|
|
Скачати 77.16 Kb.
|
|
Тема 6. Останні тенденції освітньої політики і реформ в Європі 1. Тенденції світового освітнього простору. 2. Особливості освітніх реформ у Центральній та Східній Європі. 3. Останні тенденції освітньої політики в Україні. 1. Тенденції світового освітнього простору. Світовий освітній простір обєднує національні освітні системи різного типу та рівня, що значно різняться філософськими й культурними традиціями, рівнем цілей і завдань, якісними станами. Тому варто говорити про сучасний світовий простір як про єдиний організм, що постійно формується і в кожній освітні системі якого наявні глобальні тенденції і збережено розмаїтність. Для світового освітнього простору характерні дуже важливі тенденції, що особливо яскраво почали виявлятися на початку ХХІ століття. Перша тенденція виєвляється в повсюдній орієнтації більшості країн на перехід від елітарної освіти до загальнодоступної високо-якісної освіти. Друга тенденція полягає в поглибленні міждержавної співпраці в галузі освіти. Активність розвитку цього процессу залежить від потенціалу національної системи освіти й від умов партнерства держав. Третя тенденція припускає істотне збільшення у світовій освіті гуманітарної складової загалом, а також завдяки введеню нових наукових і навчальних дисциплін, орієнтованих на людину: політологія, психологія, соціологія, культурологія, екологія,, тощо. Ще однією важливою тенденцією в розвитку світової освіти є значне поширення нововведень за умов збереження сформованих національних традицій та національної ідентичності країн і регіонів. Тому простір стає політкультурним і орієнтованим на розвиток людини й цивілізації загалом, більш відкритим до формування міжнароднього освітнього середовища, наднаціональним за характером знань і долучення людини до світових цінностей. Окрім названих тенденцій, у світовій освіті набуває сили «ринковий» і «діловий» підхід – прагнення до демократичної системи освіти, тобто доступність освіти всьому населенню країни і наступність її рівнів, надання самостійності й автономності навчальним закладам,забезпечення права на освіту всім охочим, підвищенний інтерес для обдарованих дітей і молоді, до особливостей розкриття й розвитку їх здібностей у процесі освіти, пошук додаткових ресурсів і спеціальних программ для освіти дітей з відхеленням в розвитку та дітей-інвалідів. ЮНЕСКО здійснює організаційне регулювання процессу розвитку світового освітнього простору, розробляючи для всіх країн міжнародні-правові акти глобального і регіонального характеру. Активно сприяючи розвиткові інтеграційних процесів у сфері освіти, норматворча діяльність ЮНЕСКО орієнтована на: - створення умов для розшерення співпраці народів у сфері освіти, науки і культури; - забезпечення загальної поваги до законності і прав людини; - залучення більшості країн до процессу підготовки правових основ для міжнародної інтеграції у сфері освіти; - дослідження стану освіти у світі, зокрема в регіонах і країнах; - прогнозування найефективніших шляхів розвитку інтеграції; - пропаганду прийнятих конвенцій і рекомендацій; - збирання й систематизацію звітів держав про стан освіти щороку. 2.Особливості освітніх реформ у Центральній та Східній Європі. Виділяють чотири головні категорії реформ, які мали місце на теренах Центральної та Східної Європи, після проголошення країнами курсу на демократичний розвиток. • корегуючи реформи; • модернізуючи реформи; • структурні реформи; • системні реформи. Коригуючи реформи відбувалися майже в усіх країнах Центральної та Східної Європи. Вони означали швидку корекцію найбільш виразних рис комуністичної освіти. Модернізуючи реформи - це політика, що передбачала оновлення навчальної програми та підручників, нове обладнання, нові навчальні методи тощо. В деяких із цих сфер прогрес у країнах перехідного періоду був дуже швидким. Структурні реформи стосуються тривалості навчання, розробки нових типів інститутів, відносин між різними рівнями і типами освіти, сертифікації тощо. Ці реформи також нерівномірні у відповідних системах. Системні реформи - дійсна парадигматична зміна, яка означає глибші реформи та організаційні зміни. Системні реформи ще не завершені в Центральній та Східній Європі, в деяких країнах вони лише розпочалися. Це тривалий процес, який, однак, слід вважати незворотним. Незважаючи на відмінності в обсязі та швидкості змін, реформи в Центральній та Східній Європі, можуть бути охарактеризовані такими рисами:
3.Останні тенденції освітньої політики в Україні. Для реформування системи вищої освіти в Україні характерний пошук оптимальної відповідності між сформованими традиціями в українській вищій школі й новими віяннями, пов’язаними зі вступом у світовий освітній простір. На цьому шляху спостерігається кілька тенденцій. Перша тенденція пов’язана з розвитком багаторівневої системи в багатьох університетах Україні. Переваги цієї системи в тому, що багаторівнева система організації вищої освіти забезпечує ширшу мобільність щодо темпів навчання й вибору майбутньої спеціальності. Вона формує здатність у випускника освоювати на базі отриманої університетської освіти нові спеціальності. Друга тенденція - значне збагачення вищих навчальних закладів сучасними інформаційними технологіями, широке підключення до мережі «Інтернет» та інтенсивними розвиток дистанційними форм навчання студентів. Третя тенденція – університизація вищої освіти в Україні й процес інтеграції всіх вищих навчальних закладів з провідними у країні й у світі університетами, що зумовлюють появу університетського комплексу. Четверта тенденція полягає в поступовому переведенні вищої школи України в сторону самофінансування. П’ята тенденція відновлення вищої професійної освіти з урахуванням світових стандартів. Тому спостерігається перехід українських ВНЗ в режим дослідницько-експериментальної роботи з апробації нових навчальних планів, освітніх стандартів, нових освітніх технологій і структур управління. Головна мета інноваційної освіти – збереження і розвиток творчого потенціалу людини. Освіту потрібно сприймати як загальнолюдську цінність. Для цього насамперед необхідно зробити так, щоб вона розвивала гармонійне мислення, побудоване на поєднання внутрішньої свободи особистості та її соціальної відповідальності, а також терпимість до інакомислення. Також, можна зазначити, що на сучасному етапі реформа вищої освіти України здійснюється у двох площинах: • національної стратегії соціально-економічного розвитку; • співпраці та інтеграції в європейський і світовий освітній простір. На сучасному етапі розвитку важливим викликом є запровадження стандартів, рекомендацій і основних інструментів, що сприятимуть сумісності, порівнянності, визнанню періодів і термінів підготовки (навчання) фахівців після 2010 року, а саме: • національної рамки кваліфікацій з визначенням основних видів економічної діяльності, галузей (напрямів) освіти, напрямів та профілів підготовки фахівців, що узгоджується із рамкою кваліфікацій ЄПВО; • запровадження з 2009/2010 навчального року інноваційної ECTS і її ключових документів, включаючи Додаток до диплома (DS), яка запропонована Європейською комісією в лютому 2009 року та єдиної для всіх вищих навчальних закладів України системи оцінювання навчальних досягнень студентів; • запровадження трициклової системи (бакалавр, магістр, інтегрований магістр (професійна підготовка), доктор філософії PhD); • трансформація мережі вищих навчальних закладів (інституційної структури) в університети, політехнічні університети, академії, коледжі тощо та їх розвиток відповідно до тенденцій розвитку мережі ЄПВО; • проведення в університетах прикладних досліджень (навчання через наукові дослідження); • трансформація університету в університет навчання впродовж життя; • укрупнення (об'єднання) університетів, вищих навчальних закладів • вирішення проблеми формування змісту освіти за академічними та професійними кваліфікаціями із врахуванням відповідного рівня компетентності, компетенцій і результатів навчання; • трансформація освітніх стандартів, розвиток університетських програм навчання відповідно до вимог Болонського процесу, участь в спільних міжнародних проектах • запровадження спільних ступенів та спільних (спеціальних) програм для іноземних студентів; • запровадження сучасних процедур визнання попереднього навчання (формального, неформального, неофіційного) та розроблення національної рамки кваліфікацій навчання впродовж життя (FQ LLL); • запровадження соціального виміру вищої освіти через: - проведення моніторингу соціального виміру в університетах; - врахування національних традицій, підходів тощо; - запровадження інклюзивної освіти; - підвищення мобільності студентів і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів у двосторонніх напрямках; - забезпечення портативності студентських грантів та позик мобільності; - забезпечення справедливого доступу до якісної вищої освіти; - підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів, вдосконалення їх компетенцій відповідно до сучасних вимог з метою забезпечення сталого розвитку системи вищої освіти і держави; - розроблення і запровадження професійних стандартів як основи для модернізації державних освітніх стандартів (навчальних програм, навчальних планів) з метою підвищення якості змісту професійної освіти і навчання та приведення його у відповідність до вимог роботодавців; - розроблення сучасних механізмів врахування потреб ринку праці з метою сприяння належному працевлаштуванню випускників; - розвиток українських і світових культурних цінностей, орієнтація на ідеали демократії і гуманізму, які необхідні для існування та розвитку громадянського суспільства України; - запровадження системи якості вищої освіти відповідно до стандартів та рекомендацій Європейської асоціації забезпечення якості (ENQA). Період з 2010-2020 року повинен стати ключовим у реалізації довготермінових стратегій забезпечення сталого розвитку та удосконалення системи вищої освіти України, визнання її у європейському і світовому просторі в контексті забезпечення якості. |
|
Тема. Визначення тенденції змін у структурі надходжень Мета. Ознайомитися із структурою надходжень до Державного бюджету України за останні 2 рок, проаналізувати та визначити тенденції... |
Тенденції суспільно-політичного розвитку в Західній Європі і Україні... Дедалі важче покривати витрати, чому досить часто протидіяли станові зібрання, які не погоджувались з введенням нових податків. У... |
|
“Тенденції розвитку освітньої політики в Україні в контексті інновацій” Модернізація освіти в Україні: педагогічні інновації та ІКТ”, організований Інформаційно-аналітичним центром педагогічних інновацій... |
З економічними знаннями до життєвих компетенцій Саме тому, вважаємо за доцільне надати певні рекомендації щодо оновлення освітньої політики в сфері вивчення економіки |
|
І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь Реалії сучасної Європи говорять про те, що найбільшою частиною користувачів онлайнових та мобільних технологій у Європі є молоді... |
Проект ПРОГРАМА РЕФОРМ У НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ І ІННОВАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ НА 2005-2010 рр. На На сьогодні практика державної науково-технічної й інноваційної політики, а також технологічна структура національної економіки України... |
|
ПОЛОЖЕННЯ про Координаційну раду з питань реформування паливно-енергетичного... На виконання рішення за результатами засідання Національної ради реформ від 17. 02. 2015, з метою розроблення та впровадження реформ... |
Р. Д. Левчук Про Проект Стратегії реформ в галузі охорони здоров'я м. Тернополя План заходів по оптимізації закладів охорони здоров'я міста Тернопіль на 2011 рік. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну... |
|
ВСТУП Важливими напрямком сучасної освітньої діяльності в Україні є реалізація комплексної державної політики щодо збереження здоров'я... |
Методичні рекомендації щодо організації та змісту діяльності асистента... Сьогодні в Україні відбувається формування нової освітньої політики, яка передбачає включення кожної дитини у загальноосвітній процес... |