|
|
Скачати 1.34 Mb.
|
|
http://pravo.comua.net Правовая сила Виправно-трудовий кодекс України 23.12.1970, Кодекс України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ВИПРАВНО-ТРУДОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ ( Кодекс втрачає чинність з 01.01.2004 року на підставі Кодексу N 1129-IV від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 3-4, ст. 21 ) ( Затверджується Законом N 3325-VII від 23.12.70, ВВР, 1971, N 1, ст.6 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1735-08 від 05.06.73, ВВР 1973, N 25, ст. 212 N 1850-09 від 23.03.77, ВВР 1977, N 14, ст. 130 N 3645-09 від 21.07.78, ВВР 1978, N 31, ст. 449 N 5082-10 від 15.04.83, ВВР 1983, N 17, ст. 346 N 6030-10 від 31.10.83, ВВР 1983, N 46, ст. 923 N 1010-11 від 30.09.85, ВВР 1985, N 42, ст. 986 N 2278-11 від 27.05.86, ВВР 1986, N 23, ст. 458 N 3546-11 від 10.02.87, ВВР 1987, N 8, ст. 149 N 4995-11 від 01.12.87, ВВР 1987, N 50, ст.1016 N 6346-11 від 03.08.88, ВВР 1988, N 33, ст. 807 N 7544-11 від 19.05.89, ВВР 1989, N 22, ст. 237 N 9280-11 від 14.05.90, ВВР 1990, N 22, ст. 367 N 662-12 від 28.01.91, ВВР 1991, N 8, ст. 55 N 1125-12 від 03.06.91, ВВР 1991, N 27, ст. 328 Законами N 2175-12 від 06.03.92, ВВР 1992, N 23, ст. 337 N 2857-12 від 15.12.92, ВВР 1993, N 6, ст. 35 N 137/94-ВР від 27.07.94, ВВР 1994, N 37, ст. 342 N 265/94-ВР від 01.12.94, ВВР 1994, N 52, ст. 456 N 312-XIV від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст.35 N 1381-XIV від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.79 N 1483-III від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 17, ст.123 N 2214-III від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.48 N 2636-III від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 46, ст. 241 - набуває чинності з 01.09.2001 N 743-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.233 ) ( У назві Кодексу та його тексті найменування "Українська РСР" замінено найменуванням "Україна" згідно із Законом N 2857-12 від 15.12.92 ) Розділ I ВИПРАВНО-ТРУДОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ( Назва розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від 15.12.92 ) Глава 1 Виправно-трудове законодавство України ( Назва глави 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від 15.12.92 ) Стаття 1. Завдання виправно-трудового законодавства України Виправно-трудове законодавство України має своїм завданням забезпечення виконання кримінального покарання з тим, щоб воно не тільки було карою за вчинений злочин, але виправляло та перевиховувало засуджених у дусі чесного ставлення до праці, точного виконання законів, відвертало вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також сприяло викорененню злочинності. Виконання покарання не має на меті заподіянням фізичних страждань або приниження людської гідності. ( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від 15.12.92 ) Стаття 2. Виправно-трудове законодавство України Виправно-трудове законодавство України складається з цього Кодексу та інших законів України. Виправно-трудове законодавство України встановлює порядок і умови відбування покарання і застосування заходів виправно-трудового впливу до осіб, засуджених до позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі, порядок відбування покарання особами, засудженими до направлення в дисциплінарний батальйон, виконання та відбування інших видів кримінального покарання, а також порядок діяльності установ і органів, які виконують вироки до цих видів покарання, і участі громадськості у виправленні і перевихованні засуджених. ( Стаття 2 в редакції Закону N 2857-12 від 15.12.92) Стаття 3. ( Виключена на підставі Закону N 2857-12 від 15.12.92 ) Застосування виправно-трудового законодавства Відповідно до статті 3 Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік щодо осіб, які засуджені до позбавлення волі, заслання та виправних робіт без позбавлення волі і відбувають покарання на території Української РСР, застосовується виправно-трудове законодавство Союзу РСР і Української РСР, а щодо засуджених до інших видів покарання - виправно-трудове законодавство Союзу РСР, а також союзної республіки за місцем засудження. Стаття 4. Підстава відбування покарання Підставою відбування кримінального покарання і застосування до засуджених заходів виправно-трудового впливу є тільки вирок суду, який набрав законної сили. РОЗДІЛ II ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ У ВИГЛЯДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ І ВИПРАВНИХ РОБІТ БЕЗ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ( Назва розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом N 2175-12 від 06.03.92 ) Глава 2 Загальні положення виконання покарань у вигляді позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі ( Назва глави 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2175-12 від 06.03.92 ) Стаття 5. Установи та органи, які виконують вироки судів до позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі Вироки судів до позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі виконуються виправно-трудовими установами і органами Державного департаменту України з питань виконання покарань. Виправно-трудові установи організуються і ліквідуються Державним департаментом України з питань виконання покарань. ( Стаття 5 в редакції Закону N 2857-12 від 15.12.92; із змінами, внесеними згідно із Законом N 312-XIV від 11.12.98 ) Стаття 6. ( Виключена на підставі Закону N 2175-12 від 06.03.92 ) Місця відбування покарання Відповідно до статті 6 Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік: особи, вперше засуджені до позбавлення волі, які проживали до арешту або були засуджені на території Української РСР, відбувають покарання, як правило, в межах Української РСР. З метою більш успішного виправлення і перевиховання засуджених вони можуть бути направлені для відбування покарання у відповідні виправно-трудові установи іншої союзної республіки в порядку, встановлюваному Міністерством внутрішніх справ СРСР за погодження з Прокуратурою Союзу РСР; особи, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, засуджені, яким покарання у вигляді смертної кари замінено позбавленням волі в порядку помилування або амністії, засуджені за особливо небезпечні державні злочини, а також засуджені іноземні громадяни та особи без громадянства направляються для відбування покарання у виправно-трудові установи, визначені для тримання цих категорій засуджених, незалежно від того, в якій союзній республіці вони проживали до арешту або були засуджені; засуджені до позбавлення волі жінки, особи, які потребують спеціального лікування, і неповнолітні, при відсутності відповідної виправно-трудової установи в Українській РСР, де вони проживали до арешту або були засуджені, можуть бути направлені для відбування покарання у виправно-трудову установу іншої союзної республіки; перелік місцевостей, в яких відбувають покарання особи, засуджені до заслання, а також перелік місцевостей, в яких забороняється пороживати особам, засудженим до вислання, встановляються Радою Міністрів та Радою Міністрів Української РСР; засуджені до виправних робіт без позбавлення волі відбувають покарання за місцем роботи або в інших місцях у районі їх проживання. ( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 5082-10 від 15.04.83, N 4995-11 від 01.12.87 ) Стаття 7. Основні засоби виправлення і перевиховання засуджених Основними засобами виправлення і перевиховання засуджених є: режим відбування покарання, суспільно-корисна праця, виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання. Засоби виправлення і перевиховання повинні застосовуватися з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, особи засудженого, а також поведінки засудженого і його ставлення до праці. ( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від 15.12.92 ) Стаття 8. Правове становище осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі Особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі, несуть обов'язки і користуються правами, встановленими законодавством для громадян України, з обмеженнями, що передбачені законодавством для засуджених, а також випливають з вироку суду і режиму, встановленого цим Кодексом для відбування покарання даного виду. Правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі, визначається законодавством України, що встановлює права та обов'язки цих осіб під час їх перебування на території України, з обмеженнями, що передбачені законодавством для засуджених, а також випливають з вироку суду та режиму, встановленого цим Кодексом для відбування покарання даного виду. ( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5082-10 від 15.04.83; Законом N 2857-12 від 15.12.92 ) Стаття 9. Участь громадськості у виправленні та перевихованні засуджених У виправленні та перевихованні засуджених, а також у здійсненні громадського контролю за діяльністю установ і органів, які виконують вироки судів до позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі, бере участь громадськість. Форми і порядок участі громадськості у виправленні та перевихованні засуджених встановлюються цим Кодексом та іншими законами України. ( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2175-12 від 06.03.92 ) Стаття 10. Додержання законів при виконанні покарання Вся діяльність виправно-трудових установ та інших органів, які виконують покарання, повинна основуватись на суворому додержанні законів. Відповідальність за забезпечення законності в їх діяльності несуть службові особи цих установ і органів. Особи, які відбувають покарання, зобов'язані неухильно додержувати вимог законів. Стаття 11. Прокурорський нагляд за виконанням покарання Нагляд за додержанням законів при виконанні вироків до позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Здійснюючи вищий нагляд за додержанням законів, прокурор зобов'язаний вживати заходів до усунення їх порушень, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення в установленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. Постанови і вказівки прокурора щодо додержання правил відбування покарання, встановлених виправно-трудовим законодавством України, є обов'язковими і підлягають негайному виконанню адміністрацією виправно-трудових установ і органів, які виконують вироки судів до виправних робіт без позбавлення волі. ( Стаття 11 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5082-10 від 15.04.83; Законом N 2857-12 від 15.12.92 ) Розділ III ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИГЛЯДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ Глава 3 Виправно-трудові установи Стаття 12. Види виправно-трудових установ Виправно-трудовими установами, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі, є: виправно-трудові колонії, тюрми і виховно-трудові колонії. Повнолітні особи, засуджені до позбавлення волі, відбувають покарання у виправно-трудовій колонії або в тюрмі, а неповнолітні віком до вісімнадцяти років - у виховно-трудовій колонії. Виправно-трудові колонії є основним видом виправно-трудових установ для тримання засуджених до позбавлення волі, які досягли повноліття. Стаття 13. Види виправно-трудових колоній Виправно-трудові колонії поділяються на колонії-поселення для осіб, які вчинили злочини з необережності, колонії-поселення для осіб, які вчинили умисні злочини, колонії загального режиму, посиленого режиму, суворого режиму, особливого режиму. ( Стаття 13 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1850-09 від 23.03.77, N 1010-11 від 30.09.85; Законом N 2214-III від 11.01.2001 ) Стаття 14. Виправно-трудові колонії, в яких відбувають покарання засуджені чоловіки Засуджені до позбавлення волі чоловіки відбувають покарання у виправно-трудових колоніях: загального режиму - вперше засуджені за злочини, що не є тяжкими; посиленого режиму - вперше засуджені за тяжкі злочини; суворого режиму - засуджені за особливо небезпечні державні злочини або ті, що раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі; особливого режиму - засуджені, яким покарання у вигляді смертної кари замінено позбавленням волі або яким довічне позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії. ( Частину другу статті 14 виключено на підставі Закону N 2636-III від 11.07.2001 ) У виправно-трудових колоніях загального і посиленого режиму можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховно-трудових колоній в порядку, встановленому статтею 26 цього Кодексу, а у виправно-трудових колоніях суворого режиму - засуджені, переведені з колоній особливого режиму в порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу. У виправно-трудових колоніях загального режиму можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з колоній-поселень для осіб, що вчинили злочини з необережності, і з колоній-поселень для осіб, що вчинили умисні злочини в порядку, встановленому статтею 47 цього Кодексу. ( Стаття 14 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1735-08 від 05.06.73, N 3645-09 від 21.07.78, N 1010-11 від 30.09.85, Законами N 1483-III від 22.02.2000, N 2636-III від 11.07.2001 ) Стаття 15. Виправно-трудові колонії, в яких відбувають покарання засуджені жінки Засуджені до позбавлення волі жінки відбувають покарання у виправно-трудових колоніях загального і суворого режиму. В колоніях суворого режиму відбувають покарання жінки, засуджені за особливо небезпечні державні злочини і жінки, яким покарання у вигляді смертної кари замінено позбавленням волі, або яким довічне позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії. ( Частину другу статті 15 виключено на підставі Закону N 2636-III від 11.07.2001 ) У виправно-трудових колоніях загального режиму можуть відбувати покарання засуджені особи жіночої статі, переведені з виховно-трудових колоній загального режиму в порядку, встановленому статтею 26 цього Кодексу, а також засуджені жінки, переведені з колоній-поселень для осіб, що вчинили злочини з необережності, і з колоній-поселень для осіб, що вчинили умисні злочини в порядку, встановленому статтею 47 цього Кодексу. ( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3645-09 від 31.07.78, N 1010-11 від 30.09.85, Законами N 1483-III від 22.02.2000, N 2636-III від 11.07.2001 ) Стаття 16. Виправно-трудові колонії-поселення У виправно-трудових колоніях-поселеннях для осіб, які вчинили злочини з необережності, відбувають покарання засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності. У виправно-трудових колоніях-поселеннях для осіб, які вчинили умисні злочини, відбувають покарання засуджені вперше до позбавлення волі, а також особи, переведені в ці колонії в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з колоній загального, посиленого і суворого режиму. ( Частину третю статті 16 виключено на підставі Закону N 2214-III від 11.01.2001 ) ( Стаття 16 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1850-09 від 23.03.77, N 1010-11 від 30.09.85; Законами N 2214-III від 11.01.2001, N 2636-III від 11.07.2001 ) Стаття 17. Тюрми У тюрмах відбувають покарання: засуджені до довічного позбавлення волі; засуджені до позбавлення волі у вигляді ув'язнення в тюрмі, особи які по досягненні вісімнадцятирічного віку вчинили особливо небезпечні державні злочини, особи, які по досягненні вісімнадцятирічного віку вчинили інші тяжкі злочини і засуджені за них до позбавлення волі на строк більше п'яти років; особи, переведені з виправно-трудових колоній за підставами, передбаченими статтею 47 цього Кодексу. У тюрмах також відбувають покарання особи, залишені в тюрмі в порядку, встановленому статтею 24 цього Кодексу, для роботи по господарському обслуговуванню. Допускається тимчасове тримання в тюрмі осіб, засуджених до позбавлення волі у виправно-трудовій чи виховно-трудовій колонії, але залишених в тюрмі або переведених до неї відповідно до статей 23 і 25 цього Кодексу. Крім того, в тюрмах допускається тимчасове (не більше десяти діб) тримання осіб, які переводяться з одного місця позбавлення волі в інше, а також засуджених до заслання, які направляються до місця відбування покарання під конвоєм. ( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1735-08 від 05.06.73, Законами N 1483-III від 22.02.2000,N 2636-III від 11.07.2001 ) Стаття 18. Виховно-трудові колонії Виховно-трудові колонії поділяються на колонії загального режиму і посиленого режиму. У виховно-трудових колоніях загального режиму відбувають покарання неповнолітні чоловічої статі, вперше засуджені до позбавлення волі, причому засуджених за злочини, що не є тяжкими, тримають окремо від засуджених за тяжкі злочини, а також всі засуджені неповнолітні жіночої статі. ( Частину третю статті 18 виключено на підставі Закону N 2636-III від 11.07.2001 ) У виховно-трудових колоніях посиленого режиму відбувають покарання неповнолітні чоловічої статі, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, а також переведені з виховно-трудових колоній загального режиму за злісне порушення вимог режиму (стаття 47 цього Кодексу). ( Стаття 18 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1735-08 від 05.06.73, N 1010-11 від 30.09.85, із Законом N 2636-III від 11.07.2001 ) |
|
ГОСПОДАРСЬКОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ У книзі дається роз'яснення прийнятого 16 січня 2003 р. Господарського кодексу України, що набрав чинності з 1 січня 2004 р. Офіційний... |
ЕТИЧНИЙ КОДЕКС Даний кодекс розроблений в 1998 році у відповідності до Етичного кодексу Європейської Асоціації Психотерапії |
|
Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року, крім частини України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки,... |
Кодекс України відносить Частиною першою статі 1 Сімейного кодексу України встановлено, що Сімейний кодекс України визначає |
|
Реферат СімейнИЙ кодекс України План Кожна сім’я створюється на підставі шлюбу та кровного споріднення, установлення та інших прав, що не заперечує закон і моральні засади... |
«МІСЬКАЖИТЛОВО-ТЕХНІЧНА ІНСПЕКЦІЯ» НІКОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (нова редакція) «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради (код за ЄДРПОУ 38309555), зареєстрованого державним реєстратором виконавчого... |
|
П О С Т А Н О В А від 11 березня 2004 р. N 308 Київ Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. N 767 Про затвердження |
РІШЕННЯ Від 11 червня 2013 року Комунальник”, на підставі статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, п. 5 ст. 57 Господарського кодексу України,... |
|
М.І. Поступальський ПЛАН КОНСПЕК Т для проведення лекції, додаткового заняття Наказ МНС України №14 від 10. 08. 2004 року “Про стан дисципліни, правопорядку в МНС України у першому півріччі 2004 року та заходи... |
ДИНАМІКА РОЗВИТКУ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ ТА НФРАСТРУКТУРИ, ЩО ЇХ ОБСЛУГОВУЄ Система недержавного пенсійного забезпечення є складовою частиною пенсійної системи України. Її розбудова здійснюється з 2004 року... |