Парходько Ганна Юріївна, канд психологічних наук, доцент кафедри психології та соціології освіти ЧОІПОПП, член Української спілки психотерапевтів


Скачати 49.63 Kb.
Назва Парходько Ганна Юріївна, канд психологічних наук, доцент кафедри психології та соціології освіти ЧОІПОПП, член Української спілки психотерапевтів
Дата 08.07.2013
Розмір 49.63 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Психологія > Документи

КОНСТРУКТИВНІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ АГРЕСІЇ

У ПЕДАГОГІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ



Парходько Ганна Юріївна, канд. психологічних наук, доцент кафедри психології та соціології освіти ЧОІПОПП, член Української спілки психотерапевтів
Психологічний портрет педагога найчастіше передбачає наявність у нього таких рис характеру як відповідальність, відвертість, доброзичливість, мудрість. У більшості випадків в своїй професійній діяльності педагог прагне відповідати цьому образу, реалізовувати поставлені перед ним завдання (взаємодію з батьками, дітьми, самим собою). Приємно, що найчастіше педагог справляється з цими завданнями.

Але в ситуаціях, коли цих завдань багато або коли невдача слідує одна за одною, ці завдання можуть перетворюватися педагогом на «надзавдання» або супроводжуватися певною емоційною, часто фізичною напругою. Психологічно нормально, що у момент реалізації «надзавдань», а тим більше в разі не здійснення замисленого, людина відчуває почуття провини, болю, сорому, гніву та інші. Проте часто ці почуття не звичні для педагога, не включені в систему його професійних якостей. Часто вчитель не знає, що робити з цими почуттями та як психологічно грамотно проживати їх. Деякі педагоги накопичують ці емоції в собі, а деякі виражають їх у формі агресії.

Саме такі ситуації «напруги» ми проаналізуємо в статті, а також запропонуємо можливі варіанти їхнього конструктивного вирішення.

Згідно психотерапевтичної теорії транзакційного аналізу можна виділити п'ять ідей, яких зазвичай дотримуються люди в процесі вирішення складних задач, у тому числі й педагоги. Ці ідеї конструктивні в багатьох ситуаціях, проте «сліпе», стереотипне, усвідомлене або несвідоме їхнє дотримання, може призводити до виникнення агресії:

  • «Будь кращим». Від професії педагога часто очікується, що в будь-якій ситуації він зобов'язаний залишатися вчителем. Така здатність особистості цінна, але формується в ході постійного професійного вдосконалення. Часто в збиток особистого життя, реалізації своїх бажань. Розуміння того, що разом з отриманим професійним досвідом багато чого вже ніколи не можна зробити (наприклад, компенсувати увагу до дитини, що вже виросла), може призвести до появи злості, яка може вилитися в агресію. «Тут збився з ніг. А вони грублять. Ну, нічого, поглянемо, як вони складуть у мене іспит!».

  • «Подобайся іншим». Виправдовувати очікування інших – у багатьох випадках корисна якість. На педагога сподіваються, йому вірять, довіряють своїх дітей. І в більшості випадків ці очікування виправдовуються. Хоча є ситуації, коли не завжди вдається сподобатися іншим, сказати «звичайно, я впораюся». І правда в тому, що не кожен педагог зможе зважитися та сказати «ні» адміністрації, колегам. Уперто бажаючи «подобатися іншим», учитель накопичує напругу, яка обов'язково знайде «розрядку» й найчастіше в неочікуваній ситуації, наприклад, під час уроку.

  • «Уперто намагайся». Деякі вчителі читають декілька дисциплін, беруть додаткові організаційні зобов'язання. Багато педагогів справляються з цими завданнями, отримуючи разом з матеріальним заохоченням і моральне задоволення від роботи. У той же час, ці ситуації передбачають додаткове навантаження на вчителя в підготовці до уроків, організації заходів. Інколи таке навантаження складно витримати, у той же час рішення відмовитися від цього не приймається в розрахунок. Наслідком подібної ситуації часто є агресія, яка виправдовує ідею «Я і так багато працюю. На відміну від деяких!».

  • «Будь сильним». Більшість педагогів, не зважаючи на фізичні нездужання, втому продовжують вести активну професійну діяльність. Дійсно у багатьох випадках, праця знищує нудьгу. Проте часте ігнорування своїх фізичних проблем, відкладання морального задоволення, заперечення важливості соціальних заходів, не пов'язаних зі школою, не сприяє заспокоєнню. Одного дня сила характеру може вичерпатися та викликати безсилля або перетворити педагога на неемоційне джерело знань. «Які проблеми можуть бути в дитячому віці! Більше завантажувати їх, щоб ніколи було про всякі проблеми-дурниці думати!».

  • «Поспішай». Впоратися із завданням до певного терміну дійсно позитивне рішення. Інколи варто себе поквапити. Педагоги, які можуть робити декілька справ одночасно, викликають лише повагу. І в той самий час, паралельні «термінове» розпорядження від керівництва, перевірка контрольних робіт «на завтра», підготовка класу до КВК можуть викликати гнів, який вчитель або скерує на швидке вирішення цих справ, або зірветься на учневі: «Всі встигають записувати завдання. А ти, бач, не встигаєш!... Двійка!... І жодних виправдань!».

Розглядаючи ці ідеї, можна побачити, що в основі виникнення перелічених почуттів гніву та агресії лежить страх «не впоратися з професійним завданням» або зруйнувати, не виправдати образ «справжнього вчителя». Несвідомий страх призводить до виникнення стану безпорадності або агресії. У цих двох станах педагог буде частково недієздатним, ігнорувати можливості вирішення проблеми. Під впливом цих станів розумовий процес вчителя загальмовується та в разі агресії перемикається на який-небудь об'єкт, не пов'язаний з реальною ситуацією; а у випадку із занепокоєнням – фіксується лише на проблемному об'єкті.

Для вирішення проблеми агресії в педагогічному середовищі педагогу буде корисно ознайомитися з наступними кроками конструктивного проживання цього почуття:

Перший крок роботи з агресією – відокремити відчуття від поведінки. Зрозуміти що Вас лякає насправді. Від якої ситуації втікаєте в агресію.

Другий крок – пам'ятати, що будь-яка людина може відчувати та мислити одночасно, навіть у приступі сильного гніву. Розуміючи причину страху, Ви маєте більше можливостей для прийняття рішення та розв’язання очікуваної проблеми. Відчуття гніву в сукупності з мислительною роботою дозволить зрозуміти Ваші психологічні межі. А почуття страху в сукупності з його осмисленням дозволить приймати конструктивне рішення, адекватне ситуації.

Третій крок – дозволити собі альтернативно розмірковувати під час вирішення важливих, а особливо «напружених» завдань. Це наступні психологічні дозволи, що відповідають вищезгаданим ідеям:

  • «Будь собою». Радійте ще до того, як завершили роботу. Всі Ваші потреби природні та важливі. Ви можете бути собою.

  • «Подобайся собі». Ви можете подумати, перш ніж сказати «так» або «ні», та вчитися на своїх помилках. Можете довіряти своїй інтуїції, щоб вирішити, що робити. Ви можете навчитися правил, які допоможуть Вам жити з іншими.

  • «Відкрито висловлюй свої бажання». Складіть список з п’яти пунктів, які можете виконати для того, щоб здійснити своє бажання. Виконуйте по одному з пунктів щодня. Пам’ятайте, Ви можете думати про себе та отримувати допомогу замість того, щоб бути нещасним.

  • «Зроби». Усвідомте, що Ви не зобов’язані раз у раз повторювати ті самі помилки, так само як залишатися в ситуації, що Вас не задовольняє. Ви можете знайти саме той спосіб щось робити, який годиться для Вас.

  • «Не поспішай». Ви, як і кожна людина, можете розвиватися та реагувати в своєму темпі. Важливо розмірковувати та не ігнорувати ситуацію.

Педагогу важливо пам'ятати, що у будь-яких ситуаціях він залишається цінною людиною, яка заслуговує на увагу. У той же час, певна власна поведінка може не завжди бути прийнятною та подобатися Вам. І оскільки всі люди заслуговують на повагу та всі здатні мислити (окрім окремих випадків), педагог завжди може прийняти конструктивне рішення для подолання агресії, покладаючись на свій індивідуальний психологічний темп та персональну позицію.

Схожі:

Канд психологічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології ЧОІПОПП
Завжди піднесений гарний настрій, що супроводжується бажанням діяльності й підвищеною товариськістю
«Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для...
В. К. Поповим)), розділ VI (§ 8), розділ XI канд юрид наук, доцент — розділ II (§ 1, 2) канд юрид наук, доцент — розділ XVI канд...
В.І. Коновальчук кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології ЧОІПОПП
У статті розглядається сутність психологічного здоров’я людини з позиції глибинно –психічних чинників, які структурують і узгоджують...
Тараса Шевченка Факультет психології Кафедра загальної та організаційної...
Укладач: кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та організаційної психології Мова Людмила Вікторівна
Лекції
Укладач: А. Г. ВАСЮК, кандидат психологічних наук, доцент кафедри юридичної психології та судово-медичних дисциплін
Проект Світового банку «Рівний доступ до якісної освіти в Україні»
О. В. Волошенко – завідувач кафедри психології Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, кандидат...
Л. М. Кудояр, кандидат психологічних наук
...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до курсу «ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»
Литвиненко О. Д. – кандидат психологічних наук, доцент кафедри диференціальної і експериментальної психології Одеського національного...
Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні Авторський колектив
В. М., доктор пед наук; Охрімчук P. M., канд пед наук; Полянський П. Б., канд. істор наук, директор департаменту загальної середньої...
РСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторних...
Укладачі: О. А. Щербина, канд техн наук, доцент, М. М. Орлова, канд техн наук, доцент
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка