Методика розслідування організованої злочинності і проявів корупції Сучасний стан і тенденції розвитку злочинної діяльності в Україні


Скачати 2.8 Mb.
Назва Методика розслідування організованої злочинності і проявів корупції Сучасний стан і тенденції розвитку злочинної діяльності в Україні
Сторінка 6/18
Дата 06.04.2013
Розмір 2.8 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

У сфері оподатковування1:

Державна податкова адміністрація України, включаючи державні податкові адміністрації і міліції областей, районів, міст, районів у містах;

Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в областях, районах, містах і районах у містах,-

що дає можливість, зокрема:

одержання пільг, що частково чи цілком звільняють від сплати деяких видів податків і інших обов'язкових платежів у бюджет за визначені види підприємницької діяльності;

приховання доходів і прибутку з метою несплати податків у належному розмірі;

існування і функціонування фіктивних підприємств і господарських співтовариств;

неправомірного втручання в розслідування кримінальних справ, порушених у відношенні суб'єктів підприємницької діяльності за ухиляння від сплати податків;

У системі освіти1:
22.Взаємодія оперативних та слідчих підрозділів при виявленні та розслідуванні організованої злочинної діяльності.

ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОДІЇ СЛІДЧОГО, ОПЕРАТИВНИХ І ЕКСПЕРТНИХ ПІДРОЗДІЛІВ У РОЗКРИТТІ ЗЛОЧИНІВ

Успішна боротьба зі злочинністю неможлива без тісної взаємодії слідчого, оперативно-розшукових та експертних підрозділів. Це зумовлено тим, що і слідчий, і оперативно-розшукові та експертно-криміналістичні підрозділи мають специфічні, притаманні тільки їм засоби розкриття злочинів, і важливо, щоб ці засоби застосовувалися не поодинці, а в комплексі.

Так, слідчий наділений повноваженнями виконувати слідчі дії в повному обсязі, передбаченому КПК України, і за їх допомогою встановлює злочинців і доводить їх винуватість у вчиненні злочину, збирає інші докази у справі, виявляє обставини, що сприяли вчиненню злочину.

Великими можливостями в боротьбі зі злочинністю наділені опе-ративно-розшукові підрозділи, правовою основою діяльності яких є закони України "Про оперативно-розшукову діяльність" та "Про правові основи боротьби з організованою злочинністю". Уповноважені законом на виконання широкого спектра оперативно-розшуко-вих дій, вони мають великі людські ресурси та технічні засоби, за допомогою яких здійснюють пошук злочинців і можливих свідків вчинення злочинів, а також оперативне спостереження й оперативну розробку. Уповноважені законом мають також значний обсяг інформації оперативно-довідкового характеру, який вони використовують у своїй службовій діяльності, зокрема різні оперативні обліки (за прізвищем, дактилоскопічний, безвісти зниклих і невпізнаних трупів, викраденої та втраченої зброї, вилучених номерних речей, викрадених речей тощо). Вони широко застосовують технічні засоби пошуку, спостереження, фіксації, службових собак, що дає змогу розшукувати злочинця по "гарячих слідах", затримувати озброєних злочинців, розшукувати транспортні засоби, які були викрадені злочинцями чи використані ними під час скоєння злочину.

Взаємодія слідчих, експертно-криміналістичних і оперативно-роз-шукових підрозділів має грунтуватися на таких основних принципах.

1. Дотримання вимог закону. З метою виключення суб'єктивізму в цьому питанні та залежності взаємодії від волі окремих осіб, що беруть у ній участь, основні аспекти взаємодії регламентуються законом. Так, право слідчого давати доручення та вказівки органам дізнання щодо виконання оперативно-розшукових та слідчих дій і вимагати від цих органів допомоги у виконанні окремих слідчих дій визначається чинним КПК України, зокрема ч. 3 ст. 114 (Повноваження слідчого). У ст. 118 (Окремі доручення) КПК України визначається, що слідчий має право доручити виконання окремих слідчих дій в інших слідчих районах відповідному органу дізнання, який зобов'язаний у 10-денний строк виконати їх. У ст. 103 (Повноваження органів дізнання) КПК України передбачається, що на органи дізнання покладається вжиття оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, які його вчинили.

Закон регламентує також ряд важливих питань щодо взаємодії слідчого зі спеціалістами — особами, що мають відповідні знання в галузі науки, техніки, мистецтва тощо, які можуть бути залучені з метою подання слідчому допомоги під час виконання слідчих дій, спрямованих на виявлення, фіксацію, вилучення та закріплення доказів, роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань. Порядок залучення спеціаліста слідчим, його права та обов'язки передбачаються ст. 128-1 КПК України. Спеціаліст обов'язково повинен брати участь у виконанні слідчих дій — огляді трупа, його ексгумації, допиті особи, яка не знає мови, якою здійснюється судочинство.Порядок призначення та здійснення експертизи у кримінальній справі визначається вимогами ст. 75-77, 196-202 КПК України.

2. Виявлення ініціативи всіма учасниками з метою забезпечення швидкого та повного розслідування. Із законодавчих положень, які регламентують взаємодію слідчого з оперативно-розшуковими та експертно-криміналістичними підрозділами, випливає, що ініціатива в такій взаємодії має йти від слідчого. Саме йому надається право з урахуванням конкретних обставин справи визначати, працівників яких саме служб (підрозділів) необхідно залучити для допомоги, коли і з якою метою. Оперативно-розшукові та експертно-криміналістичні підрозділи повинні виконувати доручення слідчого.

Разом із тим було б неправильно відводити зазначеним підрозділам роль пасивних виконавців рішень слідчого. Інтереси боротьби зі злочинністю потребують від усіх правоохоронних органів, їх служб і підрозділів виявлення ініціативи в розв'язанні покладених на них завдань, реалізації в повному обсязі всіх можливостей для швидкого та повного розкриття злочину і встановлення винних. Тому якщо працівники оперативно-розшукових або експертних підрозділів вважають, що можуть допомогти слідчому в розслідуваній справі, вони зобов'язані йти з ним на контакт, пропонуючи допомогу. Так, якщо оперативні працівники мають інформацію про зв'язки обвинуваченого з можливими співучасниками злочину, про місце схову викраденого майна, місцезнаходження підозрюваного чи обвинуваченого та інші обставини, які мають суттєве значення для швидкого й повного розслідування злочину, вони з власної ініціативи повинні надати цю інформацію слідчому і разом вирішити питання про використання отриманих даних.

3. Тривалість взаємодії, якої потребують інтереси справи. Ініціатива для здійснення взаємодії не повинна бути одноразовою, мати епізодичний характер. Як правило, взаємодія має розпочинатися з моменту порушення кримінальної справи й тривати до повного завершення провадження у справі. Ця вимога є неодмінним принципом взаємодії.

4. Планування як основа взаємодії. Як свідчить практика, взаємодія у розкритті злочинів буде конкретною та ефективною, якщо її побудувати на плановій основі. Необхідно розроблювати письмові узгоджені плани, особливо коли розслідуються неочевидні злочини і на початковому етапі розслідування відсутній підозрюваний. У планах визначається роль усіх учасників взаємодії у вирішенні поставлених питань, зазначаються необхідні заходи, конкретні виконавці та строки виконання. Плани можуть бути спільними та окремими. Спільний план оперативно-розшукових і слідчих дій складають слідчий і оперативні працівники. Після цього його узгоджують, як правило, з начальником оперативного підрозділу. Затверджує цей план вище керівництво. Окремі плани складають тоді, коли обставини потребують детального викладення оперативно-розшукових заходів, відображати які в загальному плані недоцільно.

5. Знання всіма учасниками взаємодії можливостей кожної зі сторін. Слідчий не зможе повною мірою використати можливості оперативних або експертно-криміналістичних підрозділів, якщо не матиме про них достатнього уявлення. Те саме можна сказати про оперативних працівників і експертів. Можливості оперативних і експертно-криміналістичних підрозділів у боротьбі зі злочинністю постійно вдосконалюються, коло їх розширюється, і тому важливо, щоб слідчий був своєчасно поінформований про них для того, щоб він міг передбачити можливість їх використання.
23.Законодавство України про боротьбу з організованою злочинністю.

Законодавство про боротьбу з організованою злочинністю

1. Законодавство про боротьбу з організованою злочинністю

базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і включає цей

Закон, Кримінальний ( 2341-14 ) і Кримінальний процесуальний

( 4651-17 ) кодекси України, закони України "Про

оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ), "Про міліцію"

( 565-12 ), "Про Службу безпеки України" ( 2229-12 ), "Про

прокуратуру" ( 1789-12 ), інші закони, міжнародно-правові угоди,

учасником яких є Україна.

2. Підзаконні акти, що регулюють відносини в сфері боротьби з

організованою злочинністю, не можуть встановлювати повноваження

державних органів чи обов'язки фізичних та юридичних осіб, які не

випливають з законів України.

{ Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI

( 4652-17 ) від 13.04.2012 }
24.Система органів, що здійснюють боротьбу з організованою злочинністю.

Стаття 5. Система органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю

1. Систему державних органів, які здійснюють боротьбу з

організованою злочинністю, становлять:

а) спеціально створені для боротьби з організованою

злочинністю державні органи;

б) державні органи, які беруть участь у боротьбі з

організованою злочинністю в межах виконання покладених на них

інших основних функцій.

2. До державних органів, спеціально створених для боротьби з

організованою злочинністю, належать:

а) Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і

організованою злочинністю при Президенті України;

б) спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою

злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;

в) спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та

організованою злочинністю Служби безпеки України.

В разі необхідності Верховною Радою України на постійній або

тимчасовій основі можуть бути створені й інші спеціальні органи

для боротьби з організованою злочинністю.

3. До державних органів, які беруть участь у боротьбі з

організованою злочинністю, належать:

а) органи внутрішніх справ України і Служби безпеки України,

крім зазначених у пункті 2 цієї статті;

б) органи прокуратури України;

в) митні органи і органи Державної прикордонної служби

України;

г) органи державної податкової служби та державної

контрольно-ревізійної служби;

д) органи і установи виконання покарань та слідчі ізолятори;

е) розвідувальний орган Міністерства оборони України;

є) Служба зовнішньої розвідки України
25.Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ України: структура, функції.

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю

Стаття 9. Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ України

1. Спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою

злочинністю органів внутрішніх справ України є Головне управління

по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх

справ України, управління по боротьбі з організованою злочинністю

в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та

Севастополі, які підпорядковуються відповідно Міністру внутрішніх

справ України та начальнику Головного управління по боротьбі з

організованою злочинністю.

Начальники спеціальних підрозділів по боротьбі з

організованою злочинністю в Автономній Республіці Крим, областях,

містах Києві та Севастополі підпорядковуються також начальникам

головних управлінь (управлінь) у відповідних регіонах і за посадою

є їх першими заступниками.

2. Відділи і відділення по боротьбі з організованою

злочинністю у містах (крім Севастополя) створюються у разі

необхідності і підпорядковуються управлінням по боротьбі з

організованою злочинністю в Автономній Республіці Крим, областях

та місті Києві.

3. Створення і ліквідація відділів і відділень по боротьбі з

організованою злочинністю в містах затверджується рішенням

Кабінету Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ

України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань

боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

4. Начальник Головного управління по боротьбі з організованою

злочинністю Міністерства внутрішніх справ України призначається на

посаду і звільняється з посади за рішенням Кабінету Міністрів

України за поданням Міністра внутрішніх справ України, погодженим

з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з

організованою злочинністю і корупцією, і є першим заступником

Міністра внутрішніх справ України.

5. Заступники начальника Головного управління по боротьбі з

організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України,

начальники управлінь Головного управління призначаються на посади

і звільняються з посад Міністром внутрішніх справ України за

поданням начальника Головного управління по боротьбі з

організованою злочинністю, погодженим з Комітетом Верховної Ради

України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

6. Начальники управлінь по боротьбі з організованою

злочинністю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві

та Севастополі призначаються на посаду і звільняються з посад

Міністром внутрішніх справ України за поданням начальника

Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю,

погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з

організованою злочинністю і корупцією.

7. До структури спеціальних підрозділів по боротьбі з

організованою злочинністю належать інформаційно-аналітичні,

оперативно-розшукові, оперативно-технічні, підрозділи фінансового,

кадрового забезпечення, швидкого реагування та інші служби,

необхідні для забезпечення їх діяльності.

8. Головне управління, управління по боротьбі з організованою

злочинністю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві

та Севастополі - юридичні особи, які мають самостійні кошториси,

поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатки із

зображенням Державного Герба України і зі своїм найменуванням.
26.Спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю

Стаття 10. Спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Служби безпеки України

1. Спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та

організованою злочинністю Служби безпеки України є Головне

управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю

Центрального управління Служби безпеки України і відділи по

боротьбі з корупцією та організованою злочинністю органів Служби

безпеки України в Автономній Республіці Крим, областях, містах

Києві та Севастополі.

2. Відділи, відділення або групи по боротьбі з корупцією і

організованою злочинністю у містах (крім Києва та Севастополя)

створюються в міру необхідності і підпорядковуються відділам по

боротьбі з корупцією і організованою злочинністю.

3. Створення і ліквідація відділів, відділень або груп по

боротьбі з корупцією та організованою злочинністю у містах

здійснюється за рішенням Голови Служби безпеки України за

поданням начальника Головного управління по боротьбі з корупцією

та організованою злочинністю, погодженим з Комітетом Верховної

Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і

корупцією.

4. Начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та

організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки

України призначається на посаду і звільняється з посади Указом

Президента України за поданням Голови Служби безпеки України,

погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з

організованою злочинністю і корупцією, і за посадою є першим

заступником Голови Служби безпеки України.

Заступники начальника Головного управління по боротьбі з

корупцією та організованою злочинністю, начальники управлінь

Головного управління призначаються на посади і звільняються з

посад Головою Служби безпеки України за поданням начальника

Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою

злочинністю Центрального управління Служби безпеки України,

погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з

організованою злочинністю і корупцією.

5. Начальники спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією

та організованою злочинністю в Автономній Республіці Крим, в

областях, містах Києві та Севастополі призначаються на посади і

звільняються з посад наказом Голови Служби безпеки України за

поданням начальника Головного управління по боротьбі з корупцією

та організованою злочинністю, погодженим з Комітетом Верховної

Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і

корупцією і за посадою є заступниками начальників управлінь Служби

безпеки України у відповідних регіонах.

6. Начальники відділів, відділень або груп по боротьбі з

корупцією та організованою злочинністю в містах призначаються на

посади та звільняються з посад наказом начальника Головного

управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю

Центрального управління Служби безпеки України за поданням

начальника Головного управління Служби безпеки України в

Автономній Республіці Крим, начальника обласного управління Служби

безпеки України.

27. ЗУ Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю.Стаття 12. Права спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та їх співробітників 1. Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України та їх співробітники мають права, передбачені законами України "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність", цим Законом та іншими законодавчими актами України.2. При здійсненні заходів боротьби з організованою злочинністю спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України надаються повноваження:а) заводити оперативно-розшукові справи. Постанова про заведення справи затверджується начальником спеціального підрозділу;б) на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю одержувати від банків, а також кредитних, митних, фінансових та інших установ, підприємств, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Документи та інформація повинні бути подані негайно, а якщо це неможливо - не пізніш як протягом 10 діб;в) залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів;г) одержувати інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем та банків даних, створюваних Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного майна України, міністерствами, відомствами, іншими державними органами України;д) в разі одержання фактичних даних про організовану злочинну діяльність для їх перевірки витребувати та одержувати від державних органів, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи. Витребовувані документи та інформація повинні бути подані негайно або не пізніш як протягом 10 діб.3. За матеріалами оперативно-розшукової діяльності та кримінальних справ спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю мають право подавати до суду заяви про скасування реєстрації і припинення діяльності суб'єктів підприємництва, а також за наявності підстав, передбачених Законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України.4. При здійсненні боротьби з організованою злочинністю співробітники спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ і Служби безпеки України мають право:а) за письмовим розпорядженням керівника відповідного спеціального підрозділу входити за службовими посвідченнями на територію, у приміщення, склади та сховища підприємств, організацій і установ (крім іноземних, дипломатичних представництв), незалежно від їх відомчої належності та форм власності, у пункти пропуску через державний кордон України та митниці, а також у виробничі приміщення громадян, які займаються підприємницькою діяльністю;б) за постановою та з санкції відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, а у невідкладних випадках - з наступним повідомленням прокурора протягом доби в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів чи документів, які можуть бути використані у розкритті та розслідуванні злочинної діяльності, на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації.5. Оперативні управління, відділи та відділення спеціальних підрозділів мають повноваження органу дізнання. Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю можуть порушувати і розслідувати, передавати через відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами за підслідністю в інші органи внутрішніх справ і Служби безпеки України кримінальні справи про виявлені ними злочини, у такому ж порядку витребувати і приймати від них до свого провадження кримінальні справи про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями. Питання вирішення спорів про підслідність зазначених кримінальних справ регулюються цим Законом і Кримінально-процесуальним кодексом України.

28. Спеціальні підрозділи міліції створюються в системі органів внутрішніх справ України з метою виконання спеціальних завдань і функцій з охорони громадського порядку в державі.
В Україні для забезпечення громадського порядку на об`єктах і територіях, які мають особливе народногосподарьке значення або постраждали від стихійного лиха, катастроф, Міністерство внутрішніх справ з дозволу Кабінету Міністрів України може створювати спеціальні підрозділи міліції.
Так в 1992 році з метою охорони громадського порядку в надзвичайних ситуаціях і оперативного реагування на вчинення тяжких злочинів, групових порушень громадського порядку, збройних нападів, посилення боротьби з організованою злочинністю, було створено підрозділи міліції швидкого реагування "Беркут". Штати підрозділу затверджує Міністр внутрішніх справ України. Особовий склад комплектується на конкурсній основі з найбільш професійно підготовлених працівників міліції, які мають стаж роботи в органах внутрішніх справ не менше двох років та необхідну фізичну підготовку.
У 1993 році для забезпечення захисту цінних вантажів, грошових коштів, як перевозять, громадян у місцях їх тимчасового перебування, у структурі Державної служби охорони при МВС України було створено спеціальні підрозділи міліції “Титан”. Це елітні підрозділи, в яких служать професіонали. Вони забезпечені сучасною зброєю, засобами індивідуального захисту, активної оборони та радіозв`язку.
Підрозділи швидкого реагування “Сокіл” – це спеціальні оперативні відділи, які входять в структуру головного управління по боротьбі з організованою злочинністю. Основні напрямки їх діяльності – виконання завдань з проведення антитерористичних операцій, ліквідації організованих злочинних угруповань, визволення заручників, участь у заходах щодо припинення тяжких злочинів, вилучення зброї.

29.Стаття 13. Використання негласних співробітників

1. При здійсненні боротьби з організованою злочинністю спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України мають право, якщо інших заходів для розкриття організованої злочинності та притягнення винних до відповідальності недостатньо, використовувати штатних і нештатних негласних співробітників, які вводяться під легендою прикриття в організовані злочинні угруповання.2. Введення негласного співробітника в організовані злочинні угруповання здійснюється за наявності відомостей про організовану злочинну діяльність та на підставі письмового доручення.3. Для виконання доручення негласний співробітник вправі під легендою прикриття вступати в трудові, цивільно-правові та інші відносини. Шкода або збитки, завдані діями негласного співробітника під час виконання доручення, відшкодовуються за рахунок державного бюджету. Негласний співробітник не несе відповідальності за завдані ним шкоду або збитки, якщо його дії були необхідними для виконання доручення.4. Питання діяльності негласних співробітників, соціальні та інші гарантії для них регулюються Положенням про негласного співробітника спеціального підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Схожі:

7. Методи контролю ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ Методика розслідування організованої...
Рівні організації пошукової діяльності по виявленню організованої злочинної діяльності та корумпованих зв’язків
Тишкевич И. С. Условия и пределы необходимой обороны
Виконання спеціального завдання з попередження чи розкритій злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
Заходи запобігання корупції
Будучи складовою такої діяльності, запобігання корупції водночас є також складовою протидії злочинності. Отже, воно базується на...
ГРОМАДСЬКО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ в Україні в контексті сучасності
У статті зроблено спробу показати сучасний стан, особливості та перспективи розвитку патріотичного виховання в Україні
Сучасний стан та перспективи розвитку конярства України та Миколаївської області
Конярство в Україні завжди було галуззю загальнодержавного значення, функціональна спрямованість якої змінювалась в залежності від...
Організована нелегальна міграція як різновид організованої злочинності в Україні
Західної Європи, США й Канади жорсткої імміграційної політики, що спрямована на значне скорочення потоку іммігрантів, викликало збільшення...
ДИПЛОМНА РОБОТА НА ТЕМУ: “ АНАЛІЗ КРИМІНОГЕННОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ
Фактори, що визначали стан, структуру та динаміку злочинності в 2001 р виглядають наступним чином
Останні тенденції освітньої політики і реформ в Європі
Тому варто говорити про сучасний світовий простір як про єдиний організм, що постійно формується і в кожній освітні системі якого...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ...
Мета семінару: висвітлити надбання та сучасний стан біблієзнавства в Україні, а також позначити перспективи розвитку вивчення та...
Міністерство освіти і науки україни
Сучасний СТАН ТА ПЕРСПЕКИВИ РОЗВИТКУ БІО- І АГРОЦЕНОЗІВ В УМОВАХ ПОСТІЙНОГО ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка