Синоніми
Синоніми – це слова близькі, але не тотожні за значенням: білет – екзаменаційний, лотерейний, кредитний, квиток – вхідний, проїзний, партійний; об’єм – приміщення, тіла, рідини, повітря (фізична величина, що вимірюється у кубічних одиницях), обсяг – книги, знань, роботи (кількість).
Синоніми обов'язково чимось різняться між собою – відтінками значень, емоційним забарвленням, експресивністю, стилістичною віднесеністю, різною активністю в мові, здатністю сполучатися з іншими словами. Наприклад, слова батьківщина і вітчизна тотожні за значенням, проте перше слово на відміну від другого має ще й побічне значення „місце походження”: можна сказати Південна Америки — батьківщина картоплі, але не вітчизна.
Є невелика кількість так званих абсолютних синонімів. Вони цілком ідентичні за значенням і належать здебільшого до стилістично нейтральної лексики (миш’як – арсен, сурма – стибій, тираж – наклад, бацила – бактерія, відсоток – процент, леткий – ефірний). Проте такі синоніми часто різняться не тільки походженням, а й частотою і сферою вживання.
Якщо в мові з’являються два слова з цілком однаковим значенням, то або одне з них поступово виходить із ужитку (з-поміж двох синонімів літак і аероплан останнє тепер уже не вживається), або вони починають набувати різних відтінків значення (водій і шофер, наслідок і результат).
Синоніми об'єднуються в синонімічний ряд, у якому виділяється стрижневе слово – домінанта. Воно є носієм основного значення, спільного для всього синонімічного ряду, стилістично нейтральне, найуживаніше й у словниках синонімів ставиться першим: кричати – горлати, лементувати, галасувати, репетувати, верещати, волати.
Багатозначне слово залежно від його конкретних значень може бути домінантою різних синонімічних рядів: добрий (про людину): чуйний, співчутливий, доброзичливий, щирий, людяний, уважний, приязний, прихильний; добрий (про спеціаліста): кваліфікований, досвідчений, умілий, знаючий, компетентний; добрий (про врожай): багатий, високий, щедрий, рясний, великий. Відповідно одне і те ж слово в різних контекстах може замінюватися різними синонімами, про що обов'язково треба пам'ятати при перекладі текстів професійної тематики. Наприклад, до слова примітивний, коли йдеться про організми, синонімом виступає слово одноклітинний; про культуру – первісний, нерозвинений; про смак – грубий, невибагливий, невитончений, про світогляд – обмежений, про жарт – дешевий, про твір – недосконалий, недовершений.
Омоніми
Омоніми – це слова, які мають однакове звучання або написання, але зовсім різні значення. Їхні значення нічим не пов’язані між собою: коса – 1) „заплетене волосся”, 2) „знаряддя для косіння”, 3) „вузька смуга суходолу в морі, річці”; луг – 1) „угіддя для сінокосу”, 2) „хімічна речовина певного складу”; стигнути – 1) „достигати”, 2) „холонути”.
Зовнішньо омонімія подібна до багатозначності, проте за своїм змістом і походженням це різні явища. Так, кожне переносне значення багатозначного слова обов’язково пов’язане з його первинним значенням: вогнище – 1) „купа дров, що горить”; 2) „місце, де розкладали вогонь”; 3) „своя оселя, родина” (у давнину близькі люди збиралися навколо вогнища); 4) „центр, зосередження чогось”.
Омоніми такої спільності не мають: бал – 1) „оцінка”, 2) „вечір із танцями”; стан – 1) „корпус людини”, 2) „становище”, стан – 1) „стоянка”, 2) „машина” (прокатний етап).
У мові омоніми найчастіше з’являються внаслідок запозичень. Є два випадки звукових збігів таких слів:
а) звуковий збіг запозиченого слова з українським: мул – „дрібні частинки у водоймах” і назва тварини, запозичена з латинської мови; клуб – „маса кулеподібної форми” і назва організації, запозичена з англійської; як – прислівник і назва тварини, запозичена з тибетської;
б) звуковий збіг різних запозичених слів: гриф – міфічна істота (з грецької), частина струнного музичного інструмента (з німецької) і штемпель на документі (з французької); метр – „міра довжини” (з грецької), „віршовий розмір” (з грецької) і „учитель” (з французької); кран – „трубка із закривкою” (з голландської) і „механізм для піднімання вантажів” (з німецької).
Чимало омонімів виникло на ґрунті української мови:
внаслідок словотвору; наприклад, розчинити (споріднене з іменником „розчин”) і розчинити (споріднене з дієсловами „відчинити, зачинити”); закувати (від дієслова „кувати” – „бити молотом”) і закувати (від звуконаслідувального „ку-ку”); загин (від загнути) і загин (від загинути); романіст – „той, хто пише романи” і романіст – „той, хто займається романською – французькою, італійською, іспанською і т. д. – філологією”;
внаслідок переходу в іншу частину мови: лютий (прикметник) і лютий (назва місяця); учительська (прикметник) і учительська (іменник); жаль (іменник) і жаль (предикативний прислівник);
внаслідок історичних фонетичних змін: безгрішний – (від гріх) і безгрішний (від гроші, звичайно – безгрошовий); слати – (шлю) і слати (від стелити – випав приголосний т у групі приголосних стл).
Особливу групу становлять міжмовні омоніми – слова, що в різних мовах (особливо в близьких за походженням) звучать однаково або дуже подібно (відповідно до звукових відповідностей), але мають неоднакове лексичне значення, як, наприклад, українські неділя „сьомий день тижня”, луна „відбиття звуку” і російські неделя „тиждень”, луна „місяць”; українське правий і сербське прави „прямий”.
Міжмовні омоніми можуть стати причиною непорозумінь і помилок при сприйманні чужомовного тексту та при перекладі.
|