|
|
Скачати 161.88 Kb.
|
|
Методичні рекомендації щодо оновлення основних напрямків роботи практичних психологів навчальних закладів усіх типів на 2014/2015 н.р. Романовська Д.Д., завідувач НМЦППСР ІППОЧО Ілащук О.В., методист-психолог НМЦППСР ІППОЧО Психологічна служба діє відповідно до статей 21, 22 Закону України «Про освіту» (ст. 21 «Психологічна служба системи освіти»; ст.22 «Соціально-педагогічний патронаж») та нової редакції Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.07.09 р. № 616, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2009 р. за №687/16703. Основною метою діяльності психологічної служби є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників: вихованців, учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників. Реалізація психологічного супроводу в закладах освіти відбувається через просвітницько-профілактичну, консультативну, прогностичну, захисну, діагностичну та корекційно-відновлювальну форми роботи. Найголовнішими напрямами психологічного супроводу залишається корекційно-відновлювальна, соціально-перетворювальна та консультативна робота. У 2014/2015 н.р. НМЦ практичної психології та соціальної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області посилює роботу працівників психологічної служби у напрямку консультативної допомоги учнівській молоді з приводу страхів і переживань за батьків, рідних, які були учасниками військових дій в Україні та напрямку просвітницької діяльності з всіма учасниками навчально-виховного процесу стосовно методів подолання стресу, агресивних реакцій, зняття напруги, які викликані нестабільною соціально-політичною ситуацією в країні. Крім цього, посиленої психологічної допомоги потребують діти та сім’ї переселенців зі східних регіонів країни. Практичний психолог, залежно від спеціалізації навчального закладу та виявлених діагностичними процедурами, моніторингами проблем обирає пріоритетні напрями своєї діяльності. Разом із тим існує кілька основних напрямів, які має забезпечити психолог у 2014/2015 н.р.:
І. Розвиток психологічної компетентності керівників навчальних закладів Відповідно до програми розвитку психологічної служби системи освіти України (наказ Міністерства освіти і науки від 06.08.2013 №1106 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 року») одним із пріоритетних завдань діяльності психологічної служби у 2014/2015 н.р. є розвиток компетентності завідувачів ДНЗ, директорів загальноосвітніх навчальних закладів у галузі практичної психології. Працівники психологічної служби мають заповнити прогалини в знаннях з психології людських стосунків і управління, і допомогти керівникам отримати практичні навички взаємодії в групі та зрозуміти роль психологічної служби в школі. Актуальність проблеми підтверджують дослідження, проведені обласним НМЦ практичної психології і соціальної роботи, у якому прийняли участь 33 педагогічних колективи ЗНЗ Чернівецької області. Аналіз результатів дослідження показав, що у 15 (45%) педагогічних колективах домінує сприятливий позитивний мікроклімат, у 13 (40 %) – взаємостосунки є нестабільними, у 5 (15%) – переважає несприятливий соціально-психологічний мікроклімат. Ключовими особами у школі, які безпосередньо відповідають за мікроклімат – є керівник та психолог. Якісний аналіз результатів дослідження експрес-оцінки ефективності діяльності керівників педагогічним колективом показав, що вдосконалення діяльності директора, потребують наступні фактори: вміння створювати нормальний психологічний клімат в колективі; використання ефективних стилів керівництва з людьми; наявність авторитету серед колег; наявність емпатії; чітке розуміння і прийняття цілей функціонування школи; уміння впливати на інших людей; прагнення до інновацій. Дані показники актуалізують важливість системної роботи практичних психологів (соціальних педагогів) із педагогічним колективом та адміністрацією закладу щодо накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок про психологічну службу, формування й розвиток здатності практично використовувати ресурси фахівців, особливо в складних учнівсько-педагогічних ситуаціях. Для цього рекомендується:
ІІ. Розвиток духовної культури педагогів (учнів) Питання розвитку духовної культури – надзвичайно важливе, оскільки духовність визначає спрямованість усіх розумових, емоційно-чуттєвих, вольових якостей людини, її здатність до самоусвідомлення себе, як особистості. Видатний науковець, доктор психологічних наук Е.О. Помиткін, досліджуючи психологічні закономірності та механізми розвитку духовності, визначив, що процес духовного розвитку особистості, активізації її духовного “Я” невід’ємно пов’язаний з упорядкуванням ідеалів, цінностей та смислів. Досягнення гармонії в ціннісно-смисловій сфері особистості є важливим результатом процесу духовного розвитку, який не позбавлений криз і протиріч. Зокрема, різноспрямованість ідеалів, цінностей і смислів спричиняє внутрішньо особистісний конфлікт – духовний дисонанс, який визначено як негативний спонукальний стан, зумовлений дією декількох суперечливих ціннісно-смислових установок особистості, що формувалися одночасно або на різних вікових етапах життя. Це в свою чергу призводить до виникнення негативних проявів поведінки, утруднення встановлення контактів з оточенням, неадаптованості в соціумі. Тому, з вересня 2014 року, працівники НМЦППСР рекомендують впровадити в практичну діяльність психологів методичний комплекс «Формування ціннісних орієнтацій як регуляторів процесу особистісної самореалізації» (Упорядники: Романовська Д.Д., Ілащук О.В.), що містить діагностично-корекційну технологію-гру для підлітків і дорослих, яка орієнтована на актуалізацію моральних цінностей людини, корекцію життєво-важливих цінностей, розвиток вміння конструктивно реагувати у складних (конфліктних) ситуаціях. При обговоренні кожного етапу гри-технології «Мої цінності» педагогічні працівники (підлітки) мають змогу усвідомити смислові значення вибраних цінностей з кожної групи («Суспільна відповідальність», «Влада», «Індивідуальний розвиток», «Міжособистісні відносини», «Стабільність», «Стиль життя»), визначити декілька вищих й однаково значущих цінностей, а також усвідомити особисте «поле цінностей», яке сприяє (чи перешкоджає) створенню ситуації успіху в житті. Крім цього, використання матеріалів посібника актуалізує потребу в подоланні духовного дисонансу спонукає особистість до активного духовного саморозвитку, упорядкування цінностей, віднаходження конструктивних життєвих смислів, реконструювання образу «Я». Таким чином, завданням практичного психолога у 2014/2015 н.р. є створення умов для самореалізації духовного потенціалу педагогів (учнів), творчого самовтілення їх можливостей, урізноманітнення життєпроявів, ствердження і вироблення нових духовних орієнтирів. Додатковий психологічний інструментарій щодо вивчення та корекції системи цінностей розміщено на сайті ІППОЧО, сторінці НМЦППСР (розділ «Психодіагностичний та психокорекційний інструментарій»). ІІІ. Оновлення якості психологічного супроводу роботи з дітьми, які схильні до девіантної, аддиктивної поведінки Психологічний супровід роботи з дітьми, які схильні до девіантної, аддиктивної поведінки передбачає активізацію просвітницько-профілактичних заходів, глибинне психодіагностичне вивчення особистості дитини, аналітичне вивчення сімейних взаємомтосунків, індивідуальну та групову корекційну роботу. При здійсненні психологічного супроводу дітей, які схильні до девіантної, аддиктивної поведінки обов’язковим є дослідження структури особистості та моніторинг змін у поведінці дітей з девіантною та деліквентною поведінкою за допомогою психодіагностичного мінімуму, який складає не менше 7-10 методик (із запропонованого інструментарію на 55 методик). Моніторингові зрізи необхідно проводити один раз на три місяці (протягом навчального року - три зрізи). Результати дослідження мають бути відтворені в індивідуально-діагностичній картці учня із висновками та рекомендаціями. За результатами дослідження має бути написана психологічна характеристика та внесені зміни у соціальний паспорт учня, яку потрібно надати класному керівникові, у відділ кримінальної міліції у справах дітей (за запитом). Тобто, протягом навчального року на дитину, що стоїть на обліку, або схильна до правопорушень, має бути три динамічні характеристики. Працівниками психологічної служби навчального закладу потрібно подати методисту РМК/ММК, який відповідає за психологічну службу копії із внесеними змінами три рази на рік – до 1 грудня, до 1 березня, до 1 червня:
Крім цього, працівник психологічної служби у І семестрі має провести первинне консультування з підлітками щодо виявлення проблем в сім’ї та школі, які можуть сформувати девіантність у поведінці. За результатами проведеної консультативної роботи практичний психолог повинен оформити детальний протокол. У разі виникнення проблемних ситуацій та порушень учнями норм соціальної поведінки практичному психологу необхідно подати також заповнену карту опису ситуації, згідно форми, розробленої науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи. За результатами психодіагностичних досліджень має організовуватися чітка системно-корекційна робота (в об’ємі 30-40 годин) з учнями, які скоїли злочин або перебувають на внутрішкільному обліку. Просвітницько-профілактичний напрям роботи працівників психологічної служби в закладах освіти протягом 2014/2015 н.р., має здійснюватися за допомогою взаємодії з соціальним педагогом, батьками, класним керівником, через викладання психологічно-орієнтованих спецкурсів, факультативів, а також проектної діяльності. Впровадження інноваційної технології «медіації», створення «шкільних служб порозумінь» дозволять практичним психологам запобігти негативним явищам в учнівському середовищі, і не тільки в учнівському. Найчастіше учні підліткового віку (13-15 років) гостро відчувають потребу у допомозі при вирішенні конфліктних ситуацій, але ця допомога має бути не нав’язливою чи повчальною, оскільки все, що говорить дорослий сприймається як «вороже» і не обов’язкове. Вважаємо, що в такому віці потрібно більше уваги приділяти формуванню навичок стратегії вирішення конфліктів шляхом співробітництва, тобто конструктивним шляхом, а не через суперництво. Сьогодні в загальноосвітній школі до питання міжучнівського конфлікту найчастіше звертаються лише тоді, коли відбувається ескалація конфлікту і вирішується зазвичай така ситуація дорослими практично без участі самих сторін конфлікту – дітей. Що це дає? Який приклад поведінки показано учням? – те, що вони нічого не вирішують, їхня думка не є важливою і лише дорослі добре знають, як вийти з такої ситуації. Це формує безвідповідальність за свою поведінку, оскільки, за зроблений вчинок ти або несеш примусове покарання або взагалі не відповідаєш, тому що батьки відповідають і повертають відшкодування збитків. І таким чином, замість вирішення конфлікту, з’являється прихований конфлікт, який може перерости у «образу на весь світ». Медіація (англ. mediation – посередництво) – вид альтернативного врегулювання суперечок, метод вирішення конфліктів із залученням посередника (медіатора), який допомагає усім залученим сторонам налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольнив інтереси і потреби усіх учасників конфлікту. Шкільна служба порозуміння (ШСП) – це команда підготовлених старшокласників-посередників (медіаторів), які допомагають своїм одноліткам розв’язувати конфлікти мирним шляхом, використовуючи в роботі відновні практики – медіацію однолітків, коло прийняття рішень, і працюють над формуванням безпечної атмосфери в навчальному закладі. Роботу ШСП організовує координатор, зазвичай – практичний психолог чи соціальний педагог, який пройшов підготовку і володіє знаннями та навичками з організації та керування. Медіація як процес проходить за наступним алгоритмом: 1. тебе уважно вислухають; 2. поставлять запитання, щоб краще зрозуміти ситуацію; 3. поважатимуть твою позицію; е шукатимуть правих і винних у конфлікті; 4. не даватимуть порад; 5. однаково сприятимуть обом сторонам конфлікту; 6. допоможуть сторонам самостійно прийняти справедливе рішення. Обласний НМЦ практичної психології і соціальної роботи рекомендує створення в навчальних закладах шкільних служб порозуміння, утворення команди медіаторів – учнів 8-10 класів та оволодіння ними технологією медіації (проект розроблено спільно з кафедрою загальної та соціальної педагогіки ЧНУ ім. Ю.Федьковича «Шкільна служба порозуміння: впровадження медіації у загальноосвітніх навчальних закладах Чернівецької області» (схвалено Вченою радою ІППОЧО від 12.06.2014). IV. Психолого-педагогічний супровід обдарованої дитини Пріоритетним напрямом державної політики в галузі освіти, як зазначено в Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021, є забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними здібностями, розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті. Зміст психолого-педагогічного супроводу обдарованої і талановитої учнівської молоді полягає у здійсненні ряді заходів психологічної допомоги та підтримки, що буде викликати інтерес, мотиваційну готовність та ефективність у здійсненні дослідницької, пошукової та експериментальної роботи в навчальному закладі. Практичний психолог відіграє ключову роль у виявленні та розвитку комплексу особистісних властивостей учнів, які забезпечать досягнення успіху у тій чи іншій сфері науково-дослідницької роботи. Цільова група, з якою рекомендується розпочинати системний психологічний супровід розвитку обдарованості – це учні 7-8 класів, хоча і в більш ранньому віці таку роботу також варто здійснювати. Стратегія психологічного супроводу розвитку обдарованості визначає генеральну програму дій практичного психолога і педагогічного колективу навчального закладу щодо економічного використання особистісних ресурсів учнів, необхідних для досягнення успіху та перемоги на конкурсах-захистах наукових робіт, предметних олімпіадах, яка розгортається послідовно, відповідно до загальної структури діяльності В. Рибалка. Стратегія апробована обласним науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО у спільному з БМАН проекті «Психолого-педагогічний супровід обдарованої дитини», який розпочав реалізацію на базі Чернівецьких гімназій №7, №2 та ліцею №3 медичного профілю, практичні психологи яких готові представити алгоритм практичної реалізації проекту на міських/районних методоб’єднаннях у 2014/2015 н.р. Етапи розгортання стратегії психологічного супроводу:
Рекомендований психодіагностичний інструментарій: І. Для виявлення академічно обдарованих учнів рекомендується використовувати наступні психодіагностичні методики: 1. Методика «Інтелектуальна лабільність» - використовується з метою вивчення лабільності (здібності переключати увагу, вміння швидко переходити з виконання одних завдань на інші, при цьому не допускаючи помилок), а також з метою прогнозу успішності в навчанні та засвоєнні нових видів діяльності. 2. Інтелектуальний тест IQ за Г.Ю.Айзенком – визначення рівня інтелектуальних здібностей учнів. 3. Визначення домінуючого фактору за Карлою Ханнафорд – використовується з метою виявлення особливостей навчання кожного учня та виявлення рівня стресостійкості (психологічного імунітету учнів). Домінуючі профілі, що були описані Деннісоном, визначають літеральне домінування очей, вух і рук по відношенню до ведучої півкулі мозку. Такі моделі літерального домінування у значній мірі впливають на спосіб, яким людина проводить внутрішню обробку інформації і, відповідно, на навчальні стратегії, яким вона надає перевагу. 4. Експертна оцінка вчителів. Експерти (класні керівники) оцінюють наявність тих чи інших критеріїв обдарованості учнів за дванадцятибальною системою. Критерії взяті з методики Хаана і Кафа на виявлення обдарованих дітей (інтелектуальних здібностей). За результатами експертної оцінки виводиться середній бал академічної обдарованості кожного учня. Експерти (вчителі-предметники) вибирають учнів, які зацікавлені у вивченні тих чи інших предметів та проявляють видимі успіхи. ІІ. Для моніторингу емоційно-вольової сфери учнів, що здійснюють написання наукових робіт використовувалися наступні психодіагностичні методики та методи: 2. Дослідження локусу суб’єктивного контролю – розроблена Є.Ф. Бажіним та ін. на основі шкали локусу контролю Дж. Роттера. 3. Для дослідження емоційного стану учня можна використовувати опитувальник САН або адаптований тест К. Маркерта «Дослідження емоційних станів». Рекомендовані заходи психокорекційно-розвивального впливу По завершенні основного психодіагностичного етапу рекомендується проводити групові (години психолога) та індивідуальні зустрічі з учнями з використанням ресурсних та технологій впливу. Впровадження в роботу практичних психологів цієї стратегії (психодіагностика, тренінгові зустрічі, години спілкування, інтерактивні заняття, групові та індивідуальні консультації учнів та батьків, просвітницька робота серед педагогів та батьків) з метою виявлення та розвитку інтелектуальної та креативної сфер учнівської діяльності є більш ефективним забезпеченням самовизначення творчої особистості в майбутній професії. Для групових зустрічей рекомендовано:
Індивідуальне консультування учнів з метою надання психологічної підтримки. Консультування учнів має відбуватися із використанням релаксаційних вправ для зняття емоційного напруження, арт-терпевтичних технологій, карток «Креатив» (Т&Т «Техніки і Технології») з метою активізації творчого потенціалу, розкриття внутрішніх ресурсів особистості обдарованих учнів. Для якісної та ефективної роботи практичного психолога рекомендуємо наступну фахову літературу:
|
| Методичні рекомендації щодо основних напрямків діяльності працівників... Методичні рекомендації щодо основних напрямків діяльності працівників психологічної служби у 2015/2016 навчальному році |
Методичні рекомендації щодо вивчення астрономії у 2015/2016 навчальному році Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА №282 від 29. 05. 2015 «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів... |
| Методичні рекомендації щодо викладання економіки у 2015/2016 навчальному році України від 11. 06. 2014 №1/9-253 «Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів;... |
Управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської міської державної адміністрації Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу... |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В 2014/2015 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ У ... |
Ущільнення навчального матеріалу зі світової літератури в 5-11-х... Керуючись наказом Департаменту освіти і науки від 27. 08. 14р. №31 «Про зміни в структурі 2014/2015 навчального року у навчальних... |
| Методичні рекомендаціїї щодо основних напрямків роботи психологічної... |
Педагогічні особливості навчання учнів у шостих класах Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу... |
| ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО... Адже, саме з 1 вересня в основній школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної... |
Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного... З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки... |