Дрогобич – єдине місто на землі…


Скачати 121.37 Kb.
НазваДрогобич – єдине місто на землі…
Дата08.02.2014
Розмір121.37 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Культура > Документи
Тема. Дрогобич – єдине місто на землі…

Бруно Шульц

(120 років від дня народження галицького художника і письменника

Бруно Шульца)

Літературний вечір, присвячений його творчості
Слово вчителя.

2012 року виповнюється 120 років від дня народження та 70-ті роковини трагічної загибелі Бруно Шульца – всесвітньо відомого польського письменника і художника. Враховуючи визначний особистий внесок Бруно Шульца у світову культуру ХХ століття, Верховна Рада України ухвалила рішення урочисто відзначити обидві річниці в Україні на державному рівні. Тому з 6 по 12 вересня 2012 року в Дрогобичі, а з 12 – 16 вересня – у Львові відбувся 5 Міжнародний фестиваль Бруно Шульца.

( Відеоматеріали 1 і 4).

Ведучі.

Бруно Шульц у творчих колах відомий як оригінальний письменник і художник ХХ століття. Його першу збірку новел «Цинамонові крамниці» відразу високо оцінили літературні критики. Книжки Бруно Шульца порівнюють з творами Марселя Пруста та Франца Кафки. На жаль, більша частина творчої спадщини письменника була знищена у роки другої світової війни, саме тому творчість Бруно Шульца мало відома українцям.
Чимало українських митців належали одночасно до кількох культур. Сьогодні наш літературний вечір присвячений одному із них, художнику та письменникові Бруно Шульцу, який мав єврейське походження, писав польською та німецькою мовами і майже все своє життя прожив у Дрогобичі.
«Осінь, осінь, олександрійська пора року, що згромадиш у своїх величезних бібліотеках ялову мудрість трьохсот шести десяти п’ти діб сонячного оберту.
О старечі світанки, жовті, як пергамент, солодкі від мудрості, як пізні вечори!
Передполудні, усміхнені хитро, як мудрі палімпсести, багатошарові, як пожовклі старі книги!
Ах, день осінній. Той старий пройдисвіт бібліотекар, що лазить у вицвілому халаті по драбинах і куштує конфітюри всіх віків і культур! Кожний краєвид для нього – це вступ до старого роману.
Як же чудово бавиться він, випускаючи героїв давніх повістей на прогулянку під те задимлене і мідяне небо, у тьмаву, смутну і пізню солодку вість світла».
У цих рядках Бруно Шульц передав своє бачення осені у Дрогобичі, де він народився 120 років тому – 12 липня 1892 року. Там він закінчив з відзнакою гімназію, туди він повертався після навчання на будівельному факультеті Львівської політехніки та на архітектурному факультеті Віденського університету. Згодом у тій самій гімназії Шульц упродовж сімнадцяти років викладав малювання, ручну працю та математику.
У грудні 1933 року письменник опублікував у Варшаві своє перше оповідання «Птахи» і невдовзі видав свою першу книгу «Цинамонові крамниці». А вже 1938-го року Шульц був нагороджений Золотою лавровою гілкою Польської академії літератури.
На право називати Шульца «своїм» національним митцем сьогодні претендують різні народи і культури , які на початку минулого століття населяли його рідне місто.
Бруно Шульц народився 12 липня 1892 року в Дрогобичі, який на той час був тихим провінційним містечком Австро- Угорської імперії. Він був наймолодшим з дітей Якуба Шульца, власника крамниці тканин, і Гендель Ганрієтти Кухмаркер, яка походила з родини дрогобицьких торговців лісом. В родині Шульців було ще двоє дітей – Ізидор та Ганя.
Полонізована єврейська родина Шульців вважалася на той час досить заможною. Якуб Шульц мав двоповерховий будинок у центрі міста на Ринку, де на першому поверсі була крамниця, а на другому жила родина.

(Слайд)
Допитливість і спостережливість малого Бруно жадібно вбирала щоденну дрогобицьку дійсність: крамниця, постійно заклопотаний батько серед сувоїв тканин, покупці, занурена в матеріальні проблеми сім’ї матір. Усі ці реалії в поєднанні з неймовірним розмахом художньої уяви пізніше виллються у творчість – спочатку пластичну, а згодом літературну.
Дитинство стало для майбутнього митця невичерпним джерелом натхнення. «Мистецтво,яке мені найближче – це вміння повертатися в минуле, у дитинство. Коли б була можливість спрямувати час у зворотній бік,якоюсь прихованою стежкою потрапити в дитинство, знову пережити його повноту і всеоб’ємність – це стало б надбанням «геніальної, месіанської доби», яку обіцяють і якою клянуться всі міфології світу», - зізнавався Бруно Шульц, який виріс у багатомовному середовищі: в родині – польська і німецька мови, а на вулиці ще й українська та ідиш…
З 1902 року Шульц навчався у Дрогобицькій реальній гімназії імені цісаря Франца Йосифа.

(Слайд)
Уже в гімназії він вирізнявся здібностями у навчанні, талантом до малювання, а також скованістю в поведінці і ніяковінням серед ровесників. Дослідники творчості Шульца припускають, що саме серед переживань та вражень з дитинства слід шукати витоки його комплексу меншовартості, наростаючого відчуття самотності. Це пов’язано з подіями в місті, які кардинально змінили не тільки життя родини Шульців, але й усіх його мешканців. Йдеться про нафтовий бум в околицях Борислава і Дрогобича.
Однак ці події не завадили Бруно Шульцеві в 1910 році отримати атестат з найкращими оцінками і приміткою: «Рекомендувати до навчання в університеті». За порадою родини він здає вступні іспити не на малярство, а на архітектурний відділ Львівської політехніки.
На той час Львів, на противагу Дрогобичу, був галицькою столицею, «маленьким Віднем», перехрестям польської, єврейської та української культур, де життя вирувало рікою.
Протягом року Шульц намагався влитися в це русло, однак це вдавалося важко, та й саме навчання не принесло йому бажаного задоволення.Упавши в депресію, з хворими легенями й серцем Шульц повернувся до Дрогобича. А навчання в політехніці відновив аж через два роки, якраз перед початком війни.
З вибухом першої світової війни сім’я Шульців,щоб перечекати злі часи, виїхала до Відня. Ці кілька місяців мали величезний вплив на творчість майбутнього письменника. Йому вдалося записатися на курс лекцій у Віденській політехніці та відвідувати Віденську академію художніх мистецтв.
Наступний, 1915 рік, для Бруно Шульца був роком втрат. Повернувшись до Дрогобича, сім’я застала лише руїни родинного дому, який згорів у перші місяці війни, а у червні 1915 року після тривалих недуг помер його батько.
Розпад Австро-Угорської монархії та здобуття Польщею незалежності внесли свої корективи у долю Шульца. У цей час він активно займався самоосвітою та багато малював.
Щоб заробити на проживання, з вересня 1924 року Шульц влаштувався вчителем праці і малювання в Дрогобицькій гімназії імені короля Владислава Ягелли, але для цього він повинен ще здати додаткові екзамени, щоб отримати диплом про закінчення вищої школи. Його учні пригадують, що Шульц часто розповідав їм на уроках незвичайні казки про фантастичних химерних істот.
Історії ці майже ніхто не розумів, але всі уважно слухали і спостерігали за тим, як в такі моменти змінювалися обличчя і постава вчителя. В гімназії учитель Шульц відзначався добротою і поблажливістю, «трохи дивак, але свій Юзько», як казали хлопці.
Він відразу помічав здібних до малювання і приділяв їм більше уваги, а тим, у кого не було такого хисту, без претензій ставив оцінки, розуміючи, що такий талант дається не кожному.
В цей час Шульц багато малював на замовлення, щоб покращити матеріальне становище збіднілої родини. Однак ці роботи, як пишуть дослідники його творчості, не відзначаються високою художністю. Натомість цінними є графічні роботи Шульца, основними елементами яких є графіка і карикатура.
Графіка Шульца виконана методом cliché-verre - на покрите чорним желатином скло гострим лезом наноситься малюнок, який потім відбивається на світочутливому папері.
Всю пластичну творчість Шульца сміливо можна назвати автопортретом, адже, крім численних автопортретів, переважна більшість його рисунків – обличчя автора в оточенні інших облич, дуже схожих на людей з його повсякденного життя. Така увага до вигляду свого обличчя в різних ситуаціях і настроях пояснюється глибокою самотністю і закомплексованістю художника.

(Слайди)
Особливо відомий серед мистецтвознавців портрет,який зображує Шульца з собакою перед відчиненим вікном. В очах собаки і його господаря бачимо настороженість, страх і передчуття неминучої катастрофи. Треба додати, що Шульц часто у своїх композиціях малював безпородного собаку з сумними очима, довгою мордою, зі зморшками на лобі, як у людини. Сучасники пригадують, що Шульц часто порівнював себе саме з безпородним собакою.

(Слайд)
Протягом 1920 – 22 рр. друзі допомогли Шульцу організувати декілька виставок його робіт у Львові, однак тоді це не принесло йому слави відомого художника. Натомість світову славу письменника , щоправда, дещо запізнілу, Шульцові принесли його дві збірки оповідань «Цинамонові крамниці» (1934р.) та «Санаторій під клепсидрою» (1937р.), що вийшли друком у Варшаві за сприяння відомої польської письменниці Зофії Налковської. Він несподівано стає сенсацією сезону, з ним листуються такі значні постаті польської культури, як Станіслав Ігнацій Віткевич.
До першої збірки увійшло сімнадцять текстів, до другої – тринадцять, а чотири тексти Шульца було надруковано поза збірками у різних газетах. Кожне з цих оповідань можна розглядати як самостійний твір, оскільки вони належать до різних жанрів і написані в різний час, починаючи з 1925 року.

Дія кожного твору відбувається на тлі міфологізованого провінційного містечка, назва якого не подається жодного разу, але в якому спостережливий читач відразу впізнає рідне місто письменника. Саме у маленькому Дрогобичі жила незбагненна творча уява Шульца, перетворивши його місто дитинства і юності на центр ідилічного Всесвіту.
На жаль, доля розпорядилася так, що рідне місто письменника визнало його набагато пізніше, ніж Варшава, Європа і світ. Інший польський письменник- дрогобичанин Анджей Хцюк, до речі, учень Шульца, у своїх спогадах пише про те, як на місто, як грім серед ясного неба, впала звістка про книжку Шульца. «Що як? Що хто? Той непоказний Шульц? І як? «Цинамонові крамниці»?!».

В «Цинамонових крамницях» герой-оповідач Юзеф – це малий несміливий хлопець, який спостерігає за світом з вікна власного дому або роздумує над почутим і побаченим в батьковій крамниці тканин.
Натомість в перших оповіданнях збірки «Санаторій під клепсидрою» це вже хлопець-підліток, який, дозріваючи, пізнає світ, аналізує вчинки людей і події в місті, іронізує з них і часом з самого себе, а коли старіє, розчаровується в дійсності і ховається у свій внутрішній світ роздумів і уявлень.
Тепер його оповідання з радістю друкують у столичних журналах.
Після виходу у світ «Цинамонових крамниць» Бруно Шульц переживав найактивніший період своєї творчості: працював над книжкою «Санаторій під клепсидрою», перекладав «Процес» Франца Кафки. Як митець, Бруно Шульц формувався під впливом філософських ідей Карла Густава Юнга та Франца Кафки.
Відомо, що Шульц готував до друку ще одну збірку оповідань і що майже завершував роман про Месію, який виношував у задумі дуже довго. Знову ж таки з листів Шульца до друзів у Варшаві відомо, що це мав бути роман про друге пришестя Месії на землю, зокрема в Галичину. На жаль, ці рукописи було знищено в роки війни і не вціліло бодай жодного уривку.
Виходом 1937 року «Санаторію…» завершився період творчих успіхів та сподівань Бруно Шульца. Його намагання видати книги в Європі, а також організувати виставку творів живопису закінчилися невдачами.
Особисті негаразди митця розвивалися паралельно з трагічними європейськими подіями: 1939 року спалахнула друга світова війна. Бруно Шульц переживає в Дрогобичі прихід і відхід нацистських та радянських військ. Його примушують малювати портрет Йосифа Сталіна й полотно «Звільнення Західної України». Потім арештовують за використання в картині блакитних і жовтих кольорів.
З приходом німецьких військ Бруно Шульц розділяє долю усіх дрогобицьких євреїв, переселившись до гетто, однак там, завдяки своєму вмінню малювати, перебуває під особливою протекцією гестапівця Фелікса Ландау.

(Слайд)
Ландау прибув до Дрогобича з молодою коханкою і двома дітьми і розмістився в будинку неподалік Ринку. Подейкували, що він був причетний до масового винищення євреїв у Львові, зокрема професорів університету. В світському житті Ландау представлявся архітектором, естетом та знавцем мистецтва і хизувався особистим знайомством з митцем Бруно Шульцом.

Шульц за наказом гестапівця малював для нього портрети і ромальовував стіни у дитячій кімнаті його будинку.

(Відеоматеріали)
Відомо, що на цих фресках художник зобразив своїх казкових персонажів: гномів, коня , незвичайну карету, а в ній короля і королеву, керує каретою кучер, надзвичайно схожий на Шульца.

(Слайди)
Старі дрогобичани згадують, що цей гестапівець вирізнявся особливою жорстокістю. З балкону свого будинку він часто спостерігав за мешканцями гетта і для розваги, щоб похвалитися перед гостями своїм умінням стріляти, вбивав випадкових перехожих євреїв. Одною з таких жертв став підопічний іншого гестапівця. Карла Гюнтера, суперника у кар’єрі та особистого ворога Ландау. Гюнтер пообіцяв помститися і дотримав слова: мішенню його помсти став саме Бруно Шульц.
Шульц відчував небезпеку з перших днів німецької окупації. Вражений вбивствами десятків знайомих йому єврейських родин, письменник нарешті погодився на пропозицію Зофії Налковської переїхати до Варшави під іншим прізвищем і з фальшивими документами. Виїзд було заплановано на 19 листопада 1942 року. Перед самим від’їздом Шульц вийшов з будинку гетто, щоб узяти пайку хліба в дорогу, і був убитий Карлом Гюнтером. Це сталося відразу після того, як письменник перейшов вулицю, всього за сотню метрів від місця, де колись стояв родинний дім Шульців.

(Відеоматеріали)
Закривавлене тіло ще довго лежало на тротуаті, щоб інші бачили і мали страх, а гестапівець задоволено розповідав, як він помстився Ландау за смерть «свого єврея».

Сьогодні ніхто достеменно не знає, де поховано тіло Бруно Шульца. Спогади очевидців суперечать один одному, а якихось детальних досліджень місця поховання ніхто не проводив. Зрозуміло лише те, що його тіло разом з іншими поховане у спільній могилі на котромусь з єврейських цвинтарів Дрогобича. Неймовірним здається й те, що митець з такою безмежністю творчої уяви фізично обмежувався простором маленького міста, здебільшого навіть територією в радіусі кількасот метрів навколо родинного дому, бо саме тут відбувалися всі найважливіші події його життя і навіть смерть.
«Санаторій під клепсидрою». 1937 рік. Клепсидра – то вістка про смерть. Книжка містить оповідання «Емерит», багатьма критиками відзначене як одне з кращих оповідань Бруно Шульца. Це оповідь про австрійського радника , який, прагнучи хоч крихти людського тепла, але не маючи його і в такій мізерній кількості,записався повторно до школи. Там він остаточно здитинів. І ось. Коли він з колегами прогулювався, його вхопив осінній вітер.
У зв’язку з цим Артур Сандауер писав: «Пригадую собі, що коли такої власне пори року в листопаді 1942-го я отримав повернену мені поштову картку,

яку я висилав Шульцові, повернену з допискою Дрогобицького Юденрату «Адресат невідомий», то прийшли мені на думку слова відповідно емерита: «А мене несло вище і вище в жовту незбагненну осінню просторінь…».
Осінній вітер і досі несе його, автора кількох десятків творів, що вмістили в собі протиставлення двох століть як протиставлення справжньої краси і здеградованої дійсності. Тієї дійсності, про яку писав у 1938 році Томас Манн: «Мотив деградації і знікчемніння відіграє в історії сучасної Європи головну роль. Гітлеризм – то щось ніби вагнеризм для убогих».
Дійсність тоді стала війною. Всі передбачувані Шульцом страхіття ХХ століття перевершили його сподівання. Від провінційності, опоетизованої ним, залишився лише ще один міф.
Не стало сонних днів, закутаних у хутряні краї присмерків. Іманентний світ його оповідань залишився. І кожна нова осінь ось уже понад століття несе його у ту незбагненну просторінь, де митець – Гермес, який кружляє між світом і темрявою, з усіма суперечностями, які не мають ні математичного, ні філософського, ні історичного зв’язку.
А ми? Потрібно було понад століття, щоб ми збагнули: жоден вітер не розвіяв Шульцевої туги за майбутнім. І не розвіє ніколи. Тому, що кожне століття має своїх талановитих диваків, які відходять з часом і з часом вертаються. Це одна з ознак того, що вони є непроминальними.
Бруно Шульц був похований в братській могилі на єврейському цвинтарі. Згодом знищеному, а більшість малюнків та рукописів митця на сьогодні втрачені.
Саме тому такою сенсацією стало віднайдення у лютому 2001 року німецькою знімальною групою на чолі з Беньяміном Гайслером у дитячій кімнаті колишньої вілли Ландау розписів Шульца з автопортретом митця. А вже через три місяці частина фрагментів стінопису була за сприяння влади Дрогобича викрадена співробітниками музею Яд Вашем з Єрусалима і незаконно вивезена до Ізраїлю.
«Якось я прохопився спросоння з раптовим розпачем від того, що життя пролітає, а я нічого не затримую з нього. Коли б такий розпач тривав довго, можна було б ошаліти. А може, колись цей розпач прийде та осяде назавше, коли вже буде пізно жити…
Це є найбільше нещастя – не прожити життя ».
Твори «дрогобицького Кафки», як часом називають Бруно Шульца, на сьогодні вже перекладені двадцятьма мовами. Вони не лише свідчать про втрачений світ довоєнної Галичини, а й нагадують про те, що багатство культури неможливе без її різноманітності.
Але все ж таки Бруно Шульца дуже мало досі знають в Україні. І все ж таки, мабуть, у більшості він асоціюється з якимсь іноземним, далеким від України митцем. А це не так!
Р.S. 1992 рік ЮНЕСКО проголосила роком Бруно Шульца. Франція удостоїла митця (посмертно) найпрестижнішої літературної премії, Канський фестиваль – високого призу за фільм за повістю «Санаторій під клепсидрою», документи, пов’язані з його біографією, репрезентовані в Центрі єврейської історії в Манхеттені (США).
Шульц втікав у свою уяву, магічно володіючи даром при допомозі слова та олівця витворювати химерний світ. Але він завжди був переконаний, що серед усіх цінностей земного життя найбільшу вартість має духовний світ людини.
(Відеофільм «Бруно Шульц. Шляхами Дрогобича». Вчитель показує визначні місця, коментуючи.)

Схожі:

Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції...
Підкарпатська Вища Школа ім бл кс. Владислава Фіндиша в Ясло (Республіка Польща)
Задачі для ЗНО Форма і розміри Землі
Місто Євпаторія лежить на 45° пн ш. До чого воно лежить ближче – до екватора, чи до північного полюса
Ідея креаціонізму та формування парадигми креаціонізму в філософії та теології
Джерелом їх натхнення при написанні Біблії, а значить і при створенні креаційної моделі, був Бог. Креаціонізм беззастережно визнає...
Красний Іванко і закляте місто
Жила, де не жила, одна жінка, що одного разу без нікого подалася в місто — до самої столиці. По дорозі перестрів її якийсь чоловік...
Тема: «Для нас лиш б′ється ночами і днями єдине в світі серце мами!»
Виховний захід – родинне свято до Дня Матері «Для нас лиш б′ється ночами і днями єдине в світі серце мами!»
Мій Артемівський край
Дорогі учні. Сьогодні ми відправимося мандрувати рідним краєм на казковому потязі. А його пасажирами станемо ми з вами. А в перше...
О. І. Галян; ДДПУ імені І. Франка. Дрогобич : ВВ ДДПУ імені І. Франка, 2015. 44 с
Галян, Олена Іванівна. Методологія наукового дослідження : словник основних понять : для студ спец. 0301201 "Психологія" та 03010301...
Мій візит до Польщі
Кракові. Сказати що це місто мені сподобалося це просто не сказати нічого! Краків чудове місто зі старовинною архітектурою, веселими...
Відстань до Землі 149597890 км або 1 а е
Сонце – найближча до нас зірка. Сонце величезне як по розмірах, так і по масі. Його діаметр в 109 разів перевершує діаметр Землі,...
Штучні супутники Землі обертаються навколо неї або за колам, і тоді...
У деяких фантастичних романах описуються штучні супутники Землі, нерухомо висять за межами атмосфери в зеніті над Вінницею. Чи можливі...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка