Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-125 від 13 лютого 2005р.)

29 Радиационная защита. Публикация Международной комиссии по радиологической защите (МКРЗ) № 26. — М„ 1978.

-7 Социологические исследования в атомной знергетике. — М., 1992. — Вып. 2—С. 9-23.

7 Балюк Г. Ї. Ядерний ризик: правові проблеми визначення, оцінювання та класифікації // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 4. - К., 1999. - С. 238-244.

30 Балюк Г. І. Ядерне право України: стан і перспективи розвитку. Правові ас­пекти радіоекології. — К., 1996; Балюк Г. І. Правові аспекти забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки в Україні, — К., 1997.

31 Козлов В. Ф. Справочник по радиационной безопасности. — М., 1991. — С. 4.

32 Бабаев Н. С., Демин В. Ф., Ильин Л. А. Ядерная знергетика, человек и окружающая среда. — М., 1981. — С- 81.

33 Словарь терминов в области радиационной безопасности: Проблема IX. Обеспечение радиационной безопасности (ОРР № 9). — М-, 1980- — С. 19.

34 Иойрыш А. И. Научно-технический прогресе и новые проблеми права. — М, 1981. - С. 64.

35 Балюк Г. І. Правові аспекти забезпечення ядерної та радіаційної (радіоеко­логічної) безпеки в Україні. — С. 35.

36 Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Державні гігієнічні нормати­ви. - К.., 1998. - С. 4.

37 Кравченко С.М., Андрусевич А.О., Бонайн Дж. Актуальні проблеми міжнародно­го права охорони навколишнього середовища. — Львів, 2002. — С. 32—33.

38 Картахенскнй протокол по биобезопасности к Конвенции о биологическом разнообразии // Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. — Львів, 2002. — С. 347.

39 Тустановська І. Правова регламентація поводження з генетично-модифікова­ними організмами в деяких міжнародних документах //Вісник екологічної адвока­тури. - 2001. - № 16. - С. 16-17.

40 Юридична енциклопедія: У 6 т. — К., 1999. - Т. 2. - С. 119-120.

41 Костицький В. В. Екологія перехідного періоду: право, держава, економіка (економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні). - К., 2001. - С. 204.

42 Шемшученко Ю. С. Организационно-правовые проблеми охраны окружающей

среды Украины. — К.., 1976.

43 Дубовик О. Л. Экологическое право в вопросах и ответах. — М., 2001. — С- 122-126.

44 Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства У навколишньому середовищі. Спеціальне видання до 5-ї Всеєвропейської конфе­ренції міністрів навколишнього середовища «Довкілля для Європи». — К., 2003. — С. 81-82.

45 Відповідний Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від

17 вересня 1996 р. № 1147. — Зібрання постанов Уряду України. — 1996. —- № 18. - Ст. 505.

46 Петров В.В. Экологическое право. ― М., 1995. ―С.263; Ерофеев Б.Е. Экологическое право России. ― М., 1999. ― С.299.

47 Лук'янецьД. М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвит­ку. — К-, 2001. — С. 75; Хорощак Н. В. Адміністративні стягнення за законодавст­вом України. - К„ 2004. - С. 45.

48 Лопашенко Н. А. Зкологические преступления. — СПб., 2002. — С. 37—38.

49 Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. — К., 2002. — С.169.

* Керн (нім. Кеrn) — в геології циліндрична колонка гірничої породи, одержа­на в результаті колонкового буріння. Слугує для геологічного вивчення і опробування.

50 Юридична енциклопедія: У 6 т. — К., 1998. — Т. 1.— С. 163.

51 Малышева Н. Р. Охрана окружающей среды от шумового воздействия (правовые и организационные вопросы). — К., 1978.

52 Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні. - К., 1998. - С. 39

53 МунтянВ. Л. Правова охорона природи УРСР. — К., 1982. — С. 149—150.

54 Екологія і закон. Екологічне законодавство України. Книга 1. — К., 1997. — С. 621-628.

55 Биологический знциклопедический словарь. — М., 1986. — Сг. 529—530.

558

56 Морозов Г. Ф. Учение о лесе. — М., 1949. — С. 17. ² Полянская Г. Н. Право государственной собственности на леса в СССР. — М.,

1959. - С. 208. 560

57 Полянская Г.Н. Право государственной собственности на леса в СССР. – М., 1959. – С. 208

58 Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. Спеціальне видання до 5-ої Всеєвропейської конференції міністрів навколишнього середовища «Довкілля для Європи». - К., 2003. - С. 44.

59 Константиниди С. С. Охрана животного мира. — Алма-Ата, 1975. — С. 11

60 Колбасов О. С. Право собственности на животньїй мир // Развитие аграрно-правовьгх наук. - М., 1980. — С. 57-59.

61 Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Ук­раїні, 1996. - К., 1998. - С. 29.

62 Див. Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національ­ної екологічної мережі України на 2000 — 2015 роки» // Відомості Верховної Ради Країни. - 2000. - № 47. - Ст. 405.

63 Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. — К., 2003. — С. 55.

64 Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. — К., 2003. — С. 56.

65 Червона книга України. Рослинний світ / За заг. ред. акад. НАН України Ю. р. Шеляга-Сосонка. - К-, 1996.

66 Червона книга України. Тваринний світ / За заг. ред. члена-кореспондента НАН України М. М. Щербака. - К., 1994.

2 Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. — К., 2003. — С. 43.

67 Загальнодержавна програма поводження з токсичними відходами, затвердже­на Законом України від 14 вересня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 44. - Ст. 374.

68 Програма поводження з твердими побутовими відходами, затверджена поста­новою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 265 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 10. - Ст. 595.

69 Кожевников Г. А. М&ждународная охрана природи. — М., 1914. чин Д. Н. Охрана памятников природьі. — М., 1914. — С. 39

Trade and Environment Review. 2003. Chapter 1. – United Nations. – New-York and Geneva. – 2004. – P.2.

70 Див.: Бринчук М.М. Зкологическое право. — М., 2004. — С. 619

71 Тимченко Л. Д. Международное право. — X., 1999. — С. 392

72 Тичмченко Л. Д. Международное право. — X., 1999. — С. 310.

73 Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. ― Львів, 2002.С. 249-262.

74 Юридична енциклопедія: У 6 т. — К„ 1998. — Т- 1. — С. 163.

75 Международное космическое право. — М., 1999. — С. 54—55.

76 Космічне право України: 3б. національних і міжнародних правових актів. К., 2001 - С. 88-120.

77 Международное космическое право. — М., 1999. — С. 55—56.

* «Живий змінений організм» означає будь-який живий організм, якому власти­ва нова комбінація генетичного матеріалу, одержана шляхом використання сучас­ної біотехнології (ст. З Картахенського протоколу з біобезпеки).

* Україна в міжнародно-правових відносин. Кн.2.―К.,1997. , ― С. 128 ― 143, 176 ― 188.

78 Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. Актуальні проблеми міжнародного права навколишнього середовища. — Львів, 2002. — С. 136.

79 Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. — Львів, 2002. С. 59.

80 Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. Актуальні проблеми міжнародного права навколишнього середовища. — С. 203, 204.

81 Вибрані рішення Європейського суду з прав людини (1993—2002).

2003. - С. 165-168.

82 Цей принцип виник у праві ЄС спершу лише в екологічній сфері і лише після Маастрихтського договору 1992 р. набув універсального характеру, стаючи інституційним принципом побудови правової системи ЄС.