|
Скачати 449.29 Kb.
|
2. Мета та завдання навчальної дисципліни Курс «Судова медицина» вивчається у всіх навчальних закладах юридичного профілю, які здійснюють підготовку фахівців-юристів. Він передбачає виробити у студентів систему знань, навиків і умінь які позначаться при перших же кроках самостійної діяльності, особливо при виробництві дізнання або на попередньому слідстві. Він також передбачає знайомство з відповідною термінологією. Судова медицина є галуззю загальної медицини, яка вивчає спеціальні питання медично-біологічного характеру, які виникають в процесі правоохоронної діяльності. Курс дисципліни складається з одного змістовного модуля: судова медицина. Судова медицина відноситься до фундаментальних нормативних, професійно-орієнтованих юридичних дисциплін і посідає провідне місце в професійній підготовці юристів. МЕТА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ: 1) науково - юридична: - поглиблене вивчення студентами всіх положень судової медицини та механізмів її застосування в практичній діяльності; - формування теоретичних знань і практичних навичок в галузі судової медицини; 2) загально - освітня: - підвищення правової культури та ерудиції фахівців, оволодіння досвідом інших держав та науковими ідеями в цій сфері. ЗАВДАННЯ КУРСУ: полягає в формуванні у студентів та слухачів міцних знань з актуальних проблем судової медицини та психіатрії та вміння використовувати ці знання на практиці під час призначення та оцінювання висновків судово-медичних експертів. Програма побудована за вимогами кредитно-трансферної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS). Програма складається з одного змістовного модуля: Модуль 1 – Судова медицина. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОДУЛІВ Змістовий теоретичний модуль – це виклад змісту навчальної дисципліни у формі лекцій. Змістовий практичний модуль – це проведення семінарських та практичних занять з рейтинговою оцінкою знань студентів. Модуль самостійної роботи студентів – це самостійне виконання студентами системи завдань, які спрямовані на поглиблення вивчення змісту матеріалу відповідної теми навчальної дисципліни. Самостійна робота студентів передбачає індивідуальне засвоєння матеріалу, який дається у формі лекційних занять, а також матеріалу, який опрацьовується у формі семінарських. Формами контролю засвоєння матеріалу шляхом самопідготовки є співбесіда, доповіді, практичні завдання, контрольні роботи. З метою більш глибокого вивчення важливих та складних для засвоєння питань, пропонується підготовка доповідей з тем, вказаних до окремих занять. До семінарських занять доцільно готувати доповіді, користуючись переліком літератури. Доповіді повинні готуватись з врахуванням вимог, що ставляться до студентських наукових робіт. Обсяг – 7-10 друкованих сторінок; структура – план, вступ, текст, висновки, список літератури (щонайменше п’ять джерел). Доповіді заслуховуються під час проведення семінарських занять. Модуль індивідуальної роботи студентів з викладачем – це система консультацій та індивідуальної роботи викладача, яка спрямована на надання науково-методичної допомоги студентам при виконанні ними завдань самостійної роботи, а також перевірка й рейтингова оцінка виконаних студентами завдань. Контрольно-оцінювальний модуль – це організація модульного та підсумкового контролю з вивчення навчальної дисципліни. Вона передбачає підведення підсумків рейтингових оцінок успішності студента за практичний модуль, модуль самостійної роботи, модуль індивідуальної роботи з викладачем й тестовий контроль знань за замістом програм модулів. Важливою умовою вивчення навчальної дисципліни є перевірка набутих студентами знань і вмінь. З метою формування у майбутніх фахівців особистої відповідальності за здобуття знань з дисципліни, стимулювання й заохочення повсякденної систематичної роботи студентів, підвищення самостійності в навчанні, забезпечення об’єктивності оцінки знань та зменшення випадковості у підсумковій оцінці запроваджується рейтингова система оцінки знань студентів. Рейтинг – це комплексний показник успішності студента при вивченні дисципліни. Навчальні досягнення студента оцінюються кількісно у балах. Це числовий показник якості його роботи порівняно з максимально можливою кількістю балів та з успіхами однокурсників. Алгоритм запровадження цієї системи при вивченні дисципліни такий:
Загальний обсяг годин для вивчення дисципліни складає 90 години. Завершується вивчення дисципліни складанням заліку (7 семестр). 3. Програма навчальної дисципліни ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1 СУДОВА МЕДИЦИНА Програмовий зміст ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ. ПРАВОВІ, ПРОЦЕСУАЛЬНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ. Судова медицина, її зміст і задачі. Судова медицина і судово-медична експертиза. Значення судової медицини в системі вищої і середньої юридичної освіти. Роль судово-медичної експертизи в роботі правоохоронних органів. Методи дослідження: морфологічні, біохімічні, медико-криміналістичні, хімічні. Становлення судової медицини і судово-медичної експертизи. Етапи розвитку судової медицини. Видатні представники судової медицини: С.А. Громов, Ф.Я. Чистович, Н.Б. Попов, І. Райський, Н.І. Авдєєв, В.М. Смольянінов, Ю.С. Сапожніков і їх вклад в розвиток теорії і практики судової медицини. Правова регламентація судово-медичної експертизи відповідно існуючому законодавству. Поняття про експертизу як про один з видів доказів, порядок її призначення. Види експертиз. Обов’язкове призначення експертизи. Використання даних судово-медичної експертизи в кримінальних і цивільних справах. Судово-медичний експерт, лікар-експерт. Обов’язки, права. Участь лікаря-фахівця в слідчих діях. Об’єкти експертизи: трупи, живі особи, речові докази, матеріали справ. Судово-медична документація, її структура, порядок складання. Організація і структура судово-медичної служби на Україні і в інших державах. Принципи інстанційності судово-медичних установ. Офіційні документи, що регламентують діяльність судово-медичної експертизи. Наказ № 6 Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 року «Про розвиток і удосконалення судово-медичної служби України». ТЕМА 2. РОЗЛАД ЗДОРОВ’Я І СМЕРТЬ ВІД РІЗНИХ ВИДІВ ЗОВНІШНЬОЇ ДІЇ. Визначення понять «травма», «пошкодження». Травматизм і його види. Пошкодження тупими предметами, їх класифікація. Механізм дії тупих предметів і характер пошкоджень, які утворяться від їх дії. Садно, синці, рани, вивихи, переломи, розриви і відриви внутрішніх органів, відчленування і размозження частин тіла. Їх морфологічна характеристика і судово-медичне значення. Можливості визначення вигляду тупого предмета і механізму його дії на основі особливостей пошкоджень. Особливості пошкоджень, які утворяться у разах падіння з висоти, на площині - з прискоренням і без такого. Їх відмінності. Транспортна травма, її види. Особливості огляду місця дорожньо-транспортного випадку. Автомобільна травма, її види. Залізнична травма, її види і особливості пошкоджень. Травма на водному транспорті. Мотоциклетна травма, її особливості. Авіаційна травма і її види. Особливості судово-медичної експертизи і її значення для встановлення причин авіаційного випадку. Пошкодження гострими предметами. Види гострих предметів, механізм спричинення пошкоджень. Морфологічні особливості різаних, колених, колено-різаних, рубаних і пилених ран. Питання, які виникають при судово-медичному дослідженні цих пошкоджень. Можливості встановлення механізму дії і ідентифікації гострих предметів. Розв’язання питання про здатність смертельно пораненого до самостійних дій. Особливості пошкоджень, заподіяних власною і сторонньою рукою. Вогнепальні пошкодження. Механізм пострілу. Види дії куль в залежності від їх кінетичної енергії. Механізм дії снаряда на одяг, тканини і органи в залежності від відстані пострілу. Додаткові чинники пострілу. Ознаки пострілу впритул. Постріл з близької відстані, його ознаки. Постріл з неблизької відстані Визначення вхідного і вихідного кульових отворів при пострілах на різних дистанціях на одягу і шкірі. Особливості вогнепальних пошкоджень на одягу з синтетичного матеріалу. Пошкодження з мисливської зброї. Види ранових вогнепальних каналів (сліпий, крізний, відхилений, ламаний, тангенціальний, що оперізує, множинний, перерваний). Особливості вогнепальних пошкоджень з сучасних видів вогнепальної зброї. Особливості вогнепальних пошкоджень у разах використання індивідуальних коштів кулезахисту. Пошкодження від гранат, запалів, мін, снарядів, вибухових речовин. Вплив перешкод на характер вогнепальних пошкоджень. Приватні варіанти вогнепальних пошкоджень. Поранення автоматичною чергою пострілів. Пошкодження неодруженими пострілами. Пошкодження атипічними снарядами. Пошкодження при пострілах з саморобної зброї. Пошкодження пострілами з будівельно-монтажного пістолета і з сигнальних пістолетів. Особливості огляду місця випадку і значення слідчого експеримента при розв’язанні питань, які виникають при розслідуванні справ з приводу експертизи вогнепальних пошкоджень. ТЕМА 3. СМЕРТЬ І ТРУПНІ ЯВИЩА. СУДОВО-МЕДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА ТРУПУ. Поняття про танатологію. Вчення про смерть. Діалектична єдність і протилежність процесів життя і смерті. Констатація факту смерті, її первинні ознаки і їх визначення. Діагностика клінічної і біологічної смерті. Відносні і абсолютні ознаки смерті. Ранні трупні явища: охолоджування тіла, трупне висихання, трупні плями ( стадії і терміни їх розвитку), методи дослідження. Трупне задубіння, види, способи визначення. Пізні трупні явища: гниття, муміфікація, жировіск, торфове дублення. Судово-медичне значення трупних явищ. Встановлення давності настання смерті. Огляд трупа на місці його виявлення: правова регламентація огляду місця випадку. Організація огляду, його учасники. Стадії огляду: статична, динамічна. Задачі лікаря-фахівця в момент огляду трупа на місці його виявлення. Порядок і методика огляду трупа. Виявлення, вилучення, опис, упаковка речових доказів біологічного походження для їх подальшого дослідження в лабораторії. Протокол огляду місця випадку. Категорії трупів, що підлягають судово-медичній експертизі (дослідженню). Правова регламентація судово-медичної експертизи трупа. Питання, що дозволяються судово-медичним експертом при різних видах насильної смерті. Особливості дослідження трупів невідомих осіб (антропометрія, словесний портрет, особливі прикмети, дактилоскопія, фотосполучення і інше, розчленовані, скелетовані, викопані трупи і кісткові останки. Методи ідентифікації трупів невідомих осіб. Поняття про причину смерті, судово-медична класифікація смерті. Смерть насильна і не насильна. Рід насильної смерті: вбивство, самогубство, нещасний випадок. Роль і межі компетенції судово-медичного експерта при встановленні роду насильної смерті. Документація, що складається при судово-медичному дослідженні (експертизі) трупа. Особливості дослідження трупів раптово вмерлих осіб. ТЕМА 4. СУДОВО-МЕДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ З ОБ’ЄКТАМИ БІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ. Поняття про речові докази, їх значення в розкритті злочинів проти життя і здоров’я людини. Роль лікаря-фахівця в огляді трупа на місці його виявлення, в відшуканні, описі, вилученні і упаковці речових доказів і напрямі їх на подальше лабораторне дослідження. Установи, які проводять дослідження речових доказів, в тому числі і біологічного походження. Судово-медичне дослідження крові. Класифікація слідів крові за формою і механізмом освіти. Методи встановлення наявності крові (орієнтовні і достовірні). Визначення видовий і групової приналежності крові. Інші питання, що дозволяються при дослідженні крові. Питання, що дозволяються при експертизі сперми, волосся, поту, слини і інших біологічних виділень. Поняття, види, криміналістичне значення і особливості експертного дослідження слідів зубів, слідів нігтів тощо. Поняття слідів-предметів, їх класифікація і загальна характеристика. Сліди-речовини, їхнє криміналістичне значення. Мікрооб’єкти. Особливості збирання мікрооб’єктів. ТЕМА 5. СУДОВО-МЕДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА ЖИВИХ ОСІБ. Мотиви до судово-медичної експертизи живих осіб, її організація, особливості проведення і документація. Основні питання, що дозволяються при експертизі у разах наявності тілесних пошкоджень. Юридична класифікація тілесних пошкоджень по мірі їх тягаря відповідно КК України. Тяжкі тілесні пошкодження. Пошкодження середньої міри тягаря. Легкі тілесні пошкодження. Критерії тягаря тілесних пошкоджень відповідно діючим правилам судово-медичного визначення міри тягаря тілесних пошкоджень. Побої, катування, муки. Експертиза стану здоров’я: симуляція, агравація, дисимуляція, штучні хвороби, покалічення. Значення медичних документів, слідчих матеріалів при встановленні умов спричинення травми. Експертиза зараження венеричними хворобами і СПІДОМ. Експертиза віку. Спірні статеві стани і статеві злочини. Встановлення статевої зрілості. Судово-медична експертиза кримінального аборту. Значення огляду місця випадку при підозрі на здійснення кримінального аборту. Експертиза при розслідуванні статевих злочинів. Пошкодження, які спостерігаються у потерпілого і підозрілого у згвалтуванні. Експертиза випадків статевої близькості з особами, що не досягли статевої зрілості. Експертиза у разах розпусних дій. 4. Структура навчальної дисципліни 7-й семестр (залік)
|
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |