Автор статті: Заступник начальника Управління


Скачати 141.53 Kb.
НазваАвтор статті: Заступник начальника Управління
Дата02.04.2013
Розмір141.53 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
Право знати право
Автор статті: Заступник начальника Управління

координації правової роботи

та правової освіти Міністерства

юстиції України С.В.Богачов
З метою підвищення рівня правової освіти населення, створення належних умов для набуття громадянами правових знань, а також забезпечення їх конституційного права знати свої права і обов’язки Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року затверджено Національну програму правової освіти населення. В ній зазначається, що становлення України як демократичної правової держави, формування засад громадянського суспільства зумовлюють необхідність підвищення рівня правової культури населення. Потребують вирішення на державному рівні питання подальшого розвитку правосвідомості населення, подолання правового нігілізму, задоволення потреб громадян у одержанні знань про право.
Національною програмою передбачено, що правова освіта є складовою частиною системи освіти і має на меті формування високого рівня правової культури та правосвідомості особистості, її ціннісних орієнтирів та активної позиції як члена громадянського суспільства. Надання правової освіти має здійснюватись в усіх дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах. Обсяг і зміст обов’язкового курсу з правознавства визначається для загальноосвітніх навчальних закладів потребою суспільства у вихованні правосвідомого громадянина.
Відповідно до п.4 розділу ІІ та п.2 розділу І Програми розвитку юридичної освіти на період до 2005 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2001 р. №344, необхідно розробити нові навчальні програми правової освіти для загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладів. Виникає потреба у розробленні нового змісту правових дисциплін, які викладаються у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, створенні сучасних оновлених підручників, навчально-методичних посібників та інформаційних засобів навчання, поширенні практики створення в школах-інтернатах класів з поглибленим вивченням правових дисциплін, особливо у сільській місцевості.
Спільними зусиллями з правоохоронними органами, службами у справах неповнолітніх, сім’ї та молоді, відділами освіти управління юстиції постійно вивчають стан правової освіти в навчальних закладах, беруть участь у методичному забезпеченні цієї освіти, здійснюють заходи, спрямовані на профілактику дитячої злочинності.
Важливість правовиховної роботи немає потреби доводити.
Якщо кожна людина змалечку засвоїть, що вона є людиною, особистістю, що вона має людські права, честь і гідність, може вільно висловлювати свої думки, тільки тоді вона зможе впливати на перебіг подій у суспільстві і брати участь у побудові дійсно незалежної демократичної правової держави.
На сьогодні в Україні функціонує близько 14,5 тисяч дошкільних освітніх закладів.
Керуючись у своїй роботі Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", Конвенцією про права дитини, Державними національними програмами "Освіта (Україна ХХІ століття)" та "Діти України" освітяни здійснюють заходи щодо засвоєння знань дошкільнятами про свої елементарні права (на відпочинок, на захист, на розуміння дорослого, на підтримку, на повагу до себе), дотримання основних обов’язків (самостійно виконувати те, що по силі, не робити шкоди іншому, дотримуватись режиму дня), розуміння значення та зв’язку слів "право", "правило", "честь", знання етичних норм поведінки, керування у своїй поведінці моральними нормами, відчуття меж припустимої поведінки.
У правовиховному процесі застосовуються групові та індивідуальні форми роботи з дітьми (бесіди, заняття, ігри-мандрівки, вікторини, свята, конкурси) та їх батьками (конференції, декади правових знань), використовуються наочні форми пропаганди правових знань (оформлення стендів, куточків тощо).
Виховання дитини не можна відкласти на потім, її треба виховувати сьогодні, щоденно, творчо розвивати і давати правові знання, щоб вона була обізнана у своїх правах і обов’язках і знала, що чекає її у разі скоєння злочину, зокрема в такому важливому питанні, як правовий захист.
Заслуговує на увагу діяльність Всеукраїнського фонду "Крок за кроком" щодо запобігання насильства над дітьми та поширення знань про їх права, закріплені Конвенцією ООН, яка сприяє значному покращанню стану правового виховання дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку. Управління юстиції поступово налагоджують конструктивну співпрацю з Фондом з питань реалізації зазначених правоосвітніх та правовиховних проектів.
На конкретному прикладі організації правовиховної роботи у школі-дитсадку І ступеня "Берізк" смт. Буча можна пересвідчитись у цінності зазначеного досвіду та необхідності його поширення на території України.
Хотілося б відзначити діяльність окремих управлінь юстиції, які приділяють належну увагу вихованню правової свідомості маленьких громадян.
Так, у багатьох містах та районах Київської області, наприклад у дитячому садку № 8 м. Біла Церква, що на Київщині, проводяться заняття на теми: "Як чинити з бійкою", "Коли дівчинка підростає", "Дитина заздрить...допоможіть їй", "Гра з вогнем", "Дитячі примхи", "Наодинці вдома", "Щоб не сталося лиха". Під час проведення виховних заходів, організованих Запорізьким обласним управлінням юстиції, приділяється увага елементам економічно-правового виховання дітей дошкільного віку, зокрема організовані та проведені спільно з фахівцями податкової адміністрації заняття на тему "Казка про податки", "Сплата податку веде до порядку", "Що значить жити красиво". Також проведені заняття "Правила дорожнього руху" – за участі працівників ДАІ, "Правила пожежної безпеки" – працівників пожежної охорони. На базі дошкільного навчального закладу №165 м.Запоріжжя діє програма "Один вдома".
Працівниками Донецького обласного управління юстиції для вихователів дошкільних освітніх закладів проводяться семінари-практикуми по організації роботи з дітьми і вихованню морально-етичних норм поведінки тощо.
На високому рівні розробляються методичні матеріали з питань правової освіти у дитячому середовищі Херсонським, Полтавським, Чернівецьким, Вінницьким, Донецьким, Луганським, Миколаївським, Кіровоградським, Київським обласними та Головним управлінням юстиції Автономної Республіки Крим.
Базовим етапом соціального становлення особистості є молодший шкільний вік. Завданням початкової ланки освіти мусять стати формування у дитини морально-правових норм, набуття нею соціального досвіду, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля, формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності.
Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток (відповідно до Закону України "Про освіту").
Програмою початкових класів передбачено інтегрований навчальний курс, в якому проглядаються елементи громадянського виховання, вбачаються спроби здійснення систематизації знань про суспільство, про цінність свого життя і здоров’я та суспільне довкілля. Ці поняття розкриваються під час формування уявлень про поведінку людини в сім’ї, колективі, у суспільстві; під час ознайомлення з правопорушеннями дітей, з відповідальністю за них.
Правова освіта і правове виховання передбачають створення системи навчання і виховання, спрямованої на формування нового, вищого рівня правової культури особистості. Нарізним стрижнем цієї культури є правосвідомість особистості, яка включає отримання системних наукових знань про право, правопорядок і його охорону та виховання емоційно-оціночного ставлення до права і правопорядку.
Правова культура суспільства, як стабільна відповідність способу і результату поведінки всіх і кожного правовим нормам, принципам, цінностям, відображує рівень розвитку правосвідомості кожної особистості і вміщує в собі не тільки знання про закон і правопорядок, але й безпосередні дії людини (прояв законослухняності, поваги до права, закону) в різних, навіть виняткових життєвих ситуаціях, передбачає уміння і готовність особистості вирішувати свої життєві проблеми, жити з людьми і серед людей, орієнтуючись на норми права і не виходячи за межі закону.
Означена характеристика правової культури, як кінцевого результату правової освіти, відображує необхідність її системного здійснення в школі, починаючи з молодших класів.
Правові норми дозволяють упорядкувати суспільні стосунки, поведінку людини. Вони визначають, що дозволено, а що заборонено, як необхідно діяти в тій чи іншій життєвій ситуації.
Тому вивчення регулятивних правових норм має надзвичайно важливе значення для інтеграції особистості в сучасне суспільство.
Наведемо кілька прикладів необхідності та актуальності серйозного підходу до вивчення предмета "Основи правознавства" у загальноосвітній школі.
З метою вивчення рівня володіння питаннями права серед учнів загальноосвітніх шкіл у минулому навчальному році районними та міськими управліннями юстиції Вінницької області проведено анкетування в 32 районах і містах області, всього в 97середніх та 74 старших класах. За результатами аналізу анкетування, 94% учнів цікавлять питання держави і права, 81% хотіли б вивчати право поглиблено, 87% вважають, що правові дисципліни повинні бути одними із основних у навчальному процесі, 56% вважають доцільним вивчення правових дисциплін з початкових класів, 43% бажають продовжити їх вивчення в 10-11 класах. Найпоширенішим джерелом одержання інформації з питань права 64% учнів назвали телебачення.
Як показав аналіз стану викладання правознавства, проведений управліннями юстиції у минулому навчальному році, вивчення правознавства здійснюється у 21 тисячі загальноосвітніх шкіл, 348 гімназіях, 300 ліцеях.
Поглиблено правознавство вивчається у 398 загальноосвітніх школах, 81 гімназії, 53 ліцеях.
Викладання правознавства забезпечують 19 994 викладачі, з них: 19 114 мають кваліфікацію вчителя історії та правознавства, 301 – юрист, 579 – інші (психологи, філологи, викладачі математики, географії, початкових класів, бібліотекарі).
Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 – 2004/2005 навчальні роки, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 342 від 25 квітня 2001 року, правознавство вивчається в 9-му класі загальноосвітніх шкіл протягом 51 години (1,5 години на тиждень). І як показує практика вивчення цієї дисципліни, такої кількості годин недостатньо навіть для засвоєння основних положень існуючих галузей законодавства України.
У 8 класі загальноосвітньої школи передбачено факультативне вивчення предмету "Практичне право". Як свідчить інформація з місць, зазначена дисципліна вивчається у Чернівецькій, Рівненській, Тернопільській, Житомирській, Херсонській, Харківській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Львівській, Кіровоградській, Київській, Закарпатській областях.
Спецкурси "Громадянська освіта" та "Ми – громадяни України" вивчаються факультативно у Кіровоградській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Житомирській, Харківській, Рівненській, Волинській, Хмельницькій, Київській областях.
Проте більшість загальноосвітніх навчальних закладів окремих регіонів слабо забезпечена підручниками, посібниками, методичними та дидактичними матеріалами з цього предмета. Викладачі та учні висловлюють незадоволення підручниками за їх важку для засвоєння учнями термінологію та застарілість окремих положень. Суттєвим недоліком у навчально-виховному процесі є також відсутність у більшості загальноосвітніх шкіл обладнаних історико-правових класів, куточків, наглядової юридичної інформації. У школах рідко проводяться зустрічі педагогічних працівників, учнів та їх батьків з фахівцями-юристами, представниками правоохоронних органів та правозахисних організацій.
Виходячи з викладеного, можна констатувати, що реалії сучасної школи, існуючого навчального плану, викладання предмету нефахівцями, відсутність оновлених підручників та посібників звели до мінімуму правову підготовку дітей. Результатом такої освіти є поверхневі знання з права, прояви правового безкультур’я та правового нігілізму підростаючого покоління.
На превеликий жаль, відмінено оцінку з поведінки у загальноосвітній школі, дозволено класним керівникам довільно будувати виховну роботу, і зі сторінок їхніх планів зникла робота по вихованню в учнів правової свідомості, правової культури, правомірної поведінки та по боротьбі з правопорушеннями.
З 1 до 9 класу за варіативною складовою Типового навчального плану вивчаються різноманітні предмети. Окрім основних, ще є урок валеології, народознавства, стенографії, релігієзнавства, футболу тощо. Відтепер вивчатиметься 2 іноземні мови. То чому ж немає уроку правознавства?! Чому підростаюче покоління не знає достеменно не лише своїх обов’язків, а й прав і свобод, воно не має найменших уявлень про право, законність, їм не цікаві законотворчі процеси? І лише на 15 році життя, з порушенням принципів дидактики, таких як послідовність, науковість та доступність, здійснюється вивчення основ правознавства відразу усіх галузей права з розрахунку півтори академічної години на тиждень. Водночас необхідно нагадати, що відповідно до Кримінального кодексу України кримінальна відповідальність неповнолітніх за окремі види злочинів наступає вже з 14 років.
Через комерціолізацію позашкільних закладів підростаюче покоління не має змоги відвідувати спортивні секції, гуртки та клуби за інтересами. В позаурочний час діти знаходяться наодинці з собою. Окрім цього, загострюється проблема соціального сирітства. На сьогодні в Україні близько 100 тисяч дітей-сиріт і дітей, які залишились без піклування батьків.
Серед підлітків та молоді поширюються алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, венеричні захворювання, посилюється загроза епідемії СНІДу. Частішають випадки вагітності неповнолітніх. Помітно зростають дитяча бездоглядність, злочинність, проституція, кількість самогубств.
У вільний від занять час підлітки більшість свого часу проводять за екранами телевізорів. Але, на жаль, з них зникли цікаві та пізнавальні передачі для дітей, а ті кінострічки, здебільшого іноземного та подекуди і вітчизняного виробництва, які діти залюбки дивляться, пропагують зло, насилля, жорстокість. Майже відсутня дитяча періодика. Хоча в тій же Великобританії, Швеції, Німеччині (чиї мови ми так залюбки вивчаємо) інформація правового характеру у формі ігор, мальованих посібників, телевідеопрограм доводиться до малюків вже з 3-4-х річного віку.
У деяких регіонах України підліткова злочинність не тільки не падає, а й з’явилась тенденція до її росту. Підраховано, що кожного дня підлітки скоюють більше ніж 100 злочинів, у тому числі 1 вбивство або тяжке тілесне ушкодження, 2-3 розбійні напади, 26 крадіжок державного, 45 – майна громадян (з них 16 квартирних крадіжок). Сьогодні ними здійснюється практично кожний 7-й злочин, 10-те хуліганство. На їхню долю припадає приблизно п’ята частина всіх пограбувань, розбійних нападів і зґвалтувань.
Таким чином, сучасна загальнокризова ситуація, яка складається в Україні, особливо щодо правопорушень серед дітей та молоді, потребує вдосконалення та реформування системи освіти, особливо у частині викладання "Основ правознавства".
Це досить серйозне і важливе питання на сьогодні. І його вирішення потребує багато зусиль.
Необхідні перебудова всієї системи вивчення правових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах, цілеспрямована систематична правовиховна робота у дитячому середовищі. Адже діти – індикатор здоров’я суспільства, його соціальної зрілості та рівня моралі.
Для того, щоб людина поважала закон, що є однією з ознак демократичного суспільства, вона повинна не тільки його знати і розуміти, виконувати правові приписи, а й мати відповідні особисті переконання щодо необхідності цього закону – тобто володіти правовою культурою.
У грудні минулого року на засіданні Всеукраїнської міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення, що проходило на базі Київського обласного управління юстиції, розглянуто та рекомендовано поширити досвід роботи загальноосвітньої школи №5 м. Біла Церква Київської області, де авторським колективом школи під керівництвом директора Садаєвої О. І. розроблено проект "Правова освіта", який передбачає формування нового, вищого рівня правової культури особистості, виховання емоційно-оціночного ставлення до права і правопорядку, вміння жити з людьми і серед людей, орієнтуючись на норми права і не виходячи за межі закону. Предмет викладається за рахунок варіативної частини.
Автори проекту "Правова освіта" передбачають створення системи правового навчання і правового виховання з 1 по 11 клас, яка побудована з урахуванням вікових та психологічних особливостей школярів, а головне – у відповідності до вимог часу та потреб суспільства. Як результат, упродовж чотирьох останніх років жоден учень школи не стоїть на обліку у дитячій кімнаті міліції.
І якщо на початковому етапі не відбувається докладного тлумачення тих або інших законів, все ж тут учнів спрямовують на роздуми, спонукають ставити юридичні питання, так би мовити, докопуватись до істини.
Тут розуміють, що є доцільним вивчення правознавства саме з 1 по 11 клас, а деякі теми необхідно вивчати в 10-11 класах, оскільки окремі суспільствознавчі проблеми є важкими для розуміння школярів у 9 класі. (До речі, більшість управлінь юстиції у своїх інформаціях також відзначають невідповідність віковим особливостям школярів підручників, громіздкість та складність їх основних понять, складних для запам’ятовування та розуміння школярів)
Правове виховання у загальноосвітніх навчальних закладах переважно має епізодичний характер, тому що відсутня науково розроблена концепція такого виховання. І в зв’язку з перевантаженням шкіл (більшість з них працює у дві зміни) залучати дітей до позанавчальної правоосвітньої та правовиховної роботи немає можливості.
Саме тому цінним є досвід окремих шкіл України з правової освіти і правового виховання, який необхідно поширювати і втілювати в життя.
Можна дискутувати з приводу того, чи знадобиться кожному учневі в майбутньому 2 іноземні мови, але беззаперечним є те, що кожен з них має бути підготовленим до складностей і реалій життя.
Проте не можна назвати послідовною роботу по запровадженню вивчення з початку минулого навчального року у ряді шкіл міста Києва податкового законодавства або запровадженню експериментального спецкурсу "Європейський вибір України". Безумовно, що усвідомлення учнями понять "податки", "податкові зобов’язання" є важливим напрямом у справі побудови цивілізованих взаємин між державою і її громадянами, а базові знання про історію та інституційний устрій Європейського Союзу, перспективи розвитку цієї організації також будуть корисними для учнівської молоді, але тільки після того, як вони усвідомлять норми власне українського конституційного, трудового, адміністративного, цивільного та кримінального законодавства.
Тому вважаємо, що необхідним моментом у формуванні правосвідомості є створення системи безперервної освіти і виховання, починаючи з дошкільного закладу, продовжуючи у школі, у вузі.
На жаль, Міністерством освіти і науки України не передбачено створення такої системи в Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).
Окрім того, у нових навчальних планах на викладання правознавства відведено 1 (!) годину на тиждень у 10 класах природничо-математичного, філологічного та технологічного напрямів. Це занадто обмаль. Більше "повезло" класам суспільно-гуманітарного напряму: заплановано по 2 години у 10-11 класах та 3 години в 12 класі, якщо це класи правового, філософського або економічного профілю. У класі історичного профілю передбачено тільки 2 години правознавства у 10 класі.
Гранично допустиме навантаження в 5-9 класах значно зменшено у порівнянні з навчальними планами, які діють сьогодні: у 5 класах на інваріантну частину відведено 23,5 години, гранично допустиме – 24 години, в 6 класах – 25,5 годин, гранично допустиме - 25 (!) годин, в 7 класах відповідно 28,5 і 26 годин, у 8 класах – 27,5 і 27 годин, в 9 класах – 28,5 і 28 годин (Типові навчальні плани для основної та старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 12-річної школи, затверджені наказом МОН від 23 лютого 2004 року № 132). Тому навчальні заклади не зможуть використати варіативну частину для викладання правознавства, навіть якщо сьогодні вони мають позитивний досвід у створенні системи правової освіти і правового виховання.
Недостатньою є база навчальної літератури правового спрямування у школах. В більшості бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів відсутні юридичні енциклопедії, міжнародні документи з прав людини тощо.
Викладання правознавства унеможливлюється у зв’язку з відсутністю вчителів відповідного фаху. Викладають правознавство вчителі історії, й основне навантаження у школі вони мають як учителі історії. Програмою педагогічних вузів, що займаються підготовкою вчителів правознавства, передбачено всього близько 400 годин на вивчення дисциплін права та 4000 годин – на історичні дисципліни.
До цього часу належним чином не забезпечені викладачі правознавства посібниками з методики викладання правознавства.
Потребує уваги підвищення кваліфікації викладачів правознавства, зокрема необхідно запровадити практику системного проведення семінарів за участю фахівців окремих галузей права (працівників органів юстиції, судових та правоохоронних органів, прокуратури тощо) та проходження атестації.
У напрямку здійснення цієї роботи вже є певні зрушення. Так, на спільній нараді керівників Міністерства освіти і науки і Міністерства юстиції України, яка відбулась 23 червня 2007 року, прийнято рішення про створення робочої групи по перегляду змісту та обсягів викладання правознавства в загальноосвітніх навчальних закладах, до складу якої ввійдуть і представники Міністерства юстиції.
Хочеться сподіватись на плідну роботу цих двох відомств, оскільки вона має бути спрямована на відродження правової культури населення в Україні.

Схожі:

Автор статті: Заступник начальника Управління
Потребують вирішення на державному рівні питання подальшого розвитку правосвідомості населення, подолання правового нігілізму, задоволення...
Виробничий травматизм по Волинській області за 5 місяців 2012 року
Луцьк, м-н Київський, 4 Мокич С. С., 1972 р н., заступник начальника управління, 3 р
Заступник начальника ГУМНС – начальник управління по роботі з персоналом...
Навчальна мета: ознайомити з основними ознаками здорового морально-психологічного клімату в колективах
Заступник начальника ГУ МНС – начальник управління по роботі з персоналом
Мислення, його основні форми і види. Інтелект та оцінка інтелекту. Особливості професійного мислення
Засідання відомчої атестаційної комісії Територіального управління...
Перший заступник начальника Територіального управління МНС України у Рівненській області, голова комісії
«ЗАТВЕРДЖУЮ» Перший заступник начальника Головного управління МНС...
Планування заходів щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в підрозділах області
Затверджено наказом начальника територіального управління
Контроль за виконанням наказу покласти на заступника начальника теруправління Сохацького О. Ю
Затверджено наказом начальника територіального управління
Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника начальника теруправління Овчаренка С. В
АВТОР Петренко Людмила Василівна, заступник директора з виховної роботи ТСШ №29

АВТОР Петренко Людмила Василівна, заступник директора з виховної роботи ТСШ №29

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка