План – конспект заняття
майстра в/н А.М. Педоренко
на ______________
ТЕМА:Облік господарських процесів
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат, визначення торгової націнки на реалізовані товари
Мета заняття:навчити розрахунку розподілу транспортно-заготівельних витрат
Матеріально-технічне забезпечення: роздатковий матеріал, калькулятори, план рахунків
Структура заняття
Організаційна частина
Перевірка наявності учнів та готовності їх до практичного заняття.
Вступний інструктаж
Повідомляю тему і мету заняття
Актуалізація раніше вивченого матеріалу
Для оперативного керівництва і контролю бухгалтерський облік повинен забезпечити своєчасну й якісну інформацію про кількісні та якісні показники діяльності господарства.
Кількісними показниками діяльності підприємства є показники обсягу тих або інших процесів, наприклад кількість заготовлених (придбаних) виробничих запасів (сировини, матеріалів, палива тощо), виробленої та реалізованої готової продукції в цілому та за окремими її видами тощо. Цей показник дає змогу раціонально вирішувати господарські завдання в процесі діяльності. В показнику обсягу реалізації поєднуються інтереси виробників і споживачів, оскільки реалізованою може бути тільки продукція, яка відповідає попиту споживачів, певним їхнім вимогам. Це змушує підприємства підвищувати якість продукції, покращувати асортимент, припиняти виробництво продукції, яка не користується попитом.
Якісні показники характеризують економічну ефективність здійснення того або іншого процесу. Такими показниками е прибуток і рентабельність. Від розміру прибутку залежить виконання зобов'язань перед бюджетом по сплаті податку з прибутку та по інших платежах, створення резервного фонду, поповнення власного капіталу. Рентабельність визначається як процентне відношення суми прибутку до обсягу реалізованої продукції (показує, скільки підприємством одержано прибутку з кожної гривні реалізації), до вартості всього майна (капіталу), вкладеного у підприємство, та ін. Порівнянням одержаних показників рентабельності з плановими, а також у динаміці за декілька звітних періодів або з показниками інших підприємств, що працюють в таких же умовах, визначають ефективність діяльності господарства.
Інші якісні показники визначаються характером діяльності підприємства. Так, у підприємствах матеріальної сфери виробництва (промисловість, сільське господарство, будівництво тощо) важливим якісним показником є собівартість виробленої і реалізованої продукції (робіт, послуг); в торговельних підприємствах - рівень витрат обігу (до обсягу реалізації товарів). Зниження собівартості та витрат обігу є важливим фактором збільшення прибутку і підвищення рівня рентабельності. Ті або інші кількісні та якісні показники господарської діяльності підприємств і організацій визначаються за даними бухгалтерського обліку.
Для правильної оцінки господарських засобів важливе значення має калькуляція, тобто визначення фактичної собівартості придбаних предметів праці, виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Калькуляція може складатися як в цілому на об'єкт (випуск продукції, обсяг робіт), так і на одиницю продукції. Реальність визначення собівартості продукції залежить від економічно обґрунтованої методики обліку затрат і калькулювання, з урахуванням галузевих особливостей діяльності підприємств.
Процес постачання є невід'ємною умовою забезпечення процесу виробництва. Він складається із сукупності операцій по забезпеченню підприємства необхідними для виробництва предметами праці (сировиною, матеріалами, паливом та ін.). Фактична собівартість придбаних предметів праці складається з їх купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат.
Пояснення нового матеріалу
Для здійснення господарської діяльності будь-яке підприємство повинне мати у своєму розпорядженні певні запаси. Характерною особливістю багатьох видів запасів є необхідність їх постійного поповнення. Надходження запасів завжди супроводжується нарахуванням транспортно-заготівельних витрат. Тож підприємства досить часто в своїй повсякденній діяльності зіштовхуються з обліком цього виду витрат та з труднощами, що з ним пов’язані.
На кожному підприємстві повинен бути забезпечений точний та достовірний облік запасів, які використовуються в його господарській діяльності. Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» до первісної вартості запасів, крім договірної вартості, що сплачується продавцю, суми ввізного мита та суми непрямих податків, включаються витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати на страхування ризиків транспортування запасів) та інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.
Враховуючи положення нормативно-правових актів, підприємства мають змогу самостійно обирати метод обліку та розподілу транспортно-заготівельних витрат з двох запропонованих. Тобто, визначити, чи потрібно ці витрати включати до собівартості придбаних запасів чи зазначати загальною сумою на окремому субрахунку рахунків обліку запасів.
На підприємствах, де частка транспортно-заготівельних витрат у складі придбаних запасів значна, облік цих витрат доцільно вести на окремо відкритому субрахунку. Відповідно до прийнятих Змін до деяких нормативно-правових актів міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, затверджених наказом №868 від 14.12.2005 р., для обліку транспортно-заготівельних витрат працівникам бухгалтерії пропонується використовувати субрахунок 289 «Транспортно-заготівельні витрати».
Деякі науковці вважають раціональним розмежування загально прийнятого переліку транспортно-заготівельних витрат на власне транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, на страхування ризиків запасів, на перевезення тощо) та на інші витрати, до яких відноситимуться суми мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, вартість консультаційних послуг тощо.
У зв’язку з цим, доцільно відкриття окремого рахунку, на кшталт рахунку 15 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей» плану рахунків, що діяв до кінця 1999 року.
Існують підприємства, які при придбанні запасів несуть незначні транспортно-заготівельні витрати. Зазвичай у таких випадках ці витрати включаються безпосередньо до первісної вартості придбаних запасів. Проте, як правило, за одним транспортним документом придбаються виробничі запаси різні не тільки за найменуванням, а й за одиницею виміру, купівельною вартістю, вагою, сортом тощо. У таких випадках розподіл незначної суми транспортно-заготівельних витрат між видами придбаних запасів є трудомісткою і невиправданою роботою, оскільки потребує калькуляції кожного найменування запасів. В окремих випадках розподіл транспортно-заготівельних витрат унеможливлюється невчасним надходженням розрахункових транспортних документів тощо.
На підприємствах виникає проблема складності та доцільності розподілу незначної суми транспортно-заготівельних витрат між видами придбаних запасів. Вирішенням цієї проблеми може стати відображення транспортно-заготівельних витрат у складі витрат звітного періоду. З цією метою варто до рахунку 93 «Витрати на збут» відкрити субрахунок 932 «Транспортно-заготівельні витрати».
За дебетом субрахунку 932 «Транспортно-заготівельні витрати» відображатимуться витрати, понесені при придбанні виробничих запасів, а за кредитом – їх списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».
Таким чином, викладені підходи щодо удосконалення обліку витрат, пов’язаних з придбанням запасів, які не суперечать чинним нормативним документам, не змінюють суті рахунків бухгалтерського обліку, дають змогу спростити облік транспортно-заготівельних витрат. Наведені два підходи можна застосовувати в залежності від значущості частки даного виду витрат в загальній їх сукупності.
У першому випадку на підприємствах, де витрати з придбання виробничих запасів є значними, їх облік доцільно організовувати за видами понесених витрат з обов’язковим використанням окремого рахунку в розрізі субрахунків.
Відповідно до другого підходу, транспортно-заготівельні витрати, які становлять незначну частку в складі первісної вартості придбаних виробничих запасів, відображувати у складі витрат звітного періоду.
До транспортно-заготівельних витрат належать витрати на заготівлю, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню вантажу та інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.
До транспортно-заготівельнихвитрат, пов'язаних з придбаннямматеріалів, відносяться:
- Витрати на транспортування і завантаженняматеріаліввтранспортнізасоби;
- Витрати на зберіганняматеріалів;
- Витрати на утриманнязаготівельно-складськогоапарату;
- Винагороди, сплаченіпосередницькиморганізаціям, черезякіпридбаніматеріали;
- Витрати на тару;
- Митнізбори та іншіплатежі, пов'язані з імпортомматеріалів;
- Нестачі і втративідпсуванняматеріалів у дорозі в межах норм природного збитку;
- Іншівитрати, пов'язані з придбаннямматеріалів.
Сума транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.
Сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається за формулою:
ТЗВ виб. = % ТЗВ х З виб. ,
ТЗВ – сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули;
%ТЗВ – середній відсоток ТЗВ;
З виб. – вартість запасів, що вибули
Середній відсоток ТЗВ визначається за формулою:
 х 100, де
ТЗВ поч. – залишок ТЗВ на початок звітного місяця;
ТЗВ зв.пер. – ТЗВ за звітний місяць;
З поч. – вартість залишку запасів на початок місяця;
З над. – вартість запасів, що надійшли за звітний місяць.
Приклад розподілу ТЗВ (з додатку до П(С)БО 9 «Запаси»).
Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат.
Зміст
|
Вартість запасів, тис. грн.
(рахунки 20, 22, 28)
|
Транспортно-заготівельні витрати, тис. грн. (окремий субрахунок)
|
1
|
2
|
3
|
1. Залишок на початок місяця
|
150
|
25
|
2. Надійшло за місяць
|
300
|
50
|
3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано та інше вибуття - природний убуток, нестачі, псування, уцінка, безоплатна передача тощо)
|
400
|
67*
|
4. Залишок на кінець місяця (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 3)
|
50
|
8
|
*Сума транспортно-заготівельних витрат, що за розподілом припадає на запаси, які вибули у звітному місяці, становить:
IV Закріплення матеріалу вступного інструктажу
Що являє собою транспортно-заготівельні витрати
Порядок розрахунку розподілу транспортно-заготівельних витарт
Синтетичний та аналітичний облік рахунків які призначені для обліку процесу постачання
VСамостійна робота учнів та поточний інструктаж
Занотувати (при необхідності) теоретичні відомості, виконати практичні завдання, в процесі виконання здійснити поточний індивідуальний, а при необхідності груповий інструктаж.
VI Заключний інструктаж
Перевірка робіт учнів, акцентування уваги учнів на типові помилки допущені ними, оцінювання.
Майстер в/н А.М. Педоренко
|