|
|
Скачати 57.65 Kb.
|
|
Вих. №70-4 Від 25 червня 2012 р. Еволюція політичної системи (до питання про перспективи Української республіканської партії) Невдовзі після жовтневого перевороту на одній із нарад керівництва РСДРП Леніна спитали: «Скільки в Росії може бути політичних партій?» - Скільки завгодно, – відповів Ленін. – Усі вони будуть сидіти в тюрмі, а правити буде одна наша. Коли в 1920 році Московія перемогла Українську народну республіку і відновила окупацію України, то поступово винищила всі українські партії, в т.ч. й Українську комуністичну партію (УКП) і встановила однопартійну диктатуру, яка й тривала до 1990 року. Постійна нужда і повна безправність та приниження людської гідності з бігом часу все більше обурюють людське сумління і коли 1990 року Верховна Рада УРСР скасовує монополію комуністів на політичну діяльність, то почався період творення багатьох партій. 5 листопада 1990 року Міністерство юстиції УРСР зареєструвало Українську республіканську партію – першу антикомуністичну партію. До речі КПУ не була зареєстрована, того УРП в реєстрі стала під номером 1. Звільнення людей від комуністичної диктатури розв'язало їм руки і в усіх так званих соціалістичних країнах середньої Європи партії народжуються як гриби після дощу. Приблизно 1994 року у Польщі -150, у т.ч. три республіканські партії. У Болгарії з населенням біля 10 мільйонів утворилося 200 партій. Україна під комуністичною диктатурою перебувала на ціле покоління довше, ніж країни середньої Європи, того і національна свідомість і громадянська активність українців була пригнічена більше, ніж у громадян Польщі, Чехії, Словаччини,Угорщини, Румунії й Болгарії, того й процес творення партій відбувався повільніше. 1994 року в Україні було десь менше 30 партій. Різкий стрибок для множення партій в Україні спричинив арешт колишнього прем'єр-міністра України П.Лазаренка. До його арешту злодії олігархи переводили кошти в закордонні банки з надією, що в разі загрози арешту вони дременуть за кордон і там спокійно будуть жити на награбовані кошти. Арешт Лазаренка показав, що за кордоном можна не жити на переказані туди гроші, а сидіти в тюрмі. Це злодіїв зорієнтувало на створення партій та здобуття депутатських мандатів для захисту себе в Україні політичними й державними способами. Так кількість партій зросла до 150 (як у Польщі), а потім наблизилась до 200. Непродуктивність роботи парламенту, надмірність порожнього політичного словоблуддя та нестримна амбіційність політиків викликало незадоволення. І з патріотичних кіл українського суспільства майже постійно звучали вимоги: та об'єднайтесь нарешті малі партії в одну велику! УРП 2002 року пішла на таке об'єднання. На жаль, воно не виправдало себе. Висновок: для об'єднання потрібні не заклики, а юридичний примус (батіг). У Польщі цим примусом став виборчий закон. В Україні юридична ( примусова) база вже створена у вигляді двох законів: закону про політичні партії та теперішнього закону про вибори народних депутатів України. Закон про політичні партії встановлює: якщо партія упродовж 10 років не висуває свого кандидата на посаду президента (не бере участі у виборах президента) та у виборах народних депутатів України й місцевих виборах, то Міністерство юстиції України робить подання Верховному суду України про скасування рішення про реєстрацію партії. Теперішній Закон про вибори депутатів Верховної Ради України заборонив створювати виборчі блоки й підвищив прохідний бар'єр до 5 %. Цілком зрозуміло, що із 190 партій добрих півтори сотні не відповідають вимогам цих двох законів і отже після виборів 28 жовтня 2012 року Мінюст України матиме підстави вчинити подання Верховному суду України про скасування реєстрацій. Чи захоче уряд це зробити? Україна – країна європейської цивілізації. Після проголошення незалежности, демократизації і поновлення різноманітних зв'язків українців із західним світом вплив азіатської Москви зменшується і Україна все більше входить в ареал європейської цивілізації. Це означає об'єктивну неминучість поступової еволюції української політичної системи у бік західних зразків. Далеко не все західне варте наслідування. Що ж до зменшення політичних партій до півдесятка ідеологічних, то в умовах свободи політичної діяльності до цього числа європейські країни прийшли з прагнення покращити дієвість парламентів шляхом тривалої міжпартійної боротьби. Про ідеологічні партії. В демократичних суспільствах партії ідеологічні. Підприємницькі партії непотрібні. Ще одна причина появи в Україні багатьох неідеологічних партій.. За президента Кучми всіх підприємців поділили на своїх і не своїх. «Свої» - це ті, які давали хабарі. «Не свої» не хотіли давати хабарів. Тоді на них нацьковували податкову адміністрацію і вона їх чавила. Аби здобути якусь оборону, вони почали йти до Верховної Ради за депутатським мандатом як гарантією від свавільних арештів. А щоб здобути мандат, мусили творити партії. Підприємцям як таким не потрібна партійна і державна діяльність. Їм потрібний справедливий податковий Кодекс і гарантія, що після сплати податків до них не прийдуть озброєні мордовороти за даниною. Кучмівський бандитський режим примусив підприємців займатися не властивою їм справою – партійною політикою. Відбулося зрощення капіталу із владою і влади з капіталом – найгірший варіант суспільства: бізнес купує правову систему. Суди ухвалюють рішення не за законом, а в користь того, хто більше заплатив. Без законності немає справедливості. Поширюється недовіра до влади й загальне розчарування. Воно виштовхнуло мільйони громадян з України в пошуках більшої справедливості та легшого заробітку. Високі владоможці розкрадають державний бюджет. Суперечність між народом та захланним здирницьким чиновництвом режим Януковича довів до такого апогею, коли всім стає зрозумілим: так далі жити не можна. Необхідно міняти політичну систему і зі 190 партій має залишитися півдесятка ідеологічних. Парламент, в якому народ буде представлений кількома ідеологічними партіями означатиме важливий крок у відокремленні бізнесу від влади та підвищенні його продуктивности. Він дбатиме про загальноукраїнські інтереси. Відокремлення бізнесу від влади означатиме справедливий розподіл суспільних функцій – бізнес займатиметься бізнесом, а політичні партії в парламенті – законотворчістю. Парламент гарантує бізнесу справедливе оподаткування, захищає від грабіжницьких поборів, відновлює законність і справедливість у суспільстві. З ідеологічних партій, які тепер є в Україні, найбільш послідовною є Українська республіканська партія. Вона має славну історію і її республіканська ідеологія спирається на популярну філософію неоконсерватизму. Щодо історії – УРП продовжила й продовжує традиції Української групи сприяння виконанню Гельсинських угод 1976 року та Української Гельсинської спілки 1988 року, яка була передовим загоном у боротьбі проти комуністичної диктатури за незалежність України. До 1991 року УГС, УРП йшла сама і закликала українців під гасло: «Хай живе самостійна Україна!» Філософія неоконсерватизму означає пошанування рідної мови, минулого нації: народної культури, звичаїв, традицій, духовності, пошанування могил пращурів. Словами Шевченка «і чужого научайтесь і свого не цурайтесь». Консерватизм не сприймає морального розбещення, гомосексуалізму, одностатевих шлюбів і руйнації сім’ї. Сім'я для республіканців – це первинна клітина суспільства, що гарантує послідовну передачу від покоління до покоління антропологічних і всіх культурних і духовних цінностей. Позаяк ці цінності не надумані, а реальні, то й політична ніша республіканської партії не штучна, а натуральна і вона гарантована партії на майбутнє самим життям українського суспільства. Новий етап боротьби та його гасло. 1991 року Верховна Рада УРСР, а 1 грудня референдум українського народу проголосили й підтвердили волю народу жити в незалежній українській державі. Окупаційну адміністрацію не замінили. Не було змоги. І 21 рік діячі антиукраїнського промосковського виховання керують Україною. Це керівництво гірше від монголо-татарської навали ХІІІ сторіччя. З приходом на посаду президента представника Партії регіонів московсько-юдейську ідеологічну окупацію доповнили організаційними заходами у формі призначення на високі державні посади етнічних московітів. Сфера окупації України розширюється. Ухвалення Закону про засади мовної політики легалізує русифікацію України і підводить під антиукраїнську діяльність п'ятої московської колони законодавчу базу. З огляду на комплексну антиукраїнську діяльність теперішньої влади, образу української нації фактом, що у вищому законодавчому органі України - Верховній Раді України – тільки третина українців, Українська республіканська партія проголошує початок нового етапу боротьби за утвердження українства під гаслом «Україні – українську владу!». Доля України в руках українців. Хай кожен зміцнює ці руки! 20.06.2012 р. Л.Лук'яненко |
|
Функції політичної еліти Як вже зазначалося, головними функціями політичної системи є політичне цілепокладання, владно-політична інтеграція суспільства і... |
Закономірності і етапи розвитку капіталістичної економічної системи Предмет, методи та функції політичної економії. Місце політичної економії в системі економічних наук |
|
Фактором соціалізації виступає і найближче оточення індивіда: друзі,... Це складний, безперервний процес, який здійснюється протягом всього життя людини. Сутність політичної соціалізації полягає у формуванні... |
Сутність політичної партії Партія — це ідеологічна спільність людей, їх добровільне об'єднання навколо якоїсь ідеології. Таке розуміння характерне, зокрема,... |
|
1. Еволюція грошово-кредитної системи Німеччини Поряд із монетами в обігу перебували паперові гроші країн, що входили до Німеччини, й банкноти 33-х емісійних банків. Після об'єднання... |
Закони, принципи і категорії політичної економії. Система економічних... Виникнення та етапи розвитку політичної економії. Розвиток економічної думки в Україні |
|
8. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА Суть міжнародних валютних відносин. Види валютних систем. Валютні курси. Котирування валют. Конвертованість валют. Еволюція валютної... |
Стан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2014-2015 навчальному році України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості. Особливо ця функція... |
|
ПЕРЕКЛАД АНГЛОМОВНОЇ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Л. М. Черноватий, В.І. Карабан, Т. В. Ганічева, І. П. Ліпко. Переклад англомовної громадсько-політичної літератури. Міжнародні конвенції... |
Документознавство як наукова і навчальна дисципліна. Історіографія... ... |