Старша школа
У старшій школі зміст освітньої галузі спрямований на системне вивчення основ природничих наук, розвиток здобутих знань і вмінь відповідно до обраного ними рівня програми, поглиблення їхньої компетентності в окремих предметних галузях знань, які визначають їх подальший життєвий шлях (продовження навчання, вибір професії тощо). Опанування змістом освітньої галузі здійснюється на засадах профільного навчання.
Основними завданнями реалізації змісту освітньої галузі в старшій школі є:
засвоєння учнями змісту навчального матеріалу на рівні теоретичних узагальнень (гіпотез, моделей, концепцій, законів, теорій тощо), що дають змогу зрозуміти і пояснити перебіг різних явищ природи, наукові основи сучасного виробництва, техніки і технологій;
оволодіння учнями науковим стилем мислення і методами пізнання природи, формування в них наукового світогляду, уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу;
формування екологічної культури учнів, уміння гармонійно взаємодіяти з природою і безпечно жити у високотехнологічному суспільстві, усвідомлення ціннісних орієнтацій щодо ролі і значення наукового знання в суспільному розвитку.
Загальноприроднича компонента освітньої галузі
|
Історія розвитку природознавства. Природничо-наукові теорії як форми наукового знання. Природничо-наукова картина світу, її зв'язок з розвитком технічного прогресу та культури людства.
Роль природничо - наукового світорозуміння в духовному та культурному розвитку людини
|
Уявлення про значення природничо-
наукових теорій у формуванні наукової
картини світу.
Знання основ природничо-наукової картини світу, моделей та систем, природних об'єктів і явищ.
Уміння застосовувати основні природничо-наукові знання для пояснення явищ природи, розпізнавати об'єкти природи та штучні системи; використовувати методи дослідження природи
|
Астрономічна компонента освітньої галузі
|
Рух небесних світил
Небесна сфера. Обертання небесної сфе-и. Календар. Рух планет Сонячної системи. Рух Сонячної системи в Галактиці. Галактики і Всесвіт
|
Уявлення про координати світил на небесній сфері, зоряні карти і каталоги, типи календарів.
Знання понять сузір 'я, планета, зоря, галактика.
Уміння орієнтуватися на місцевості за Сонцем і Полярною зорею
|
Будова і розвиток Всесвіту
Сонячна система. Земля, Сонце, зорі, галактика «Молочний шлях», Всесвіт. Теорії виникнення Всесвіту та ймовірні
сценарії його розвитку. Життя у Всесвіті. Антропний принцип
|
Уявлення про фізичні характеристики планет Сонячної системи, існування інших планетних систем, еволюцію зір, теорії походження Всесвіту.
Знання про вплив Сонця на життя на Землі, можливих сценаріїв розвитку Всесвіту, суті антропного принципу
|
Методи астрономічних досліджень
Телескопи. Дослідження Землі і Всесвіту з допомогою космічних апаратів, Спектральний аналіз в астрономи
|
Уявлення про сучасні методи астрономічних спостережень, дослідження Всесвіту з використанням спектрального аналізу
Знання основ дії телескопів.
Уміння вести прості астрономічні спостереження, користуватися картою зоряного неба
|
Астрономія в житті людини
Астрономічні знання і розвиток цивілі-
зацій. Астрономія — передовий рубіж
природознавства
|
Уявлення про розвиток астрономічного знання в різних цивілізаціях; вплив астрономії на культуру та техніку, внесок астрономії в становлення і побудову природничо-наукової картини світу.
Значення внеску найвідоміших астрономів у розвиток науки.
Уміння розрізняти астрономію і астрологію
|
Біологічна компонента освітньої галузі
|
Молекулярно-клітинний рівень
Хімічні елементи. Неорганічні та органічні речовини. Основні біохімічні процеси.
Клітина як організм і структурно-функціональна одиниця живої природи.
Про- і еукаріоти. Неклітинні форми життя
|
Уявлення про біохімічні реакції; взаємозв'язок клітин як основи цілісного організму, мінливість вірусів, формування стійкості до антибіотиків у бактерій; про причини виникнення хвороб людини.
Знання про рівні організації біологічних систем, роль органічних і неорганічних речовин в обміні речовин, найважливіші біохімічні процеси клітин автотрофних і гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів, основні положення сучасної клітинної теорії.
Уміння розкривати значення різних форм життя в природі (про- і еукаріотів, вірусів), запобігати вірусним та бактеріальним хворобам, розв'язувати елементарні задачі з молекулярної біології
|
Організмений рівень
Структурна складність і упорядкованість
організмів. Організм — відкрита саморегульована система. Властивості організмів. Основні закономірності спадковості та мінливості. Розмноження та онтогенез. Біотехнології
|
Уявлення про механізми підтримання гомеостазу організму; сучасні біотехнології, позитивні та можливі негативні наслідки їх застосування.
Знання основних властивостей організмів, обміну речовин, енергії, інформації, закономірностей спадковості, мінливості; ролі генотипу і середовища існування у формуванні фенотипу; форм розмноження; закономірностей онтогенезу, регенерації; життєвих циклів організмів, досягнень сучасної генетики, селекції, біотехнології, генетичної та клітинної інженерії.
Уміння характеризувати організм як цілісну структурну і функціональну систему, розв'язувати елементарні задачі з генетики, оцінювати небезпечність впливу факторів середовища і власної поведінки на особисте здоров'я та здоров'я наступних поколінь
|
Надорганізмені рівні
Організація та функціонування надорганізмених систем. Вплив діяльності людини на біосферу, його наслідки. Заходи, спрямовані на збереження стану біосфер
|
Уявлення про раціональне природоко-
ристування; підвищення продуктивності штучних екосистем.
Знання характеристики популяційного, екосистемного і біосферного рівнів організації біосистем; взаємодії екологічних факторів, ролі організмів у кругообігу речовин і енергії у біосфері, процесів саморегуляції в екосистемах, їх розвитку; основ законодавства з охорони довкілля та його реалізації в практичній діяльності людини.
Уміння застосовувати біологічні знання для пояснення процесів і явищ, оцінювати наслідки впливу людини на природні екосистеми, використовувати екологічні знання у власній діяльності
|
Система та еволюція організмів
Сучасна система органічного світу як відображення його історичного розвитку.
Еволюційні гіпотези та теорії. Походження людини
|
Уявлення про розвиток природи у зв'язку з геологічною історією Землі; про походження людини.
Знання принципів біологічної класифікації організмів; характеристики виду; сучасної системи органічного світу; гіпотез походження життя на Землі; основних етапів історичного розвитку органічного світу; сучасних еволюційних поглядів.
Уміння пояснювати причини біологічного розмаїття та вплив на нього діяльності людини, наслідки його скорочення
|
Методи наукового пізнання
Статистичні методи дослідження, моніторинг моделювання
|
Уявлення про моніторинг, прогнозування стану екосистем різних рівнів.
Знання принципів використання експериментального і статистичного методів та моделювання у вивченні об'єктів живої природи; моральних і соціальних аспектів наукових досліджень.
Уміння проводити біологічні спостереження і прості експерименти, оформляти дослідження, аналізувати отримані дані, висловлювати припущення, робити висновки про ступінь їх відповідності результатам дослідження, робити розрахунки показників об'єкта вивчення (варіаційного ряду), будувати графіки (варіаційні криві), користуватися шкільними визначниками біологічних об'єктів
|
Географічна компонента освітньої галузі
|
Географічний простір
Сучасний етап розвитку географічної
оболонки, прояв її закономірностей. Виникнення географічного середовища та його просторово-часова диференціація.
Геофафія світових природних ресурсів, забезпеченість, проблеми і перспективи
використання
|
Уявлення про просторову неоднорідність
процесів у географічній оболонці для обгрунтування, прийняття рішень про виробничу діяльність.
Знання просторово-часової структури і особливостей розвитку географічного середовища, географії світових природних ресурсів, суті геополітичних, геоекономічних і геосоціальних процесів і явищ, що відбуваються в геопросторі світу.
Уміння складати характеристики географічних об'єктів
|
Регіональні географічні системи
Закономірності природних умов і ресурсів регіонів та країн світу. Природо-користування в епоху науково-технічної революції, виникнення і розвиток світової системи господарства, його регіоналізаііія. Закономірності територіальної організації господарства в окремих регіонах і країнах світу
|
Уявлення про регіональний поділ світу.
Знання особливостей природних умов і ресурсів та їх вплив на формування господарських комплексів окремих регіонів та країн світу, типів природокористування.
Уміння пояснювати причини та виявляти наслідки впливу природних умов на господарський розвиток країн і регіонів, моделювати географічні ситуації регіонального розвитку в умовах глобалізації та інтеграції економічних і соціальних процесів розвитку суспільства
|
Просторова організація життя і діяльності людей
Населення світу, його господарська діяльність, особливості та проблеми територіальної організації
|
Уявлення про демографічні проблеми
світу як складові глобальних проблем.
Знання про демографічні, національні,
релігійні особливості регіонів світу та їх
вплив на формування господарських
комплексів і процесів глобалізації.
Уміння виявляти взаємозв'язок між роз-
міщенням населення, господарства, при-
родними умовами та екологічною ситу-
ацією на конкретних територіях, засто-
совувати географічні знання для аналізу
сучасних демографічних проблем
|
Методи географії і джерела географічної
інформації
Географічна картина світу. Антропосфе-
ра як об'єкт вивчення географії. Тради-
ційні і нові методи географічних дослі-
джень. Види географічної та картографі-
чної інформації, їх роль у житті людини
|
Уявлення про сучасну природничо-
наукову картину світу та антропосферу
як об'єкт вивчення географії.
Знання методів географічних досліджень.
Уміння застосовувати методи географі-
чних досліджень для характеристики су-
часної географічної картини світу
|
Географічні аспекти взаємодії людини і
природи
Антропосфера. Сучасний стан географі
чної оболонки. Геоекологічні проблеми та шляхи їх розв'язання
|
Уявлення про виникнення і розвиток антропосфери як результат взаємодії суспільства і природи, глобальні геоеколо-гічні проблеми.
Знання причин загострення стосунків у системі «людина — суспільство — природа»
сучасного стану антропосфери та шляхів розв'язання геоекологічних проблем.
Уміння здійснювати прогноз прояву геоекологічних проблем на різних рівнях (локальному, регіональному, глобальному); проводити нескладні моніторингові спостереження за станом географічного середовища
|
Фізична компонента освітньої галузі
|
Речовина і поле
Гравітаційне поле.
Основи молекулярної фізики. Кінетична теорія ідеального газу.
Властивості речовини в різних агрегатних
станах.
Електричні та магнітні властивості речовини. Провідники, напівпровідники та
діелектрики.
Електромагнітне поле. Характеристики електричного і магнітного полів.
Електромагнітна природа світла. Хвильові властивості світла. Світлові кванти.
Ядерна модель атома. Спектри випромінювання і поглинання.
Модель атомного ядра. Радіоактивність.
Ядерні реакції.
Елементарні частинки та їх властивості
|
Уявлення про всесвітнє тяжіння, модель
ідеального газу, молекулярну будову рідин, кристалічну будову твердих тіл, механічні, електричні, магнітні, оптичні властивості речовини, електричне і магнітне поля як складові єдиного електромагнітного поля, природу електричного струму в різних середовищах, електромагнітну природу та хвильові властивості світла, світлові кванти, корпускулярнохвильовий дуалізм, моделі атома і ядра, види радіоактивного випромінювання.
Знання основних фізичних величин — кількість речовини, відносна вологість повітря, коефіцієнт поверхневого натягу, електричний заряд, напруженість і напруга електричного поля, електроємність, індуктивність, магнітна індукція, показник заломлення світла, частота і довжина хвилі, енергія зв'язку нуклонів, доза випромінювання, період напіврозпаду.
Уміння досліджувати фізичні параметри довкілля, визначати характеристики приладів і установок
|
Рух і взаємодії
Сучасні уявлення про простір і час. Рівномірний і рівноприскорений рухи.
Взаємодія тіл. Гравітаційна взаємодія. Рівновага тіл. Перетворення енергії в механічних процесах.
Механічні коливання і хвилі. Електромагнітні коливання і хвилі. Вільні та вимушені коливання.
Тепловий рух. Температура. Ізопроцеси.
Теплові машини.
Електромагнітна взаємодія. Рух заряджених частинок в електричному і магнітному полях.
Електричний струм у різних середовищах.
Взаємодія провідників із струмом.
Квантові постулати Бора.
Сильна і слабка взаємодії. Взаємні перетворення елементарних частинок
|
Уявлення про види фундаментальних взаємодій, відносність руху, вільне падіння тіл, інертність, способи зміни внутрішньої енергії тіла, необоротність теплових процесів, умови поширення механічних і електромагнітних коливань, електромагнітну індукцію, радіоактивність, механізм випромінювання і поглинання світла, класифікацію елементарних частинок.
Знання основних фізичних величин — прискорення, кутова швидкість, період і частога коливань, сила, вага, тиск, імпульс, кінетична і потенціальна енергії, коефіцієнт корисної дії, температура, внутрішня енергія, кількість теплоти, сила струму, напруга, електричний опір, електрорушійна сила, робота та потужність електричного струму, магнітний потік, квант енергії.
Уміння вимірювати прискорення вільного падіння, період коливань математичного маятника, силу, тиск, температуру, силу струму, напругу, електричний опір провідника, електрорушійну силу джерела струму, довжину світлової хвилі, досліджувати фізичні параметри довкілля, характеристики приладів і установок
|
Закони і закономірності фізики
Основні фізичні закони, що визначають
перебіг механічних, теплових, світлових,
електромагнітних явищ, плин теплових
і ядерних процесів
|
Уявлення про загальні закономірності перебігу фізичних явищ і процесів різної природи, екологічні наслідки природокористування.
Знання законів динаміки, всесвітнього тяжіння, збереження імпульсу, збереження енергії; газових законів, першого ї другого законів термодинаміки; збереження електричного заряду, Кулона, Ома для повного кола, електролізу, Ампера, електромагнітної індукції, заломлення світла, радіоактивного розпаду; рівнянь рівномірного прямолінійного та рівноприскореного рухів, гармонійних коливань, стану ідеального газу, фотоефекту, взаємозв'язку маси і енергії; принципу сталості швидкості світла у вакуумі.
Уміння застосовувати зазначені закони і закономірності для пояснення фізичних явищ і процесів, розв'язування задач, проведення досліджень
|
Фізичні методи наукового пізнання
Загальна структура наукового пізнання.
Експеримент. Гіпотеза. Моделювання.
Дослідження. Прямі і непрямі вимірювання. Оброблення та інтерпретація результатів дослідження.
Методи розв'язування фізичних задач
|
Уявлення про структуру наукового пізнання, основні фізичні моделі, науковий стиль мислення, наближений характер вимірювання, екологічні наслідки впливу людини на довкілля.
Знання фундаментальних дослідів, основоположних гіпотез і принципів фізики, способів обчислення похибок.
Уміння досліджувати фізичні явища і процеси адекватними засобами, використовувати в пізнавальній діяльності алгоритми спостереження, вимірювання; вимірювати відносну вологість повітря, показник заломлення світла; розв'язувати фізичні .задачі різними методами
|
Фізичне знання в житті людини та суспільному розвитку
Історія розвитку фізичних теорій. Становлення сучасної фізичної картини світу. Фізичні основи екології. Фізичні методи і засоби вимірювання характеристик довкілля. Фізичні основи техніки,
виробництва, сучасних технологій. Фізика і науково-технічний прогрес. Внесок українських вчених у розвиток фізики
|
Уявлення про природничо-наукову картину світу на різних етапах розвитку науки, місце фізичного знання в суспільному прогресі, фундаментальний і прикладний характер фізичного знання.
Знання історії становлення основних фізичних ідей та їх творців, прикладів застосування фізичного знання в різних галузях людської діяльності, безпечних умов
життєдіяльності людини.
Уміння гармонійно взаємодіяти з навколишнім природним середовищем, приймати екологічно виважені рішення в природокористуванні
|
Хімічна компонента освітньої галузі
|
Хімічний елемент
Хімічні елементи у природі. Будова атомів елементів металів і неметалів.
|
Уявлення про поширення, колообіг елементів у природі, їхню біологічну роль.
Знання будови атомів елементів металів та неметалів, особливостей будови атомів Карбону.
Уміння складати загальну характеристику елемента
|
Речовина
Неорганічні сполуки елементів металів
і неметалів.
Органічні сполуки.
Рівні організації речовини
|
Уявлення про багатоманітність, взаємні перетворення неорганічних і органічних речовин, причини цієї багатоманітності; ієрархію рівнів організації речовини.
Знання назв, складу, будови, основних властивостей найважливіших сполук елементів металів і неметалів, основних класів органічних сполук, найпоширеніших полімерів.
Уміння характеризувати властивості неорганічних та органічних речовин, установлювати причинно-наслідкові зв'язки між складом, будовою і властивостями речовин, складати відповідні рівняння хімічних реакцій
|
Хімічна реакція
Класифікація хімічних реакцій
|
Уявлення про класифікацію хімічних реакцій за різними ознаками та особливості перебігу хімічних реакцій.
Знання основних типів реакцій органічних речовин.
Уміння робити розрахунки за рівняннями хімічних реакцій
|
Методи наукового пізнання в хімії
Теоретичні та експериментальні дослі-
дження в хімії.
Історія розвитку хімічних знань
|
Уявлення про форми наукового пізнан-
ня (факт, модель, гіпотеза, закон, тео-
рія тощо), внесок вітчизняних і зарубі-
жних учених у розвиток науки, пробле-
ми сучасної хімії.
|
Хімія в житті суспільства Роль хімії у промисловості та сільському господарстві, розв'язанні глобальних проблем людства, у побуті
|
Знання значення експерименту і теорії у вивченні речовин. Уміння самостійно виконувати хімічні досліди, розв'язувати експериментальні задачі
Уявлення про значення хімії в житті людини та розвитку суспільного виробництва, у розв'язанні сировинної, енергетичної, екологічної проблем. Знання застосування речовин і матеріалів на їхній основі у різних галузях. Уміння запобігати шкідливому впливу хімічних сполук у повсякденному житті
|
|