• регламентуються встановлення, зміна чи припинення взаємних прав та обов'язків

Скачати 0.5 Mb.

Назва	• регламентуються встановлення, зміна чи припинення взаємних прав та обов'язків
Сторінка	1/4
Дата	05.04.2013
Розмір	0.5 Mb.
Тип	Регламент

bibl.com.ua > Право > Регламент

1 2 3 4

Тема 8

Договори у зовнішнекономічній діяльності

1. Поняття та види міжнародних договорів

2. Міжнародні договори України

2. Основні види договорів (угод) у сфері зовнішньоекономічної діяльності

3. Контракт у зовнішньоекономічній діяльності.

4. Особливості укладання договорів (контрактів) у сфері зовнішньоекономічної діяльності України

1. Поняття та види міжнародних договорів

Міжнародний договір - це угода між державами або іншими суб'єктами міжнародного права з питань, що мають для них спільний інтерес і що регулюють їхні відносини шляхом утворення взаємних прав і обов’язків

Питання, пов'язані з міжнародними договорами, складають самостійну галузь міжнародного права — Право міжнародних договорів. Основним джерелом норм цієї галузі є Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 року.

Сторонами міжнародного договору можуть бути міжнародні організації, держави, їх компетентні органи, посадові особи. Від місця суб'єкта суспільно-правових відносин у структурі міжнародних організацій і держави залежить юридична сила міжнародного договору. Міжнародні договори є основним джерелом правового регулювання відносин, що виникають в зовнішньоекономічній сфері. В них:

• закріплюються норми й принципи, що регулюють міжнародні відносини в зовнішньоекономічній сфері;

• у конкретній формі фіксуються домовленості сторін про створення обов'язкових для них правил поведінки;

• регламентуються встановлення, зміна чи припинення взаємних прав та обов'язків.

Для міжнародного договору в сфері зовнішньоекономічної діяльності характерні наступні риси:

• змістом договору є правові норми, які за характером є нормами-метою, нормами-намірами, нормами-координаторами, нормами-узгодженнями, нормами-утриманнями тощо;

• межі договору передбачені статусом сторін, зміст договору не може суперечити Конституції держави;

• набуття чинності договору відбувається після його ратифікації, або приєднання до нього, або його затвердження;

• забезпечення виконання договору державою включає правові, організаційні, економічні та інші заходи, що застосовуються нею для реалізації норм, що містяться в ньому;

• норми, що містяться у договорі, є основою для розробки та прийняття національних нормативно-правових актів.

Як основне юридичне джерело сучасного міжнародного права міжнародний-правовий акт може мати різні найменування та форми: договір, угода, пакт, статут, конвенція, декларація, комюніке, протокол та ін. Чіткого визначення тих або інших найменувань не існує.

Незалежно від найменування всі договори мають однакову юридичну силу. У той же час існує певна міжнародна практика вибору найменування міжнародного договору

Договорами називають основоположні акти, що регулюють найбільш важливі сфери міжнародних відносин (політичні, економічні договори).

Угоди зазвичай укладають стосовно менш важливих питань, ніж договори.

Пакт — сторони договору намагаються підкреслити його особливе морально-політичне значення.

Конвенції укладаються для врегулювання певних міжнародних проблем економічного, технічного, юридичного або гуманітарного характеру.

Статутами називають договори, що засновують і регулюють діяльність міжнародних міжурядових організацій (Статут Ради Європи, Статут СНД тощо).

Протоколами часто називають додаткові міжнародні угоди, що змінюють або доповнюють основний міжнародний договір (протоколи до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р.).

Основні види міжнародних договорів

За об'єктами регулювання договори поділяються на

політичні,
економічні,
науково-технічні й ін.

За характером регулювання міжнародні договори можуть бути

універсальними (загальними)
регіональними.

За способом приєднання:

відкриті — до міжнародного договору мають можливість приєднатися всі заінтересовані держави.
напіввідкриті — до договору можна приєднатися тільки за згодою його учасників.
закритий — у договорі беруть участь тільки держави, що його уклали.

Залежно від того, які органи представляють державу в міжнародних відносинах, розрізняють

міждержавні договори (укладаються на вищому рівні та від імені держави),
міжурядові (від імені уряду)
міжвідомчі (від імені міністерств і відомств).

За кількістю учасників міжнародні договори поділяються на

двосторонні
багатосторонні.

Основну кількість договорів складають двосторонні, що укладаються з урахуванням специфіки міждержавних відносин.

Різновидами двосторонніх міжнародних договорів є:

• угоди про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво, які передбачають сприяння співробітництву між зацікавленими організаціями і підприємствами відповідних країн в сфері загальних перспектив, нових напрямів промислового і торговельного співробітництва та його організаційних форм шляхом створення для цього належних умов;

• угоди, що узгоджують загальні правила поведінки, відповідно до яких встановлюються, змінюються чи припиняються взаємні права та обов'язки між країнами-імпортерами та країнами-експортерами мінеральної та сільськогосподарської сировини тощо. Метою цих угод є запобігання різким коливанням цін на сировину;

• угоди, що встановлюють, змінюють чи припиняють взаємні права та обов'язки щодо торговельно-політичного режиму, що встановлює правовий режим діяльності юридичних і фізичних осіб кожної зі сторін на території іншої; правовий режим регулювання порядку ввезення та вивезення товарів тощо;

• контингентні угоди, що встановлюють, змінюють чи припиняють взаємні права та обов'язки між урядами країн про поставки товарів. Такі угоди називають '"угодами про товарообіг". Вони укладаються на рік (іноді термін їх дії може досягати до п'яти років). Контингенти взаємних поставок товарів наводяться в переліках, що додаються до угод. У переліках зазначається загальна кількість товару кожної з позицій та її річні обсяги протягом терміну дії угоди. За згодою сторін переліки можуть щорічно доповнюватися й уточнюватися. Уклавши контингентні угоди, уряди зобов'язуються безперешкодно видавати дозволи на експорт та імпорт товарів у межах узгодженої кількості та виду товару;

• угоди, що встановлюють, змінюють чи припиняють взаємні права та обов'язки в сфері оподаткування юридичних і фізичних осіб в межах своїх країн. За економічним змістом міжнародні податкові угоди між державами поділяють на:

* угоди про взаємні податкові пільги;

* угоди про уникнення подвійного оподаткування;

* угоди про надання адміністративної та правової допомоги з питань оподаткування.

Україною такі угоди практично підписані з країнами СНД та усіма Європейськими країнами, а також з такими країнами як Об'єднані Арабські Емірати, Кувейт, Алжирська Народна Демократична Республіка, Ліванська Республіка тощо;

• угоди про міжнародні розрахунки встановлюють, змінюють чи припиняють взаємні права та обов'язки в сфері здійснення розрахунків за товари, послуги та інші торговельні й неторговельні операції. Існують такі види угод з міжнародних розрахунків:

* платіжні угоди, що дозволяють перекази конвертованої чи обмежено конвертованої валюти в межах здійснення платежів між відповідними країнами;

* клірингові угоди, що встановлюють централізований порядок безготівкових розрахунків щодо взаємного товарообігу та інших платежів між країнами;

* платіжно-клірингові угоди, що передбачають можливість сплати боржником заборгованості за клірингом банківськими металами або конвертованою валютою;

• кредитні угоди, що встановлюють, змінюють чи припиняють взаємні права та обов'язки в сфері надання певною державою (кредитором) іншій державі (боржнику) певних грошових коштів, а одержувачі коштів беруть зобов'язання погасити суму боргу на передбачених угодами умовах (твердою валютою, банківськими металами, поставками товарів тощо) та сплатити винагороду за користування кредитом. Кредит надається для безпосереднього використання суб'єктами господарювання відповідної країни, а не урядом держави. При цьому залучаються додаткові гарантії для укладення міжурядової кредитної угоди, якими є ратифікація кредитної угоди та видача боржником урядових боргових зобов'язань або боргових зобов'язань казначейства чи векселів Національного банку;

• митні договори (угоди), що передбачають міжнародне співробітництво у галузі митної справи; взаємодію митних органів двох держав та підтримання оперативного зв'язку між ними. Вони регламентують створення спільних пунктів пропуску та проведення спільного контролю у пунктах пропуску на спільному митному кордоні;

• договори (угоди), що регламентують міжнародні перевезення, що передбачають співробітництво у галузі міжнародних перевезень; спрощення процедури міжнародних перевезень між двома державами і транзитом через їхні території; захист довкілля; раціональне використання енергії; безпеку на дорогах; поліпшення умов праці водіїв тощо. Предметом регулювання таких договорів можуть бути умови застосування угод щодо перевезення пасажирів, вантажів; їх транзит; порядок здійснення регулярних та нерегулярних перевезень, визначення маршрутів, розкладу руху, узгодження тарифів; режиму дозволів (у відповідності до квот, встановлених договірними сторонами) та типи перевезень (з оплатою або без оплати) тощо.

Багатосторонні договори часто виступають як основний засіб кодифікації та прогресивного розвитку міжнародного права.

Багатосторонній міжнародний договір в зовнішньоекономічній сфері - міжнародний договір, укладений між трьома і більше міжнародними суб'єктами суспільно-правових відносин. Сторонами багатостороннього міжнародного нормативно-правового договору можуть бути як міжнародні організації, так і держави світу. Багатосторонні міжнародні нормативно-правові договори класифікують за суб'єктами, що укладають їх.

За суб'єктами, що укладають міжнародні договори в зовнішньоекономічній сфері, їх класифікують на:

• міжнародні договори в межах міжнародних організаційних структур;

• міжнародні договори поза межами міжнародних організаційних структур.

До міжнародних договорів в межах міжнародних організаційних структур належать:

• міжнародні договори в межах міжнародних організацій;

• міжнародні договори в межах міжнародних економічних блоків.

До міжнародних договорів в межах міжнародних організацій належать:

* міжнародні договори в межах ООН;

* міжнародні договори в межах ГАТТ/СОТ;

* міжнародні договори в межах ВМО тощо.

За характером відносин міжнародні договори поділяються на:

• міжнародні договори в сфері міжнародної торгівлі товарами і послугами;

• міжнародні договори в сфері міжнародного руху капіталів і міжнародного кредиту;

• міжнародні договори в сфері міжнародних валютно-фінансових відносин;

• міжнародні договори в сфері міжнародного обміну у галузі науки і техніки;

• міжнародні договори в сфері міжнародної кооперації виробництва.

Міжнародні договори в сфері міжнародної торгівлі товарами і послугами регламентують види торговельно-економічного співробітництва; створення зон вільної торгівлі; торгівлю товарами і послугами; тарифи в сфері торгівлі; порядок розв'язання спорів тощо. Представляють цю групу міжнародних договорів: Бреттон-Вудська угода про міжнародне економічне співробітництво, 1944 р. (м. Бреттон Вудс, США); Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), 1994 р. (Бреттон-Вудс, США); Конвенція ООН "Про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів", 1974 р. (м. Нью-Йорк, США); Конвенція ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів", 1980 р. (м. Відень); Договір про створення Економічного Союзу, 1993 р. (м. Москва, Російська Федерація); Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС), 1994 р.; Угода про створення зони вільної торгівлі, 1994 р. (м. Москва, Російська Федерація); Угода про партнерство та співробітництво з Європейським співтовариством, 1994 р. тощо.

Міжнародні договори в сфері валютно-фінансових відносин регламентують питання міжнародних розрахунків і порядку здійснення угод з валютою та валютними цінностями. Метою таких міжнародних договорів є урівноваження платіжних балансів, стабілізація валюти, підвищення ефективності економіки та здійснення її структурної перебудови, стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, боротьба з інфляцією тощо.

За ступенем опосередкування в національному законодавстві усі міжнародні договори в зовнішньоекономічній сфері можна поділити на дві групи:

• міжнародні договори загального характеру, в яких передбачені загальні напрямки співробітництва в галузі;

• міжнародні договори, які безпосередньо спрямовані на гармонізацію національного законодавства у зовнішньоекономічній сфері.
2. Міжнародні договори України

Міжнародні договори України укладаються

1. Президентом України або за його дорученням - від імені України. Від імені України укладаються міжнародні договори України:

а) політичні, мирні, територіальні і такі, що стосуються державних кордонів, розмежування виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу України;

б) що стосуються прав, свобод та обов'язків людини і громадянина;

в) про участь України в міждержавних союзах та інших міждержавних об'єднаннях (організаціях), системах колективної безпеки;

г) про військову допомогу та направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав чи допуску підрозділів збройних сил іноземних держав на територію України, умови їх тимчасового перебування, включаючи терміни виведення, фінансово-економічні, екологічні та інші наслідки і компенсації;

ґ) про використання території та природних ресурсів України;

д) яким за згодою сторін надається міждержавний характер.

2. Кабінетом Міністрів України або за його дорученням - від імені Уряду України. Від імені Уряду України укладаються міжнародні договори України з економічних, торговельних, науково-технічних, гуманітарних та інших питань, віднесених до відання Кабінету Міністрів України.

3. Міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, державними органами - від імені міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів. Міжвідомчими є міжнародні договори України з питань, віднесених до відання міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Питання висновку, виконання, денонсації міжнародних договорів України регулюються Законом України від 22.12.1993р.,№3767 - XII «Про міжнародні договори України».До цих договорів ставляться всі договори України - міждержавні, міжурядові, міжвідомчі (незалежно від їхньої форми й найменування).Міжнародні договори України укладаються з іноземними державами, міжнародними організаціями від імені України, Уряду, міністерств і інших центральних органів виконавчої влади.

Держава, уклавши міжнародний договір зобов'язана привести національне законодавство у відповідність до норм міжнародного договору. При цьому міжнародні норми можуть трансформуватись у внутрішнє право шляхом сприйняття внутрішнім правом міжнародних правил з внесенням поправок у національне законодавство; чи без внесення поправок у національне законодавство.

Звертання до того чи іншого способу залежить від конкретних умов застосування даної норми міжнародного права у внутрішньому праві і має за мету її практичне забезпечення в правовому полі держави через:

• ратифікацію міжнародного договору;

• затвердження міжнародного договору;

• приєднання до міжнародного договору;

• прийняття міжнародного договору.

У зв’язку з цим розрізняють міжнародні договори:

• що підлягають ратифікації;

• що не підлягають ратифікації.

1 2 3 4

Схожі:

Класифікації договорів у класичному римському праві Договір (contractus) – це угода (узгоджене вираження волі) двох або більше сторін, спрямована на досягнення певного правового результату,...	Наказ ДПС України від „22. 11. 2012 №1047/479 Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття,...
ЗАХИСТУ ПРАВ У наш час при живих батьках є діти-соціальні сироти, батьки яких позбавленні прав або не виконують батьківських обов'язків стосовно...	Словник термінів з основ права ЄС Сукупність взаємних прав та зобов’язань, що охоплюються A. С., є обов’язковими до виконання в усіх державах-членах ЄС, а також повинні...
Розділ I ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 СIМ’Я. РЕГУЛЮВАННЯ СIМЕЙНИХ ВIДНОСИН Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя, підстави виникнення, зміст...	Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 21-22, ст. 135) Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя, підстави виникнення, зміст...
Правове виховання Виховна година: «Подорож у місто прав дитини» ПОДОРОЖ У МІСТО ПРАВ ДИТИНИ Мета: сприяти поширенню правової культури серед учнів, виховувати бажання поглиблювати правові знання, уміння дотримуватись правових...	«Ти людина, значить маєш права» Конвенцією про права дитини, виховувати в них повагу до прав та основних обов’язків людини і громадянина
Урок з основ здоров’я в 2 класі Тема. Права та обов’язки дитини Мета Вчити відрізняти права від обов’язків, закріпити їх в пам’яті учнів. Навчати дітей вмінню захищати себе при порушенні прав дитини....	Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 СІМ'Я. РЕГУЛЮВАННЯ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН... Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання