|
|
Скачати 100.92 Kb.
|
|
План – конспект заняття майстра в/н Педоренко А.М на ______________ ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік первинних документів з відпуску товарів покупцям, реалізації товарів покупцям і замовникам Мета заняття: навчити обліку процесу реалізації продукції та визначення фінансового результату Матеріально-технічне забезпечення: роздатковий матеріал, калькулятори, план рахунків Структура заняття
Перевірка наявності учнів та готовності їх до практичного заняття.
Повідомляю тему і мету заняття Актуалізація раніше вивченого матеріалу
Під процесом реалізації розуміють сукупність операцій по продажу готової продукції споживачам. Продукція реалізується за відпускними (продажними) цінами. Ціни на продукцію встановлюються з таким розрахунком, щоб підприємство не тільки відшкодувало затрати на виробництво продукції і її реалізацію, а й одержало прибуток, необхідний для сплати податку з прибутку та інших обов'язкових платежів до бюджету і розширення власного виробництва. Реалізацією завершується процес кругообігу засобів, чим забезпечується можливість відтворення виробничих запасів і самого процесу виробництва, здійснення розрахунків підприємства за своїми зобов'язаннями (перед бюджетом, працівниками по оплаті праці, постачальниками та іншими господарюючими суб'єктами), а також виявляється фінансовий результат від реалізації. Для обліку процесу реалізації та розрахунків з покупцями використовують рахунки: "Собівартість реалізації", "Доходи від реалізації", "Витрати на збут", "Розрахунки з покупцями і замовниками", "Розрахунки по податках і платежах".
Згідно з законодавством датою реалізації вважається дати відвантаження продукції (товарів) покупцям, тобто дата передачі права власності на продукцію покупцеві. Звідси, на відпускну, (продажну) вартість відвантаженої продукції, яка підлягає до оплати покупцями, в бухгалтерському обліку роблять запис: Д-т рах. "Розрахунки з покупцями і замовниками" К-т рах. "Доходи, від реалізації" Одночасно на списання з балансу відвантаженої покупцям продукції за фактичною виробничою собівартістю роблять запис:Д-т рах. "Собівартість реалізації'' К-т рах "Готова продукція" Кошти, одержані від покупців за відвантажену (реалізовану продукцію і Зараховані на поточний рахунок підприємства відображають записом: Д-т рах. "Рахунки в банках" К-т рах. "Розрахунки з покупцями і замовниками" З процесом реалізації пов'язані витрати на збут (зокрема, витрати на транспортування, навантажувально-розвантажувальні роботи, на рекламу, оплату праці працівникам відділу збуту, утримання основних засобів, що використовуються для забезпечення реалізації продукції, тощо). Такі витрати протягом звітного періоду відображаються на дебеті рахунка "Витрати на збут" (в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків), а наприкінці звітного періоду списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка "Фінансові результати" записом: Д-т рах. "Фінансові результати" К-т рах. "Витрати на збут" За рахунок доходу, одержаного від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), підприємства сплачують до бюджету податок на додану вартість. Облік розрахунків з бюджетом здійснюється на пасивному рахунку "Розрахунки за податками". Звідси на суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в бухгалтерському обліку роблять запис: Д-т рах. "Доходи від реалізації" К-т рах. "Розрахунки за податками" Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій призначено рахунок 79 «Фінансові результати». За кредитом рахунку 79 відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»: Дт 79 Кт 44 – відображено прибуток Дт 44 Кт 79 – відображено збитки.
Відвантаження (відпуск) продукції в порядку реалізації проводиться відповідно до укладених договорів. Договір — це одна з найбільш давніх правових конструкцій. Застосування договорів на протязі тисячоліть пояснюється тим, що йдеться про досить гнучку правову форму, в яку можуть втілюватися різні за характером суспільні відносини. Договір — це одна з важливих форм регулювання товарно-грошових відносин. Уся комерційна діяльність, по суті, пов’язана з укладенням договорів, виконанням та припиненням зобов’язань за договорами. Договір купівлі-продажу — це угода, за якою одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. У договорах на поставку готової продукції вказують: найменування; кількість; асортимент; якість; ціну; порядок розрахунків; платіжні і поштові реквізити постачальника і покупця; інші умови. Договір поставки містить такі обов’язкові реквізити, як: найменування договору, дата його складання, місце його складання, позначення сторін договору, предмет договору, ціна за одиницю, кількість, загальна сума до сплати, порядок здійснення платежу та форма оплати, терміни виконання зобов’язань і можливість односторонньої відмови від договору, умови пакування, транспортування, страхування, принципи переходу права власності, непереборні обставини (форс-мажор), поручительство, відповідальність сторін, порядок врегулювання спорів тощо. На продукцію, що відпускається, відділ маркетингу виписує наказ або інший документ, що прийнятий на підприємстві, в якому вказано вид готової продукції, номенклатурний номер, сорт, кількість, найменування і адреса одержувача. Цей документьобов’язково підписується керівником підприємства. Далі на основі даних складу готової продукції та наказу бухгалтерія підприємства виписує товарно-супровідні документи на відпуск готової продукції. Реалізація готової продукції проводиться на підставі довіреності покупця. Довіреність, незалежно від терміну її дії, залишається у постачальника. Порядок інвентаризації готової продукції слід розпочинати з організаційних питань. Перед проведенням інвентаризації вся готова продукція повинна бути згрупована, розкладена за назвами, сортами, розмірами в порядку, зруч ному для підрахунку. В разі позачергової інвентаризації готову продукцію підготовляють у присутності інвен таризаційної комісії. До початку процедури інвентаризації важливо отримати від кож ної матеріально відповідальної особи розписку з таким змістом: На початок проведення інвентаризації всі видаткові та при буткові документи на товарно-матеріальні цінності, здані до бухгалтерії, і всі товарно-матеріальні цінності, що надійшли на мою (нашу) відповідальність, оприбутковані, а ті, що ви були, списано у видаток. Дата Підпис Якщо на підприємстві передбачено зберігати готову продукцію на декількох складах або в ізольованих приміщеннях, то інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання від одного місця до іншого. Перевіривши одне місце зберігання, вхід до нього опломбовують, і комісія переходить до наступного. При цьому кількість готової продукції визначають згідно з Інструкцією № 69, перевіряючи наявну в натурі готову продукцію (повна інвентаризація). У разі якщо готова продукція надходить на склад під час інвентаризації, матеріально відповідальна особа повинна прийняти її у присутності членів інвентаризаційної комісії. Потім на прибуткових докумен тах роблять відмітку «Надійшло після інвентаризації» (за підписом голо ви комісії) з посиланням на дату опису та номер, де записано цінності. Відпуск готової продукції під час інвентаризації можливий з дозволу керівника підприємства і го ловного бухгалтера. На видаткових документах про готову продукцію, відпущену зі складу в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, ставлять відмітку. Така готова продукція заноситься до окремого опису в порядку, аналогічному тому, який встановлено для цінностей, що надійшли під час інвентаризації. Результати інвентаризації готової продукції відображають в інвентаризаційному описі. Перелік поширених типових форм для проведення інвентаризації: 1) інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей ф. № інв-3 або ф. № М-21. У першому документі міститься розписка, якої немає в останній формі; 2) акт інвентаризації товарів відвантажених (ф. № інв-4); 3) інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання (ф. № інв-5). Описи підписують усі члени комісії та матеріально-відпо відальна особа, після чого їх передають до бухгалтерії під розписку. Бухгалтерія звіряє фактичну наявність цінностей, занесених до описів, з даними бухгалтерського обліку. Якщо є розходження, то складає звіряльну відомість (ф. № інв-19). До неї заносять залишки готової продукції фактичні та ті, які значаться в бухгалтерському обліку. Вказу ють тільки ту готову продукцію, за якою виявлено розбіжності з об ліковими даними (нестачі та лишки). Складаючи відомість, проводять операції взаємозаліку нестач та лишків при пересортуванні готової продукції. Якщо при заліку нестач лишками під час пересортування вартість нестачі готової продукції більша за вартість надлишку, то різницю відшкодовують винні особи. Коли ж таких осіб не встановлено, то су мові різниці розглядають як нестачу понад норми природно го убутку і відносять на результати фінансово-господарської діяльності. У протоколах інвентаризаційної комісії наводяться вичерпні пояснення причин, через які різниці не можна віднести на винних осіб. Якщо навпаки — вартість надлишку готової продукції пере вищує вартість нестачі при пересортуванні, то на різницю збільшують дані обліку відповідних матеріальних цінностей і результати фінансово-господарської діяльності. Усі інші випадки нестач та лишків готової продукції розглядають і відображають у бухгалтерському та податковому обліку ок ремо як нестачі і як надлишки. Механізм розрахунку розміру збитків від нестачі матері альних цінностей наведено в Постанові КМУ «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» № 116 від 22.01.1996 р. зі змінами. Згідно з п. 2 цього Порядку розмір збитків визначають за формулою Р = [(Б — А) Іінф + ПДВ + Азб] 2, де Б — облікова вартість цінностей на момент встановлення факту нестачі (балансова вартість); А — амортизаційні відрахування; Іінф — загальний індекс інфляції; Азб — розмір акцизного збору. Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається, виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2. Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю; спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених; спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових настоїв визначається, виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3. Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або безокисного натрію визначається, виходячи з оптових цін підприємствавиробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2. У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5. Продовольчі товари (готова продукція, роздрібні ціни на яку дотуються) оцінюються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта: — 5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством; — 50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальної вартості або вартість яких не встановлена законодавством. Розмір збитків від розкрадання банкнотного або захищеного папера, персоніфікованої захисної стрічки обчислюється: — із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері; — у п’ятитисячократному розмірі від вартості захищеного папера та персоніфікованої захисної стрічки. У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки в міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, — у міру їх придбання) та обліковуються лише в кількісному виразі, розмір збитків визначається, виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.
Занотувати (при необхідності) теоретичні відомості, виконати практичні завдання, в процесі виконання здійснити поточний індивідуальний, а при необхідності груповий інструктаж.
Перевірка робіт учнів, акцентування уваги учнів на типові помилки допущені ними, оцінювання. Майстер в/н А.М. Педоренко |
| ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік процесу реалізації продукції (робіт, послуг), синтетичний та аналітичний облік |
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік готової продукції. Визначення складу і структури витрат у складі готової продукції. Документальне оформлення... |
| ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік готової продукції. Визначення складу і структури витрат у складі готової продукції. Документальне оформлення... |
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Документальне оформлення господарських операцій із руху готової продукції, внутрішнє переміщення готової продукції |
| ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Документальне оформлення господарських операцій із руху готової продукції, внутрішнє переміщення готової продукції |
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік виробничої собівартості готової продукції, визначення собівартості виготовленої продукції |
| ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік виробничої собівартості готової продукції, визначення собівартості виготовленої продукції |
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік ремонту і модернізації основних засобів, переоцінка, інвентаризація основних засобів |
| ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат, визначення торгової націнки на реалізовані товари |
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат, визначення торгової націнки на реалізовані товари |