ЗАКОН УКРАЇНИ


НазваЗАКОН УКРАЇНИ
Сторінка4/6
Дата03.04.2013
Розмір0.65 Mb.
ТипЗакон
bibl.com.ua > Право > Закон
1   2   3   4   5   6
Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшла заява, зазначена в абзаці третьому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на зміну істотних умов служби.
Стаття 35. Стаж державної служби
1. Стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, призначення пенсії, надання вихідної допомоги та виплати одноразової грошової допомоги.
2. До стажу державної служби зараховуються:
1) час перебування на посадах державної служби відповідно до цього Закону;
2) час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування";
3) час перебування на політичних посадах, визначених законами України "Про Кабінет Міністрів України", "Про центральні органи виконавчої влади";
4) час здійснення повноважень народного депутата України;
5) час перебування на посадах суддів;
6) час перебування на посадах працівників прокуратури, яким присвоюються класні чини;
7) час перебування на посадах, на яких присвоюються спеціальні звання;
8) час служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, органах внутрішніх справ та інших органах, під час проходження служби в яких присвоюються спеціальні звання;
9) час підвищення рівня професійної компетентності державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення ця особа повернулася на державну службу;
10) період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим або їх апаратом;
11) час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;
12) інші періоди роботи, визначені законом.
3. Порядок обчислення стажу державної служби визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 36. Особова справа державного службовця
1. Ведення особової справи державного службовця розпочинається одночасно із вступом особи на державну службу та припиняється у разі її смерті.
2. Порядок ведення та зберігання особових справ державних службовців визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби.
Розділ V

ПРИПИНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
Стаття 37. Підстави припинення державної служби
1. Підставами припинення державної служби є:
1) втрата права на державну службу або його обмеження (стаття 38 цього Закону);
2) закінчення строку призначення (стаття 39 цього Закону);
3) ініціатива державного службовця (стаття 40 цього Закону);
4) ініціатива суб'єкта призначення (стаття 41 цього Закону);
5) настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 42 цього Закону);
6) незгода державного службовця на проходження державної служби у разі зміни її істотних умов (стаття 34 цього Закону);
7) досягнення державним службовцем шістдесятип'ятирічного віку;
8) визнання державного службовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим згідно з рішенням суду, що набрало законної сили;
9) смерть державного службовця.
2. Суб'єктом призначення може бути прийнято рішення про продовження проходження державної служби державним службовцем, який займає посади підгруп I-1, I-2, I-3, I-4, після досягнення ним шістдесятип'ятирічного віку за його згодою у зв'язку з потребами служби, якщо інше не передбачено законом.
3. Державна служба припиняється також з інших підстав, передбачених законом.
4. Особи, зазначені у частині третій статті 6 цього Закону, можуть бути звільнені з підстав, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, а також у разі звільнення посадової особи, працівником патронатної служби якої є державний службовець.
Стаття 38. Припинення державної служби у разі втрати державним службовцем права на державну службу або його обмеження
1. Підставами для припинення державної служби у зв'язку з втратою права на державну службу є:
1) припинення громадянства України;
2) набуття громадянства іншої держави;
3) набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";
4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави;
5) наявність відносин безпосередньої підпорядкованості близьких осіб.
2. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, суб'єкт призначення зобов'язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 39. Припинення державної служби у зв'язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби
1. У разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з неї в останній день цього строку.
2. Державний службовець, призначений на посаду державної служби на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця, за яким зберігалася посада державної служби, звільняється з посади в останній робочий день перед днем виходу на службу тимчасово відсутнього державного службовця.
У такому разі тимчасово відсутній державний службовець зобов'язаний письмово повідомити керівника державної служби у відповідному державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті не пізніше ніж за сім робочих днів про свій вихід на службу.
Стаття 40. Припинення державної служби за ініціативою державного службовця
1. Підставою для припинення державної служби за ініціативою державного службовця, крім випадків, передбачених законодавством про працю, є також неможливість виконання державним службовцем службових обов'язків та проходження державної служби у зв'язку з:
1) призначенням державного службовця на політичну посаду;
2) наявністю перешкод у реалізації прав, наданих державному службовцю цим Законом, або встановленням факту порушення таких прав.
З цих підстав суб'єкт призначення зобов'язаний звільнити державного службовця з посади державної служби у строк, зазначений у його заяві.
Стаття 41. Припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення
1. Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є:
1) скорочення чисельності або штату, реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідація державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату;
2) нез'явлення державного службовця на службі протягом більш як 120 календарних днів підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв'язку із вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання. За державним службовцем, який втратив працездатність під час виконання службових обов'язків, посада зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
3) повторне отримання підряд негативної оцінки результатів службової діяльності державного службовця, передбаченої статтею 29 цього Закону;
4) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;
5) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, зазначеного в пунктах 2, 3, 4 частини третьої статті 52 цього Закону, якщо до державного службовця застосовувалося дисциплінарне стягнення, яке не знято в установленому статтею 59 цього Закону порядку;
6) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, зазначеного в пунктах 1, 5, 6, 9, 10 частини третьої статті 52 цього Закону.
2. У разі видання за ініціативою суб'єкта призначення акта про звільнення державного службовця у період його тимчасової непрацездатності чи перебування у відпустці такий акт набирає чинності наступного робочого дня після закінчення періоду тимчасової непрацездатності чи відпустки.
Стаття 42. Припинення державної служби у зв'язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін
1. Підставами для припинення державної служби у зв'язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін, є:
1) поновлення на посаді відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, державного службовця, який раніше її займав;
2) неможливість виконання державним службовцем службових обов'язків за станом здоров'я за наявності медичного висновку, порядок надання якого визначається спільно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби та центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я;
3) набрання законної сили рішенням суду про визнання особи недієздатною або про обмеження дієздатності особи.
Стаття 43. Соціальні гарантії при звільненні державних службовців
1. Звільнення з посади державної служби на підставі пункту 1 частини першої статті 41, пункту 1 частини першої статті 42 цього Закону допускається лише в разі неможливості переведення державного службовця на іншу посаду державної служби за умови відповідності його рівня професійної компетентності профілю компетентності цієї посади.
2. У разі звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41, пунктів 1, 2 частини першої статті 42 цього Закону державному службовцю за рахунок фонду оплати праці державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату, у якому він проходив службу, виплачується вихідна допомога, виходячи з розміру його середньої заробітної плати за останні шість місяців у разі наявності стажу державної служби:
1) до десяти років - у розмірі середньомісячної заробітної плати;
2) більше десяти років - у розмірі двомісячної середньої заробітної плати.
Стаття 44. Передача справ і майна
1. Державний службовець зобов'язаний до звільнення з посади державної служби чи переведення на іншу посаду державної служби передати справи і довірене у зв'язку з виконанням посадових обов'язків майно (далі - майно) особі, уповноваженій суб'єктом призначення, у відповідному державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті. Уповноважена особа зобов'язана прийняти справи і майно.
Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату, керівником служби персоналу цього органу та державним службовцем, який звільняється. Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється, інший примірник або його копія долучається до особової справи цього державного службовця.
Стаття 45. Оформлення припинення державної служби
1. Припинення державної служби оформлюється відповідним актом суб'єкта призначення про звільнення державного службовця з посади державної служби, у якому зазначаються підстава припинення державної служби та дата звільнення.
У разі смерті державного службовця суб'єктом призначення видається акт про припинення державної служби з дня смерті.
2. Відомості про звільнення з посади державної служби (припинення державної служби) на підставі акта, зазначеного у частині першій цієї статті, заносяться до особової справи державного службовця та його трудової книжки із зазначенням підстави припинення державної служби та дати звільнення з посади державної служби (припинення державної служби).
3. Служба персоналу відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату зобов'язана видати звільненій особі копію акта про звільнення та належно оформлену трудову книжку в день звільнення.
Розрахунок із звільненою особою проводиться у день звільнення.
Розділ VI

ОПЛАТА ПРАЦІ, ЗАОХОЧЕННЯ І СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ
Стаття 46. Оплата праці державного службовця
1. Заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу, надбавок до нього та премій, передбачених цим Законом.
Державний службовець має право також на інші гарантії та компенсації у сфері оплати праці, передбачені законом.
2. Схема посадових окладів на посадах державної служби визначається щорічно Кабінетом Міністрів України не пізніш як у місячний термін з дня прийняття закону України про Державний бюджет України на наступний рік шляхом встановлення мінімального та максимального розмірів посадових окладів для кожної підгрупи посад державної служби, виходячи з таких принципів:
мінімальний розмір посадового окладу на посаді державної служби підгрупи V-4 встановлюється на рівні не менше двох розмірів мінімальної заробітної плати;
мінімальний розмір посадового окладу на посаді державної служби підгрупи I-1 не може перевищувати 10 мінімальних розмірів посадового окладу на посаді державної служби підгрупи V-4;
для кожної підгрупи посад державної служби різниця між максимальним і мінімальним розміром посадового окладу повинна становити не менше 30 відсотків;
мінімальний розмір посадового окладу для кожної підгрупи посад державної служби повинен перевищувати максимальний розмір посадового окладу тієї ж за числовим визначенням підгрупи наступної за числовим визначенням групи не менш як на 1 відсоток та не більш як на 5 відсотків;
мінімальний розмір посадового окладу на посаді державної служби підгрупи V-3 повинен становити не менше 1,2 мінімального розміру посадового окладу на посаді державної служби підгрупи V-4;
мінімальний розмір посадового окладу на посаді державної служби підгрупи V-2 повинен становити не менше 2 мінімальних посадових окладів на посаді державної служби підгрупи V-4;
мінімальний розмір посадового окладу на посаді державної служби підгрупи V-1 повинен становити не менше 2,5 мінімального посадового окладу на посаді державної служби підгрупи V-4.
3. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється у співвідношенні до мінімальної заробітної плати залежно від стажу державної служби в таких розмірах: більше 1 року - 0,2; більше 5 років - 0,4; більше 10 років - 0,6; більше 15 років - 0,8; більше 20 років - 1,0.
4. Державному службовцю встановлюється надбавка за ранг у співвідношенні до мінімальної заробітної плати залежно від присвоєного йому рангу: за 9 ранг - 0,10; 8 ранг - 0,15; 7 ранг - 0,20; 6 ранг - 0,25; 5 ранг - 0,30; 4 ранг - 0,35; 3 ранг - 0,40; 2 ранг - 0,45; 1 ранг - 0,50.
5. Державним службовцям, до посадових обов'язків яких належить правова, фінансово-економічна, фахова експертиза та/або розроблення чи редагування пропозицій щодо формування державної політики, проектів нормативно-правових актів та/або прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президенту України, які працюють в Адміністрації Президента України, Апараті Верховної Ради України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України та міністерствах, до повноважень яких належить забезпечення формування та реалізації державної правової, фінансової та бюджетної політики, суб'єктом призначення встановлюється надбавка у розмірі до 100 відсотків посадового окладу.
6. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них, премій та фінансування інших передбачених законом гарантій і компенсацій державним службовцям.
Стаття 47. Преміювання та інші види заохочення державних службовців
1. Преміювання державних службовців, які займають посади державної служби груп II, III, IV, V, здійснюється керівником державної служби у державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці:
щомісячно відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи;
щорічно за результатами оцінювання службової діяльності у разі отримання відмінної оцінки - до 100 відсотків посадового окладу.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Закон України про бібліотеки і бібліотечну справу
Закон вводиться в дію Постановою Верховної Ради України №33/95-ВР від 27. 01. 95 р
Закон України "Про здійснення державних закупівель" (зі змінами)...
Рахунковою палатою України, Міністерством внутрішніх справ України, Національним банком України, Головним контрольно-ревізійним управлінням...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з функціональної підготовки з начальницьким складом частини
ТЕМА: Закон України “ Закон України “Про аварійно-рятувальні служби” від 14. 12. 99 №1281-ХІV
Закон №889 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07. 12. 84р. №8073-Х
Закон України
Цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку...
ЗАКОН УКРАЇНИ
Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) гарантує інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам право на матеріальне...
ЗАКОН УКРАЇНИ 
Цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності
Закон УкраЇни
Цей Закон визначає правові та організаційні засади провадження торговельної діяльності на роздрібних продовольчих і непродовольчих...
Закон України
Цей Закон визначає основні напрями діяльності органів державної влади щодо сприяння підприємствам та організаціям України, незалежно...
Закон України
Цей Закон визначає основні напрями діяльності органів державної влади щодо сприяння підприємствам та організаціям України, незалежно...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка