в природі починаються "збої", ніби у комп'ютері, то вони породжують справжнє лихо. Уже зараз відбуваються вражаючі зміни погоди, які пов'язують з глобальним (всесвітнім) потеплінням клімату (клімат - це багаторічний стан погоди). Влітку тривалі засухи змінюються на затяжні зливи, що ведуть за собою страшні зсуви грунту та повені, які загрожують життю людей. За малосніжними зимами настають холодні весни зі сніговими заметі- лями. Осінь менше радує нас щедрими урожаями... Кому не доводилося чути від своїх бабусь і дідусів таке: "Ось раніше була осінь (зима, весна, літо) не те, що тепер!" Може, дійсно, сьогоднішні погодні "сюрпризи" попереджають про несприятливу зміну клімату в нашому краї? Якими будуть осінь, зима, весна, літо в майбутньому та якими вони були в минулому, коли наші предки, натхненні красою рідної природи, складали про неї прислів'я, приказки, загадки та різноманітні народні прикмети — прогнози погоди. Отож, проведення спостережень за природою та погодою допоможуть дати відповіді на ці та багато інших запитань про стан природи в різні пори року. Зокрема й про те, якою була колись осінь в Україні та якою ми її спостерігаємо в наші дні. Коли починається і закінчується осінь? У вересні осінь лише ступила на поріг, адже до середини місяця ще продовжується літо. Закінчення осені припадає на листопад, коли пересічна добова температура повітря, знижуючись, переходить через 0°С. На заході та на півдні України — це третя декада листопада, а в Закарпатті — друга декада грудня. Цікаво, що встановити пересічну добову температуру можуть навіть діти. Для цього потрібно виміряти температуру повітря близько 11 години ранку. Й не забувайте, що термометр повинен розташовуватися в затінку, з північного боку будівель. Яка пора довше триває в Україні - весна чи осінь? Осінь неквапливо просувається територією України. Період, коли середньодобова температура повітря, поступово знижуючись, становить близько + 15°С, триває 50 днів. Отож, осінь у нашій країні, зазвичай, довша за весну, але коротша за літо і зиму. Земля повільніше охолоджується, ніж нагрівається. У Західному Поліссі, лісостепу та Закарпатті, захищеному горами від холодного подиху Арктики, осінь триває ще довше, 90 днів. На південному сході - до 70 днів. На південному заході тривалість осені значно збільшується, зокрема, на Чорноморському узбережжі аж до 100 днів. Недарма осінь у Криму називають "оксамитовим" сезоном. (Учитель називає не географічні частини України, а свій край, область). Тривалість осені: Південно-Східна частина степової зони - 70 днів; Східне Полісся та лісостеп - 75 днів; Західне Полісся та лісостеп - 90 днів; Південно-Західна частина степової зони - понад 90 днів; Чорноморське узбережжя Криму - більше і 00 днів. Коли настають дні осіннього рівнодення? З дня літнього сонцестояння (сонцевороту), яке відбулося 22 червня, тривалість ночі поступово збільшувалась, поки не стала вдвічі довшою (з 6 до 12 годин). Наразі надходження сонячного тепла на землю за цей період зменшилося більш ніж у шість разів (середня температура вересня становить +12 - +15°С). На 21-23 вересня припадають дні, коли тривалість дня (12 годин) дорівнює тривалості ночі, тоді наступає осіннє рівнодення. Коли настає оманливе "бабине" або "вдовине" літо? Коли 21 вересня наступає день осіннього рівнодення, це є переконливим доказом початку осені. Та молода осінь не бариться повністю вступати у свої права, тому в кінці вересня та на початку жовтня відбувається повернення тепла. Настає сонячне бабине (вдовине) літо", так називають цей період осені. Повертається тепла сонячна погода. Стовпчик термометра стрімко піднімається вище +20°С, місцями до +30°С. (Відомо, що в Україні, у вересні визначали температуру +35 - +37°С). Здається, що всупереч усім законам природи, літо побороло осінь, а тепло взяло верх над холодом. На безмежному блакитному небі ясно світить сонце. У соковитій зелені лісів ледь виблискують золоті осінні пасма. На луках стіною піднімаються густі запашисті отави. На жаль, триває "бабине літо" недовго, якихось два тижні. І знову осінь вступає в свої права. |
|
Навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників,... Міністерством освіти і науки України з природознавства та хімії для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних... |
Удосконалення процесу виховання учнів за допомогою моделювання та... Знайомство з виховними системами класів та надання методичної допомоги педагогам у формуванні виховної системи класу |
|
НАКА З Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та затвердження Переліку... |
Навчально-методичне забезпечення вивчення фізики в 10-х класах загальноосвітніх... За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу Міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному... |
|
Формування життєвих компетентностей учнів шляхом впровадження інноваційних... Автор статті: Тужикова Ольга Володимирівна, вчитель природознавства Парасковіївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату... |
Перелік основних видів роботи студента-практиканта згідно програми... ... |
|
Позакласний захід "Фізика навколо нас" Мета Мета: знайомство учнів 5-6 класів з предметом фізики, стимуляція у них пізнавального інтересу до даного предмету, підвищення рівня... |
Умови проведення обласного етапу Всеукраїнського конкурсу дослідницько-експериментальних... Конкурс проводиться щорічно з метою залучення учнів загальноосвітніх навчальних закладів віком від 9 до 11 років включно (далі учні)... |
|
Тест зовнішнього незалежного оцінювання з математики перевіряє: відповідність... Міністерством освіти і науки України для класів універсального, природничого, фізико-математичного профілів, а також для класів,... |
План Основні шляхи підвищення ефективності уроку природознавства... Резерви підвищення ефективності уроків курсу «Я і Україна» (природознавство)в 1-4 класах |