|
Скачати 2.51 Mb.
|
ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Тестові завдання Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів За редакцією С. В. Шевчук Зміст
ПЕРЕДМОВА Українську мову проголошено державною, а це значить, що вона повинна розширити свої суспільно-комунікативні функції: у більшості сфер наукової діяльності, у системі вищої освіти, державно-політичної діяльності тощо. Розширення ж сфер функціонування української мови, піднесення її престижу значною мірою залежить від мовного навчання та мовного виховання. Важливим кроком у втіленні в життя Закону України "Про мови" є перехід діловодства на державну мову. У зв'язку з цим виникла необхідність розкривати українською мовою особливості документування управлінської діяльності різноманітних установ та організацій. Для забезпечення належного рівня вивчення ділової документації у вищих навчальних закладах необхідно практикувати й перевірку знань студентів з ділової української мови. Пропоновані тести допоможуть перевірити в повному обсязі рівень знань студентів з правил укладання документів, етикету ділового спілкування, а також лексичних, орфографічних, пунктуаційних та стилістичних норм української мови. Тестові завдання (їх у посібнику 7) охоплюють усі розділи курсу. Окремо представлені тести з орфографії, пунктуації та підсумковий тест. Оцінювання тестових завдань проводиться у балах. Одне виконане завдання кожного тесту оцінюється у 0,5 бала. Оскільки кожен із тестів складається з 35-40 завдань, максимальна кількість отриманих балів — 20. Загальна оцінка виставляється на основі суми одержаних балів за такою шкалою: "відмінно" — від 17 до 20 балів; "добре" — від 13 до 16 балів; "задовільно" — від 5 до 12 балів; "незадовільно" — від 0 до 4 балів. І РІВЕНЬ ТЕСТ 1 1. Основними ознаками літературної мови є такі: а) унормованість; б) наявність усної і писемної форм існування; в) наявність територіальних діалектів; г) поліфункціональність; ґ) наддіалектна форма існування; д) функціонування у галузі державної та політична діяльності. 2. Сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації, - це: а) орфографічні правила; б) граматичні правила; в) мовні норми; г) стилі української мови. 3. Сукупність норм літературної мови, що регулюють правильну вимову звуків, звукосполучень та наголошенні слів, — це: а) норми наголошення слів; б) норми інтонування слів; в) орфоепічні норми. 4. Принципами української орфографії є такі: а) орфоепічний; б) фонетичний; в) синтаксичний; г) морфологічний; ґ) соціолінгвістичний; д) історичний; є) лексичний; є) смисловий. 5. Мовний стиль — це: а) різновид національної мови, що є засобом спілкування у географічно обмежених мовленнєвих колективах; б) сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання; в) властивий художникові слова чи іншому носієві мови стиль, який стає об'єктом дослідження лінгвістів. 6. Обговорення, відстоювання та пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, сприяння суспільному розвитку — мета мовлення: а) розмовного стилю; б) публіцистичного стилю; в) художнього стилю; г) офіційно-ділового стилю. 7. Мовними особливостями офіційно-ділового стилю є: а) використання суспільно-політичної, емоційно забарвленої лексики; б) використання канцелярської лексики; в) широке застосування слів у переносному значенні; г) гранично точний виклад; ґ) переважання складносурядних речень; д) широке вживання готових словесних формул. 8. Документ — це: а) друкована стандартна форма ділового папера з реквізитами, що містять постійну інформацію; б) основний вид ділового мовлення, що фіксує і передає інформацію, підтверджує її достовірність, об'єктивність; в) сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності. 9. За походженням виділяють такі види документів: а) вхідні; б) вихідні; в) службові; г) особисті; ґ) стандартні; д) індивідуальні. 10. За місцем виникнення виділяють такі види документів: а) внутрішні; б) зовнішні; в) вхідні; г) вихідні; ґ) стандартні; д) індивідуальні. 11. Повна копія відправленого з підприємства, установи організації документа — це: а) витяг; б) копія; в) оригінал; г) виписка; ґ) відпуск. 12. За призначенням виділяють такі види документів: а) для службового користування; б) щодо особового складу; в) для загального користування; г) організаційні; ґ) довідково-інформаційні; д) організаційно-розпорядчі; є) розпорядчі; е) обліково-фінансові; ж) довідкові; з) господарсько-договірні. 13. Документи, що створюються окремими особами поза сферою їх службової діяльності, — це: а) індивідуальні документи; б) особисті документи; в) службові документи; г) власні документи. 14. Група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок, — це: а) бланк; б) формуляр-зразок; в) штамп. 15. На бланках дату підписання документа ставлять: а) під текстом зліва; б) у правій верхній частині під назвою виду документа і заголовком; в) у лівій верхній частині разом з індексом на спеціально відведеному для цього місці. 16. Гриф узгодження — це: а) внутрішнє узгодження документа; б) зовнішнє узгодження документа; в) узгодження документа з підрозділами та службовими особами установи. 17. Віза — це: а) зовнішнє узгодження документа; б) узгодження документа з підвідомчими та непідвідомчими організаціями; в) внутрішнє узгодження документа. 18. Змінний реквізит, який містить інформацію про подальшу роботу з документом, — це: а) гриф погодження; б) резолюція; в) підтвердження; г) гриф затвердження. 19. Сукупність послідовно об'єднаних змістом і побудованих за правилами мовної системи речень — це: а) документ; б) текст документа; в) назва виду документа; г) абзац. 20. Від першої особи пишуться такі документи: а) протокол; б) заява; в) автобіографія; г) довідка; ґ) доповідна записка; д) наказ; є) характеристика. 21. Документи щодо особового складу — це: а) документи, у яких фіксуються угоди між сторона ми про встановлення ділових відносин, пов'язаний із господарською діяльністю, і які регулюють її відносини; б) документи, пов'язані з процесом зарахування особі на роботу і її звільнення, визначенням і забезпеченням прав та обов'язків працівника, що регламентуються законодавством України; в) угоди між особами, що наймаються на роботу, та керівниками підприємств (установ, організацій), за якими працівники зобов'язуються виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а керівний підприємства або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченої законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. 22. Заява — це: а) документ, у якому особа (установа) висловлює свої думки щодо методів поліпшення діяльності державних органів, громадських установ, організацій; б) документ, адресований установі чи вповноваженні особі, у якому викладається певне прохання з йога коротким обґрунтуванням; в) документ, у якому особа (установа) вказує на порушення її прав та інтересів з боку іншої особи (установи) і пропонує вжити належних заходів для ліквідації такого порушення. 23. Особиста заява оформляється: а) від руки на бланку установи; б) машинописом на бланку установи; в) від руки в одному примірнику; г) від руки у двох примірниках. 24. У складній заяві зазначається: а) перелік документів, які додаються до заяви з метою підтвердження правомірності висловленого у ній прохання; б) гриф обмеженого доступу до документа; в) відмітка про засвідчення копій. 25. Характеристика — це: а) документ, у якому в офіційній формі викладено громадську думку про працівника як члена колективу і який складається на його вимогу або письмовий запит іншої установи для подання до цієї установи; б) документ, у якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особи, яка його складає; в) документ, у якому коротко викладаються особисті, освітні, професійні відомості про особу. 26. За походженням характеристика — це: а) стандартний документ; б) офіційний документ; в) особистий документ. 27. Відомості про особу, якій видається характеристика, викладаються: а) у хронологічній послідовності; б) у будь-якій послідовності; в) у послідовності, що зумовлюється ступенем важливості тієї чи іншої інформації. 28. У тексті резюме зазначають такі відомості: а) мета складання документа; б) розмір заробітної плати; в) моральні якості особи; г) досвід роботи; ґ) освіта; д) перебування за кордоном; є) знання мов; е) наявність водійських прав. 29. Враховуючи те, що у фірмах, агенціях, установах зазвичай здійснюється комп'ютерне вивчення резюме, слід дотримуватися таких правил: а) намагатися вживати якомога більше дієслів, прислівників і прикметників; б) намагатися не вживати особові займенники; в) обов'язково надсилати фотокартку; г) для кожного конкретного конкурсу складати окреме резюме; ґ)надавати перевагу іменникам, що є назвами посад, професійним термінам. 30. Автобіографія — це: а) документ, що фіксує відомості про трудову діяльність робітників, службовців; б) обов'язковий документ особової справи працівників установ, організацій, у якому фіксуються автобіографічні відомості, оформлені шляхом фіксації їх у таблицях; в) обов'язковий документ особової справи, у якому особа повідомляє основні факти своєї біографії. 31. Інформація про факти, події викладається в автобіографії: а) у послідовності, що зумовлюється ступенем важливості певної інформації; б) у хронологічній послідовності; в) у послідовності, що чітко визначається стандартами оформлення документів щодо особового складу. 32. У тексті автобіографії зазначаються: а) ініціали та прізвище особи; б) рік народження; в) прізвище, ім'я, по батькові; г) місце народження; ґ) відомості про навчання; д) відомості про членів родини, які перебували за кордоном; е) відомості про моральні якості особи; є) відомості про трудову діяльність; ж) короткі відомості про склад сім'ї; з) дата народження і дата написання автобіографії. 33. За формою автобіографія: а) типовий документ; б) особовий документ; в) індивідуальний документ. 34. Особовий листок з обліку кадрів заповнюється: а) під час переведення на іншу посаду; б) під час звільнення працівника; в) для участі в певному конкурсі; г) під час оформлення на роботу. 35. Особовий листок з обліку кадрів заповнюється: а) працівником відділу кадрів машинописним способом; б) особисто машинописним способом; в) особисто рукописним способом. 36. Трудова книжка — це: а) обов'язковий документ особової справи працівників установ, організацій, у якому фіксуються автобіографічні відомості, оформлені шляхом фіксації їх у таблицях; б) документ, у якому зафіксовано відомості про стаж роботи, нагороди, заохочення працівника; в) основний документ з обліку особового складу на підприємстві, у якому зазначаються паспортні дані особи, дані про загальний і безперервний стаж роботи, переміщення працівника, про останнє місце роботи, дату й причину звільнення з останнього місця роботи. 37. До трудової книжки заносяться такі відомості: а) прізвище, ім'я, по батькові працівника; б) рік народження; в) про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; г) про стягнення; ґ) про заохочення та нагороди; д) дата народження. 38. Наказ щодо особового складу — це: а) розпорядчий документ, який регламентує призначення, переміщення, звільнення працівника, відрядження, відпустки, різні заохочення, нагороди, стягнення; б) правовий акт, що його видає керівник підприємства (структурного підрозділу) у межах своєї компетенції для вирішення основних та оперативних завдань, які поставлено перед підприємством; в) розпорядчий документ, який створюють на підприємствах переважно з питань інформаційно-методичного характеру, а також для організації виконання наказів, інструкцій, інших актів органів управління. 39. У розпорядчій частині наказу щодо особового складу зазначається: а) прізвище, ім'я, по батькові особи, на яку поширюється дія наказу; б) назва відповідної посади; в) дата зарахування, переведення, звільнення; г) дата підписання наказу; ґ) термін, на який зараховується особа на певну посаду; д) підстави зарахування, переведення, звільнення; е) умови зарахування, переведення, звільнення. 40. Логічні елементи тексту наказів щодо особового складу розташовуються: а) у прямому порядку; б) у зворотному порядку. |
Навчально-методичний посібник ЧЕРКАСИ Передмова |
Навчально-методичний посібник ЧЕРКАСИ Передмова |
1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Передмова |
П. В. Афанасьєв ПОБУДОВА ДЖЕРЕЛ БЕЗПЕРЕБІЙНОГО ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА РАДІОСИСТЕМ Передмова |
Змістовий модуль Педіатрія як наука про здорову і хвору дитину Передмова |
ПЕРЕДМОВА Взаємодія деталей, механізмів затвора гаубиці д-30 під час відкривання, закривання |
ЗМІСТ Передмова 5 0 Загальний відділ 7 Пізнавальна література для дітей та юнацтва 19 1 Філософські науки. Психологія 21 |
Керівний документ з технічного обліку обладнання і паспортизації... Передмова |
Передмова Буроменський М. В., професор, д ю н., член-кореспондент Академії правових наук України, президент Інституту прикладних гуманітарних... |
2008 ПЕРЕДМОВА РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів... |