|
|
Скачати 3.37 Mb.
|
19.3. Основні риси типового характеру Носієм характеру є людина. Риси її характеру позначаються на діяльності, стосунках, способах дії в найширшому їх розумінні — в сім’ї, трудовому колективі, в управлінні виробництвом, державою. Типове та індивідуальне в характері існують в єдності. Типове створює тло для індивідуальних проявів рис характеру, і прояв не властивих для більшості певної соціальної групи рис характеру викли- кає заперечення, осуд. Особливості типового характеру виявляються при позитивному або негативному ставленні до праці, інших людей, самого себе, пред- метів та явищ дійсності. Ставлення до праці є однією з найістотніших рис характеру люди- ни. Воно виявляється в повазі до праці, працелюбності або ж у зневазі до праці та працівників. Важливі риси у ставленні до праці — аку- ратність, сумлінність, дисциплінованість, організованість. Ставлення до інших людей виникають у міжособистісних контак- тах і зумовлюються суспільними умовами життя, які складаються істо- рично і розкриваються в колективі. Рисам характеру, в яких вияв- ляється ставлення особистості до інших людей, властиві значна варіативність за змістом і формою їх виявлення, залежність від рівня культурного розвитку народу та духовного багатства особистості. Ставлення до інших людей має оцінний характер, в якому інтелекту- альне оцінювання залежить від емоційного ставлення до рис характе- ру, що виявляються в суспільних контактах. Оцінне ставлення до лю- дей виявляється в різному змісті рис характеру та різній формі їх прояву. Схвалення та осуд, підтримка та заперечення виявляються у ввічливій, тактовній, доброзичливій формі або ж формально, улесли- во, а то й брутально, грубо, іронічно, саркастично, образливо. Ставлення до інших виявляється залежно від обставин і характеру оцінювання вчинків і в позитивних, і в негативних рисах характеру. Позитивними рисами характеру культурної людини є справедливість, дотримування слова, щедрість, доброзичливість, чесність, принци- повість. Засадові стосовно них — гуманістичні моральні якості лю- дей, ідейні переконання, прогресивні прагнення. До негативних рис характеру належать відчуженість, замкнутість, заздрість, скупість, зневага до інших, хвалькуватість, гординя, схиль- ність до безпідставного кепкування та глузування, причіпливість, схильність до пустопорожніх суперечок, заперечення істини, дріб’яз- ковість, мізантропія. Негативні риси характеру дуже шкодять позитив- ному спілкуванню людей, їхнім прагненням до спільної боротьби з несправедливістю, спілкуванню в праці. Ставлячись до вчинків і поведінки інших, людина формує власні ри- си характеру за аналогією чи протиставленням. Ставлення до самої себе — позитивне або негативне — залежить від рівня розвитку са- мосвідомості, здатності оцінювати себе. Такі риси характеру, як скромність, почуття власної гідності, вимогливість до себе, відпо- відальність за справу, схильність віддавати себе, свої сили колекти- ву, державі, свідчать про високий рівень розвитку самосвідомості осо- бистості. Разом з тим деяким людям властиві негативні риси — нескромність, хвалькуватість, кар’єризм, гординя, самовпевненість тощо. Типові риси характеру за своєю інтенсивністю виявляються по- різному, індивідуально. У деяких людей окремі риси їхнього харак- теру виявляються настільки яскраво та своєрідно, що це робить їх оригінальними. Загостреність таких рис виявляється спонтанно, як тільки людина потрапляє в адекватні цим рисам умови. Такі умови провокують прояв загостреної реакції особистості. Крайню інтен- сивність певних рис людини називають їх акцентуацією. Хоча акцен- туація якихось рис особистості своєю загостреністю та своєрідністю прояву виходить за межі звичайного, їх не можна відносити до пато- логічних. Проте надмірно складні умови, які викликають акценту- ацію рис особистості, частота їх повторення можуть спричинити невро- тичні, істеричні та інші патологічні реакції. Акцентуація рис характеру виявляється лише за певних умов. За інших умов люди з такими рисами діють спокійно, без напруження. Акцентуація рис характеру виробляється за суспільних умов жит- тя під впливом суспільної спрямованості інтересів, специфіки кон- тактів у колективі, але, як свідчать дослідження, засадовими стосовно них є своєрідні природжені індивідуальні особливості, що і створюють грунт для виникнення акцентуації за відповідних соціальних умов. Розглянемо найхарактерніші прояви акцентуації. Застрявання в стані збудження на впертості, недовірливості, не- терпимості до заперечень у дискусіях. У спокійному стані такі люди ви- являють відповідальність і розсудливість при розгляді справ. Педантизм виявляється в крайньому, нічим не виправданому фор- малізмі при вирішенні справи, в дотриманні “букви”, хоча це й шко- дить справі, у міркуванні типу “коли б чого не трапилося”. Демонстративні характери виявляють амбіційність, їм властиве хизування, зухвалість, де потрібно погодитися, вони заперечують оче- видне: “це неможливо”, “я цього не розумію”. За звичайних умов такі особистості здатні погоджуватися, досягати значних творчих успіхів. Екзальтовані особистості надмірно захоплюються, вихваляють те, що на це не заслуговує, легко збуджуються в радощах або сумують аж до розпачу, їхні реакції на вчинки свої або інших людей є загостре- но емоційними, афективними. Тривожні характери в усьому чекають небезпеку, виявляють підви- щену боязливість, соромливість, розгубленість, здатні сховатися від не- безпечного, поступитися навіть слабшому, втікти від нього, якщо він чимось погрожує. Інтровертовані особистості замкнуті, свої думки та переживання спрямовують на самих себе, на свій внутрішній світ, уникають кон- тактів з іншими, не пристосовані до обставин. Вважають, що аутизм підлітків більше властивий інтровертованим особистостям. Екстравертовані особистості прагнуть до спілкування, контактів з іншими, багато говорять про себе, хвалькуваті, зосереджуються пе- реважно на зовнішніх явищах, а не на собі, схильні погоджуватися з усім, що їм пропонують. 19.4. Природа характеру Психічні властивості людини — це особливий прояв вищої нерво- вої діяльності, підгрунтям якої є природжені особливості нервової сис- теми, своєрідні сполучення яких (сила, врівноваженість, рухливість) виявляються в типах темпераменту. Але слід пам’ятати, що природже- ний тип нервової системи з перших днів життя перебуває під впливом суспільних умов життя, виховання, які накладають відбиток на їх функціонування. У процесі життя у людини утворюються динамічні стереотипи, тоб- то система нервових зв’язків у корі великих півкуль головного мозку, яка виникає під впливом різноманітних подразнень, що діють у певній послідовності та певній системі. Багаторазові повторення таких под- разнень спричиняють утворення міцних нервових зв’язків, які потім ви- являються дедалі легше та автоматичніше, без особливого нервового напруження. Утворення та перероблення динамічних стереотипів пот- ребують значної, часом важкої роботи нервової системи. Динамічні стереотипи утворюють фундамент звичних дій, рис характеру, які, як уже зазначалося, здебільшого виявляються мимоволі. Отже, характер особистості є складним синтезом типу нервової діяльності та життєвих вражень, умов життя, виховання. Жива істота, писав І. Павлов, з дня народження зазнає найрізноманітніших впливів навколишнього середовища, на які вона неминуче повинна відповіда- ти певною діяльністю, що часто закріплюється на все життя і вияв- ляється у певних рисах характеру. Отже, характер, вважав І. Павлов, “є сплав з рис типу та змін, зумовлених середовищем”. У вченні про характер були спроби пов’язати характер людини з бу- довою тіла, з особливостями дії залоз внутрішньої секреції, проте ці спроби неспроможні були розкрити сутності характеру. Зазнали кра- ху також і теорії, що розглядали характер як природжену психічну властивість. Люди народжуються з різними особливостями функціювання го- ловного мозку, що зумовлюється типом нервової системи, але ці фізіологічні відмінності людей є лише передумовою для формування в процесі життя різних морально-психологічних якостей, зокрема і відмінностей у характері. Те, що в одній сім’ї за схожих умов вироста- ють діти з різними рисами характеру, не може бути доказом природже- ності рис характеру. Адже однакових умов у вихованні дітей не бу- ває. Багатогранність спілкування, обставин, в які потрапляють діти, їхніх переживань створює надзвичайно різноманітні умови життя та ви- ховання дітей. Саме це, відбиваючись у мозку дитини, викликає найрізноманітніші індивідуальні способи реагування, які поступово стають у кожної дитини своїми, властивими лише їй звичними риса- ми характеру. Саме те, що морально-етичні норми життя і вимоги до дітей у процесі їх виховання (вказівки, санкції) здебільшого бувають типовими, найбільше зумовлює прояви типових рис характеру, спільних для багатьох людей. 19.5. Формування характеру Формування характеру — це процес становлення стійких психо- логічних утворень особистості під впливом об’єктивних і спеціально створених для цього умов, коли її дії та вчинки в результаті їх багато- разових повторень стають звичними й визначають типову модель її по- ведінки. Характер людини формується в процесі її індивідуального життя під провідним впливом суспільних умов. Особливо важливу роль у ви- хованні характеру відіграє активна діяльність особистості, і передусім праця як середовище її суспільного буття, спілкування, як необхідна умова її самопізнання та самореалізації. В процесі праці виявляються моральні, інтелектуальні, вольові та інші якості особистості, що, закріплюючись під впливом певних умов життя, набувають рис ха- рактеру. Реформування, що відбуваються в сучасному суспільстві, поява нових ідеалів і цінностей, зумовлених входженням до системи ринко- вих відносин, створюють передумови для формування рис характеру нової ділової людини. Серед чинників, які мають для людини життєве значення і вплива- ють на формування її характеру, особлива роль належить вихованню. Виховання організовує обставини життя і спрямовує в потрібному напрямі життєві впливи, підкріплює їх, створює відповідне ставлення до навколишньої дійсності особистості, що формується. Разом з тим воно гальмує негативні впливи, перешкоджає закріпленню небажа- них звичок і рис її поведінки. На певному, достатньо високому етапі розвитку особистості по- чинають діяти самовиховання і саморегулювання процесу становлен- ня характеру. Сформовані в процесі виховання потреби, ідеали, ус- тановки особистості стають підгрунтям її вимог як до зовнішніх умов життя, так і до самої себе. Вона сама починає організовувати своє життя і виховувати себе, керуючись при цьому як власними, так і су- спільними ціннісними орієнтирами. Повною мірою здатність до са- мовиховання характеру виявляється тоді, коли особистість набуває життєвого досвіду, оволодіває засадами психологічної культури, ко- ли у неї формується світогляд і остаточно складаються ідеали, від- повідно до яких вона починає свідомо планувати своє життя і визна- чати в ньому своє місце. Відмінності в характерах помітні вже у дітей молодшого дошкільно- го віку. У цьому віці, як показує досвід виховання в дитячих садках, до- сить виразно виявляються такі риси: товариськість, колективізм, лас- кавість, сміливість, соромливість, замкнутість, охайність, точність, терплячість або примхливість, впертість, різкість та ін. Прояви рис ха- рактеру у цьому віці близько стосуються темпераменту. Особливо важливе виховання характеру в підлітковому віці. Підліток уже не дитина, у нього гострий інтерес до навколишньої дій- сності, дуже велика активність, прагнення до праці — фізичної та ро- зумової. Потрібно навчитися організовувати цю активність, навчи- ти підлітків діяти дружно, займатися громадською роботою, працювати організовано. Треба мати на увазі те, що неврахування у вихованні вікових особливостей підлітків дуже часто зумовлює нега- тивізм, браваду, неслухняність, нестриманість, невмотивовані вчинки. Разом з тим підлітки чутливі до думки колективу. Вони дорожать оцінкою колективом їхньої трудової, навчальної та спортивної діяль- ності, керуються нею у своїй поведінці і це відіграє значну роль у фор- муванні їхнього характеру. Юнаки та дівчата старшого шкільного віку вже досягають фізич- ної зрілості й здатні виявляти в поведінці, праці та навчанні достатньо сформовані риси характеру: відповідальність, дисциплінованість, цілеспрямовану наполегливість, принциповість, самостійність. Дослідженнями формування характеру доведено, що особливо дієвими чинниками є самостійність і самодіяльність у праці, навчанні. При цьому необхідно поставити юнака чи дівчину в такі умови, за яких вони могли б виявити колективізм, мужність, витримку, працьо- витість. Але буде великою помилкою, якщо виховання в колективі нівелюватиме індивідуальні якості особистості. В колективі потрібно розкривати й зміцнювати кращі риси характеру кожного члена ко- лективу, формувати яскраву індивідуальність. Успішне формування рис характеру потребує єдності виховних за- ходів сім’ї, школи та соціального середовища, громадськості. In the proposed manual the essentials of standard course of general psychology are given; general problems of psychology are considered; regularity of psychical processes and psy- chical activity, emotional and volitional spheres, individual peculiarities of a person, some prob- lems of psychology of a personality, of a group and psychology of intercourse are developed. A block of procedures, which provide active and voluntary digestion of information is also given. Intended for students of higher educational institutions, in which the course of general psy- chology is studied. Навчальне видання Максименко Сергій Дмитрович Соловієнко Валентин Олександрович ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГIЯ Навчальний посібник Educational edition Maksymenko, Sergiy D. Solovienko, Valentyn O. GENERAL PSYCHOLOGY Educational manual Редактор М. В. Дроздецька Коректори: І. В. Точаненко, О. І. Гоменюк Комп’ютерна верстка А. Б. Нефедов Оформлення обкладинки Я. С. Уласік Підп. до друку 31.01.2000. Формат 60Ч84/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 15,0. Обл.-вид. арк. 15,4. Тираж 6500 пр. Зам. № 0-37 Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП) 03039 Київ-39, вул. Фрометівська, 2, МАУП Акціонерне товариство закритого типу “Книга” 254655 МСП Київ-53, вул. Артема, 25 |
| ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГIЯ Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка |
Крок Загальна лікарська підготовка 2012 Мікробіологія При санітарно-бактеріологічному дослідженні питної води отримані наступні результати: загальна кількість бактерій в 1,0 мл 80, колі-індекс... |
| ЛЕКЦІЯ ТЕМА : елементИ V А групи Загальна характеристика атомів елементів V А групи. Нітроген, Фосфор та Арсен, поширення їх у природі. Загальна характеристика простих... |
Лекція за змістовним модулем 1: «Загальна характеристика бухгалтерського... Змістовний модуль Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод |
| Скандинавські країни: загальна характеристика (історія, культура,... Чеська Республіка: загальна характеристика (історія, культура, економіка, суспільство, політична система) |
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ |
| 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА |
12. Загальна характеристика революцій у Німеччині, Австрії та Угорщині.... Всесвітня історія: Загальна характеристика революцій у Німеччині, Австрії та Угорщині. Особливості революції в Італії |
| Зв'язок організму людини із зовнішнім середовищем. Загальна характеристика сенсорних систем Мета Тема: Зв'язок організму людини із зовнішнім середовищем. Загальна характеристика сенсорних систем |
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ... Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при... |