|
|
Скачати 2.8 Mb.
|
Корупція і організована злочинність. Корупція як соціальне явище пов’язана з багатьма соціальними процесами, у тому числі криміногенними. Насамперед, це стосується зв’язку корупції з організованою злочинністю. Багато вчених схильні розглядати корупцію й організовану злочинність або як одне ціле, або як структурний елемент один одного. Так, О. Гуров вважає корупцію однією з обов’язкових ознак організованої злочинності. Під корупцією він розуміє не просто дачу чи одержання хабара за надання будь-якої послуги, а „ . постійний зв’язок посадових осіб з організованими злочинцями” . Такої ж думки дотримується О. Філімонов, зазначаючи, що в деяких випадках організована злочинність і корупція пов’язані настільки тісно, що це дає підстави вченим виділяти корупцію як одну із ознак організованої злочинності C. Л. Аркуша вважає, що використання корумпованих зв’язків є обов’язковим елементом в діяльності формувань, які спеціалізуються на вчиненні злочинів у сфері економіки . Такої ж позиції дотримується О. Г. Кальман, який вважає, що організована злочинність у сфері економіки фактично не може існувати без підтримки і тісної взаємодії із владними структурами. На його думку, в українських умовах це, значною мірою, обумовлено потребою легалізації значних сум грошей, здобутих організованими злочинними угрупованнями у процесі своєї злочинної діяльності [16, с.70-74]. Якщо ж характеризувати проникнення представників організованих злочинних груп до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, то слід зазначити, що воно переслідує такі цілі: - ухилення керівників та членів організованих злочинних угруповань від кримінальної відповідальності, у тому числі за допомогою депутатської недоторканності; - нейтралізацію слідчих дій, оперативно-розшукових та інших заходів, що здійснюються правоохоронними органами щодо організованих злочинних угруповань чи окремих їх членів; - забезпечення „даху” для подальшої злочинної діяльності; - забезпечення можливостей для нарощування свого капіталу, отримання інших незаконних переваг тощо. Проведеними працівниками внутрішньої безпеки УБОЗ УМВС України у Львівській області у середині 90-х років дослідженнями встановлено, що лише за матеріалами кримінальних справ кожна п’ята організована злочинна група мала підтримку серед представників владних структур, у тому числі правоохоронних органів. У сфері економіки - кожна друга група. У результаті анкетування 200 оперативних працівників встановлено, що 92% респондентів визнають реальну можливість проникнення злочинних елементів в органи внутрішніх справ [18, с.7]. Констатуючи тісний зв’язок корупції та організованої злочинності, на наш погляд, їх не можна розглядати як одне ціле або навіть як обов’язковий структурний елемент один одного (переважно корупцію як елемент організованої злочинності). Корупцію, як і організовану злочинність, можна розглядати і як самостійні соціальні явища. Корупція - це лише один із засобів, які використовує організована злочинність. Слід погодитись з тим, що факти отримання посадовою особою навіть численних хабарів за вчинення конкретних дій з використанням свого посадового становища самі по собі не дають підстав розглядати їх як прояви організованої злочинної діяльності. 19.Антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів Стаття 15. Антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів 1. З метою виявлення у проектах нормативно-правових актів норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, розроблення рекомендацій стосовно їх усунення Міністерство юстиції України проводить антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів. Порядок і методологія проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів та порядок оприлюднення її результатів визначаються Міністерством юстиції України. Результати антикорупційної експертизи підлягають обов'язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання (прийняття) відповідного нормативно-правового акта. 2. Обов'язковій антикорупційній експертизі підлягають проекти законів України, актів Президента України, інших нормативно-правових актів, що розробляються Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади. 3. За ініціативою фізичних осіб, об'єднань громадян, юридичних осіб може проводитися громадська антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів. Проведення громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів та оприлюднення її результатів здійснюються за рахунок відповідних фізичних осіб, об'єднань громадян, юридичних осіб або інших джерел, не заборонених законодавством. 20.Умови та причини виникнення корупції та встановлення організованими злочинними спільнотами корумпованих зв’язків Під корумпованими зв'язками ми пропонуємо розуміти взаємовигідні відносини між окремими особами або ОЗФ і особами, що володіють владними, управлінськими і розпорядницькими повноваженнями в державній, підприємницькій і суспільній сферах, які спрямовані на використання службового статусу чи суспільного впливу останніх шляхом здійснення протиправних дій, і засновані для одержання різного роду благ, послуг, пільг і інших переваг. Можна зробити висновок, що поки існує корупція, збережеться і організована злочинність, також як і наявність організованої злочинності обумовлює наявність і формування корумпованих зв'язків, через те, що існує взаємозалежність виникнення та існування даних явищ. Вивчення причин і умов виникнення, росту та існування корупції в цілому є предметом кримінології. Однак, для більш повного й об'єктивного представлення процесів формування корумпованих зв'язків, визначення сфер і напрямків їхнього налагодження, а також з метою криміналістичної розробки методичних рекомендацій, спрямованих на їх попередження, припинення і викриття, необхідне визначення головних умов, що сприяють розвитку й існуванню цих явищ і в цьому плані представляють інтерес для криміналістики. На наш погляд, ґрунтуючись на деяких літературних джерелах по своєму змісту дані умови можна розподілити на політичні, економічні, управлінські, соціально-психологічні. Так, до умов політичного характеру можна віднести: відсутність програмності, предметності і комплексності в проведенні демократичних реформ у різних сферах громадської організації, зокрема у системі управління суспільством; відсутність системи діючого виховання у службовців моральних, професійних якостей; декларативність, недостатня визначеність, непослідовність у проведенні антикорупційної політики До економічних умов варто віднести: відсутність режиму сприяння діяльності вітчизняного виробника, особливо, що стосується стягування податків, відрахувань у бюджет, одержання бюджетних засобів, кредитів і т.ін.; відсутність ясності процесів роздержавлення власності, вирішення різних економічних і господарських питань, одержання пільг і т.ін.; наявність протиріччя, коли на фоні збільшення кількості багатих людей і росту їх доходів деякі державні службовці, що наділені істотними повноваженнями в забезпеченні умов для одержання цих доходів, не мають необхідного статку. Правовими умовамиє: прогалини законодавства, що повинне регулювати рішення політичних, економічних, соціальних, організаційно-управлінських проблем попередження корупції і корупційних діянь; неврегульованість на законодавчому рівні відповідальності за скоєння різних корупційних діянь, у тому числі з кваліфікуючими ознаками; формальний характер діючої системи декларування доходів державних службовців; нечіткість і прогалини в законодавстві, що регламентує діяльність державних органів, які ведуть боротьбу з корупцією; недоліки в правозастосовній діяльності по боротьбі з організованою злочинністю, зокрема відсутність обов'язкової практики виявлення корумпованих зв'язків при розслідуванні економічних і інших злочинів, скоєних ОЗФ [докладніше, див.: 154, с. 69-74]. Організаційно-управлінськими умовамиварто вважати: відсутність чіткої регламентації діяльності державних службовців по процедурі виконання службових функцій; наявність у посадових осіб надмірно широких розпорядчо-дозвільних повноважень на прийняття рішень за своїм розсудом; поширеність випадків заняття посад службовцями не на основі їх ділових і моральних якостей, а за результатами знайомства по попередній роботі, особистій відданості, близькості політичних поглядів; відсутність порядку конкурсного добору і розміщення кадрів, у зазначених випадках їхньої спеціальної перевірки (наприклад, по обліках правоохоронних органів про причетність до здійснення тих чи інших протиправних діянь), тестування на відповідність професійних і моральних якостей, їх періодичної ротації, однорівневого переміщення, атестації; відсутність механізмів обмеження прийняття на службу і можливості подальшого просування лідерів і учасників злочинних формувань; відсутність у міністерствах, відомствах, інших управлінських структурах окремих підрозділів чи спеціально виділених у кадровому апараті працівників, на яких покладаються обов'язки організації роботи з попередження корумпованих діянь і інших посадових правопорушень; пасивність і нецілеспрямованість діяльності правоохоронних органів по виконанню правових вимог у виявленні корупційних діянь, викритті винних у їх здійсненні, особливо у вищих органах державної влади, найважливіших управлінських ланках. Соціально-психологічними умовамиє: поширеність корисливої спрямованості в діяльності ряду державних службовців, їх готовність до порушення закону; професійна і моральна деформація частини керівників і посадових осіб, що виявляється в здійсненні чи поблажливому відношенні до корупційних діянь, порушенні службової етики; призупинення практики обговорення в трудових колективах виявлених фактів корупційних діянь з метою попередження; відсутність відповідної реакції керівників чи посадових осіб на зведення, що містяться в засобах масової інформації; переконаність значної частини населення в неможливості вирішення більшості питань, навіть цілком законного характеру, без яких-небудь відповідних «хабарів». Усі ці фактори супроводжуються загостренням криміногенної обстановки, удосконаленням способів і методів скоєння злочинів ОЗФ і обумовлюють ріст злочинності, як загальнокримінальної спрямованості, так і в сфері економіки, що здобуває організований характер, підштовхують ОЗФ до більш тісного «контакту» з представниками правоохоронних органів, органів державної влади і управління. 21.Сфери та рівні встановлення організованими злочинними спільнотами корумпованих зв’язків Аналіз сфер, напрямків і характеру діяльності ОЗФ дозволяє прийти до висновку, що використання корумпованих зв'язків у правоохоронних органах, органах державної влади і управління є обов'язковим елементом у діяльності формувань, що спеціалізуються на вчиненні злочинів у сфері економіки. Злочинні формування, діяльність яких носить загальнокримінальний характер, найчастіше мають потребу в наявності подібних зв'язків у правоохоронних органах, які використовуються з метою самозахисту, тому що дія (чи бездіяльність) представників цих органів, найчастіше виражається в: зловживанні службовим становищем, зокрема інформуванні ОЗФ про появу і наявність в органах внутрішніх справ оперативної інформації, а також про хід розслідування кримінальних справ у відношенні учасників ОЗФ. створенні перешкод у виявленні і розслідуванні злочинної діяльності ОЗФ; сприянні за хабарі в припиненні кримінальних справ,- що дозволяє злочинцям тривалий час уникати відповідальності, створюючи у населення думку про нездатність влади домогтися істотних результатів у боротьбі зі злочинністю. Виходячи з рівнів організованої злочинної діяльності, визначених у попередньому параграфі, на основі аналізу практики варто зробити висновок, що на першому рівні корумповані зв'язки, як правило, відсутні; на другому рівні встановлення і використання корумпованих зв'язків в основному здійснюється у випадку появи погрози ліквідації угруповання, і тільки для третього рівня обов'язковим постійним елементом є наявність корумпованих зв'язків з представниками державних структур різних галузей влади і управління, тому що без них неможливе здійснення організованої злочинної діяльності, тобто, чим вище рівень організації злочинного співтовариства, тим стійкіші і вагоміші його корумповані зв'язки в державних і правоохоронних органах.. Найбільш корумпованими в даний час є структури влади і управління, зв'язані з розглядом і рішенням питань фінансування, кредитування, здійснення банківських операцій, інвестування, ліцензування, імпорту і експорту, розподілу фондів, створення, реєстрації і функціонування підприємств малого і середнього бізнесу, проведення земельної реформи1. Поширена корупція і корумповані зв'язки ОЗФ у таких сферах господарювання, як видобуток, переробка сировини, виробництво і реалізація енергоносіїв, державна торгівля, транспортні перевезення. Особливо негативний вплив корупція і корумповані зв'язки роблять на процеси оренди і приватизації державної і муніципальної власності. Як свідчить практика, дані засобів масової інформації і опитувань населення, широке поширення в різних сферах життєдіяльності суспільства набули хабарництво та інші посадові злочини, що є наслідком наявності корумпованих зв'язків. Справжній рівень таких проявів правоохоронні органи на сьогоднішній день визначити не в змозі. У літературі висловлюється думка, що з усієї маси даних правопорушень реєструється не більш одного відсотка. [82, С.165] Розробка методики розкриття і розслідування організованої злочинної діяльності в сфері підприємництва, фінансово-кредитних відносин, оподатковування, оренди і приватизації, системі освіти і системі митних органів вимагає, виходячи з конкретної сфери і діючої нормативної бази, визначення можливого кола посадових осіб відповідного рівня і повноважень, з якими ОЗФ прагнуть установити корумповані зв'язки в залежності від спрямованості злочинної діяльності, виду і механізму вчинених злочинів. Аналіз економічної і політичної ситуацій, що склалися створилася в країні, а також матеріалів практики роботи оперативно-розшукових органів і анкетування оперативних і слідчих працівників дають підстави вважати, що в даний час ОЗФ в процесі здійснення своєї діяльності прагнуть до встановлення корумпованих зв'язків у наступних сферах і на наступних рівнях1: У сфері підприємництва2 (у залежності від напрямків діяльності): органи місцевого самоврядування; Антимонопольний комітет України (обласний і державний рівень); Фонд державного майна України (державний рівень); Міністерство фінансів України (обласний і державний рівень); Міністерство економіки України (обласний і державний рівень); Державний комітет України по земельних ресурсах (обласний і державний рівень); Державний комітет з питань водного господарства України; Державний комітет лісового господарства України; Державний комітет України з питань стандартизації, метрології і сертифікації України (обласний і державний рівень); Державний комітет зв'язку і інформатизації України (обласний і державний рівень); Міністерство транспорту України (обласний і державний рівень); одержання дозволів, пільг і інших переваг у здійсненні експортно-імпортних операцій при переміщенні товарно-матеріальних цінностей, коштів через митний кордон держави; створення і діяльності спільних підприємств з іноземними інвестиціями з порушеннями діючого законодавства; одержання дозволів на встановлення об'єктів малих архітектурних форм (кіосків, павільйонів, навісів, стоянок і т.ін.). У сфері фінансово-кредитних відносин1 : Національний Банк України (обласний і державний рівень); Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні підрозділи України (відділи, групи) в областях, районах, містах і районах у містах; Міністерство фінансів України; Державна комісія з цінних паперів і фондовому ринку України; Державне казначейство України (обласний і державний рівень); органи місцевого самоврядування. Це дає можливість, зокрема: одержання дозволів Національного Банку на ведення валютних операцій; незаконного одержання кредиту, субсидій, субвенцій і дотацій; незаконного переміщення валютних коштів у закордонні банки; |
| 7. Методи контролю ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ Методика розслідування організованої... Рівні організації пошукової діяльності по виявленню організованої злочинної діяльності та корумпованих зв’язків |
Тишкевич И. С. Условия и пределы необходимой обороны Виконання спеціального завдання з попередження чи розкритій злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації |
| Заходи запобігання корупції Будучи складовою такої діяльності, запобігання корупції водночас є також складовою протидії злочинності. Отже, воно базується на... |
ГРОМАДСЬКО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ в Україні в контексті сучасності У статті зроблено спробу показати сучасний стан, особливості та перспективи розвитку патріотичного виховання в Україні |
| Сучасний стан та перспективи розвитку конярства України та Миколаївської області Конярство в Україні завжди було галуззю загальнодержавного значення, функціональна спрямованість якої змінювалась в залежності від... |
Організована нелегальна міграція як різновид організованої злочинності в Україні Західної Європи, США й Канади жорсткої імміграційної політики, що спрямована на значне скорочення потоку іммігрантів, викликало збільшення... |
| ДИПЛОМНА РОБОТА НА ТЕМУ: “ АНАЛІЗ КРИМІНОГЕННОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ Фактори, що визначали стан, структуру та динаміку злочинності в 2001 р виглядають наступним чином |
Останні тенденції освітньої політики і реформ в Європі Тому варто говорити про сучасний світовий простір як про єдиний організм, що постійно формується і в кожній освітні системі якого... |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ... Мета семінару: висвітлити надбання та сучасний стан біблієзнавства в Україні, а також позначити перспективи розвитку вивчення та... |
Міністерство освіти і науки україни Сучасний СТАН ТА ПЕРСПЕКИВИ РОЗВИТКУ БІО- І АГРОЦЕНОЗІВ В УМОВАХ ПОСТІЙНОГО ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ |