Оцінка основних тенденцій розвитку міжнародної торгівлі товарами України.
Залежність України від зовнішньої торгівлі можна розглядати з різних позицій. Проте є аспекти, що визначають зовнішньоекономічну політику в сучасних умовах. Перш за все треба усвідомлювати, що економіка України є експортно орієнтованою, частка промислової продукції, яка експортується, коливається на рівні 50 % від загального обсягу промислового виробництва і формує близько 55 % ВВП. Частка аграрного сектору і харчової промисловості в українському експорті становить близько 12 % . З іншого боку, розвиток України як експортно орієнтованої держави гальмується великою залежністю її від імпорту енергоносіїв і багатьох інших, зокрема, високотехнологічних, товарів.
З огляду на роль експорту та імпорту в розвитку економіки України, за роки незалежності сформувалася тенденція сталого зростання міжнародної торгівлі (табл. 5.7). Зменшення експорту та імпорту у 1999—2000 рр. пов'язане з кон'юнктурою світового ринку і не визначає загальної тенденції.
Таблиця 5.7
Експорт та імпорт товарів і послуг України
Рік
|
|
Експорт
|
|
Імпорт
|
|
Млн. дол. США
|
Темпи зростання / зниження до попереднього року, %
|
Млн. дол. США
|
Темпи зростання / зниження до попереднього року, %
|
1992
|
8 045
|
|
7 099
|
|
1993
|
7 817
|
97,2
|
9 533
|
134,3
|
1994
|
16 641
|
2,1р.
|
18 007
|
1,9 р.
|
1995
|
17 090
|
102,6
|
18 280
|
101,5
|
1996
|
20 346
|
119,1
|
21468
|
117,4
|
1997
|
20 355
|
100,0
|
21891
|
102,0
|
1998
|
17621
|
86,6
|
18 828
|
86,0
|
1999
|
16 332
|
92,7
|
15 237
|
80,9
|
2000
|
19 248
|
117,92
|
17 947
|
117,8
|
2001
|
21086
|
109,5
|
20 437
|
114,1
|
2002
|
23 351
|
110,7
|
21494
|
105,0
|
2003
|
28 953
|
124,0
|
27 665
|
128,7
|
2004
|
41291
|
142,6
|
36 313
|
131,3
|
2005
|
44 378
|
107,5
|
43 707
|
120,4
|
2006
|
50 239
|
113,2
|
53 307
|
122
|
2007
|
64 001
|
127,4
|
72 153
|
135,4
|
2008
|
85600
|
133,7
|
100200
|
138,9
|
Складено за даними: Бюлетень Національного банку України. — 2009. — Січень. — с.10.
Товарна структура міжнародної торгівлі представляє собою розподіл проданої продукції за товарними групами. Товарна структура українського експорту та імпорту в 2006 році представлена в таблиці 5.8.
Таблиця 5.8.
Товарна структура українського експорту та імпорту в 2006 році
ЕКСПОРТ
|
100%
|
З нього:
Неблагородні метали
|
42%
|
Пластмаси та гумові вироби
|
3%
|
Продукція харчової промисловості
|
3%
|
Транспортні засоби
|
5%
|
Продукція рослинного та тваринного походження
|
7%
|
Мінеральні продукти
|
9%
|
Продукція хімічної промисловості
|
10%
|
ІМПОРТ
|
100%
|
З нього:
Мінеральні продукти
|
43%
|
Неблагородні метали
|
4%
|
Пластмаси та гумові вироби
|
5%
|
Транспортні засоби
|
6%
|
Продукція хімічної промисловості
|
7%
|
Машини та обладнання
|
16%
|
Реалізація експортного потенціалу України значною мірою залежить від позаекономічних міжнародних чинників, ставлення до країни домінуючих країн, світової кон'юнктури тощо. Формуючи позитивне світове середовище українського бізнесу за кордоном, усі гілки влади повинні турбуватися про створення іміджу країни як надійного й прогнозованого партнера, що діє в єдиному міжнародному правовому та організаційному полі з прозорим та передбачуваним діловим середовищем. Важливим внеском у цей процес є вступ до СОТ. До того ж, передбачається, що членство України у Світовій організації торгівлі сприятиме додатковому зростанню реального валового внутрішнього продукту в обсязі щонайменше 1,5—2 млрд. дол. США, а за сприятливих умов ця цифра може сягнути 4 млрд. дол. США.
Україна як одна з найбільших держав-транзитерів у Європі зацікавлена й у визнанні її як надійної ланки міжрегіональної транспортної мережі енергоносіїв Азія — Європа. Це забезпечує суттєві надходження до Державного бюджету України, прийнятні ціни на енергоносії для населення. Використання унікального транспортного потенціалу дає нашій державі можливість бути вагомим партнером у рамках міжрегіонального співробітництва, пропонувати й відстоювати власні варіанти поглиблення інтеграційних процесів на основі поєднання інтересів країн-експортерів та країн-імпортерів.
Залежність України від міжнародної економіки виявляється у здійсненні антидемпінгових акцій проти української продукції за кордоном. До набуття Україною ринкового статусу у 2007 р. проти неї було порушено 131 антидемпінгове розслідування. Загальна вартість товару, закритого для українського експорту у світі, сягає 2 млрд. дол. США. Проте Україна дещо пасивно поводиться у питаннях демпінгу на вітчизняному ринку іноземних товаровиробників. За період 2000—2007 рр. з українського боку порушено лише 37 антидемпінгових розслідувань.
Особливо актуальною для України (як і Європи в цілому) є проблема енергетичної залежності у напрямі її зменшення. Ідеться про одну з найбільш важливих складових національної безпеки України, а відтак безпеки кожного її громадянина. Вирішення енергетичних аспектів функціонування економіки України в системі міжнародної економіки вбачається в диверсифікації джерел надходження енергоносіїв і використанні альтернативних видів палива. Постає також питання щодо зміни товарної структури експорту з тим, щоб уникнути переважання енергоємних галузей (хімія), сировини і товарів з низькою доданою вартістю та забезпечення подальшого збільшення частки товарів із значним рівнем переробки (машинобудування, електротехніки тощо).
Певні проблеми виникли в економічних відносинах із Російською Федерацією, яка залишається найбільшим торговим партнером України. Частка цієї країни у зовнішньоторговельному обороті України становить близько 35—40 %. Останнім часом російською стороною започатковано цілу низку спеціальних розслідувань відносно імпорту продукції українського походження, що призведе до зменшення експорту української продукції на ринок РФ та втрати позицій на окремих сегментах цього ринку вже у найближчій перспективі. Залишається також певна невизначеність у створенні вільної економічної зони на теренах СНД, що гальмує розвиток торговельно-економічних відносин України з країнами СНД, насамперед із Росією.
Аналіз виконання зобов'язань України перед СОТ
На сучасному етапі розвитку світової економіки в умовах посилення процесів глобалізації та регіоналізації, будь-яка країна світу прагне стати членом СОТ, не зважаючи на те, що окрім численних переваг є і негативні моменти членства в цій організації. Варто врахувати і той факт, що на сьогодні СОТ налічує понад 150 країн світу, на які припадає понад 97% світового торговельного обороту. Ще близько 30 країн ведуть переговори про вступ до організації.
В травні 2008 року Україна стала 152 країною-членом Світової організації торгівлі. Участь України у СОТ створює значні можливості, які дозволяють покращити структуру українського експорту на користь продукції з високими ступенем обробки,отримати доступ до світових ринків, але посилюють конкуренцію, сприяють розширенню споживчого асортименту та полегшують доступ до іноземних технологій. А це в свою чергу створює передумови для економічного зростання. Членство в СОТ дозволить забезпечити справедливе вирішення спорів та дієвий механізм захисту інтересів національних виробників на світових ринках.
Згідно угод, підписаних Україною з членами СОТ, середні імпортні мита при поставках товарів в Україну становлять 10,66% — для сільськогосподарських продуктів і 4,95% — для промислових товарів. Загалом мита встановлено в діапазоні від 0 до 50%, при цьому за деякими позиціями передбачається їх поетапне скорочення до 2013 року.
Найвищими тарифами, які може застосувати Україна, є тарифи на цукор — 50% і соняшникову олію — 30%. Інші групи товарів із граничним рівнем тарифів у розмірі 25% включають деякі різновиди радіоприймальної апаратури, синтетичні нитки й конвеєрні/приводні ремені.
У категорію товарів зі зниженими митами, які скасують на початковому етапі або в перспективі, входять цивільні літаки, будівельне устаткування, дистильований алкоголь, деякі види риби, деякі хімічні речовини, нафтові мастила, медобладнання, медпрепарати, деревина, целюлозно-паперові вироби, деякі різновиди пряжі й тканин, деякі різновиди основних металів, сталь, IT-продукти, меблі та іграшки.
В сільському господарстві Україна погодилася не субсидіювати експорт. Крім того, країна обмежить свою підтримку внутрішнього сільгоспвиробника, яка впливає на торгівлю, сумою 3,04 млрд. грн. (приблизно 613 млн. дол.), або 5% від валової вартості внутрішнього сільгоспвиробництва. Як і для усіх членів СОТ, в України немає лімітів за витратами на внутрішні програми підтримки, які не впливають або мінімально впливають на торгівлю, за умови, що ці програми відповідають критеріям, викладеним у договорі щодо сільського господарства.
Досягнуто домовленості про те, що Україна відкриє тарифну квоту на цукор-сирець обсягом 260 тис. тонн на рік і збільшить її до 267 тис. тонн до 2010 року. Цю квоту буде адміністровано за принципом «першим прийшов — першим обслуговуєшся» протягом трьох років після вступу до СОТ. Однак для того, щоб отримати якнайбільше вигод від вступу до СОТ, Україні слід реалізувати ряд реформ.
СОТ висуває дуже жорсткі вимоги до технічних стандартів. Основними шляхами реформуванн я системи технічного регулювання України мають бути скасування обов’язкової сертифікації продукції, яка не підпадає під дію обов’язкового у ЄС технічного регулювання; перехід від обов’язкової сертифікації до оцінки відповідності за принципом «управління ризиками». Впровадження угод про технічні стандарти пов’язане з витратами на відповідне устаткування, навчання персоналу та ін. Як свідчить досвід країн з перехідною економікою, ці витрати є досить значними і нерідко потребують зовнішніх запозичень.
Багато експертів вважають, що основним негативним економічним наслідком вступу України до СОТ у найближчі роки стане зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Відмова від дискримінації і рівноправна торгівля – основні вимоги і разом з тим переваги СОТ. Утім, члени Організації не відмовляються від застосування механізмів захисту внутрішнього ринку. Зокрема, угоди СОТ дозволяють країнам вживати обмежувальних заходів щодо імпорту, який заподіює значну шкоду вітчизняній економіці, однак відбувається це за чітко визначеними правилами.
|