Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка

Скачати 6.66 Mb. Назва Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Сторінка 51/51 Дата 04.04.2013 Розмір 6.66 Mb. Тип Документи bibl.com.ua > Психологія > Документи

Словник психологічних термінів Словник психологічних термінів Тип темпераменту — поєднання закономірно пов'язаних між собою рис темпераменту. Типізація — прийом створення образів уяви шляхом виділення в образах предметів і явищ суттєвого і того, що регулярно повторюється. Тривога — емоційний стан гострого внутрішнього беззмістовного неспокою, який пов'язаний з прогнозуванням невдачі, небезпеки або з очікуванням чогось важливого для людини в умовах невизначеності. Тривожність — індивідуально-психологічна особливість, яка виявляється у схильності людини до частого та інтенсивного переживання тривоги. У Увага — пізнавальний психічний процес, який полягає у спрямованості та зосередженості психічної діяльності на певних об'єктах та явищах, зовнішніх або внутрішніх, при одночасному відволіканні від інших. Уважність — характерологічна риса особистості, яка характеризує здатність людини бути уважною. Узагальненість сприймання — особливість сприймання, яка полягає у відображенні одиничного випадку як особливого прояву більш загального. Узагальнення — мисленнєва операція об'єднання предметів чи явищ за їхніми загальними та суттєвими ознаками. Уміння — способи успішного виконання дії, що відповідають цілям та умовам діяльності. Умови психічного розвитку — середовище, яке безпосередньо (психічні властивості та особливості людини, соціально-історичне середовище) або опосередковано (природне середовище) впливає на психічний розвиток. Умовиводи — логічна форма мислення, при якій на основі кількох суджень утворюється нове. Умовна група — група, яка утворена за якоюсь умовною ознакою і члени якої не взаємодіють між собою як більш-менш стійке об'єднання. 402 Уникнення — стратегія поведінки у конфлікті, яка полягає у відсутності активних дій у розв'язанні конфлікту. Універсальний лідер — особа, яка займає позицію лідера під час виконання різноманітних видів діяльності. Універсальний предметний код, — вроджений спільний для різних мов код, який існує на рівні мозкових структур і дає змогу людині засвоїти мову. Управління групою — свідомий і цілеспрямований процес впливу лідера або керівника на свідомість і поведінку членів групи з метою підвищення організованості та ефективності їхньої спільної діяльності. Усне мовлення — мовлення, яке сприймається на слух. Установка — психічний стан готовності суб'єкта до певної діяльності або до певної реакції. Учіння — цілеспрямоване та активне засвоєння людиною знань, умінь, навичок та соціального досвіду з метою наступного використання їх у практичному житті. Уява — пізнавальний психічний процес створення людиною на основі її попереднього досвіду образів об'єктів та явищ, які вона безпосередньо не сприймає і не сприймала. Уявлення — образи пам'яті. Уявна розсіяність — неуважність людини до безпосереднього оточення. Ф Фактори психічного розвитку — чинники (біологічні та соціальні), які спричинюють психічний розвиток. Фантазія — 1) уява, яка мало або зовсім не відповідає дійсності; 2) те ж, що і уява. Фантастична уява — вид уяви, у якому відображення дійсності відхиляється від реальності. Феномен групового тиску — див. конформізм. Феномен групової поляризації — після обговорення погляди окремих членів групи зближуються і посилюють середню тенденцію стосовно прийнятого рішення. Феномен духу групи — очевидно правильне рішення приноситься в жертву одностайності групи, члени групи стають інтелектуально нечутливими до інших поглядів. 403 Словник психологічних термінів Словник психологічних термінів Феномен зсуву ризику — рішення, прийняті групою, є більш ризиковані, ніж індивідуальні рішення. Феномен Рингельмана — коефіцієнт корисної дії кожного члена групи залежить від розміру групи і знижується у разі зростання її розміру. Феномен соціальних лінощів — люди докладають менше зусиль у тому випадку, коли об'єднують свої зусилля заради спільної мети, ніж у випадку індивідуальної відповідальності. Феномен соціальної інгібіції — погіршення виконання простих або добре знайомих завдань у присутності інших. Феномен соціальної фасилітації — спонукання людини краще виконувати прості або добре знайомі завдання у присутності інших. Фі-феномен — феноменальний, існуючий лише у сприйманні рух. Флегматик (від гр. phlegma — слиз) — тип темпераменту, який характеризується силою, врівноваженістю та інертністю. Фонематичний слух — здатність аналізувати та синтезувати звуки мовлення. Формальна група (офіційна) — група, яку створили на підставі наказу, розпорядження, юридичного акту. Формальне спілкування — спілкування, зумовлене соціальним статусом партнерів і регламентовано за змістом і формою. Фрустрація (від лат. frustratio — марне сподівання, невдача, обман) — психічний стан зростаючого незадоволення, що виникає в конфліктних ситуаціях, які перешкоджають досягненню мети чи задоволенню потреб і бажань, загрожують людині або її престижу, людській гідності. Фундаментальна помилка атрибуції — схильність недооцінювати ситуаційні і переоцінювати особистісні впливи на поведінку інших людей. Фундаментальні емоції — складні емоції: інтерес, радість, здивування, гнів, відраза, презирство, страх, сором, сум, провина. Функціонально-рольове спілкування — спілкування між людьми, які виконують різні соціальні ролі і яких поєднують взаємні обов'язки. X Характер (від гр. charassein — різьбити, мітити) — сукупність стійких індивідуально-типологічних особливостей особистості, в яких 404 виражається типове ставлення до навколишнього світу і до себе у типових ситуаціях. Харизматичний лідер (від гр. harisma — божествений дар, благодать) — лідер, якому його прихильники приписують надзвичайні якості і очікують виконання великої місії. Хибні судження — судження, які неадекватно відображають зв'язки і відношення, що існують в об'єктивній дійсності. Холерик (від гр. chole — жовта жовч) — тип темпераменту, який характеризується силою, неврівноваженістю, рухливісю. Холофраза — одне слово позначає цілу ситуацію; характерне для дітей віком від 1 року 3 місяців до 1 року 5 місяців. Хотіння — цілеспрямоване прагнення діяти, долаючи зовнішні та внутрішні перешкоди. Художні здібності — різновид мистецьких здібностей, які виявляються у здібності до малювання та живопису. Художній тип сприймання — тип сприймання, для якого характерне домінування першої сигнальної системи — образів. Художня уява — вид уяви, в якій переважають ті чи інші чуттєві образи: зорові, слухові тощо. Ц Церебротонік (від лат. cerebrum — мозок) — тип темпераменту, для якого характерна підвищена швидкість реакцій, замкнутість, некомунікабельність, емоційна загальмованість. Циклотимік — тип темпераменту, для якого характерна комунікабельність, відкритість, реалістичний погляд на світ, різка зміна настрою. Цілісний характер — характер, у якому домінує одна чи декілька не-суперечливих рис. Цілісність сприймання — особливість сприймання, яка полягає у тому, що у наших сприйманнях цілісна структура образу домінує над окремими елементами цієї структури. Ціннісні орієнтації — вибіркова, відносно стійка система спрямованості інтересів і потреб особистості, напрямлена на певний аспект соціальних цінностей. 405 Словник психологічних термінів Цінності — соціально-історичне значення для суспільства і осо-бистісний смисл для індивіда певних явищ навколишнього світу. ч Часткові судження — судження, у яких висловлюється думка відносно групи об'єктів чи явищ. Чуттєва увага — увага, пов'язана з вибірковою роботою або органів чуття, або нашої емоційної сфери. Ш Шизотимік — тип темпераменту, для якого характерна зануреність у себе, замкнутість, погане пристосування до оточення. Я Якісне перетворення — прийом створення образів уяви, коли образи уяви, залишаючись, по суті, попередніми, набувають іншого зовнішнього вигляду, який не відповідає природі об'єкта чи явища. Я-концепція — відносно стійка і динамічна система уявлень людини про саму себе, на основі якої вибудовуються відносини з іншими людьми. Я-образ — див. Я-концепція. Зміст Передмова З Розділ І. ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ 5 1. ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА 5 Історичний розвиток психології 5, Психологія в системі сучасних наук 9 Об'єкт та предмет психології 10 Галузі психології у Ю Практичне значення психологи 12 Список літератури 14 2. МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ 15 Методи пояснення психіки людини 15 Методи розуміння психіки людини 20 Методи впливу на психіку людини 20 Список літератури 22 3. ПРИРОДА ТА СУТНІСТЬ ПСИХІКИ ЛЮДИНИ 23 Умови та чинники формування психіки людини 23 Матеріальні основи та фізіологічні механізми психіки 25 Головні властивості та функції психіки людини 27 Сфери прояву психіки людини 29 Свідома сфера 29 Несвідома сфера 34 Список літератури 37 Розділ II. ПЕРСОНОЛОГІЯ 38 4. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ 38 Поняття про індивід, індивідуальність, особистість .39 Теоретичні напрями персонології 40 Психоаналітична теорія особистості 40 Біхевіоральна теорія особистості .41 Гуманістична теорія особистості 43 406 Диспозиційна теорія особистості 44 Діяльнісна теорія особистості 44 43. Структура особистості 45 Структура особистості Зигмунда Фройда 46 Структура особистості Карла Юнґа 46 Структура особистості Сергія Рубінштейна ... .48 Структура особистості Костянтина Платонова .48 Потреби, мотиви та ціннісні орієнтації особистості 49 Формування особистості 55 Соціалізація та інтерналізація 55 Психологічна зрілість особистості 56 Сенситивні та критичні періоди розвитку особистості 58 Захисні механізми особистості 59 Самоактуалізація особистості 61 Список літератури 66 5. ТЕМПЕРАМЕНТ 67 5-1. Поняття про темперамент та його провідні риси .. .67 5.2. Теорії темпераменту 69 Гуморальна теорія 69 Конституційна теорія 70 Фізіологічна теорія 72 Регуляторна теорія 74 53. Типи темпераменту та їхня психологічна характеристика 74 Сангвініки 75 Холерики 77 Флегматики 78 Меланхоліки 79 5.4. Вплив темпераменту на діяльність людини 80 Список літератури 83 6. ХАРАКТЕР 84 Поняття про характер та його провідні риси 84 Історія вчення про характер 86 63. Типологія характеру 88 6.3.1. Типи орієнтацій характеру 88 6.3.2. Типи акцентуацій характеру • 89 6.4. Чинники формування характеру 97 Список літератури 100 7. ЗДІБНОСТІ 101 Поняття про здібності та їхню природу .101 Види здібностей 105 Загальні здібності 105 Спеціальні здібності 108 73. Особливості особистості обдарованої людини 111 7.4. Організація навчання та виховання обдарованої молоді 114 Принципи та стратегії навчання 114 Концептуальні моделі навчання обдарованих . .119 Сучасні технології навчання обдарованих 121 Педагог для обдарованих 122 Список літератури 125 Розділ III. ОСОБИСТІСТЬ У СОЦІАЛЬНОМУ ОТОЧЕННІ 127 8. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СПІЛКУВАННЯ 127 8.1. Поняття про спілкування; його структура та функції 128 8.2. Механізми міжособистісного сприймання. Каузальна атрибуція 131 83. Види спілкування 135 Форми, засоби та стилі спілкування 137 Ефективне та конфліктне спілкування 141 Особливості спілкування під час екзамену 146 Список літератури 153 9. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ГРУПИ 154 Поняття про соціальну групу 154 Види соціальних груп 156 93. Етапи та параметри розвитку малої групи. Фази входження особистості в групу 159 Феноменологія малих груп 162 Психологічні феномени у великих групах 165 Управління групою. Лідерство та керівництво 168 Ефективність групової діяльності 172 Список літератури 176 Розділ IV. ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ОСОБИСТОСТІ 177 10. ВІДЧУТТЯ 177 10.1. Відчуття як джерело інформації про навколишній світ і внутрішні стани людини .. .177 Основні теоретичні підходи до вивчення відчуттів 178 Види відчуттів та їхня класифікація 180 Екстероцептивні відчуття 180 Інтероцептивні відчуття 181 Пропріоцептивні відчуття 182 Загальні властивості відчуттів 182 Закономірності відчуттів 183 Список літератури 191 11. СПРИЙМАННЯ 192 Поняття про сприймання .. 192 Основні теоретичні підходи до вивчення сприймань 193 11.3. Види сприймання та їхня класифікація 194 Класифікація за провідним аналізатором 194 Класифікація за метою діяльності 196 Класифікація за основною формою існування матерії 196 Особливості сприймання .- 206 Індивідуальні відмінності сприймання 211 Список літератури 214 12. ПАМ'ЯТЬ 215 Поняття про пам'ять та її основні функції 215 Основні теоретичні підходи до вивчення пам'яті 216 12.3. Види пам'яті та їхня класифікація 220 12.3.1. Класифікація за тривалістю закріплення та зберігання матеріалу 220 12.3.2. Класифікація за характером психічної активності 224 Класифікація за ступенем розуміння матеріалу 226 Класифікація за характером цілей діяльності 227 12.4. Процеси пам'яті 228 Запам'ятовування 228 Збереження 233 Відтворення 234 Забування 235 12.5. Індивідуальні відмінності пам'яті 240 Список літератури 245 13. МИСЛЕННЯ 246 Мислення як вища форма пізнавальної діяльності . .246 Основні теоретичні підходи до вивчення мислення .248 Види мислення та їхня класифікація 250 Класифікація за характером об'єкта мисленнєвої діяльності 250 Класифікація за ступенем новизни й оригінальності 252 13.3.3. Класифікація за характером задач, засобом дії, розгорненням, ступенем реальності та впливом на емоційну сферу людини 253 Стадії процесу мислення 255 Мисленнєві операції .- 257 Логічні форми мислення 259 Індивідуальні відмінності мислення 263 Список літератури 266 14. МОВЛЕННЯ 267 14.1. Поняття про мовлення та його функції. Білінгвізм 267 Психолінгвістичні теорії мовлення 270 Види мовлення 272 Зміст Зовнішнє мовлення 272 Егоцентричне мовлення 274 Внутрішнє мовлення 275 Психологічні механізми мовлення 275 Становлення мовлення у дитинстві 278 Основні особливості мовлення 281 Індивідуальні відмінності мовлення 281 Список літератури 284 15. УЯВА 285 Поняття про уяву. Уява і творчість 285 Функціїуяви 288 Основні теоретичні підходи до вивчення уяви 289 Види уяви та їхня класифікація 291 Прийоми створення образів уяви 294 Індивідуальні відмінності уяви 296 Список літератури 298 16. УВАГА 299 Поняття про увагу та її основні функції 299 Основні теоретичні підходи до вивчення уваги 300 Види уваги та їхня класифікація 303 Основні властивості уваги 307 Список літератури 312 Розділ V. ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА ЛЮДИНИ 313 17. ЕМОЦІЇ ТА ПОЧУТТЯ 313 17.1. Поняття про емоції та почуття, їхні властивості та основні функції 314 17.2. Основні теоретичні підходи до вивчення емоцій та почуттів 317 17.3. Види емоцій і почуттів та їхня класифікація 320 17.3.1. Класифікація за рівнем організації, знаком та характером впливу на життєдіяльність людини 320 17.3.2. Класифікація за ступенем розвитку емоцій . .321 17.3.3. Класифікація залежно від потреб та цілей діяльності 323 Емоційні стани як форми переживань людини 327 Стрес та шляхи його подолання 332 Індивідуальні відмінності та експресія емоцій і почуттів 337 Список літератури 341 18. ВОЛЬОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ 343 18.1. Діяльність як форма активності особистості 343 Структура діяльності 344 Засоби діяльності 347 Провідні види діяльності 350 18.2. Загальне поняття про вольову діяльність людини 352 Історія вчення про волю 354 Вольові дії людини 355 Етапи вольових дій 356 Психологічні механізми вольової регуляції та вольові якості особистості 358 18.7. Розвиток сили волі 360 Список літератури , 364 Словник психологічних термінів 365

---

Схожі:

Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка	Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка
КОНСУЛЬСЬКЕ ПРАВО МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН	Львівський національний університет імені Івана Франка Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького та юридичному факультеті Львівського національного університету...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Львівський... Прийом абітурієнтів, які мають диплом бакалавра (спеціаліста) для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за спеціальністю...	1. Наука як об’єкт філософського пізнання Укл. С. О. Гнатуш, І. О. Добропас – Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 46 с
Три ВНЗ Львівщини : Львівський державний університет фізичної культури... Підведені підсумки XXVII літньої Всесвітньої універсіади, яка проходила з 6 по 17 липня 2013 року в російському місті Казані та Х1...	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ... Шановна Пані секретар Дрогобицької міської ради, в о міського голови міста Дрогобича
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Дрогобицький державний педагогічний... ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДРОГОБИЦЬКИЙ... Медичну довідку про стан здоров’я за формою №086-о та 2 фотокартки, 2 конверти, 2 папки

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання Портал навчання

---