18. Закони і підзаконні акти

• 
  Теологічна теорія. Вона доводить , що держава є витвором божої волі, так як у біблії говориться що всяка влада від бого, тобто дана богом. Такі теорії містяться в ідеології релігій стародавнього сходу, католицької церкви, та ісламській релігії. Представниками цієї теорії є Августин Блаженний (праця “Град Божий”),Фома Аквінський.
  
• 
  Патріархальна теорія твердить, що держава є результатом історичного розвитку сім‘ї, а абсолютна влада монарха є продовженням влади батька в родині.
  

• 
  Договірна теорія доводить , що держава виникла в результаті угоди між людьми . Кожен з людей відмовився від якоїсь частини особистої свободи, взамін на гарантії особистої безпеки (Гуго Гроцій, Джон Локк, Томас Гоббс, Шарль Луї Монтеск‘є, Дені Дідро, Жан-Жак Руссо.
  
• 
  Органічна теорія доводить, що суспільство існує за тими ж принципами, як і будь-який живий організм, окремі соціуми (особи) є ніби клітинами організму, а держава є цілісним організмом. Державні органи виконують такі функції, як органи у живому організмі.(Герберт Спенсер).
  
• 
  Теорія насильства стверджує, що держава виникла як наслідок завоювання одних племен іншими племенами, і для того щоб держати закабалені народи в залежному стані , необхідно було створити державу з органами які здійснювали ці функції. (Євген Дюрінг, Людвіґ Гумплович.)
  
• 
  Психологічна теорія. Прихильникі цієї теорії стверджують, що держава виникла у зв‘язку з тим, що у людини є психологічна потреба у підпорядкуванні, і крім того, людина є істотою соціальною , тобто такою що не може жити поза суспільством. Лев Петражицький, Габріель Тард.
  
• 
  Класова теорія доводить, що держава є наслідком економічного розвитку суспільства. У звязку з появою приватної власності виник розкол суспільства на класи, з протилежними інтересами. Саме тому для захисту інтересів економічно пануючого класу необхідно було створити державу. Маркс, Енгельс, Ленін.
  
• 
  Міграційна теорія стверджує що держава була випадково створена у якому небудь місці, а потім поширилася по землі в порядку запозичення.
  

• 
  територія
  
• 
  населення (громадяни )
  
• 
  суверенітет(поширення владних повноважень на населення, можливість визнати незаконними прояви іншої суспільної влади,можливість самостійно приймати рішення що стосуються внутрішньої та зовнішньої політики держави.
  
• 
  Наявність системи державних органів,
  
• 
  Наявність власної податкової системи
  
• 
  Наявність власної системи законодавства
  
• 
  Наявність публічної офіційної організації, яка представляє інтереси суспільства,
  
• 
  Наявність власної символіки.
  

6.Державний режим.

• 
  демократичний,
  
• 
  авторитарний (коли законодавством закріплено , що влада належить народу хоча це не виконується.)
  
• 
  тоталітарний(народ повністю усунуто від владних повноважень).
  

• 
  головною його цінністю є людина її права та свободи;
  
• 
  держава існує як регулятор суспільних відносин та гарант забезпечення прав та свобод людини і громадянина;
  
• 
  різноманітність та недоторканість власності;
  
• 
  політична, ідеологічна та духовна свобода особистості;
  
• 
  забезпечення соціальної справедливості, та соціальної забезпеченості;
  
• 
  високий рівень правосвідомості громадян;
  

• 
  політичні
  
• 
  організаційні (рег. Віднос. З приводу створ.і ф-ціонування держ.органів і об‘єднань людей)
  
• 
  релігійні
  
• 
  норми культури поведінки
  
• 
  норми моралі (уявлення людей про добро і зло)
  
• 
  естетичні норми (уявл.про красу)
  
• 
  звичаї
  
• 
  юридичні норми.
  

• 
  державне право – сукупність правових норм , що регулюють відносини у сфері державного устррою країни, порядок і характер взаємовідносин між елементами політичної системи, та державного механізму.
  
• 
  Адміністративне право – сукупність правових норм які регулюють відносини у сфері виконавчо - розпорядчої діяльності держави.
  
• 
  Кримінальне право – сукупність правових норм які регулюють відносини, пов‘язані із встановленням видів злочинів та покарання що застосовуються до осіб винних у їх вчиненні.
  
• 
  Процесуальне право – сукупність юридичних норм що регулюють відносинини які складаються під час розгляду і розв‘язання справ та спорів судами України.
  
• 
  Бюджетно фінансове право - сукупність правових норм які регулюють відносини пов‘язані з накопиченням і розподілом коштів держави а також між учасниками різних фінансових відносин.
  
• 
  Цивільне право – сукупність правових норм які регулюють майнові і пов‘язані з ними немайнові відносини, а також особисті немайнові права.
  
• 
  Шлюбно-сімейне право – сукупність юридичних норм, що регулюють відносини, які виникають зі шлюбу, родинних зв‘язків та ін.
  
• 
  Трудове право – сукупність правових норм, що регулюють трудові відносини тобто відносини між працівником і власником підприємства установи, чи організації або уповноваженим ним органом.
  
• 
  Міжнародне право – сукупність правових норм, що регулюють відносини між державами, а також відносини які виникають між суб‘єктами що належать до різних державних утворень.
  

15.Норма права, її види.

17.Поняття системи законодавства.

18.Закони і підзаконні акти.