|
|
Скачати 203.14 Kb.
|
| СЛОВНИК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ Адвокат — професійний юрист, покликаний своєю діяльністю, відповідно до Конституції та законів України, сприяти захисту прав і свобод, представляти інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм юридичну допомогу Адміністративна відповідальність – різновид юридичної відповідальності у вигляді специфічної форми реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженими органами державної влади або їх посадовими особами адміністративного стягнення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення Адміністративне право – галузь права, що є сукупністю юридичних норм, які регулюють відносини управлінського характеру переважно у сфері державного управління в процесі здійснення завдань і функцій виконавчої влади, а також внутрішньоорганізаційної діяльності інших державних органів та громадських організацій під час виконання ними делегованих повноважень і функцій виконавчої влади Адміністративне правопорушення (проступок) — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність Адміністративне стягнення — санкція, примусовий захід державного впливу, що застосовується до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (адміністративний проступок), з метою забезпечення виконання загальнообов'язкових правил, покарання та виховання правопорушника, запобігання новим правопорушенням. Акцент – це прийняття пропозиції особою, який надіслали оферта. Аліменти – грошове утримання в розмірі, встановленому законом, яке у визначених законом випадках одні особи зобов'язані надавати іншим у зв'язку з існуючими між ними шлюбними та родинними відносинами Апатриди – особи, які не мають громадянства жодної держави. Апеляція – форма оскарження судового рішення у вищий за інстанцією суд із проханням перегляду справи по суті, тобто із повним повторним розглядом. Біпатриди — особи, які мають громадянство двох і більше держав. Вибори – передбачена конституцією та законами форма прямого народовладдя, за якою шляхом голосування формуються представницькі органи державної влади та місцевого управління (самоврядування). Виконавець — суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги. Виконавча влада – одна з гілок державної влади, яка здійснює управління державними справами і на яку покладається функція виконання законів, що приймаються законодавчою владою. Вина – психічне ставлення особи до здійснюваних нею протиправних діянь та їх наслідків; виступає у формі умислу і необережності Виробник – суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар Відповідач — у цивільному судочинстві сторона, якій пред'явлено позов Власник — фізична або юридична особа, якій належить у межах, визначених законом, право володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності Володіння — фактичне, законне або протиправне, перебування майна у конкретної фізичної чи юридичної особи (фактичне утримання речі) Галузь права — сукупність норм права, які є відособленою частиною системи права і регулюють якісно однорідні суспільні відносини специфічним методом правового регулювання. Гіпотеза – частина норми, що вказує, за яких обставин ця норма вступить у дію. Громадська організація –об'єднання громадян, утворене для задоволення та захисту законних соціальних, економічних, національно-культурних, вікових, творчих, спортивних, фінансових та інших спільних інтересів Громадські слухання — частина процедури громадського обговорення, що проводиться в очній формі і є одним із механізмів узгодження інтересів різних груп населення, що виявляють зацікавленість в обговоренні питання, винесеного на громадське обговорення Громадянин — фізична особа, яка належить до громадянства певної держави, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держави Громадянство — постійний правовий зв'язок між фізичною особою і державою, який виявляється в їх взаємних правах, обов'язках та відповідальності. Деліктоздатність – здатність особи нести юридичну відповідальність за шкоду, заподіяну її протиправними діями. Є елементом дієздатності. Виражається в здатності суб'єкта самостійно усвідомлювати свій вчинок і його шкідливі результати, відповідати за свої протиправні дії і нести за них юридичну відповідальність. Демократія – політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія). Джерела права — початкова форма правових норм, спосіб матеріального закріплення юридичних норм, який засвідчує загальну обов'язковість останніх Дисциплінарна відповідальність — правова форма впливу на порушника трудової дисципліни. Диспозиція – частина норми, що містить суб’єктивні права та юридичні обов’язки, тобто вказує на те, як повинні діяти особи в даній ситуації. Дитячі організації — об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства. Дієздатність – це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання Договір — взаємна угода, що виникає внаслідок волевиявлення двох або більше сторін, про встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин Досудове слідство — форма досудового розслідування, яка полягає у виконанні органом досудового слідства (слідчим) у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, слідчих дій, спрямованих на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів у кримінальній справі, викриття осіб, які вчинили злочин, вжиття всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявлення обставин, як таких» що викривають, так і тих, що виправдовують обвинуваченого, а також обставин, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність Експлуатація праці людини - привласнення матеріальних результатів (продуктів) праці людини (доходу у вигляді матеріальних благ, а саме прибутку як різниці між доходами і виробничими витратами) власником засобів виробництва Закінчений злочин — діяння, що містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України Закон — нормативно-правовий акт вищого представницького органу державної законодавчої влади або самого народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, виражає волю й інтереси більшості населення, має найвищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів. Законодавча влада – одна з гілок державної влади, якій народом делеговане право приймати закони й організовувати контроль за дотриманням чинного законодавства. Заповіт — особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті Заробітна плата — винагорода або заробіток, що можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або законодавством, які роботодавець повинен сплатити з огляду на письмовий або усний договір про найм працівникові за виконану працю. Звичаї і традиції – це правила поведінки, що склалися історично і закріпилися у суспільстві внаслідок багаторазового використання. Злочин — передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність) Імпічмент – процедура притягнення до парламентського суду вищих посадових осіб держави (президентів, міністрів, сенаторів, суддів тощо), кінцевим результатом якої є їхнє дострокове звільнення з посад. Іноземці — особи, які належать до громадянства іноземних держав і не є громадянами України. Казус (випадок) – це обставина, яку неможливо передбачити та запобігти їй у певній ситуації. Кодекс — зведений закон, який об'єднує норми права, що стосуються певної сфери відносин у суспільстві Кодекс законів про працю України — систематизований звід норм, яким регулюються всі трудові відносини Комендантська година - захід адміністративно-правового режиму, що полягає у забороні перебування на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи в установлені години доби Конституційні обов'язки — закріплені Конституцією України та гарантовані відповідним механізмом держави необхідні і безумовні для виконання дії людини Конституційні права і свободи — основні права і свободи людини і громадянина, закріплені безпосередньо в Конституції держави Конституція — Основний закон держави, єдиний нормативно-правовий акт найвищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини; закріплює засади суспільного і державного ладу, правовий статус людини і громадянина, основні принципи організації та діяльності державного апарату, місцевого самоврядування; є політичною і юридичною базою всієї системи чинного законодавства. Корпоративні норми – норми, що встановлюються і забезпечуються об’єднаннями громадян. Крайня необхідність – це вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам з метою усунення загрожуючої небезпеки, якщо вона в даній обстановці не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є рівнозначною або менш значною, ніж шкода відвернена. Кримінальна відповідальність — вид юридичної відповідальності, основним змістом якої є покладення на винного примусового обов'язку зазнати у встановленому законом порядку державного осуду особи, а також, у разі призначення, понести передбачене кримінальним законом покарання Кримінальна справа – у широкому значенні — фіксація діяльності органу дізнання, слідчого, прокурора і суду для збирання, дослідження й оцінювання доказів у встановленому законом порядку у відповідних документах; у вузькому значенні — сукупність зібраних і відповідним чином упорядкованих документів, які фіксують факт, зміст і результати провадження слідчих і судових дій, а також усі обставини, які стосуються даного провадження та мають значення для справи Кримінальне право — галузь права, норми якої визначають підстави і принципи кримінальної відповідальності, а також встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання можуть застосовуватися до осіб, котрі їх вчинили Кримінальний кодекс України – систематизований законодавчий акт, який визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання застосовуються до осіб, котрі їх вчинили. Складається із Загальної й Особливої частин Кримінально-процесуальний кодекс України — законодавчий акт, в якому систематизовано норми, що регулюють порядок порушення, розслідування і судового розгляду кримінальних справ та виконання вироку. Майнові права — суб'єктивні права учасників правовідносин, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також із тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу та обміну майна. Міліція — державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань Місцеве самоврядування — право територіальних громад самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України Молодіжні організації — об'єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів Незакінчений злочин — готування (підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод тощо) та замах на злочин (вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України). Необхідна оборона – дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Непереборна сила – це надзвичайна подія, настанню якої неможливо запобігти, що зробила неможливим виконання зобов’язання. Норма права – загальнообов’язкові правила поведінки, що встановлюються та охороняються державою. Норми моралі – правила, що регулюють поведінку людей з точки зору поглядів суспільства на добро і зло, справедливе і несправедливе, гуманне і негуманне. Нотаріус — юрист, в обов'язки якого входить посвідчення безперечних прав і фактів, засвідчення документів та виконання інших нотаріальних дій, спрямованих на юридичне закріплення цивільних прав і попередження їх можливого порушення. Обов’язки – це встановлена державою межа та міра обов’язкової поведінки, невиконання якої тягне настання юридичної відповідальності. Омбудсмен – посадова особа парламенту, яка наглядає за законністю дій державних органів та дотриманням прав і свобод людини (в Україні – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) Опіка і піклування – засоби захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей, які залишилися без батьківського піклування (опіка - діти до 14 років, піклування -14-18 років), а також повнолітніх осіб, визнаних судом недієздатними (опіка) чи обмежено дієздатними (піклування) Органи опіки і піклування – районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей Особисті немайнові права — цивільні права особи, об'єктом яких є блага, що позбавлені майнового змісту, проте нерозривно пов'язані з суб'єктом права, визнані державою та потребують правової охорони. Оферта – це пропозиція, адресована певній особі (кількома особам), укласти договір на конкретних умовах. Патронат – передача органам опіки та піклування дитини, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої особи (патронажного вихователя) до досягнення дитиною повноліття за плату. Підзаконний акт — офіційний документ, прийнятий компетентним органом державної влади чи уповноваженим державою іншим суб'єктом на підставі закону, відповідно до закону і в порядку його виконання. Підприємницька діяльність – самостійна, на власний ризик, постійна діяльність щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, продажу товарів, передання майна у користування з метою одержання прибутку. Позбавлення батьківських прав — крайній засіб сімейно-правового характеру, який застосовується за рішенням суду до батьків, що не забезпечують належного Виховання своїх дітей. Позивач - фізична або юридична особа, учасник цивільного або кримінального процесу, який пред'являє через суд до відповідача позов по спорах, що виникають у цивільних, сімейних, трудових правовідносинах, якщо хоча б однією із сторін у спорі є громадянин, або позов до обвинуваченого чи осіб, які несуть майнову відповідальність за дії обвинуваченого, про відшкодування шкоди (збитків), заподіяних злочином. Позов — звернення заінтересованої або іншої уповноваженої на те особи до суду з проханням про розгляд спору і захист суб'єктивних прав. Покарання - захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Політична партія - зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах Права дитини - комплекс прав і свобод, який характеризує правовий статус дитини з урахуванням особливостей розвитку людини до повноліття Права і свободи людини - визнані міжнародним співтовариством особисті цінності людини у її відносинах з іншими людьми і державою Правила — це півні положення, в яких відбито взірець діяльності або поведінки людини. Право - система встановлених чи санкціонованих народом або державою загальнообов'язкових правил (норм) поведінки або діяльності, які виражають волю домінуючої в суспільстві частини населення, спрямовані на врегулювання суспільних відносин відповідно до цієї волі і дотримання яких забезпечується цілеспрямованою діяльністю держави Правовідносини – врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких є носіями суб'єктивних прав і обов'язків. Правоздатність – це передбачена нормами права здатність (можливість) індивіда мати суб'єктивні юридичні права і виконувати суб'єктивні юридичні обов'язки. Правоздатність виникає з моменту народження і припиняється зі смертю особи. Право власності - право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб Правознавство — суспільна (юридична) наука, що вивчає право як особливу систему соціальних норм, правові форми організації і діяльності держави та політичної системи суспільства в цілому Право користування — закріплена в законі можливість власника вилучати (здобувати) з речей, які йому належать, їхні корисні властивості для задоволення своїх потреб Правомірна поведінка - вчинки (діяння), які не суперечать приписам правових норм або основним принципам права певної держави Право на освіту - забезпечена державою можливість одержання на засадах доступності безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти у державних і комунальних закладах Право на працю — гарантована державою можливість особи заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується Правоохоронні органи - структуровані колективи службовців, що здійснюють державні та недержавні функції контролю, нагляду, досудового слідства, охорону і захист усіх форм власності, охорону природи, охорону прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина Правопорушення - діяння (проступок або злочин), що завдає шкоди суспільству, суспільним відносинам або особі Право розпорядження - визначення долі майна його власником Правосуддя — вид державної діяльності, яку здійснюють органи судової влади — суди — шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ Працівник — робітник чи службовець, який працює за трудовим договором. Президент – глава держави чи виконавчої влади, який має широкі адміністративні повноваження у відношенні до уряду, є носієм і гарантом державного суверенітету, обирається або населенням, або парламентом, або шляхом особливої виборчої процедури. Прецедент – рішення суду чи якогось іншого державного органу, винесене з конкретної справи та обов’язкове при розгляді аналогічних справ у майбутньому. Продавець — суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації Прокурор — державна посадова особа, покликана здійснювати вищий нагляд за дотриманням і вірним застосуванням законів органами держави, посадовими особами, громадськими організаціями і громадянами Резюме — коротка інформація про професійні навички та уміння, які необхідні для отримання конкретної вакантної посади; под5ється роботодавцеві пошукачем Рекомендаційний лист - це письмовий відгук тих, під чиїм керівництвом раніше працював претендент на посаду, або клієнтів, які залишилися задоволені обслуговуванням претендента на посаду в минулому. Релігійні норми – норми, що регулюють поведінку та дії, що базуються на вірі в існуванні богів. Референдум – це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів та інших рішень з найважливіших питань загальнодержавного або місцевого значення. Роботодавець — власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, наділені правом прийому на роботу і звільнення з роботи відповідно до законодавства. Санкція – частина норми, де зазначаються юридичні наслідки виконання, невиконання або порушення правила поведінки, що зазначене у диспозиції. Склад правопорушення - сукупність ознак, шо характеризують згідно з законом певне діяння як правопорушення Слідчий — юрист, спеціальне призначення якого - розслідувати вчинені злочини і. за доведенням вини обвинуваченого, готувати матеріали кримінальної справи для віддання її суду Служба безпеки України (СБУ) — правоохоронний орган держави спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України Соціальні норми — правила загального характеру, що регулюють поведінку людей у різних сферах суспільних відносин і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу. Спадкування - перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) Співбесіда – інтерв'ю пошукача роботи із працівником кадрової агенції чи роботодавцем Споживач — фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника Статут — нормативний акт, яким визначаються правовий статус, найменування, місцезнаходження підприємства, установи, організації будь-якої форми власності (юридичної особи), мета діяльності, органи управління, порядок їх формування, майнові та фінансові питання, умови реорганізації та припинення діяльності тощо; нормативний акт, на основі якого навчальний заклад здійснює свою діяльність Суд — орган державної влади, до компетенції якого входить здійснення правосуддя у вигляді розгляду адміністративних, кримінальних, господарських і цивільних справ та прийняття по цих справах законних рішень Суддя — посадова особа, яка виключно від імені держави здійснює правосуддя, розглядаючи у судовому засіданні кримінальні, цивільні справи, адміністративні, господарські справи, справи про адміністративні правопорушення, і виносить відповідне судове рішення. Судова влада – одна з гілок влади, яка здійснює правосуддя, тобто розглядає та вирушує справи про правопорушення (злочини) та спори про права. Судове слідство - у кримінальному процесі основний етап судового розгляду справи, на якому суд за участі підсудного, захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, їхніх представників та у разі необхідності обвинувача безпосередньо досліджує докази, зібрані під час досудового слідства і подані суду учасниками судового розгляду або зібрані самим судом Суспільна небезпека — суспільна шкідливість, що досягла такого ступеня, який дає підстави законодавцеві визнати діяння злочином Територіальна громада — спільнота мешканців, жителів населених пунктів (сіл, селищ, міст), об'єднана загальними інтересами власного життєзабезпечення, самостійного, в межах законів, вирішення питань місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування Трудовий договір — угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Усиновлення - юридичний акт, через який вирішується питання встановлення правових, майнових і немайнових відносин, що існують між батьками і дітьми. Уявна оборона – дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання. Фізична особа – окрема людина, що виступає суб’єктом правовідносин. Цивільно-правова відповідальність — один із видів юридичної відповідальності, суть якої полягає у примусовому впливі на порушника цивільних прав і обов'язків через застосування щодо нього санкцій, які тягнуть за собою додаткові невигідні наслідки; встановлюється на випадок невиконання чи неналежного виконання особою цивільних обов'язків, які виникають на основі зобов'язань (договорів) або на основі закону (у разі заподіяння шкоди, посягання на права та блага інших учасників правовідносин) Юридична відповідальність — встановлений законодавством і забезпечений державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати позбавлення певних благ, належних йому цінностей Юридична наука — система знань про об'єктивні закономірності розвитку держави і права, їх місце і роль у суспільному житті. Юридична особа – 1) організація, яка є суб’єктом цивільних прав та обов’язків; 2) організація, яка має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачами і відповідачами в суді, господарському суді або третейському суді. Юридичний факт — певні життєві обставини, ситуації, з якими юридичні норми пов'язують виникнення, зміни або припинення правовідносин. Юрисдикція – встановлена законом чи іншим нормативним актом сукупність повноважень певного державного органу вирішувати правові спори, та застосовувати санкції до правопорушників. Юриспруденція – правознавство, сукупність наук про право; практична діяльність юристів, рішення судових органів. Юрист – людина із юридичною освітою, правознавець; практичний діяч у галузі права. Юстиція – 1) правосуддя; 2) система судових закладів; судове відомство. Юрисконсульт - спеціаліст, який здійснює правову роботу в державній або недержавній установі, організації, на підприємстві, у комерційних структурах і т. п. |
|
Адміністративна відповідальність неповнолітніх у віці від 16 до 18 років ... |
ЛЕКЦІЯ По темі №1 «Поняття, ознаки та види адміністративної відповідальності» Адміністративна відповідальність • один з найбільш важливих правових інститутів адміністративного права, який виступає дієвим засобом... |
|
І. П. Голосніченко гл. 1, 2, 3; канд юрид наук Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): Навчальний посібник / За заг ред... |
Уроку з правознавства на тему Юридична відповідальність Базові поняття і терміни: «відповідальність», «юридична відповідальність», «види юридичної відповідальності», «Обставини, що виключають... |
|
Юридична відповідальність за порушення екологічного права Відповідальність в екологічному праві є важливим складовим елементом правового забезпечення раціонального природокористування, відновлення... |
Ретроспективна (негативна) юридична відповідальність Юридична відповідальність поділяється на перспективну (позитивну) і ретроспективну (негативну) |
|
Чи доцільно підвищувати ставки акцизного податку на алкогольну та тютюнову продукцію? Міністерство доходів і зборів України: вдала адміністративна реформа чи спосіб централізації влади? |
Чи доцільно підвищувати ставки акцизного податку на алкогольну та тютюнову продукцію? Міністерство доходів і зборів України: вдала адміністративна реформа чи спосіб централізації влади? |
|
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ОБЧИСЛЕННЯ І СПЛАТИ ЄДИНОГО... Ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" N 2464-VI від... |
Комзюк А. Т„ Мельник Р. С, Бевзепко В. М. К63 Адміністративна юстиція... Берлач А. І. — проректор з наукової роботи Одеського дер-давного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор |