|
Скачати 143.49 Kb.
|
ПРАВОРОЗУМІННЯ 1. Поняття, зміст та напрямки право розуміння. 2. Основні західні школи розуміння права. 3. Типи право розуміння. 4. Етапи розвитку вітчизняного право розуміння. 1. Поняття, зміст та напрямки право розуміння Праворозуміння являє собою одну з найважливіших правових категорій, що відображає одночасно як процес так і результат цілеспрямованого пізнання права, його сприйняття, оцінку та відношення до права як специфічного соціального явища. Процес право розуміння характеризується як двох етапний: І. Пов’язаний з раннім право розумінням, що характеризує давній світ та визначається ідеями та положеннями, що були сприйняті та розвинуті у другому етапі, який характеризується як сучасний. ІІ. Більшість шкіл другого етапу були обґрунтовані в кінці XIV початок XX століть, коли з’явилось не лише розвинуте індустріальне суспільство, а і формується його інтелектуальна основа. Саме цей період обумовлює можливість виокремлення змісту право розуміння, як певних аспектів, що характеризують наукове і практичне значення правових ідей. Розрізняють два аспекти змісту праворозуміння: А) теоретичний, що характеризують категорією сцієнтизм, тобто наявністю ідей та положень, що мають завершений характер є обґрунтованими, орієнтованими на пануюче уявлення про науку, враховує загальноприйняті способи теоретичного обґрунтування та характеристики певними методами. Таким чином, науковий зміст концепцій складають їх наукова цінність, врахування існуючих наукових ідей, можливість обґрунтування власної наукової позиції, а також заснованість на системі загальноприйнятих методів, які характеризують ся як методологія. Б) ідеологічний зміст обумовлюється наявністю різноманітних правових шкіл, що мають різноманітний зміст, плюралістичний характер та надають можливість вивчити не лише право як багатоаспектну категорію, а і сформулювати напрямки практичного втілення правових приписів. 2. Сучасні західні школи праворозуміння Основними сучасними західними школами право розуміння є: 1) Соціологічна юриспруденція пов’язується з виникненням соціології як самостійної галузі знань. Ця теорія складалась двома шляхами: створення правових концепцій в межах загальної соціології в результаті застосування соціологічних понять та методів у сфері юридичних наук. Саме тому розрізняють соціологічну юриспруденцію в широкому та вузькому значенні. У широкому – це вчення, створені соціологами, у тому числі і тими, що мали юридичну освіту (Вебер, Парсонс, Гурвіч). У вузькому застосовується для визначення концепцій соціологічної направленості, створені представниками юридичної науки – Ієрінгом (Германія), Дюгі, Оріу (Франція), Ковалевський, Муромцев (Росія). Основу виникнення соціологічних концепцій склала полеміка між соціологами та юридичним позитивізмом. На відміну від позитивістів, представники соціологічного напряму пропонували вивчати право у взаємодії з іншими елементами соціальної системи. Значну роль у розвиток соціологічного правознавства відіграв американський юрист Роско Паунд (1870-1956), який був деканом Гарвардської школи права («Юриспруденція»). Ідеї: юрист не повинен обмежуватись вивченням «права у книгах», а звертатись до права у ідеї; завданнями юридичної науки є визначення реального функціонування права та впливу на поведінку людей; право у процесі реалізації взаємодіє із релігією, мораллю, звичаями; право є способом контролю за поведінкою людей; право має три аспекти: це правовий порядок чи режим регулювання суспільних відносин шляхом упорядкованого застосування сили органами держави; це офіційні джерела, які покладаються в основу прийняття судових та адміністративних рішень; право – це судовий і адміністративний процес; право – це спеціальна форма соціального контролю, що здійснюється на основі владних приписів у межах судового і адміністративного процесу; основними для права є його мета, що полягає у ліквідації соціальних конфліктів і досягненні цивілізованих відносин між людьми. Негативне: теорія не визначає сутності права, оскільки основним вбачає у сукупності значень права, які прийняті серед юристів; основу доктрини складає доцільність права та його мета. Якщо вони не досягаються – то право не існує. Воно лише є на папері; узгодити різні концепції права можливо лише на основі визначення мети права; право розуміється як результат соціальної інженерії, яка не припускає активного впливу держави у сферу приватних інтересів; пропонував розширити повноваження суддів, надавши їм право вільного розсуду при вирішенні певних спорів. 2) Психологічна теорія права виникла у процесі становлення психології як самостійної галузі знань та поширення шкіл, що вивчали психіку людини (рефлексологія, біхевіоризм, фрейдизм). Засновник Лев Йосипович Петражицький (1867-1931) – «Теория права и государства в связи с теорией нравственности» (1907). Ідеї: право існує у психіці людини, тому його не потрібно шукати у соціальному середовищі; достовірність наукових знань підтверджується шляхом самоспостереження чи спостереженням за вчинками інших осіб; джерелом права є емоції людей, тому що теорію називали ще емоційною теорією права; емоції визначають відносини між людьми і поділяються на моральні, що мають односторонній характер та пов’язуються з усвідомленням людиною свого обов’язку та правові, що мають двохсторонній характер та пов’язується з розумінням того, що відчуття обов’язку супроводжується уявленням про права інших осіб; правові норм виникають з правових емоцій і мають атрибутивно-імперативний характер (право - зобов’язуючий); на ряду з офіційним правом є інтуїтивне, що притаманне індивіду; співвідношення інтуїтивного та офіційного права в кожній державі залежить від рівня розвитку культури та стану народної психіки; інтуїтивне право не може бути масштабом для оцінки діючих законів; реформу законодавства необхідно здійснювати на основі наукових знань; пропонував створення особливої наукової дисципліни – політики права, що поєднає позитивні знання про право з суспільним ідеалом. Політика права разом з теорією права повинна складати філософію права. Негативне: розширення поняття права, оскільки правом вважалися будь-які емоційні переживання пов’язані з уявленнями про права та обов’язки; до правових норм відносив навіть правила різноманітних ігор, правила ввічливості та етикету; правові норми створюються не шляхом узгодження емоцій учасників суспільних відносин, а кожним індивідом окремо; припускалось існування правових відносин з неживими предметами, тваринами; інтуїтивному праву надається більшого значення, ніж офіційному. 3) Нормативізм виникає на основі методології, що вироблена юридичним позитивізмом. Це модифікація формально-догматичної теорії права з врахуванням полеміки між послідовниками юридичного позитивізму та прибічниками інших методологічних підходів. Засновник автор юрист Ганс Кельзен (1881-1973) «Чистая теория права». Ідеї: чиста теорія права – це доктрина, з якої виведені всі елементи, що не притаманні юридичній науці; завданням юридичної науки є вивчення специфічного юридичного (нормативного) змісту права; вивчення права передбачає виключення ідеологічних оцінок; право – це сукупність норм, здійснюваних у примусовому порядку; право виникає у первісному суспільстві, коли воно встановило монополію на застосування сили з метою забезпечення колективної безпеки; державний та правовий порядок є тотожними, оскільки все, що виходить від держави має юридичний характер; право не залежить від моралі, оскільки право – це те, яким воно є, а мораль – яким повинно бути; дослідження права слід відрізняти від історії виникнення права, а також від взаємодії його з іншими соціальними реальностями; право логічна система, у межах якої вірне рішення може бути виведено логічним шляхом, якщо слідувати раніше визначеним положенням без посилань на соціальні цілі, політичні ідеали та моральні стандарти; обґрунтовано проект встановлення світового правопорядку, заснованого на добровільному підпорядкуванню суверенних держав органам міжнародної юрисдикції; в рамках міжнародного права розрізняв приписи міжнародного права та основну норму – демократичні приписи міжнародного правопорядку; праву характерні протиріччя, а їх вирішення є засобом надання праву системності. Негативне: неможливість застосування у процесі вивчення права прийомів інших сфер пізнання; не визнає можливості добровільної реалізації права; держава і права визнаються тотожними і не взаємодіють; оскільки держава створює право, то будь-яка держава і, навіть авторитарна є державою правовою; зміст основної норми є нечітким і має більш філософський характер. 4) Теорія природного права продовжує традиції філософського осмислення права та спирається на доктрини томізму, неокантіанства, неогегельянства, екзистенціоналізму: - визнає існування поряд з позитивним правом ідеального порядку відносин між людьми; - закони держави є дійсними та легітимними лише за умови їх відповідності ідеальному праву; - до переліку природних прав включають не лише невід’ємні права особистості, що гарантують незалежність від державної влади, а і соціально-економічні права, права соціальних спільностей; - природне право змінюється у залежності від змін у правосвідомості, моральних та духовних цінностей суспільства. Представник сучасного томізму Жак Марінтен (1882-1973) «Человек и государство». Концепція побудована на поєднанні традиційних для релігійної філософії уявлень про божественне походження права з положеннями сучасної науки: принципами історизму, ідеями соціальної обумовленості політики. Ідеї: належність людині природних прав та можливість їх усвідомлення випливає з спів належності до божественного розуму; природне право розкривається людині поступово по мірі розвитку її культури та наближення до Бога; обґрунтував класифікацію прав людини: а) у фундаментальні (право на життя, особисту свободу, приватну власність, укладення шлюбу). Це суто природні права, оскільки засновуються на природі людини як вільної та духовної істоти; б) політичні права визнаються законодавством, однак залежать від природного права і є його продовженням. Це право народу на встановлення Конституції та визначення форми правління, право громадянина на участь у виборах, на об’єднання у політичні партії та рівність перед законом; в) соціальні права підтверджують природні можливості людини бути соціальним суб’єктом (право на працю, справедливу заробітну плату, об’єднання профспілки, соціальне забезпечення). Ідеї знайшли відображення у Загальній декларації прав людини (прийнята ООН у 1948 р.). 5) Юридичний позитивізм виник у Англії у кінці ХVІІІ ст. Його засновниками були Ієремія Бентам (1748-1832) та Джон Остін (1790-1859). Ідеї: позитивність права виявляється у тому, що воно встановлено у реальному житті у вигляді загальнообов’язкових правил; право створюється людьми і без них не існує; право є історично змінним і походять від волі держави, існуючи у формі законодавства; ніяких вічних законів над законами держави не існує; право забезпечує відповідну поведінку людей. Його порушення тягне примусове виконання обов’язку; право – це наказ суверенна (однієї особи чи групи); гарантією нормального функціонування права є звичка суспільства до підкорення; діюче правило є сукупністю правил та норм, що використовуються для вияву правомірної поведінки, що підтримується державою та протиправної, що карається державою; сукупність норм не може засновуватись довільно. Якщо ситуація не підпадає ні під одну з норм, то її вирішує представник держави і відповідності до наданих повноважень; юридичний обов’язок особи виникає лише в силу наявної правової норми. В сучасній науці юридичний позитивізм має більш складну версію, що запропонована англ. Юристом Гербертом Хартом (1907-1992) «Теория правил». - існує 2 різновиди правових норм – первинні, що встановлюють права та обов’язки людей у суспільстві та вторинні, що визначають суб’єктів, які створюють первинні норми, порядок їх введення у дію, відміни чи доповнення; - визнається, що сама по собі норма як вимога певної поведінки ще не має загальнообов’язкового характеру після видання. Необхідно, щоб така команда була легітимною та видавалась владою. 6) Марксистська теорія: ХІХ-ХХ ст.ст. – Маркс, Енгельс, Ленін. Ідеї: право – це зведена до закону воля пануючого класу; зміст класових інтересів, що відображенні у праві, визначається матеріальними відносинами, носіями яких є власники основних засобів, що утримують державну владу; право – це соціальне явище, в якому воля класу отримує державно-нормативний вираз. Позитивні риси: розуміння права як закону дало можливість визначити критерії правомірної та протиправної поведінки; визначена залежність права від соціально-економічних факторів, що суттєво впливають на право; охарактеризовує зв'язок права та держави. Негативні риси: перебільшена роль класових основ права над загальнолюдськими; обмежена роль права історичними рамками класового суспільства; надто суттєво пов’язували право з матеріальними факторами. (М., Е. Маніф.К.П.-твори. Т.4; Ленін Держава і революція.- т.33). 7. Інші школи Для сучасних теорій, що стосуються сутності та призначення права характерно або ж: зведення до модернізації вже існуючих концепцій; пошук нових підходів до право розуміння; об’єднання найбільш загальних вчень про право. 1. Лібертарно-юридична теорія (Нерсесянц В.С., Четвернін В.О.) - право це нормативна форма виразу свободи за допомогою принципа формальної рівності людей у суспільстві; - право визнається вимогами свободи людей; розрізняються категорії права та закону; сутність державної влади визначається через її підпорядкування праву. 2. Інтегративна юриспруденція (В.В. Лазарєв, А.В. Поляков) відображає необхідність врахування багатоманітності цінностей, якими володіє право. - виникнення невід’ємності прав людини, соціологічних та психологічних аспектів права, впливу на право економіки та політики, значення юридичної техніки для оформлення правових положень; - він синтезує теоретично значимі моменти, вироблені іншими юридичними теоріями і складається з наступних аспектів: а) нормативного, що вироблений правовим етатизмом; б) суб’єктивно - діяльнісного (соціологічна школа); в) ціннісного (юснатуралізм); г) психологічний (психологічна школа). Важливим різновидом інтегративної школи є феноменально – комунікативний , що систематизує найважливіші ідеї класичних типів право розуміння:
Право – це ідея і реальний факт, норми та правовідносини, імперативно-атрибутивні переживання та соціалізовані цінності, тексти та діяльність по його тлумаченню та реалізації. В наукових цілях, в інтересах ефективної правотворчості та правозастосування слід визнавати різні підходи до права, різні визначення права та прагнути до їх синтезу в межах єдиного поняття. 3. Типи прав розуміння Розуміння права пов’язується з такою категорією як типи право розуміння. Типи прав розуміння – це сукупність ідей та положень, які об’єднують декілька шкіл розуміння права, акцентуючи увагу на спільних ідеях щодо характеристики права та його призначення в суспільстві. Сучасна наука характеризує тип прав розуміння як самостійну категорію, якій притаманні такі ознаки:
Існує два типи право розуміння:
Зазначені типи мають спільні ознаки оскільки:
Відмінні риси:
4. Етапи вітчизняного право розуміння Вітчизняне право розуміння це категорія, що характеризує наукові ідеї про право, обґрунтовані вітчизняними вченими. Особливості: 1. Залежить від розвитку пострадянської науки і особливостей російської. 2. Значний вплив марксиських ідей та ідеології. 3. Панування протягом тривалого періоду ідей про соціалістичне право як найбільш справедливе. 4. Залежність від партійної ідеології. 5. Залежність від етапів розвитку державності. 6. Вплив ідей про буржуазний характер концепцій правової держави та громадянського суспільства. Історія вітчизняного право розуміння налічує 7 етапів: 1. Початок ХХ століття (до 1917 року) характеризується як період плюралізму правових поглядів. В цей період поряд із ідеями позитивізму формуються школи природного, історичного, соціологічного, психологічного праворозуміння. Були обґрунтовані ідеї щодо визначення людської особистості в якості перешкоджання права та характеристика закону як однієї із форм права. 2. 1917-1920 роки визначаються як період правового нігілізму, тобто ігнорування самостійного значення права як засобу регулювання суспільних відносин. Причиною є негативне відношення революціонерів до права, які вважали його ознакою буржуазної держави і були об’єктом застосування права, а також ідея про всесвітню революцію та норми самоврядування. 3. 20-ті роки є періодом панування класового розуміння права, що визнавалось засобом впровадження інтересів диктатури пролетаріату та знищення буржуазної держави. Хоча в цей період були обґрунтована соціальна ідея права (Стучка), економічна концепція права (Пашуканіс), психологічна концепція права (Рейснер), нормативна (Криленко), проте вони були визнані антикомуністичними та шкідливими. |
Природне право у контексті розуміння свободи за Томасом Гоббсом Розуміння поняття «природне право» за весь час історії Філософії права трактувалося по різному. Науковці виводили це поняття через... |
Тематика магістерських робіт з курсу “Міжнародне право” для студентів Міжнародне приватне право в правовій системі держави: сучасні проблеми та тенденції |
Ознайомити з основними положеннями конституційного права громадян... Україні, формувати правовий понятійний апарат, розуміння потреби в неперервній освіті та самоосвіті, розвивати вміння працювати з... |
Сучасні методи пошуку та відбору персоналу МЕТА: ознайомити учнів з сучасними шляхами пошуку персоналу, етапами відбору та методи, які застосовуються під час відбору |
1. Виникнення економічної теорії та основні етапи її розвитку. Сучасні... Виникнення економічної теорії та основні етапи розвитку. Сучасні напрямки і школи економічної теорії |
Тема: Сучасні архітектурно-будівельні тенденції готельних споруд Готельні комплекси є складними, часто унікальними спорудами. їх розміщення в планувальній структурі міста є складним і відповідальним... |
Конспект на тема уроку Мета: розглянути функції грошей, види грошей, сучасні форми грошових розрахунків, забезпечити розуміння учнями ліквідності будь-якого... |
Питання для підсумкового контролю Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки. Сучасні напрями, школи і течії економічної теорії |
Керівництву ТОВ «СУЧАСНІ ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ» Національній комісії... Рішення ДКЦПФР №1360 від 29. 09. 2011 р.), незалежною аудиторською фірмою ПП “Аудит-Тест” проведено аудит фінансової звітності товариства... |
Керівництву ТОВ «СУЧАСНІ ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ» Національній комісії... Рішення ДКЦПФР від 19. 12. 2006 р. №1528), незалежною аудиторською фірмою ПП “Аудит-Тест” проведено аудит фінансової звітності товариства... |