Дискусія «Двомовність… Чи можлива вона в Україні на державному рівні?» Мета: навчати

Скачати 76.89 Kb.

Назва	Дискусія «Двомовність… Чи можлива вона в Україні на державному рівні?» Мета: навчати
Дата	03.11.2013
Розмір	76.89 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

Дискусія

«Двомовність…

Чи можлива вона в Україні на державному рівні?»

Мета: навчати дітей дискутувати, дотримуючись загальноприйнятих правил ведення дискусій (диспутів);

розвивати уміння практично застосовувати знання про правила публічного виступу, отримані на уроках риторики;

формувати активну життєву позицію стосовно актуального питання сьогодення, національну свідомість, виховувати почуття національної гідності, любов і пошану до рідної мови.

Обладнання: пам'ятка «Правила ведення дискусії», поради Д. Карнегі «Способи схиляти людей до своєї точки зору», вислови видатних людей про мову

1. «Мову чудову дав нам народ. Дав цю мову і наказав пильно, свято оберігати її чистоту» (П. Тичина).

2. «Мова — то цілюще народне джерело, і, хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги» (В. Сухомлинський).

3. «Нації вмирають не від інфаркту.Спочатку їм відбирає мову» (Л. Костенко).)

Тип уроку: урок-дискусія.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності, тема та завдання уроку

Учитель «Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, ступінь нашої свідомості… Мова – душа кожної національності. І поки живе мова – житиме й народ як національність. Не стане мови – не стане й національності: вона розпорошиться поміж дужчим народом…» Ці слова були сказані ще на початку XX століття визначним українським ученим І.Огієнком, палким поборником самобутності й самостійності української мови. Але й нині вони звучать дуже актуально.

Як і чому могло статись, що виплекана, виспівана народом, гартована в борні за свою самобутність, вирятувана з утисків, заборон, утверджена, як рівна серед рівних, українська мова раптом стає зайвою і непотрібною? Як і чому це могло статись в освіченому XXI столітті? Наче ж нема ніяких заборон, жодних репресивних заходів: навпаки, закон про мови декларує волю.

На ці та інші запитання ми й дамо відповіді у ході уроку. Для цього ми опустимось у глибину віків, розкриємо сторінки мудрих книг і простежимо історичний розвиток української мови.

Тема нашого заняття дуже складна, дискусійна, тому ми запросили людей різних професій, які в тій чи іншій мірі дотикаються до цих проблем. Отже, дозвольте познайомити вас із нашими шанованими гостями: мовознавцями, політологами, соціологами (учні).

Учитель Як тут нам не пригадати талановитого оратора минулого Сократа, який сказав: «Заговори, щоб я тебе побачив»? Від уміння говорити, культури мовлення людини залежить успішне вирішення нею справи, настрій
оточуючих, їхня думка про співрозмовника. Вам доводиться часто

висловлюватися на зборах, диспутах, уроках, виступаючи з доповідями,

промовами, лекціями тощо. Усні виступи звичні у вашому школярському житті.

Ось і сьогодні в нас відбудеться дискусія, і кожен з вас матиме слово. На диспут я пропоную винести надзвичайно актуальну для нашого суспільства проблему — питання двомовності в нашій країні.

Мета нашого уроку — з'ясувати ваші погляди, обговорити проблему й дійти якогось певного висновку, з яким погодиться переважна більшість ваших ровесників. Окрім цього, ви удосконалюватимете навички ведення дискусії відповідно до загальноприйнятих правил, а також матимете можливість застосувати на практиці отримані на уроках риторики теоретичні знання про правила публічного виступу.
Епіграфом уроку будуть слова видатного педагога нашого часу В. Сухомлинського та чудової поетеси Ліни Костенко, творчість якої нікого не залишає байдужим (учитель читає епіграфи).

Перед початком дискусії пригадайте, що головне завдання дискусії - це пошук думки, яка б визнавалася всіма її учасниками.

Скориставшись пам'яткою «Правила ведення дискусії», що лежить у кожного з вас на парті, нагадайте про неї своїм майбутнім опонентам та однодумцям.

Ознайомтеся з порадами Д. Карнегі «Як схиляти людей до своєї точки зору» та прийміть їх до уваги.

Перед початком роботи проголосуємо питання «Двомовність… Чи можлива вона в Україні на державному рівні?». В кінці дискусії ми повторно проголосуємо, що з’ясувати, чи змінилася думка аудиторії.
II. Хід дискусії та можливі моделі діалогу при обговоренні дискусійного питання

Учитель З уроків історії ви всі добре знаєте, що важливою умовою державотворення завжди була мова. Вона сприяє згуртованості народу. Сьогодні Україна розбудовує свою державу, й на службу їй має бути поставлена й нова мовна І політика. Час від часу з вуст різних осіб, іноді навіть поважних, ми чуємо вимогу надати статусу державної мови не лише українській, а й російській мові. Предметом нашої розмови сьогодні є питання двох державних мов в Україні.

Виступають учні-політологи з презентацією «Політики України про державну мову»

Українська мова на шляху свого становлення зазнала чимало перешкод. Можливо, якби історичні події розвивались на нашу користь, то й українська мова стала б такою вишуканою, цілісною набагато раніше. Майже кожного століття з початку утворення Київської Русі на долю українського народу (який, до речі, тоді ще так не називався) випадало якесь лихоліття.

Виступають учні-мовознавці «Про історичний розвиток української мови»

Але ж знаходились люди, які в ті найтяжчі роки черпали в собі сили, щоб розвивати рідну мову. Майстрами слова були Т. Шевченко, Б. Грінченко, І.Котляревський, Марко Вовчок, Г. Квітка-Основ'яненко, І. Франко, Леся Українка та багато-багато,

інших, їхні твори є і будуть дуже актуальними, бо вчать любити батьківщину, рідну неньку, українську мову, а головне — бути щирим, відданим патріотом рідної землі.

Учні читають поезії про мову

Виступають учні-соціологи «Соціологічне опитування мешканців мікрорайону, учителів школи, учнів різного віку»

Шановні одинадцятикласники! Бажаю вам успіху у розв'язанні цієї проблеми, щоб ви всі разом, обговоривши її, дійшли певної і єдиної думки. Отже, дискусію розпочинаємо!
Виступи учнів
Слово вчителя. Я знаю, що у вас є ще багато думок, але наш урок добігає кінця. До того ж, ви, мабуть, погодитеся зі мною, що вже можна простежити єдиний, найбільш переконливий і характерний підхід до розв'язання проблеми.

Учні голосують ще раз. І робимо висновок.
Висновок. Нам потрібна єдина державна мова — українська, бо саме вона здатна згуртувати народ у справі розбудови держави. І багато нам ще потрібно зробити, щоб наша мова не вважалася меншовартісною, суржиковою, стала мовою великого українського народу, а ми — справжніми українцями з почуттям власної національної гідності.
Учитель. Юні друзі! Дякую вам за відвертість, щирість, активність, глибину думки, небайдужість. Радію вашим думкам. У них — ваше ставлення до рідної мови. І як добре, що ви не манкурти, маєте національну й людську гідність. Сьогоднішньою дискусією закінчується шкільний Тиждень української писемності й мови. То нехай він продовжиться життям рідного слова, веселкового, калинового, і тільки від вас залежить, яким воно буде у вустах наступних поколінь.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову,

Ненастанно політь бур'ян,

Чистіше від сльози вона хай буде.., ..

А ще пам'ятайте, що, за словами В. Сухомлинського, «мова — то цілюще джерело, і, хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги».

Виступи учнів

Не забуваймо, слів нашої улюбленої поетеси Ліни Костенко про те, що «нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову».

Є багато епітетів,якими можна описати українську мову: милозвучна, солов’їна, прекрасна, материнська, мелодійна, дзвінка, душевна, вишукана, досконала, барвінкова, вічна, калинова, квітуча, Тарасова, чарівна, високорозвинена,чудова….

Стереотипний образ української сови як милозвучної втілився у кліше і штамп солов’їна мова . Дослідники переконують у тому, що наша мова мелодійна, солов’їна. Ми провели опитування серед учнів нашої школи різних вікових категорій. З ____респондентів це означення на перше місце поставили ____ опитаних, на друге - _____. Усього слово солов’їна вжили____ опитаних. Отже, майже всі респонденти продемонстрували чіткий зв’язок українська мова - солов’їна мова.

Найінтенсивніше формування стереотипу українська мова - солов’їна мова відбувається після 3 класу і вже у віці 11-12 років переважна більшість дітей знайома з цим штампом.

Результати опитування

Мова	3 клас осіб	5 клас осіб	8 клас осіб	11 клас осіб	Разом осіб
Солов’їна
Журавлина
Лебедина
Орлина
Барвінкова

$d:\documents and settings\ирина\рабочий стол\рисунок12.jpg$

Схожі:

Дрогобич – єдине місто на землі… Бруно Шульца у світову культуру ХХ століття, Верховна Рада України ухвалила рішення урочисто відзначити обидві річниці в Україні...	Сьогоднішньої години спілкування обрана не випадково. Вона зумовлена потребами нашого часу Мета: сприяти усвідомленню учнями важливості набуття освіти; допомогти школярам визначити шляхи вдосконалення власних навичок, навчати...
ЩОДО ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ТОВ «ВІВАТ СМ 2005» НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТІМЧЕНКІВСЬКОГО РОДОВИЩА Долина річки Мож – одна з небагатьох добре збережених природних територій, яке є місцем існування багатьох тварин та рослин. Вона...	Автор статті: Заступник начальника Управління Потребують вирішення на державному рівні питання подальшого розвитку правосвідомості населення, подолання правового нігілізму, задоволення...
Автор статті: Заступник начальника Управління Потребують вирішення на державному рівні питання подальшого розвитку правосвідомості населення, подолання правового нігілізму, задоволення...	КУРСОВАРОБОТА України, переважають централізовані засади встановлення умов праці. В трудовому праві зарубіжних країн лише основні принципи правового...
До 100-річчя з дня народження присвоїти Степанові Бандері звання... Звернутися до прокуратури м. Тернополя надати інформацію щодо правомірності приватизації приміщення поліклініки ВАТ "ТКЗ"	Основні напрямки підвищення ефективності інвестиційної діяльності Проаналізовано показники і методи визначення ефективності інвестицій та факторів, що впливають на її рівень. Запропоновано основні...
Реферат на тему: “Організація документів на рівні архіву” Однією з вузлових проблем архівознавства є організація роботи архівів. Вона включає наукові засади усіх сфер діяльності: організаційно-управлінської,...	Мета: поглибити знання учнів про Голодомор 1932-1933 рр., його причини... Голодомор 1932-1933 рр., його причини та наслідки; виховувати почуття стурбованості кожного долею невинних жертв; навчати сприймати...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання