З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про участь громадян в охороні громадського
порядку і державного кордону
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 40, ст.338 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 393-IV ( 393-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 13, ст.90
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 )
( У тексті Закону слова "Прикордонні війська України" в усіх
відмінках замінено словами "Державна прикордонна служба
України" у відповідному відмінку згідно із Законом
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 )
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Засади участі громадян в охороні громадського
порядку і державного кордону
Громадяни України відповідно до Конституції України
( 254к/96-ВР ) мають право створювати в установленому цим Законом
порядку громадські об'єднання для участі в охороні громадського
порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого
самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній
службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим
особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень
і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів
суспільства і держави від протиправних посягань, а також у
рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших
надзвичайних обставин (далі - громадські формування з охорони
громадського порядку і державного кордону).
Громадські формування з охорони громадського порядку і
державного кордону можуть бути створені на засадах громадської
самодіяльності як зведені загони громадських формувань,
спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції та Державній
прикордонній службі України, асоціації громадських формувань тощо.
Стаття 2. Правова основа діяльності громадських формувань з
охорони громадського порядку і державного кордону
Правовою основою діяльності громадських формувань з охорони
громадського порядку і державного кордону є Конституція України,
цей Закон, інші закони України, акти Президента України і Кабінету
Міністрів України, рішення місцевих державних адміністрацій та
органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського
порядку і державного кордону, боротьби із злочинністю і
адміністративними правопорушеннями, а також положення (статути)
цих формувань.
Стаття 3. Засади організації та діяльності громадських
формувань
Громадські формування з охорони громадського порядку і
державного кордону створюються і діють у взаємодії з
правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України,
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування,
додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності,
добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина,
прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів
цих формувань.
Координацію діяльності громадських формувань з охорони
громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно
місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Повсякденна (оперативна) діяльність таких формувань
організовується, спрямовується і контролюється відповідними
органами внутрішніх справ, підрозділами Державної прикордонної
служби України.
Громадські формування з охорони громадського порядку і
державного кордону не мають права займатися підприємницькою або
іншою діяльністю з метою одержання прибутку.
Використання громадських формувань з охорони громадського
порядку і державного кордону України для виконання завдань, не
передбачених цим Законом, забороняється.
Р о з д і л II
ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ З ОХОРОНИ
ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ І ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ
Стаття 4. Порядок створення громадських формувань з охорони
громадського порядку і державного кордону
Громадські формування з охорони громадського порядку і
державного кордону створюються на добровільних засадах за місцем
роботи, навчання або проживання громадян.
Рішення про створення громадських формувань з охорони
громадського порядку і державного кордону приймається на зборах
(конференціях) громадян. На збори можуть бути запрошені
представники трудових колективів, навчальних закладів,
правоохоронних органів, підрозділів Державної прикордонної служби
України та громадськості. Громадські формування з охорони
громадського порядку і державного кордону створюються у складі не
менше ніж 10 осіб.
Місцеві державні адміністрації, органи місцевого
самоврядування та правоохоронні органи надають всіляку допомогу та
підтримку у створенні громадських формувань з охорони громадського
порядку і державного кордону.
Стаття 5. Положення (статут) громадського формування з
охорони громадського порядку і державного кордону
Громадське формування з охорони громадського порядку і
державного кордону діє на основі положення (статуту) про нього.
Положення (статут) громадського формування з охорони
громадського порядку і державного кордону повинно містити:
1) назву, мету, завдання громадського формування та його
юридичну адресу;
2) відомості про структуру формування і територію, в межах
якої воно провадитиме свою діяльність;
3) визначення порядку створення та діяльності керівних і
виконавчих органів (штабів, координаційних рад, правлінь), їх
повноважень;
4) умови і порядок прийняття громадян до громадського
формування і вибуття з нього;
5) статутні права та обов'язки членів громадського
формування;
6) джерела надходження, порядок використання коштів та іншого
майна громадського формування;
7) порядок відшкодування витрат на використання приватного
автомототранспорту або у разі завдання збитків майну члена
громадського формування під час виконання ним своїх обов'язків;
8) порядок внесення змін і доповнень до положення (статуту);
9) порядок припинення діяльності громадського формування і
вирішення питань, пов'язаних з його ліквідацією.
У положенні (статуті) можуть бути передбачені інші норми, які
стосуються особливостей створення і діяльності громадського
формування.
Положення (статут) узгоджується з керівництвом відповідного
територіального органу внутрішніх справ, підрозділу Державної
прикордонної служби України, а також виконавчого органу ради, на
території якої діятиме це громадське формування.
Стаття 6. Реєстрація положення (статуту) громадських
формувань з охорони громадського порядку
і державного кордону
Для реєстрації громадського формування з охорони громадського
порядку і державного кордону його засновники подають до
відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської,
районної у місті ради за місцем його діяльності рішення про його
створення, підтримане відповідним органом внутрішніх справ чи
підрозділом Державної прикордонної служби України, узгоджене з
цими органами положення (статут), інформацію про склад керівного
органу, а також список членів формування.
У разі якщо діяльність зазначеного громадського формування
поширюється на територію двох і більше
адміністративно-територіальних одиниць, необхідні документи
подаються для реєстрації до відповідного виконавчого органу
сільської, селищної, міської, районної у місті ради, на території
якої буде знаходитися керівний орган такого формування.
Реєстраційний збір зазначеними формуваннями не сплачується.
Реєстраційні документи, зазначені у частині першій цієї
статті, розглядаються відповідним виконавчим органом сільської,
селищної, міської, районної у місті ради у місячний термін з дня
їх надходження. У разі потреби орган, який здійснює реєстрацію,
проводить перевірку відомостей, зазначених у поданих йому
документах. Рішення про реєстрацію або відмову в ній
повідомляється засновникові письмово у 10-денний термін з дня
прийняття відповідного рішення.
Під час розгляду питання про реєстрацію мають право бути
присутніми представники зазначеного громадського формування.
Про намір внести зміни до статутних документів після їх
реєстрації громадське формування повідомляє реєструючий орган не
пізніше ніж за 5 діб до проведення зборів (конференції)
громадського формування, на якому має розглядатися питання про
внесення таких змін.
Про зміни, внесені до статутних документів після реєстрації,
громадське формування повідомляє реєструючий орган у 5-денний
термін.
Перереєстрація громадських формувань здійснюється у порядку,
встановленому для їх реєстрації. Після реєстрації громадське
формування набуває статусу юридичної особи.
Стаття 7. Відмова у реєстрації
У реєстрації громадському формуванню з охорони громадського
порядку і державного кордону може бути відмовлено, якщо його
статутні документи суперечать чинному законодавству.
Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави
такої відмови і може бути оскаржено у встановленому порядку до
суду.
Стаття 8. Припинення діяльності громадських формувань з
охорони громадського порядку і державного кордону
Діяльність громадського формування з охорони громадського
порядку і державного кордону може бути припинена шляхом
примусового розпуску або саморозпуску відповідно до закону.
У разі порушення громадським формуванням вимог чинного
законодавства щодо його діяльності за заявою реєструючого органу
або прокурора його діяльність може бути заборонена за рішенням
суду у встановленому законом порядку.
Суд розглядає заяву реєструючого органу або прокурора про
заборону діяльності громадського формування і приймає відповідне
рішення у термін до 30 днів з моменту надходження заяви до суду.
Р о з д і л III
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ, ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДСЬКИХ
ФОРМУВАНЬ З ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ
І ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ТА ЇХ ЧЛЕНІВ
Стаття 9. Основні завдання громадських формувань з охорони
громадського порядку і державного кордону
Основними завданнями громадських формувань з охорони
громадського порядку і державного кордону є:
1) у сфері охорони громадського порядку:
надання допомоги органам внутрішніх справ у забезпеченні
громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні
адміністративним проступкам і злочинам;
інформування органів та підрозділів внутрішніх справ про
вчинені або ті, що готуються, злочини, місця концентрації
злочинних угруповань;
сприяння органам внутрішніх справ у виявленні і розкритті
злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави,
підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних
посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та
боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями
неповнолітніх;
2) у сфері охорони державного кордону:
надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби
України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або
намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу
протиправну діяльність на кордоні;
сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби
України в охороні державного кордону, виключної (морської)
економічної зони України, а також здійснення контролю за
дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і
режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом
з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи;
надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби
України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до
злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення;
участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу
кордону та за прикордонними інженерними спорудами;
участь у заходах Державної прикордонної служби України з
профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і
режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного
переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів
та іншого майна;
3) у разі виникнення надзвичайних ситуацій:
надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від
нещасних випадків чи правопорушень;
участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського
порядку у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.
Стаття 10. Права громадських формувань з охорони
громадського порядку і державного кордону
Для виконання завдань, визначених у цьому Законі, громадські
формування з охорони громадського порядку і державного кордону та
їх члени мають право:
1) брати участь у забезпеченні охорони громадського порядку і
державного кордону разом з працівниками міліції,
військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, а в
сільській місцевості - самостійно шляхом виконання конкретних
доручень керівника відповідного органу внутрішніх справ чи
підрозділу Державної прикордонної служби України;
2) вживати спільно з працівниками міліції заходів до
припинення адміністративних правопорушень і злочинів;
3) представляти і захищати інтереси своїх членів у державних
органах та підприємствах, установах, організаціях, навчальних
закладах;
4) взаємодіяти з іншими органами громадської самодіяльності,
що беруть участь у заходах, спрямованих на:
ведення індивідуально-профілактичної роботи з особами,
схильними до вчинення адміністративних правопорушень і злочинів;
надання допомоги у боротьбі із злочинами у сфері економіки,
податкового законодавства, а також пияцтвом, наркоманією,
порушеннями правил торгівлі та у сфері благоустрою території міст,
інших населених пунктів;
охорону природи і пам'яток історії та культури;
забезпечення безпеки дорожнього руху;
5) вносити до органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від
форм власності пропозиції щодо запобігання адміністративним
правопорушенням і злочинам, виникненню причин і умов, що сприяють
їх вчиненню;
6) підтримувати зв'язки з відповідними громадськими
організаціями інших країн з метою обміну досвідом роботи.
|