|
|
Скачати 464.28 Kb.
|
|
Орієнтовний перелік заходів куратора з адаптації студентів (курсантів) навчального взводу та академічної групи в умовах університету
Діяльність куратора зумовлюється його особистісними психологічними характеристиками. Серед рис, що мають значення для успішної діяльності викладача-куратора, перш за все це достатньо високий рівень загальної, а також психологічної та педагогічної культури. Варто також зазначити, що людина не зможе ефективно працювати куратором, якщо вона не матиме комунікативних здібностей та навичок ефективного спілкування. Зашкодити успішній роботі може також відсутність емпатії, тобто здатності проникнути, відчути психологічний стан студентів (курсантів), вміти його помічати (аналізувати) за зовнішніми проявами. Кожний куратор – неповторна особистість і тому, звичайно, кожен шукає і знаходить свій власний стиль роботи. Цей стиль визначається віком (викладач-початківець чи аспірант працюватиме і спілкуватиметься зі студентами (курсантами) інакше, ніж викладач, що має великий стаж роботи; куратор-жінка, скоріше за все, тяжітиме до опіки, велике значення приділятиме емоційній насиченості взаємин куратора – групи та студентів (курсантів) між собою, в той час як чоловік частіше звертатиме увагу на зовнішні, більш формальні показники діяльності окремих студентів (курсантів) та групи в цілому). На стиль роботи куратора значною мірою впливають його темперамент, характер, рівень емоційності та здатність керувати емоціями. Різними будуть стиль й ефективність роботи куратора в залежності від його самооцінки, рівня загальної та психологічної культури, комунікативної компетенції. Всі згадані та багато інших параметрів – соціальних, психологічних, світоглядних – зумовлюють певну модель його діяльності, його соціальну роль. Є куратори, які бачать своє основне завдання в своєчасному та якомога повнішому інформуванні студентів (курсантів) щодо різних аспектів життя. Вони не вважають за потрібне заглиблюватися в життя групи чи окремих її осіб, їх позиція: “Студенти (курсанти) – це дорослі, відповідальні люди і самі мають вирішувати свої проблеми”. В такій ролі куратор дає курсантам (студентам) максимальну свободу, формує відповідальність, що, звичайно, можна оцінити як позитивне в його діяльності. Негативне полягає у відсутності цілеспрямованої роботи на формування позитивного психологічного клімату в групі, відсутність емоційних контактів зі студентами (курсантами). Дуже поширеною є така модель діяльності куратора, де, навпаки, основна увага зосереджується на формуванні системи неформальних стосунків шляхом організації різноманітних позанавчальних заходів. Він пропонує і організовує вечори відпочинку, туристичні подорожі, відвідування концертів, вистав, музеїв тощо. Цю роль можна назвати "куратор-організатор”. Куратор-організатор вважає своїм обов’язком формування активу групи та керівництво ним, він бере участь у розв’язанні міжособистісних конфліктів. Куратор-організатор – одна з досить оптимальних моделей діяльності куратора. Але такий різновид діяльності куратора може призвести до перебільшення уваги до неформальних відносин і зменшення уваги до відвідування студентами (курсантами) занять, виконання ними навчальних програм, їх успішністі у навчанні. Серед кураторів, частіше жінок, є ті, які цікавляться практичною психологією, мають певний рівень психологічних знань. Працюючи з групою, вони частково здійснюють психопрофілактичну та психокорекційну роботу. Такий куратор бере близько до серця особистісні проблеми студентів (курсантів), спонукає їх до відвертих розповідей про внутрішні та міжособистісні негаразди, намагається психологічно підтримати їх, допомагає порадою і дуже багато часу та сил віддає вирішенню усіляких студентських (курсантських) проблем. Позитивне в такій моделі роботи куратора – створення у студентів (курсантів) психологічного комфорту та почуття захищеності. Така модель особливо плідна в період адаптації першокурсників. Можливі негативні наслідки – підтримка інфантилізму, пасивності, в результаті чого студенти (курсанти) не отримують досвіду самостійного вирішення власних проблем і у декого формується прагнення перекладати їх на інших осіб. Ще одна модель поведінки куратора – коли він стосовно студентів (курсантів) відтворює модель поведінки батька або суворої матері. Він вказує, контролює, карає. Такий куратор послідовно і жорстко вимагає повного дотримання його вимог та рішень. Його директивна, контролювальна функція може поширюватись не тільки на навчання, але і на особисті і навіть сімейні проблеми студентів (курсантів). Така модель діяльності куратора, особливо на першому курсі, частково замінює і компенсує відсутність батьківського контролю і буває доречною стосовно тих, особливості характеру і поведінки яких вимагають контролю, жорсткості, вимогливості. Але, безумовно, такий куратор блокує прояв ініціативи, заважає прийняттю самостійних рішень і поведінки, перешкоджає формуванню демократизму і самодіяльності, провокує чи, навіть, посилює інфантилізм. Дуже часто кураторами призначають молодих викладачів. Вони активно і зацікавлено беруть участь у всіх справах, подіях, взаємовідносинах у групі. Студенти (курсанти) сприймають його як “свого”, в їх спілкуванні відсутні бар’єри. Такий куратор часто користується повагою і любов’ю групи, вона часто визнає його як неформального лідера. Недолік такої моделі діяльності куратора – відсутність дистанції, такий куратор не завжди здатний на необхідну вимогливість, не завжди готовий до прийняття необхідних рішень. Деякі куратори, що не мають бажання чи просто не мають покликання до виховної роботи зі студентами (курспантами), є кураторами радше формально. Такий куратор позиціонує себе скоріше як представник адміністрації навчального закладу. Бачить своє завдання в інформуванні адміністрації щодо пропусків студентами (курсантами) занять, веде облік відвідування та виконання навчальних завдань, транслює їм вимоги ректорату та адміністрації навчального закладу. Практично не втручається в життя групи і мало цікавиться ним. Сильна сторона такої моделі діяльності куратора – гарна взаємодія з ректоратом, чіткість і порядок у веденні документації, добре виконання запланованого. Слабкість такої моделі – відсутність зусиль щодо створення позитивного психологічного клімату, дистанціювання, відстороненість від життя групи, що заважає надавати підтримку та допомогу членам групи, які знаходяться в складній життєвій чи психологічній ситуації. Його робота не сприяє профілактиці, діагностиці та розв’язанню конфліктів, формуванню оптимальної системи неформальних стосунків.
В усіх аспектах роботи куратора навчального взводу та академічної групи є психологічна складова. Важливою психологічною проблемою, вирішення якої потребує від куратора певних знань і зусиль, є та, що студенти (курсанти) молодших курсів, особливо першого, знаходяться в ситуації адаптації. Їм необхідно пристосуватись до нових форм навчального процесу, нових засобів отримання та опрацювання значно більших, ніж у школі, обсягів інформації, звикнути до нового і більш широкого кола спілкування, навчитися ефективно взаємодіяти як з одногрупниками, так і з викладачами. Для деяких з них вступ до вищого навчального закладу пов’язаний також зі зміною місця проживання, необхідністю пристосовуватися до нових соціально-культурних умов міста. Психологічне напруження у таких осіб збільшується ще й через те, що вони відриваються від рідної домівки, мають пристосовуватися до життя в гуртожитку чи на приватній жилій площі, що її винаймають, їм тепер необхідно навчитися розподіляти власний бюджет, вирішувати без допомоги батьків численні побутові проблеми. Будь-яка адаптація, а особливо адаптація до “нового життя” першокурсників, викликає напруження, призводить до стресового стану. А оскільки серед студентів (курсантів) не всі вміють і можуть долати стрес, а також враховуючи ту обставину, що серед них є люди зі слабкою нервовою системою, особи, що є емоційно нестабільними, чи навпаки, занадто інертні, ті, що важко сприймають нове та звикають до нього, – все це потребує від куратора психологічних знань і вмінь для того, щоб процес адаптації студента (курсанта) пройшов успішно і не став причиною депресії чи соматичної хвороби. Тут куратору потрібно підтримувати контакт з фахівцями-психологами, звертаючись до психологів-консультантів чи викладачів психології за допомогою у вирішенні особливо важких проблем. Психологічного супроводу потребує також робота зі студентською (курсантською) групою в цілому. Як і людина, соціальна група має певні психологічні особливості. Деякі з них, на які в першу чергу має звернути увагу куратор групи першокурсників: На першому курсі, в перші місяці навчання, в групі тільки починає формуватися певна неформальна структура, формуються деякі цінності і норми, формується позитивний чи негативний психологічний клімат. Це, мабуть, найважчий і, в той же час, найвідповідальніший період в діяльності куратора. Ситуація ускладнюється тим, що сам куратор має адаптуватися до своєї групи, пізнати і зрозуміти її, виробити певний стиль взаємодії – в ідеалі, відносини куратора і групи мають бути партнерськими, демократичними, він має завоювати довіру у студентів (курсантів). В той же час ці стосунки не повинні перерости в панібратство, а тим більше, приводити до відсутності поваги, зверхнього ставлення до куратора, особливо у випадках, коли куратором стає молодий викладач чи аспірант. В цих випадках особливо важливо чітко визначити і тримати з групою і окремими її предстваниками певну дистанцію. Куратору важливо мати в своєму арсеналі педагогічних впливів як методи заохочення, так і контролю, навіть покарання, які застосовуються у випадках, коли в групі виникає ситуація, що потребує жорсткого (але не жорстокого) підходу. Тобто, куратор, як керівник, має володіти як демократичним, так і, деякою мірою, авторитарним методом керування і вміти доречно їх використовувати. Вже через деякий час в групі можна виявити неформальну структуру, виявити позитивних і негативних лідерів. Можна і потрібно дослідити рівень згуртованості групи, наявність чи відсутність поділу на угруповання. У випадку їх існування визначитися, якою мірою інтереси цих угруповань та їх лідерів збігаються чи не збігаються з загальними інтересами групи. Попередньо, звичайно, варто дослідити інтереси, систему цінностей групи. Всі ці дослідження куратор може проводити, звернувшись по допомогу до фахівця-психолога. Доречним може бути також дослідження соціально-психологічного клімату групи. У випадку, коли відсутня грамотна і цілеспрямована робота з формування позитивного психологічного клімату, він формується стихійно, але не завжди це буде позитивний психологічний стан групи, що виникає, коли всі чи більшість із студентів поділяють загальнолюдські гуманістичні цінності та на їх основі виробляють адекватні норми і форми спілкування й взаємодії. Для цього потрібна досить довга, копітка і психологічно грамотна робота з групою, її формальним лідером (призначення якого теж має бути психологічно вивіреним) та неформальними лідерами групи, яких, зазвичай, буває декілька. Кураторові потрібно також осмислено, свідомо вибудувати стосунки з чисельними структурами та підрозділами університету та з усіма організаціями та інституціями, що здійснюють і визначають напрямок навчальної й виховної роботи університету.
В своїй роботі куратор може звертатися не тільки до свого досвіду, психологічної інтуїції, але й до психологічних та педагогічних тестів і методик. Звичайно, йому буде важко проводити та інтерпретувати складні методики дослідження. Для цього існує велика кількість тестів розважального характеру. Робота з ними – своєрідна гра, покликана спонукати людину до самоаналізу та спроби замислитись над своїм ставленням до багатьох етико-психологічних проблем. Але є тести, як метод психологічного чи педагогічного дослідження, які створені і використовуються з дотриманням всіх вимог, яким має відповідати науковий процес. При дослідженні особистості варто виокремити ті її особливості, які, з одного боку, є незмінними упродовж життя, з іншого - є підґрунтям похідних, динамічних, особистісних. До таких відносять характер, темперамент. Для індивідуальної та групової роботи кураторові варто володіти ігровими, тренінговими методиками. Прояви характеру особистості Екстраверти – (від латинських коренів “екстра” – “назовні”, “верто” – “направляю” – спрямовані назовні) особистості, які спрямовані назовні, в силу організації їх нервових процесів потребують постійного стимулювання з боку зовнішнього середовища. Їм притаманний потяг до нових вражень. Такі люди потребують товариства, вони невимушені в поведінці, імпульсивні, безтурботні, балакучі. Їх почуття, емоції не завжди піддаються контролю. Вважається, що екстравертам властиві товариськість, імпульсивність, гнучкість поведінки, велика ініціативність (але незначна наполегливість) та висока соціальна адаптовність. Екстраверти зазвичай наділені зовнішньою чарівністю, прямолінійні в судженнях, орієнтуються переважно на зовнішню оцінку. Добре виконують роботу, яка вимагає негайних рішень. Інтроверти – (від лат. “інтро” – “всередину”, “верто” – “направляю” – спрямовані всередину). Їм не потрібне значне зовнішнє стимулювання, і ця властивість формує специфіку їх поведінки. Людина-інтроверт менш контактна, їй притаманні нетовариськість, замкненість, друзів у неї небагато, але вона вірна їм надовго. Інтроверт уникає галасливих компаній, повільний, поважний, планує свої дії та вчинки, досить добре контролює емоції. Інтровертам притаманна соціальна пасивність (за досить великої наполегливості), схильність до самоаналізу і складності щодо соціальної адаптації. Інтроверти краще справляються з монотонною роботою, вони обережні, охайні, педантичні. Амбавертам притаманні риси екстра- та інтроверсії. “Чистих” екстравертів та інтровертів практично не буває. Темперамент особистості Характер людини значною мірою є похідним від особливостей вищої нервової діяльності людини, що мають вроджений характер та виявляються в одному з чотирьох типів темпераменту. Темперамент – сукупність індивідуально-психологічних характеристик, що виявляються у силі, напруженості, швидкості та врівноваженості нервових процесів. Назви темпераментів походять від назв рідин: холеричний темперамент – походить від латинського слова chole (жовч), сангвінічний – від sanquis (кров), флегматичний – від phlegma (слиз), меланхолічний – від melas chole (чорна жовч). Назви темпераментів збереглися до наших днів. “Чистий” сангвінік має сильний, врівноважений, рухливий тип нервової системи, швидко пристосовується до нових умов, швидко сходиться з людьми, товариський. Почуття легко виникають і змінюються, емоційні переживання, як правило, неглибокі. Міміка багата, рухлива, виразна. Дещо непосидючий, вимагає нових вражень, недостатньо регулює свої імпульси, не вміє суворо дотримуватись виробленого розпорядку життя, системи у роботі. У зв’язку з цим не може успішно виконувати справи, що вимагають рівної затрати сил, тривалої і методичної напруги, посидючості, сталості уваги, терпіння. За відсутності серйозних цілей, глибоких думок, творчої діяльності виробляються поверховість і мінливість. Холерик має сильну, але неврівноважену нервову систему, вирізняється підвищеною збудливістю, дії переривисті. Йому властиві різкість і поривчастість рухів, сила, імпульсивність, яскрава виразність емоційних переживань. Внаслідок неврівноваженості, захопившись справою, схильний діяти з усіх сил, виснажуватись більше, ніж слід, але часто будь-яка дрібниця може звести все нанівець. Маючи суспільні інтереси, така людина виявляє темперамент у ініціативності, енергійності, принциповості. За відсутності духовного життя холеричний темперамент часто виявляється у дратівливості, афективності, нестриманості, запальності, нездатності до самоконтролю за напружених обставин. Флегматик має сильну, врівноважену, але інертну нервову систему. характеризується порівняно низьким рівнем активності в поведінці, нові форми якої виробляються поступово, але є стійкими. Поступливий та спокійний у діях, міміці і мові, вирізняється рівністю, постійністю, глибиною почуттів і настроїв. Він наполегливий та впертий “працівник життя”, він рідко “зривається”, не схильний до афектів, розрахувавши власні сили, доводить справу до кінця, рівний у стосунках, в міру товариський, не любить говорити зайвого. Береже сили. Залежно від умов в одних випадках флегматик може характеризуватись “позитивними” рисами – витримкою, глибиною думок, сталістю, ґрунтовністю, в інших – млявістю, байдужістю до навколишнього, лінощами, бідністю і слабкістю емоцій, схильністю до виконання одних лише звичних дій. Меланхолік вирізняється загальною слабкістю нервової системи. У меланхоліка реакція часто не відповідає силі подразника, наявна глибина і сталість почуттів при слабкому їх вираженні. Йому важко довго на чомусь зосереджуватись. Особливістю цього типу є швидкий розвиток позамежного гальмування під дією навіть помірних за силою подразників. Сильні впливи часто викликають у меланхоліка тривалу гальмівну реакцію (опускаються руки). Йому властиві стриманість та приглушеність моторики і мови, сором’язливість і боязкість, нерішучість. В нормальних умовах меланхолік – людина глибока, змістовна, може бути хорошим працівником, успішно вирішувати життєві завдання. За несприятливих умов може перетворитись на замкнену, боязку, тривожну, раниму людину, схильну до важких внутрішніх переживань таких життєвих обставин, які на те не заслуговують. Такі люди намагаються ізолювати себе від життя з його хвилюванням, уникають товариства, бояться будь-якої відповідальності. Соціально-психологічний клімат в колективі Соціально-психологічний клімат студентської (курсантської) групи визначає психологічне самопочуття кожного зі студентів (курсантів) в групі та диниміку групових процесів. Сутність кожної людини відкривається тільки у зв'язках з іншими людьми і реалізується у формах колективної взаємодії, в процесах спілкування. Через взаємини людина усвідомлює свою суспільну цінність. Самооцінка виступає як груповий ефект, як одна з форм прояву соціально-психологічного клімату. Оцінка свого місця в системі суспільних відносин і особистих зв’язків породжує почуття більшої чи меншої задоволеності собою й іншими. Якісні і кількісні показники основних рис колективу поєднуються поняттям “соціально-психологічний клімат коллективу". Соціально-психологічний клімат – це не статичне, а досить динамічне утворення. На різних етапах розвитку трудового колективу спостерігається динаміка модальності емоційності відносин. На першому етапі становлення колективу емоційний фактор відіграє головну роль (йде інтенсивний процес психологічної орієнтації, встановлення зв’язків і позитивних взаємин). На етапі ж утворення колективу все більшого значення набувають когнітивні (пізнавальні) процеси, і кожна особистість виступає не тільки як об’єкт емоційного спілкування, але і як носій певних особистісних якостей, соціальних норм і установок. Саме на цьому етапі відбувається формування спільних поглядів, ціннісних орієнтацій та норм. Будь-яка людина вже в силу своєї присутності в соціальній групі, впливає на різноманітні сфери життя колективу, в тому числі на його соціально-психологічний клімат. Люди позитивно чи негативно впливають на самопочуття оточуючих залежно від їх соціально-психологічних й індивідуально-психологічних властивостей. До соціально-психологічних властивостей особистості, що позитивно впливає на формування соціально-психологічного клімату, відносять принциповість, відповідальність, дисциплінованість, активність у міжособистісних і міжгрупових відносинах, товариськість, культуру поведінки, тактовність. Негативний вплив на клімат чинять люди непослідовні, егоїстичні, безтактні. На самопочуття людей і через нього на загальний клімат в колективі впливають і особливості психічних процесів (інтелектуальних, емоційних, вольових), а також темпераменту і характеру членів колективу. Крім того, важливу роль відіграє підготовка людини до праці, тобто її знання, уміння і навички. Висока професійна компетентність людини викликає повагу, вона може бути прикладом для інших і тим самим сприяти зростанню майстерності працюючих з нею людей.
“Історія навчального закладу”, “Історія міста Дніпропетровська та області”, “Культура працівника органів внутрішніх справ, правила поведінки в навчальному закладі та за його межами”, “Взаємовідносини в колективі та роль активу в становленні навчальної групи”. Формування культури навчальної праці курсанта та студента - Конспект та проблеми його написання. Використання базового підручника з максимальною користю. Робота зі списком рекомендованої літератури. Ефективне читання та систематизація виписок. Особливості організації навчального процесу - Форми та методи навчальних занять. Вимоги до поведінки курсантів і студентів під час навчальних занять. Особливості підготовки курсантів і студентів до навчальних занять різного типу. Особливості поточного контролю за навчальною діяльністю курсантів і студентів - Особливості організації поточного та підсумкового контролю. Модульний контроль, оцінки ECTS. Основні параметри вступу України в єдиний європейський простір вищої освіти (Болонський процес). Особливості підготовки студентів (курсантів) до екзаменаційної сесії та участь у ній - Правила допуску до сесії. Правила проведення іспиту. Проблема своєчасності та відповідності записів у екзаменаційні відомості та залікові книжки. Умова перескладання іспиту. Підстави нарахування стипендії курсантам і студентам, які успішно склали сесію. Як працювати над життєвим планом? - Технологія пошуку мети. Необхідність організованості та дисципліни. Уміння приймати рішення. Як можна зробити час перебування в університеті максимально корисним? - Особливості планування діяльності. Для чого потрібно навчатися? Що таке саморозвиток та самовдосконалення? Як найповніше засвоїти те, що дає університет? Мистецтво спілкування. Правила раціонального використання свого часу. Основи колективної діяльності. Поділ завдань на основні та другорядні. Уміння оптимізувати та інтенсифікувати навчальну діяльність. Аналіз результатів діяльності. Що таке саморозвиток? Уміння відповідати за свої вчинки. Набування досвіду. Кризові ситуації та їх розв’язання. Розширення світогляду. Як користуватися своєю свободою? - Складання індивідуального розкладу на день, на тиждень. Основи самоконтролю. Уміння відпочивати. Велике значення мають виховні години, особливо на перших курсах навчання, які мають сприяти розвитку курсантів і студентів, їхній самореалізації. Серед методів проведення виховних годин — бесіди, розповіді, дискусії, екскурсії, ділові ігри. Слід звернути увагу куратора на так звані профілактичні бесіди. Вплив тютюну та алкоголю на молодь. Що важливо знати про тютюн? Основні мотиви, що спонукають юнаків та дівчат почати палити. Алкоголізм. Вплив алкоголю на організм. Культура вживання алкоголю. Психологічні причини виникнення потягу до вживання наркотиків. Класифікація наркотичних речовин (гашиш і марихуана, галюциногени, екстазі, кокаїн, амфетаміни, опіати). Ризик вживання наркотиків. Ознаки і симптоми, що можуть свідчити про споживання наркотичних речовин (психологічні, поведінкові). Анатомо-фізіологічні особливості організму підлітка. Формування сексуальності. Статеві стосунки: дружба, любов, статеве життя. Наслідки раннього статевого життя: передчасне старіння організму, порушення нормального розвитку статевих органів, імпотенція, фригідність. Захворювання, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, ВІЛ і СНІД), способи їх передавання, міри профілактики. Ризиковане поводження підлітків і його наслідки ВІЛ і СНІД. Небажана вагітність і аборт. Формування відповідальної поведінки: "як сказати ні", стримування від раннього статевого життя, альтернативні форми сексуальних взаємовідносин, сучасна контрацепція. Ідеальний юнак, ідеальна дівчина. Чи існують вони? Ранні шлюби: так чи ні. Цивільний шлюб: данина моді чи необхідність життя. Стреси та їх профілактика. Способи виходу із конфліктних ситуацій. Техніка спілкування: вміння говорити та слухати. Який я? Яким мене сприймають інші? Чому я собі подобаюся? Що я хочу в собі змінити? За що я поважаю одних людей і не поважаю інших? Я і моя майбутня професія. Якби я був ректором Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ…. Куратору слід ознайомити студентів (курсантів) зі структурою університету, факультету, їхніми правами та обов’язками, правилами користування бібліотекою ДДУВС, правилами проживання в гуртожитку, умовами навчання. Одну з перших кураторських годин слід присвятити особливостям поточного та підсумкового контролю навчальної діяльності групи, формуванню культури навчальної праці курсанта (студента), особливостям підготовки до екзаменаційної сесії. Досить цікавою для куратора є методика залучення самих курсантів (студентів) до проведення виховних годин. Це відбувається так: група поділяється на кілька мікрогруп. Спочатку куратор може доручити підготовку спільних заходів кожній мікрогрупі окремо, а потім може запропонувати курсантам чи студентам готувати той матеріал, який, на їхню думку, викличе найбільший інтерес у присутніх. Цінність даної методики полягає в тому, що підвищується активність курсантів (студентів), формується комунікативні та організаторські вміння. У роботі куратора існує проблема вибору тематики виховних годин. Вікова різниця, яка об’єктивно наявна між куратором та студентами (курсантами), призводить до деяких непорозумінь, тому цю проблему можна розв’язати за допомогою мозкового штурму. У результаті куратор дістає велику кількість цікавих ідей та пропозицій, що підтверджує прагнення групи до співпраці з куратором. Слід назвати ще один досить важливий функціональний обов’язок куратора – це вивчення та дослідження процесу поведінки та діяльності як окремих курсантів (студентів), так і навчального взводу (академічної групи) в цілому. Дослідження мають тривати протягом усього навчання і бути спрямовані на розв’язання конкретних виховних завдань. Методи вивчення особистості курсанта та студента груп поділяються залежно:
Для об’єктивності анкетування бажано провадити його анонімно.
Однією із форм організаційно-виховної роботи куратора в навчальній групі є підготовка й проведення тематичних зібрань і диспутів. Деякі теми і проблемні питання до них: Наша група - колектив У своїй групі ви навчатимитесь чотири (п’ять) років. Ці роки залишать найсвітліші спогади, якщо група - дружний, веселий колектив. Чи впевнені ви, що група не залишить вас у біді, завжди допоможе, протягне руку? Чому деякі курсанти (студенти) ні з ким не дружать, увесь час наодинці, живуть осібно? Адже вони збіднюють собі життя, не приносять користі колективу групи. Як ви до них ставитесь? Хто такий, на вашу думку, друг? Хто такий товариш? Чи дружать курсанти (студенти) в групі? Як група розцінює цю дружбу? Кого ви вважаєте справжнім товаришем? Курсант (студент) дорожить колективом лише тоді, коли він учасник усього доброго, що робить колектив. Чи всі беруть участь у справах групи? Колектив у групі створюється і перевіряється лише за конкретними справами (навчання, суспільно-корисна праця, культурний відпочинок), а не розмовами. З чого слід розпочинати створення колективу у своїй групі? Чи є у вашій групі протистояння "міських" і тих, хто мешкає в гуртожитку? Що ви особисто робите, щоб об’єднати групу в дружний колектив? Ми в майбутньому Життя і навчання в університеті мають бути тісно пов’язані з майбутнім кожного. Хочете знати, якими ви будете завтра - дивіться, як ви працюєте сьогодні, що робите, аби стати кращими, більш корисними людям. Як ви вчитесь? В університеті ви набуваєте знань, які вам будуть потрібні для роботи. Від того, що ви візьмете сьогодні, залежить, якими ви будете завтра. Чи мають рацію ті курсанти, студенти, які вважають, що можна вчитися на "трійки" і стати висококваліфікованим спеціалістом? Людина не може уявити себе в майбутньому, якщо в неї немає мети в житті. Чи можна жити, не думаючи про майбутнє? Людина з вищою освітою - це висококультурна, всебічно розвинена людина Чим ви цікавитесь, крім своєї майбутньої спеціальності? Як ви збагачуєте свій духовний світ? Яку основу для цього ви закладаєте сьогодні? Учись любити і розуміти мистецтво Немає людей, які нічим у житті не цікавляться. Один любить театр, другий - музику, третій проводить вільний час з цікавою книгою. Але є й такі, які витрачають своє дозвілля на гру в карти, розпивання спиртного й т. ін. Як зробити духовний світ людини більш глибоким, культурно насиченим? Що, на вашу думку, визначає духовний світ людини? Які ваші інтереси? Ваше ставлення до літератури і мистецтва. Який вид мистецтва вам найбільш подобається? Як ви розумієте класичну музику? Чи можна любити одночасно класичну й естрадну музику? Чи любите ви образотворче мистецтво? Що ви знаєте про вітчизняних і зарубіжних майстрів художньої творчості? Як ви ставитесь до абстрактного мистецтва? Що ви читаєте? Чи любите вірші? Ваша думка про сучасну літературу. Що таке художній смак? Чим визначається добрий і поганий смак? Посперечаємось про смаки Як правило, люди без великих духовних запитів, які не мають достатнього культурного виховання, неохайні в побуті, їхні смаки однобокі, коло інтересів вузьке. Що таке естетичні смаки? Чи замислювалися ви над цим? Чим визначаються добрі й погані смаки? Як ви вважаєте, смаки і поведінка людини віддзеркалюють її духовний світ? Чи можна за смаками людини судити про її характер, внутрішній світ? Чи може добра людина мати поганий смак? Добрий смак - вимогливий. Як ви це розумієте? Чи впливає навколишнє середовище на виховання смаку? Поговоримо про красу людську Що ви розумієте під красою людини? Інколи під вродливою зовнішністю ми бачимо цинізм, лінощі, егоїзм, безпринципність. Як ви ставитесь до цього? Що приваблює вас у людині і що може відштовхнути від неї оточення? Що значить бути культурним? Чому ми інколи не вміємо відрізнити прекрасне від потворного в людині і як цього навчитись? У чому велич і краса праці? Чесність, сміливість, скромність, гуманність, працелюбність - хіба ці чесноти не роблять людину красивою? Хіба краса людини не втілена у красі її діяння? Яку роль відіграє колектив (у даному разі ваша група) у вихованні духовно красивої людини? Яка роль самоосвіти у вихованні культурної людини?
Для отримання інформації доцільніше використовувати метод анкетування. Склад групи. Віковий склад. Співвідношення між особами різної статі, між міським та сільським складом групи. Рівень розвитку групи. Лідери в групі, їхній вплив на життєдіяльність групи. Угруповання в групі. Актив групи, його вплив на життя групи. Традиції групи. Стиль взаємин у групі. Культура взаємин між курсантами (студентами). Причини особистих та групових антипатій. Пізнавальний рівень групи, рівень їхньої освітньої підготовки. Успішність та працездатність групи. Система навчальної роботи в групі. Способи взаємодопомоги. Спрямованість групи на навчання. Коло інтересів групи. Рівень відповідальності та навчальної дисципліни. Рівень морально-духовного розвитку групи. Рівень загальної культури. Особливості вияву почуттів та особистих реакцій. Рівень фізичного розвитку. Загальний стан здоров’я. Кількість курсантів чи студентів, які мають відхилення від норми. Ставлення до спорту. Спосіб життя. Потреби у фізичному розвитку. Рівень трудового виховання. Ставлення до праці та громадської діяльності. Сформованість умінь та навичок у сфері трудової, навчальної діяльності. Професійна спрямованість. Організаційні вміння. Уміння планувати та контролювати свою діяльність. Рівень естетичного виховання та розвитку творчих здібностей. Сформованість почуття прекрасного, естетичних смаків, здатність керуватися ними в повсякденній діяльності. Розвиток творчих здібностей. Коло творчих інтересів. Досвід творчої діяльності. Наявні негаразди в групі та способи їх подолання.
Демографічні відомості. Прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, число та місяць. Прізвище, ім’я та по батькові матері та батька, їхні професії, місце роботи, посада, домашня адреса, телефон. Умови розвитку та виховання в родині. Склад родини, матеріально-побутові умови, вплив батьків на виховання та навчання курсанта чи студента. Рівень фізичного розвитку. Стан здоров’я, володіння санітарно-гігієнічними навичками, спосіб життя, спортивні інтереси. Моральні якості. Загальний рівень морального розвитку, знання морально-етичних норм і правил, поведінка, соціально-моральний статус у групі, рівень та особливості спілкування в групі, рівень правової культури, законослухняність, здатність до самооцінки, особливості вияву дисциплінованості, відповідальності, совісті, соціальної зрілості й активності, милосердя. Розумовий розвиток. Загальний розумовий розвиток, рівень інтелекту, потенційні розумові можливості, інтереси, нахили, ставлення до знань, навчання, сформованість пізнавальних мотивів, рівень володіння методами самоосвіти, успішність, її адекватність розумовим можливостям. Трудове виховання. Сформованість ставлення до праці різних видів, мотиви трудової діяльності, уміння та навички праці із самообслуговування, культура праці, рівень і стійкість професійної орієнтації. Естетична вихованість. Сформованість естетичних смаків, творчі здібності. Компоненти психічного розвитку. Розвиток уваги, культури мови, почуттів, особливості пам’яті та мислення, волі, виявів характеру. Темперамент. Висновки. Позитивні якості особистості, недоліки та складності, шляхи подолання.
Навчальна робота. Головне завдання навчальної роботи куратора-наставника – допомогти курсанту (студенту) оволодіти власне методикою навчання. Куратору-наставнику рекомендується запроваджувати такі заходи:
Виховна робота. Головна мета виховної роботи – це формування особистості не тільки як носія певної кількості юридичних знань, а як високоосвіченого професіонала у поєднанні з загальною культурою, широкою ерудицією, морально-вольовими якостями, необхідними для правоохоронця і юриста – випускника Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Куратору-наставнику факультету, навчального взводу або академічної групи рекомендується:
Індивідуально-виховна робота. Індивідуально-виховна робота є головною й найважливішою складовою частиною виховної роботи з курсантами та студентами. Куратору-наставнику факультету, навчального взводу або групи рекомендується: Ознайомитися з особовою (навчальною) справою кожного курсанта чи студента; Знати сімейний стан кожного курсанта (студента), дату його народження та інші біографічні відомості; Планувати і проводити індивідуальні бесіди з різними категоріями курсантів (студентів) за попередньо визначеною тематикою; Постійно проводити збір та аналіз інформації про курсантів (студентів) (їх оточення, інтереси, схильності, риси характеру і т. п.) для використання у виховному процесі; За узгодженням з керівництвом факультету (курсу) запрошувати до університету батьків для проведення бесід; Брати участь у складанні переводних характеристик чи випускних атестацій на курсантів (студентів). Заходи зі зміцнення дисципліни та законності. Ця робота є пріоритетним напрямком праці куратора-наставника. Від стану дисципліни залежить здоровий морально-психологічний клімат у колективі, що безпосередньо впливає на всі інші напрями діяльності. Куратору-наставнику факультету, навчального взводу або групи рекомендується: Вивчити основні нормативні акти, які регламентують роботу по підтриманню належного рівня дисципліни та законності серед особового складу (укази та розпорядження Президента України, рішення Колегії МВС України, накази, вказівки, розпорядження Міністерства та ректора університету); Щотижнево доводити до відома курсантів (студентів) вимоги нових надходжень нормативних документів з питань дисципліни та законності; Знати стан дисципліни та законності в підшефному підрозділі; Брати особисту участь у загальних зборах під час обговорення питань стану дисципліни та законності серед особового складу; Відвідувати курсантів (студентів), які мешкають поза розташуванням навчального закладу, за місцем їх постійного чи тимчасового проживання; Вносити пропозиції керівництву факультету (курсу) та ректорату щодо заохочення чи притягнення до дисциплінарної відповідальності курсантів (студентів) навчального взводу, академічної групи.
ВСГР ВКЗ |
|
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
|
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
|
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
|
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
|
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”.... |