ПРИКЛАДНА ЕКОЛОГІЯ
ЛЕКЦІЯ 1. ПРИКЛАДНА ЕКОЛОГІЯ
Компоненти середовища людини:
Інформаційне – фільтратор зовнішніх вражень
Мінімальне – необхідні ресурси
Фізіологічне середовище життя
Екологічне
Екологічне середовище – це все природне середовище
Середовище життя окремої людини:
Власне природне середовище – природні екосистеми, де живе група людей
Агротехнічне середовище – сільськогосподарські угіддя, культурні ландшафти, зелені насадження, будівлі
Соціальне середовище – культурно – психологічне оточення людини, соціум
Потреби людини:
Елементарні потреби: їжа, одяг, житло, повітря, вода
Вторинні потреби в конкретних речах та умовах при можливості їх вибору
Псевдопотреби – потреби в розкоші, дотримання звичок
Базові біологічні потреби:
Безпека
Тепловий, акустичний, електромагнітний комфорт
Склад повітря, що не призводить до фізіологічних, генетичних аномалій або неприємним відчуттям
Питна вода, що є безпечною для здоров'я і має приємний смак
Збалансованість харчування
Певні смакові характеристики та її нешкідливість (екологічна чистота)
Продовження роду та отримання сексуального задоволення
Найважливіші біологічні потреби:
Повноцінний сон та відпочинок
Захист від захворювань та антропогенних забруднень
Просторовий комфорт
Комфорт природного (біогенного) середовища
Ландшафтне природне середовище
Рухливість та праця
Інформація, необхідна для здоров'я та розвитку мозку
Біолого – соціальний клімат (певне положення в ієрархічній структурі соціуму)
Концепції здоров’я:
Відсутність хвороб (загальноприйнята концепція)
Здатність організму зберігати гомеостатичну рівновагу – стійкість регуляційних систем організму (біологічна концепція)
Позитивний стан, що характеризує особистість в цілому – стан фізичного, духовного та соціального благополуччя (визначення ВОЗ)
Групи хвороб:
Спадкові хвороби (синдром Дауна, фенілкетонурія, пухлини сітківки, гемофілія)
Екопатології – хвороби, викликані факторами середовища (надмірне або недостатнє споживання їжі, стресові впливи)
Природні вогнищеві захворювання (ендемічні) (кліщовий енцефаліт, діарея, флюороз)
Хвороби старіння (ожиріння, рак, діабет, гіпертонії)
Фактори, що лімітують розвиток людства:
Демографічний вибух
Виснаження природних ресурсів
Забруднення середовища існування
Демографія - наука, що вивчає населення, його структуру, склад, динаміку і відтворення (народжуваність, смертність, тривалість життя) та їх суспільно – історичні причин.
Основні поняття демографії:
Середній коефіцієнт народжуваності (СКН) – середнє число дітей, яке народжує жінка протягом життя
Загальний коефіцієнт народжуваності (ЗКН) – середнє число дітей, які народилися протягом року, на 1000 людей населення
Загальний коефіцієнт смертності (ЗКС) – середнє число померлих за рік людей на 1000 людей населення
Природний приріст – ЗКН-ЗКС
Демографічний потенціал – збільшення чисельності населення в країні або у світі, обумовлене високою народжуваністю
Демографічний вибух – різке збільшення темпів росту народонаселення, обумовлене інтенсивним зниженням смертності, особливо дитячої, при збереженні високої народжуваності
Концепції стабілізації чисельності населення:
Демографічний максималізм – чим більше населення, тим краще (1950 – 1960 рр., Китай)
Демографічний утопізм – вихід через заселення космосу, океану
Демографічний фіналізм – загибель людства через вичерпання ресурсів
Демографічний фаталізм – механізми біологічного саморегулювання
Особливості антропогенної дії на біоту
Нелінейність дозового ефекту різних речовин або випромінювань на біологічні системи (дія малих доз найчастіше є дуже сильною). Для мутагенів і канцерогенів немає безпечних доз
Наявність кумулятивного ефекту – накопичення несприятливого впливу на організм
Сінергічна або сумісна дія
Наявність генотипових, імунологічних і індивідуальних відмінностей в чутливості до них чи інших впливів
Тригерна дія – забруднення може викликати цепну реакцію, починаючи з одного найбільш чутливого виду
Екологічна криза – зміна біосфери або її частин на значному просторі, що супроводжуються трансформацією середовища і систем в цілому в нову якість.
Екологічні кризи:
1. Криза пере промислу тварин (криза консументів). Перша антропогенна екологічна криза (10 – 15 тис. років назад).
2. Криза примітивного поливного землеробства (криза продуцентів). 2 тис. років назад у зв'язку з підвищенням продуктивності сільського господарства. Виснаження родючості ґрунтів.
3. Криза перепромислу рослинних ресурсів (криза продуцентів). Друга антропогенна криза (150 – 350 років назад). Сприяла переходу на використання мінеральних джерел енергії.
4. Криза фізичного та хімічного забруднення біосфери (криза редуцентів). 40 – 60 років назад у зв'язку з розвитком науково – технічної революції. Третя антропогенні або глобальна криза.
5. Глобальна термодинамічна криза (енергетична криза споживання). Криза свідомості та збільшення споживання. Викликає кліматичні зміни в біосфері.
Забруднення – все те, що з'являється не в тому місті, не в той час, не в тій кількості, що виводить природні системи з рівноваги, відрізняється від норми.
Забруднюючим агентом може бути будь – який екологічний фактор, наприклад, будь – яка речовина, що є в складі повітря, води, ґрунту.
Види забруднення: хімічне, фізичне, біологічне
Хімічне забруднення - зміна хімічного складу середовища (відхилення від нормального рівня концентрації характерних інгредієнтів та від появи нових).
Фізичне забруднення - відхилення від норми фізичних параметрів довкілля.
Біологічне забруднення:
Мікробіологічне забруднення – бактеріями і вірусами (збудниками хвороб)
Макробіологічне забруднення – тваринами і рослинами, випадково інтродукованими у екосистеми
Масштаби забруднення біосфери:
Локальне – характерне для міст, великих промислових і транспортних підприємств, районів добування корисних копалин, тваринницьких комплексів
Регіональне – охоплює значні території та акваторії
Глобальне – поширюється на великі відстані і чинить несприятливий вплив на великі регіони
Основні етапи впливу людини на довкілля:
Вплив на біосферу як біологічного виду
Інтенсивне полювання без зміни екологічних систем в цілому
Зміна екосистем через природні процеси: випасання, випалювання
Підсилення впливу через розорювання земель та вирубування лісів
Глобальна зміна структурних компонентів у найбільш великих екосистемах та біосфери в цілому
Вплив на біосферу сучасної людини:
Зміна структури земної поверхні
Зміна хімічного складу довкілля, колооберту та балансу речовин
Зміна енергетичного балансу (зокрема теплового) балансу в межах як окремих регіонів так і на планетарному рівні
Зміни у складі біоти (сукупності живих організмів) через знищення одних видів та ввезення інших
Специфіка дії антропогенних факторів:
Нерегулярність дії та непередбачуваність
Необмежені можливості дії на організми
Діють як специфічні (модифікуючі) фактори
Шкода, спрямована на саму людину
Створення групи соціальних факторів, що є середовищем для самої людини
ЛЕКЦІЯ 2. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА АТМОСФЕРУ
Атмосфера:
Складна система, що складається з повітря, хімічних домішок та парів води
Найважливіший фактор метеорологічного режиму та умова для протікання фізико - хімічних та біологічних процесів в екосистемі
Важливим є газовий склад атмосфери
Без домішок в атмосфері середньорічна температура поверхні землі складала б не +15°С, а – 18°С
Властивості атмосфери:
Здатність до швидкого перемішування
Переміщення на великі відстані
Зв’язок з іншими сферами, особливо океаном
Відсутність чітко вираженого накопичувального ефекту
Глобальний характер атмосферних процесів
Висока здатність до самоочищення
Природне забруднення атмосфери:
Пилові або чорні бурі
Вулканічні виверження
Космічний пил
Атмосфера забруднюється природними неорганічними речовинами (продукти вивітрювання гірських порід, частинки ґрунту, попіл, сіль)
Живі організми виділяють у повітря вуглеводні, спирти, органічні кислоти, ефіри, альдегіди, кетони (стимулюючий або пригнічуючий ефект)
Природні джерела забруднення атмосфери діють періодично і не завдають значної шкоди у глобальних масштабах.
Штучне забруднення атмосфери:
Первинні забруднення – надходять безпосередньо до атмосфери
Вторинні забруднення – виникають в результаті перетворень первинних забруднювачів
Вплив людини на атмосферу визначається:
параметрами і властивостями атмосфери;
хімічним складом атмосфери;
тепловим режимом;
переміщенням;
радіоактивністю;
електромагнітним фоном
Особливості впливу людини на атмосферу:
Відсутність помітного впливу на концентрації азоту та кисню
Вплив на концентрацію вуглекислого газу (вміст – 0,03%)
Зміна концентрації речовин, які не є обов'язковими (ксенобіотики)
Основні забруднювачі атмосфери:
Двоокис вуглецю – 6000 млн. тон/рік
Твері частки диму та промисловий пил – 580
Окис вуглецю – 360
Леткі вуглеводні – 320
Окисли сірки – 160
Окисли азоту – 110
Сполуки фосфору – 18
Сірководень – 10
Аміак – 8
Хлор – 1
Фтористий водень – 1
Джерела забруднення атмосфери:
Спалювання горючих копалин (викидання 5 млрд. тон CO2) щороку
Робота теплових електростанцій
Вихлопи сучасних турбореактивних літаків (оксиди азоту, фторвуглеводні)
Виробнича діяльність
Забруднення зваженими частками (при подрібненні, фасуванні, від котельних, електростанцій, кар'єрів, спалюванні сміття)
Викидання підприємствами різних газів
Найбільш небезпечні джерела забруднення атмосфери:
Спалювання палива в котлах та двигунах транспортних засобів (оксиди азоту)
Вентиляційні викиди
Спалювання палива у факельних печах (монооксид вуглецю)
Найбільш небезпечні забруднювачі повітря
Складні органічні, хлорорганічні та нітросполуки
Діоксин, бензапірен, феноли, формальдегід
Сажа, кальцит, кварц, хлориди
Важкі метали
Гази (угарний газ, сірководень, стирол, толуол)
Азбест
Основні забруднювачі повітря житлових приміщень:
Пил та тютюновий дим
Угарний та вуглекислий гази
Двоокис азоту
Радон і важкі метали
Інсектициди, дезодоранти, синтетичні миючі засоби, аерозолі лікарських засобів
Бактерії
Оксид вуглецю (СО):
Найбільша концентрація в міському повітрі
Не має кольору, запаху, смаку
Основне джерело – автотранспорт (неповне згоряння палива), тютюновий дим
Сполуки сірки:
Сірчаний газ (SO2)
Спалювання сірковмісного палива (вугілля)
Щорічно – 270 млн. т
Основні забруднювачі: теплоенергетика, кольорова та чорна металургія
Природні джерела: вулкани, лісові пожежі
Сірководень (H2S)
Джерела: виробництво штучних волокон, коксохімічне виробництво, нафтопереробна промисловість
В атмосфері окислюється до сірчаного газу і далі до сірчаного ангідриду
Висока токсичність
Сполуки азоту:
Оксиди (NO, NO2, N2O), аміак NH3
Джерела: електричні розряди, при спалюванні палива, виробництво азотних добрив, азотної кислоти, анілінових барвників, транспорт (64%), теплові електростанції (18%)
Утворення аерозолю з азотної та азотистої кислот (кислотні дощі)
Парниковий ефект – можливе підвищення глобальної температури земного шару з результаті зміни теплового балансу, обумовленого парниковими газами.
Парникові гази:
Двоокис вуглецю (CO2) – 50-65%
Метан – 20%
Окисли азоту – 5%
Озон, фреони (хлорфторвуглеводні) – 10 – 25%
Наслідки потепління клімату:
Підвищення рівня океану на 1,5 м (за останні 100 років – 10-12 см)
Вивільнення всієї маси води льодовиків підніме рівень океану на 60 – 70 м
При підвищенні рівня океану на 1,5 – 2 м під затоплення підпадає 5 млн. м2 суходолу
Бангладеш повністю піде під воду, якщо рівень океану підніметься на 1 м
Збільшення ступеня нестійкості погоди
Зміщення границь природних зон
Збільшення числа шторм та ураганів
Прискорення темпів вимирання тварин і рослин
Причини глобального потепління клімату:
Спалювання органічного палива – основне джерело потрапляння вуглекислого газу в атмосферу
Вуглекислий газ виводиться з атмосфери за рахунок фотосинтезу та поглинання океаном (до 50%)
Кислотні дощі:
Основна причина – наявність в атмосфері оксидів сірки та азоту, хлористого водню
Діоксид сірки (SO2) утворюється при спалюванні природних органічних палив (тривалість життя – 4 доби)
В подальшому діоксид сірки перетворюється у сірчану кислоту
Основні джерела: сучасна енергетика і транспорт
Вплив кислотних дощів:
Зниження родючості ґрунтів (північні та тропічні регіони)
Підвищення рухливості важких металів (кадмію, свинцю, ртуті) в ґрунтах
Погіршення якості питної води (вивільнення з труб алюмінію)
Підвищення кислотності та жорсткості води
Зниження продуктивності та загибель лісів
Смог (Smoky fog – димовий туман):
Аерозоль, що складається з диму, туману, пилу.
Один з видів забруднення повітря у великих містах та промислових центрах
Лондонський (вологий) смог – поєднання газоподібних та твердих сумішей з туманом – результат згоряння великої кількості вугілля (або мазуту) за високої вологості атмосфери
Фотохімічний (сухий) смог Формується під впливом сонячного світла за відсутності вітру та низької вологості з компонентів, характерних для вихлопних газів автомобілів.
Наслідки смогів:
Загибель рослин
Посилення корозії металів
Руйнування конструкцій будівель, резини
Причина задишки, ускладнення і зупинення дихання, головних болів, кашлю
Запалення слизистих оболонок очей, носу, гортані, зниження імунітету
Проблема озону:
Руйнування у верхніх шарах (озоновий екран)
Збільшення концентрації у навколоземному просторі
Озоновий екран:
У полюсів на висоті 9 – 30 км, у екватора – 18 – 32 км
Шар товщиною 3 – 5 мм
Утворюється в результаті розпадання молекул кисню під впливом УФ променів
Озон поглинає промені с довжиною хвилі 200 – 320 нм
Вміст озону зменшився на 3%
Зменшення вмісту озону на 1% - збільшення захворюваності на рак шкіри на 5 – 7% (6 – 6,5 тис. осіб на рік)
Найбільше втрати озону реєструється над Антарктидою (за 30 років – 40-50%)
Озонова дірка – простір, в межа якого реєструється зменшення концентрації озону
Розмір озонової дірки зростає на 4% щорічно
За розмірами перевищує площу США
Причини виникнення озонових дір:
Фреони (хлорфторвуглеводні) – гази – носії (пропіленти) в балончиках, холодильних установках. Живуть більше 100 років, вивільнює хлор, що знижує 100 000 атомів озону
Знищення лісів як основних постачальників кисню
Висхідні вихри над Антарктикою, що розсіюють озон
Один запуск “ Шатла ” руйнує 10 млн. тон озону
Озон у нижніх шарах атмосфери:
Сильний антитоксикант і бактеріоцид
Знищує неприємні запахи і деякі канцерогенні речовини
У підвищених концентраціях проявляє себе як сильна отрута
Концентрація озону зросла у 2 рази, щорічно підвищується на 1,0 – 1,6% (за рахунок фотохімічних смогів)
Заходи охорони повітря:
Планувальні – раціональне розміщення промислових об'єктів у відповідних санітарно – захисних зонах залежно від виду та потужності виробництва та місцевих умов
Технологічні – зменшення викидів та зниження концентрації шкідливих речовин у повітрі через застосування нових технологічних схем та обладнання, удосконалення виробничих процесів та процесів очищення та знешкодження забруднення
Санітарно – законодавчі заходи – встановлення та впровадження відповідних норм вмісту забруднювачів у повітрі та їх попереджувальний та поточний санітарний контроль
ЛЕКЦІЯ 3. ВПЛИВ НА ГІДРОСФЕРУ
Властивості води:
Невичерпність як речовини та природного ресурсу
Розширення при затвердіванні (замерзанні) та зменшення об'єму при плавленні (переході у рідкий стан)
Максимальна щільність при температурі +4°С
Висока здатність поглинати тепло (теплоємність) та значна теплопровідність
Здатність легко проходити в газоподібний стан
Універсальний розчинник
Гідросфера:
Єдиний фільтр – акумулятор забруднюючих речовин
Бере участь у колооберті речовин
Розчиняє гази та мінеральні речовини
80% всіх захворювань у світі (гатроентеріт, трахома, шистоматоз, малярія) викликані незадовільною якістю питної води
Споживання води:
Людина кам'яного віку - менше 10 л/доба
У Римській імперії – до 70 л/доба
Сучасний житель США – 700 л/доба
У більшості інших країн – 30 л/доба
Середнє використання – 220 – 320 л/доба
Основні споживачі води:
Сільське господарство (1 т пшениці – 1500 т води)
Промисловість (1 т целюлози – 400 – 500 т води)
Комунальні господарства міст (розведення та знезараження стоків, будівництво)
Хімічний склад води:
Головні іони (макроелементи): Cl-, SO4-, HCO3-, Ca2+, Na+, K+, Mg2+, H+
Розчинені гази: кисень, азот, сірководень, вуглекислий газ
Біогенні елементи: сполуки азоту, фосфору, заліза та кремнію
Органічні речовини: органічні кислоти, складні ефіри, феноли, гумусових речовин, азотовмісних сполук
Мікроелементи: іони та комплекси всіх металів та неметалів
Речовини – забруднювачі
Забруднення гідросфери:
Хімічне забруднення: зміна природних хімічних властивостей води за рахунок зміни (найчастіше збільшення) вмісту органічних та неорганічних речовин
Біологічне забруднення: підвищення концентрації у воді патогенних мікроорганізмів, грибів, найпростіших та паразитів
Види стічних вод:
Технологічні (використання води як технологічного розчинника, носія, в процесах миття)
Господарсько – побутові (комунальні) (житлово – побутовий сектор, сфера громадського харчування, санітарно – гігієнічного обслуговування на підприємствах)
Поверхневі (за рахунок дощових і талих вод, вологого прибирання територій)
Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини
Змив мінеральних та органічних добрив, кислі опади, синтетичні миючі засоби, тваринницькі комплекси, побутові стоки, ерозія ґрунтів
Основні фактори забруднення та евтрофікації водойм
Зважені частинки у воді:
Продукти ерозії ґрунтів, руйнування берегів, змив з урбанізованих територій
Зменшення прозорості води, замулення русел річок, евтрофікація
Пестициди та інші отруйні речовини:
Змив з полів, втрати при транспортуванні та зберігання, витікання на підприємствах
Отруєння або ураження організмів, утворення вторинних забруднюючих речовин, вивільнення важких мета
Сміття та інші тверді відходи:
Захоронення в океані, змивання стічними водами, водний транспорт
Забруднення пряме та продуктами розкладання, захоплення водними організмами, джерело евтрофікації водойм
Нафта та нафтопродукти:
Втрати при добуванні (особливо зі дна морів) та транспортуванні (аварії танкерів), витікання з двигунів, стічні води
Нафтова плівка, мазут, загибель планктону, втрата смакових якостей продуктами промислу, зменшення випаровування з водної поверхні
Важкі метали та їх сполуки:
Стічні води, випадання з атмосфери, втрати при транспортуванні
Накопичення в ланцюгах харчування та донних відкладеннях, перетворення в більш отруйні сполуки, отруєння водних організмів
Теплове забруднення:
Теплова та атомна енергетика (вода як охолоджувальний агент), водосховища, надходження підігрітих вод від підприємств та інших об'єктів
Зменшення насичення води киснем, прискорення процесів евтрофікації, порушення життєвих циклів і стреси у водних організмів
Забруднення прісних водойм:
Токсичні важкі метали (кадмій, ртуть, свинець, хром)
Пестициди, нітрати, фосфати
Нафтопродукти
Поверхнево – активні речовини (ПАВ)
Атмосферне забруднення прісних водойм:
Грубодисперсні (зола, сажа, пил, крапельки рідини)
Гази (сірчаний газ, закис азоту)
Евтрофікація водойм:
Збагачення водойм біогенними елементами, особливо азотом і фосфором, або речовинами, що їх містять
Інтенсивний ріст водоростей, накопичення в водоймах органічних речовин, продуктів відмирання організмів
Антропогенна евтрофікація водойм:
Піддаються практично всі внутрішні водойми
Основні фактори: мінеральні добрива, ПАВ, побутові та промислові стоки, підігріті води, тваринницькі комплекси
Наслідки забруднення гідросфери:
Порушення стійкості екосистем
Прогресуючі евтрофікації
Поява червоних приливів
Накопичення хімічних токсикантів в біоті
Зниження біологічної продуктивності
Виникнення мутагенезу та канцерогенезу у морській воді
Мікробіологічне забруднення прибережних районів моря
Критерії якості води:
Хімічні
Бактеріологічні
Органолептичні
Забезпечення якості питної води:
Регламентація якості води
Процес водопідготовки
Процес знешкодження та очищення скидних вод
Заходи попередження забруднення природних вод
Знешкодження та очистка стічних вод:
Очистка стічних вод – безпосереднє видалення речовин – забруднювачів
Знешкодження – руйнування та перетворення шкідливих речовин на менш безпечні
Знезараження – видалення або знищення патогенних мікроорганізмів
Забруднювачі води:
Стійкі: не руйнуються в довкіллі або розкладаються дуже повільно (синтетичні полімерні матеріали, солі ртуті, феноли, полімерні речовини, ДДТ). Токсичність води зменшують її багаторазовим розбавленням чистою водою
Нестійкі забруднювачі: піддаються процесам біологічного розкладання, в результаті чого відбувається очистка і знешкодження стічних вод
Методи очистки стічних вод:
Механічні
Хімічні
Біологічні
Механічне очищення стічних вод:
Видалення із стічних вод нерозчинних речовин
На 60 – 95% очищення стічних вод
Застосовують ставки - відстійники
Хімічне очищення стічних вод:
Додавання до стічних вод реагентів, які вступають до хімічної взаємодії із речовинами – забруднювачами, в результаті чого утворюються нешкідливі хімічні сполуки або нерозчинні осади
Біологічне очищення стічних вод:
Використання природних явищ саморегулювання потоків речовини та енергії в екосистемах.
Природна біологічна очистка стічних вод проводиться на полях фільтрації, полях зрошення, біологічних окислювальних ставках
Для штучної біологічної очистки застосовують спеціальні споруди (аеротенки – резервуари з активним мулом), де можливе прискорення природних процесів самоочищення
Заходи попередження кількісного виснаження вод:
Використання водозберігаючих технологій (енергозберігаючі)
Перехід на багатократне використання води у виробничих територіях (замкнені або зворотні цикли)
Виключення використання у виробничих процесах питної води (підземних вод)
Роздільна подача води (у кранах) для різних потреб
Використання досконалої водорозподільної арматури, що попереджає витікання, забезпечує дозовану подачу води
Зменшення або виключення втрат води при подачі її споживачам
Встановлення економічно обґрунтованої ціни на воду
Створення водосховищ і зменшення випаровування її з поверхні
ЛЕКЦІЯ 4. ВПЛИВ НА ЛІТОСФЕРУ
Властивості ґрунтів та їх місце в екосистемах:
Найважливіший блок екосистем – фактор родючості для рослин та найбільш насичене середовище життя
Ґрунти – найважливіша ланка колооберту речовин
В ґрунтах тривалий час акумулюються частина енергії та хімічних елементів (у детриті та гумусі)
Фільтр для очищення води та водних розчинів
Антропогенний вплив на ґрунти – це:
Ерозія ґрунтів (земель)
Забруднення літосфери та ґрунту
Вторинне відчуження земель, засолення та заболочування ґрунтів
Опустелювання
Відчуження земель
Руйнування природних ландшафтів
Збіднення видової різноманітності
Різке зниження стійкості екосистем, їх продуктивності та біомаси
Найважливіша причина зміни колообертів речовин на суходолі та між суходолом і океаном
Причина зміни радіаційного і водного балансів (кліматичних параметрів)
Наслідки сільськогосподарської діяльності:
Вимивання з ґрунтів азоту (втрати більше 40 млн. т/га), що веде до накопичення токсичних азотовмісних органічних сполук
Накопичення канцерогенних сполук – n – нітрозосполуки (злоякісні пухлини, печінки, шлунку, легень)
Порушення балансу фосфору (втрати фосфору в екосистемах)
Порушення колооберту та балансу поживних речовин, зниження родючості ґрунтів
Зниження урожаїв сільськогосподарських культур та якості продуктів
Розвиток грибкових та інших захворювань рослин, ріст бур'янів
Евтрофікація водойм
Проникнення в атмосферу оксидів азоту та руйнування озонового шару
Джерела забруднення ґрунтів:
Житлові будинки та комунально – побутові підприємства (побутове сміття, харчові відходи, будівельне сміття)
Промислові підприємства
Транспорт (оксиди азоту, свинець, вуглеводні, оксид вуглецю)
Сільське господарство (мінеральні добрива, пестициди)
Причини псування і знищення земель:
Ерозія
Негативні наслідки зрошення
Виснаження
Відчуження
Ерозія ґрунтів: руйнування ґрунтів в результаті дії води або вітру (водна, вітрова, техногенна ерозії)
Вітрова ерозія грунтів:
Пряма залежність від інтенсивності вітру, його тривалості, ступеня відкритості простору, стану самих ґрунтів
Ерозію підсилює сухість ґрунтів, бідність її гумусом (пустелі, степи)
Водна ерозія:
Проявляється всюди, особливо на територіях, де є значна кількість опадів на фоні великих просторів з інтенсивною обробкою ґрунтів
В сильноеродованих господарствах лісостепу на 1 га рілля приходиться 5 – 10 км ярів
Причини ерозії:
Надмірна або неправильна розпашка земель
Нерегульовані ливневі опади і паводки
Ненормоване випасання худоби
Розпашка цілинних земель
Вирубування лісів (в США – 2,8 млн. га у рік)
Підвищений вміст легкорозчинних солей через нераціональну систему зрошення земель
Складування або захоронення твердих відходів:
Гірська або горно – хімічна промисловість (відвали, шлаки)
Чорна та кольорова металургія (шлаки, шлами, пил)
Металооброблювальна промисловість (відходи, стружка, браковані вироби)
Лісова та деревооброблювальна промисловість (відходи лісозаготівлі, стружка)
Енергетична промисловість – теплові електростанції (зола, шлаки)
Хімічна промисловість (шлами, фосфогіпс, пластмаси, резина)
Харчова промисловість (кістки, шерсть)
Легка та текстильна промисловість
Заходи видалення відходів:
Редукція
Вторинне використання
Переробка
Утилізація енергії
Захоронення
Антропогенний ландшафт - ландшафт, перетворений господарською діяльністю людини, при цьому зв’язок природних компонентів змінений в такому ступені, що на місці природного комплексу, що існував раніше, створюється новий, розвиток якого контролюється людиною.
Оцінка ступеня забруднення ґрунтів:
Гранично допустима концентрація (ПДК)
Допустимі залишкові кількості (ДЗК)
|