|
|
Скачати 2.14 Mb.
|
|
- Правотворчість — діяльність компетентних державних органів, їх посадових осіб або всього народу по встановленню, зміні чи скасуванню юридичних норм.
145.Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї. Тип правових систем – сукупність національних правових систем,що мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки,які склалися на основі аналогічних спеціальних і загальних правових засобів,котрі постійно діють унаслідок відтворення і використання людьми та їх організаціями. Об’єднання правових систем в один тип(сім’ю) можна робити на основі подібності в таких елементах: 1)генезис і еволюція права,ступінь рецепції римського права; 2)джерела права та їх ієрархія: • первинні(настановні)- загальні принципи права,положення конституцій і конституційних актів; • вторинні(ті,що конкретизують і розвивають первинні)- закон,нормативно-правовий договір,правовий прецедент,правовий звичай,релігійно-правовий текст;також методологічні підходи до їх тлумачення; 3)структура системи права-зміст основних галузей та інститутів права як результату базування на подібній юридичній доктрині; 4)юридична техніка-юридичні терміни,категорії,поняття,конструкції і види систематизації нормативно-правового матеріалу-інкорпорація,кодифікація,консолідація; 5)правозастосовна діяльність,насамперед судова,включаючи принципи судочинства як наслідок спільності ідеологій. Наявність певних ознак,якими відрізняється одна група правових систем від іншої в межах конкретного типу(сім’ї),дає змогу розглядати їх як відносно самостійні. 146.Правова система: поняття та ознаки. Правова система – це сукупність внутрішньо узгоджених, пов’язаних, соціально однорідних юридичних засобів, методів процедур, за допомогою яких публічна влада здійснює регулятивно організуючий та стабілізуючий вплив на суспільні відносини, реалізує заходи юридичної відповідальності. Інакше кажучи правова система – це комплексна категорія, що характеризує правове життя суспільства в межах певної цивілізаційної культури. Ознаки правової системи:
147.Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика. Україна належить до романо-германського типу правової сім'ї, який характеризується такими найбільш суттєвими юридичними ознаками: 1) визнанням нормативно-правового акта основним джерелом права; 2) ієрархічністю нормативно-правових актів, яка визначається їх юридичною силою; 3) визначенням найвищого рівня у цій ієрархії за конституцією; 4) кодифікованістю значної частини нормативно-правових актів; 5) наявністю спеціалізованих органів конституційного правосуддя; 6) поділом права на публічне та приватне, а також галузевим поділом; 7) відведення ролі генетичного джерела формування принципів права правовій доктрині; 8) подібністю правових принципів та понять у національних правових системах цього типу; 9) наявністю чіткої та ефективної юридичної техніки Романо - германський тип правової системи —це сукупність національних правових систем держав, що мають загальні риси, які проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі давньоримського права і його пристосування (разом із канонічними і місцевими нормами-звичаями) до нових національних умов. Його характерними рисами є домінування нормативно-правового акта як форми (джерела) права, поділ системи права на дві підсистеми - публічну і приватну, диференціація і кодифікація галузей права. Романо- германський тип правових систем виник у континентальній Європі внаслідок загальності розвитку суспільства і держав під впливом римського соціального і правового порядку;поширився на Центральні і Пд. Америку,значну частину Африки,країни Близького Сходу,Японію,Південну Корею,Таїланд,Індонезію. Він розвинувся на основі рецепції давньоримського цивільного права,його ідей,принципів та інститутів. Істотний внесок у становлення права континентальної Європи здійснило канонічне середньовічне право завдяки величезному впливу католицької церкви і найширшої юрисдикції церковних судів(особливо в Іспанії). Завдяки канонічному праву були створені нові юридичні конструкції,наприклад,інститут вини. Основним джерелом права є нормативно-правовий акт. Нормативно-правові акти є супідрядними один одному за юридичною силою. Поширеною є кодифікація нормативно-правових актів,що дає підставу називати правові системи цієї сім’ї кодифікованими. Право має систему з чіткою структурою: публічне і приватне,їх галузі,підгалузі,норми права. Публічне і приватне право в країнах романо-германської сім’ї містить майже ті самі основні галузі:конституційне,адміністративне,міжнародне,публічне,кримінальне,цивільне,кримінально-процесуальне і т.д. Існує дуалізм права-наявність цивільного і торговельного права як відносно самостійних галузей за своєю природою,розвитком і практичною реалізацією. Матеріальне право домінує над процесуальним правом,на відміну від англо-американського права,де переважає процесуальне право. Досконалою є юридична техніка,уніфікована термінологія,запозичена переважно з римського права. Майже в кожній країні континентального права Європи діють суди: 1)загальної юрисдикції(цивільні,кримінальні);2)спеціальноїюрисдикції(адміністративні,трудові,податкові тощо). За наявності загальних ознак правові системи романо-германського типу (сім’ї) правових систем мають особливості. Нині ті з них,що становлять правову систему ЄС,перебувають під прямим впливом нової правової галузі-європейського права. 148.Англо-американський тип правових систем: загальна характеристика. Англо-американський тип правових систем – це сукупність національних правових систем,які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки,що склалися на основі судового прецеденту,що домінує серед інших юридичних джерел права. Загальні ознаки: 1)виник в Англії,поширився на колонії Великої Британії;нині існує,крім Англії,в країнах:Ірландія,США,Канада,Австралія,Нова Зеландія та ін. 2)право структурно поділяється на загальне право і право справедливості;статутне(парламентське(існує з кінця 13 ст.); 3)основним джерелом(формою) права є судовий прецедент,тобто право твориться у процесі вирішення судових справ,а не шляхом формулювання норм законодавцем; 4)обов’язкові судові прецеденти створюються вищими судовими інстанціями; 5)судові прецеденти мають казуїстичний характер,тоді як норми статутів(законів)-загальний. Якщо судові прецеденти застосовують лише при вирішенні аналогічних казусів (випадків) і стосовно конкретних осіб,то норми статутів поширюються на всіх; 6)статутам(законам-актам парламенту) за формально-юридичним змістом надана вища юридична сила; 7)використовуються конституційні звичаї і правові доктрини як джерела права; 8)відсутній поділ права на приватне і публічне та суворий поділ права за галузями; 9)відсутній дуалізм права-поділ на цивільне і торговельне; 10) процесуальне право домінує над матеріальним,що виражається в незалежності судових органів,суворому дотриманні процедури,престижі адвокатської професії та ін.; 11)проводиться консолідація судових прецедентів і законів,тоді як майже повністю відсутні кодифіковані галузі права; 12)досконалою є процесуальна техніка(система доказів)та самобутньою-юридична термінологія. Дві англомовні країни – США й Велика Британія- мають різні правові системи:їх навіть називають двома країнами, «розділеними» загальним правом. Правова система Великої Британії: 1)розвивалася відносно незалежно від римського приватного права-цивільного права; 2)пережила період феодального права,що дістало назву англосаксонського права; 3)ґрунтується на не кодифікованій конституції:не має ні статуту,ні судового рішення,що проголошувало б Велику Британію конституційною парламентською монархією; 4)інститут присяжних засідателів утратив своє колишнє значення. Правова система США: 1)формувалася на основі англійського права; 2)розвинулася за більшої незалежності від римського приватного права; 3)не пережила періоду феодального права-на відміну від континентальної Європи,формувалася на основі буржуазних відносин; 4)ґрунтується на кодифікованій Конституції федерації і конституціях штатів; 5)використовується інститут присяжних засідателів; 6)має дворівневу правову систему,зумовлену федеративним устроєм США. Паралельно взаємодіють правові системи федерації і штатів,у яких системи законодавства і прецедентного права різні |
| План Вступ Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних... Теоретичне осмислення й усвідомлення цих проблем – необхідна умова наукового управління суспільними процесами. Саме життя висунуло... |
Конспект з курсу “Теорія держави і права”. § Теорія права і держави в системі юридичних наук У залежності від того, які з цих компонентів, підсистем, структур і функцій чи їхніх аспектів і рівнів вивчаються, і підрозділяються... |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙГУМАНІТАРНИЙУНІВЕРСИТЕТ... Україні, а також виходячи з необхідності закріплення ідеї пріоритету права в юридичній діяльності вивчення навчальної дисципліни... |
Предмет і методологія теорії держави та права В. Н. Каразіна, кандидат юридичних наук Передерій О. С., начальник кафедри державно-правових дисциплін факультету підготовки фахівців... |
| О-66 Історія держави і права зарубіжних країн Білик Б. І. доктор історичних наук, професор Бризгалов І. В. кандидат юридичних наук, доцент |
5. Комунікативна слугування своєрідним «містком» між юрид і іншими суспільними науками. 6 Предмет загальної теорії права. Місце загальної теорії права в системі юридичних наук |
| 1. Поняття, предмет і методи теорії держави та права 9 Тема Походження держави та права 11 П.І., Стрельник О. Л., Гончаров А. В. Навчально-методичні матеріали з курсу “Теорія держави та права” для студентів та курсантів... |
Історія держави і права України Теорія права та держави |
| ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ... В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук... |
МЕТОДОЛОГІЯ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ. ФІЛОСОФІЯ ПРАВА. ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА П. С. Пацурківський Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці |