ПРАВО ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН

1 Тому, що поняття «дипломатичне право» (від грецьк. δίπλωμα - дві дощечки, на які записували повноваження посла і інструкції для нього) - тривалий час існує в широкому і вузькому сенсі. В широкому дипломатія - це всі зовнішні зносини, але в їх обсяг входить дипломатичне право у вузькому сенсі, консульське право, право спеціальних місій і право представництв держав при міжнародних організаціях.

2 Зокрема: Каракаська конвенція про консульські функції 1911 р., дві Гаванські конвенції 1928 року: Про дипломатичних чиновників і Про консульських чиновників.

3 В доктрині органи ЗЗ держави зазвичай тлумачать більш широко: виділяючи закордонні і внутрішньодержавні органи, залучені до зовнішньополітичної діяльності. До внутрішньодержавних органів ЗЗ, крім МЗС та його представництв відносять органи вищої державної влади повноваження яких визначені конституцією України: парламент, глава держави, глава уряду й уряд (див. нижче).

4 Статус, завдання та функції дипломатичного представництва України за кордоном, постійного представництва України при міжнародній організації визначаються цим Законом, Положенням про дипломатичне представництво України в іншій державі та Положенням
про постійне представництво України при міжнародній організації, які затверджуються Президентом України. Статус; завдання та функції консульської установи України за кордоном визначаються цим Законом та Консульським статутом, який затверджується Президентом України.

5
Нунціатурами та інтернунціатурами називаються представництва Ватикану, рангом відповідні посольству й місії. Папські представництва виконують подвійну функцію: дипломатичну й релігійну, оскільки офіційно представляють Ватикан в країні перебування, і підтримують зносини з релігійними центрами країни.

6
Як і інші підрозділи першого розділу питання щодо імунітету дипломатичних представників стосуються як дипломатичного права у вузькому сенсі, так і консульського права, права спеціальних місій та права представництв держав при МО.

7
Хоча національний закон держави перебування, який забезпечує такі привілеї, наділяє їх юридичною силою в межах юрисдикції цієї держави.

8
За винятком речових позовів, предметом яких є: а) його приватне нерухоме майно на території країни перебування, якщо він не володіє цим майном для цілей представництва; б) спадщина, стосовно якої він виступає в якості виконавця заповіту, попечителя, спадкоємця або відмовоодержувача спадщини; в) будь-яка комерційна чи інша діяльність дипломатичного агента за межами його офіційних функцій; а також за винятком податків чи зборів, які: а) включаються в ціну товару й обслуговування; б) податком чи збором (судовим, реєстровим, іпотечним чи гербовим) на його приватне нерухоме майно; в) є податком чи митом, пов’язаним з оформленням спадкування в країні перебування; г) податком на його приватний прибуток в державі перебування.

9
Їх не слід плутати з місіями, що носять функціональний характер - торгові чи військові спеціальні місії.

10
До Першої світової війни вважалося нормою, що лише імперії та великі монархи можуть призначати послів, оскільки вони розглядали це як привілей і неохоче погоджувались поширювати його на інших. Усередині XIX ст. Англія, наприклад, мала своїх послів лише у Франції, Росії, Австро-Угорщині та Туреччині, а вже наприкінці століття – посольства в Римі, Мадриді та Вашингтоні.

11
Так у 2000 р. Україна мала дипломатичну місію в Нідерландах, яка входила у Посольство України в Бельгії, та дипломатичну місію у Швеції, яка входила у посольство України в Данії.

12
Наприклад в Україні Указом Президента України від 12 вересня 1994 р. було затверджено Програму розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представників міжнародних організацій в Україні. Дипломатичні представництва, що мають намір придбати, орендувати чи використати на безоплатній основі споруди та приміщення, здійснити перебудову, добудову, змінити їх призначення або орендувати земельну ділянку, письмово сповіщають про це МЗС, яке спеціальною нотою повідомляє про рішення щодо можливості їх розташування за конкретною адресою. Представництво може практично реалізувати свої наміри лише після одержання згоди відповідного органу на відведення відповідної земельної ділянки. Розмір орендної плати, ціни на споруди (приміщення), що передаються представництвам, визначаються договорами за домовленістю сторін. Особливості розташування представництв окремих іноземних держав визначаються МЗС за погодженням із Кабінетом Міністрів України.

13
З цього приводу Комісія міжнародного права зазначає «бажаність при заснуванні дипломатичного представництва уникати незручностей, які може викликати для уряду держави перебування розташування іноземного представництва в місті, іншому ніж те, де перебуває уряд. Це могло б створити проблеми з забезпечення дипломатичної недоторканності та інших привілеїв, якими користуються іноземні представництва та їх персонал, ускладнити б чимало протокольних питань, згідно з якими уряд країни перебування постійно контактує з дипломатичним корпусом, а головне – не відповідало б міждержавному характеру дипломатичного представництва».

14
Україна, будучи учасником конвенції 1963 року, за останні десять років уклала понад 20 консульських конвенцій з країнами, що налагодили з нею консульські зносини.

15
Про дипломатичну службу України 20.09.2001 р. Про дипломатичні ранги 28.11. 2002, та ін..

16
У сучасному міжнародному праві відсутня правова норма, яка б зобов’язувала держави встановлювати консульські зносини, водночас відмова від встановлення консульських зносин суперечить основним принципам міжнародного права. Це випливає зі ст. 1 Статуту ООН, яка зобов’язує членів ООН здійснювати міжнародне співробітництво і розвивати дружні зносини між націями. незважаючи на існуючі відмінності думок з приводу доцільності відкриття консульської установи, остаточне рішення все-таки залишається за приймаючою державою.

17
Одні автори розуміють його як сукупність посадових консульських осіб, включаючи і глав консульських установ (оперативний персонал), різних держав, розташованих у конкретних пунктах держави перебування. Інші вважають, що в його склад входять ще і члени родин згаданих консульських працівників, на яких поширюються відповідні привілеї та імунітети.

18
запис на консульському патенті, в якому зазначене місце перебування консульської установи і межі її функціонування (консульський округ).

19
перелік консульських функцій, за Віденською конвенцією 1963 р., не є вичерпним і з її положень випливає, що консул може виконувати також інші функції, покладені на нього акредитуючою державою. А тому більш докладно консульські функції закріплені в консульських статутах держав.

20
Блищенко И.П. Дипломатическое право – М.: Междунар. Отношения, 1990. – С. 122.

21
Перебування військових суден в приймаючій державі узгоджуються на дипломатичному рівні, але консул також може бути залучений до вирішення окремих питань в процесі перебування військового судна в державі перебування

22
Нотаріальні дії виконуються у приміщенні консульської установи. Консул, який вчиняє нотаріальні дії, зобов’язаний зберігати таємницю вчинюваних дій. Якщо вчинення нотаріальної дії суперечить законодавству України, консул відмовляє у вчиненні такої дії.

23
Відповідно до офіційного перекладу Конвенції 1969 року

24
Держави, що не є членами таких організацій, але заінтересовані в їх діяльності, можуть мати при них постійні місії спостерігачів, якщо це допускається установчими документами організацій.