|
|
Скачати 326.82 Kb.
|
|
http://zakon.at.ua/ Кафедра теорії держави та права тема: "Процеси застосування норм права (стадії, основні вимоги)" Івано-Франківськ 1998р. Зміст Вступ 1. Поняття та основні риси застосування юридичних норм 2. Підстави застосування правових норм 3. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види. 4. Загальні вимоги правильного застосування правових норм 5. Механізм і стадії застосування правових норм 6. Застосування правових норм за аналогією. 6.1. Прогалини в праві і шляхи їх усуненняю. 6.2. Аналогія закону. 6.3. Аналогія права. 6.4. Загальні правила при застосуванні. аналогії закону і аналогії права. Висновки Вступ Застосування норм права являється однією з форм реалізації права. В першу чергу мова повинна йти про застосування законодавчих і підзаконних актів, оскільки правоохоронні органи й інші суб"єкти, які застосовують норми права, орієнтуються на нормативні акти, а не на право і його принципи. Таким чином, термін "застосування правових норм", який закріпився в теорії права і правозастосувальній діяльності, можна вважати в певній мірі умовним. Якщо ж закони і підзаконні акти мають правовий характер, то сам термін адекватний його змісту і значенню. 1. Поняття та основні риси застосування юридичних норм Застосування правових норм - це здійснювана компетентними державними органами або уповноваженими на те громадськими об"єднаннями організаційно-правова діяльність, яка полягає у встановленні формально обов"язкових правил поведінки індивідуального характеру з метою забезпечення необхідних умов для належної реалізації юридичних норм.1 Застосування норм права являється однією з форм реалізації права. В першу чергу мова повинна йти про застосування законодавчих і підзаконних актів, оскільки правоохоронні органи й інші суб"єкти, які застосовують норми права, орієнтуються на нормативні акти, а не на право і його принципи. Таким чином, термін "застосування правових норм", який закріпився в теорії права і правозастосувальній діяльності, можна вважати в певній мірі умовним. Якщо ж закони і підзаконні акти мають правовий характер, то сам термін адекватний його змісту і значенню. Такий підхід до розуміння цього терміну обумовлений і тим, що в нас існує система писаного права, де основною формою є нормативно-правовий акт. Інші форми права - правовий звичай, нормативний договір - малорозповсюджені в республіці, а правовий прецендент офіційно не визнаний ----------------------------------------------------------- 1Див.: Андрусяк Т., Теорія держави і права. Львів.: Фонд "Право для України", 1997р. - ст. 127. державною владою, хоча в окремих випадках фактично існує. Нині немає рації змінювати або уточнювати цей термін як в теорії права, так і в правозастосувальній діяльності, оскільки практично всі юристи розуміють його значення як застосування нормативно-правових актів. Застосування норм права - особлива форма реалізації права. Її особливість полягає в тому, що вона суттєво відрізняється від інших форм реалізації права - виконання, дотримання і використання. Ця форма реалізації права має свої ознаки, які відрізняють її від інших форм реалізації, а також від інших правових явищ. По-перше, застосування правових норм входить в правову систему суспільства. Воно являється її складовою частиною, без якої неможливе правове регулювання суспільних відносин. В правовій системі цей процес опирається на систему права і систему законодавства. По своєму значенню застосування права займає друге місце після правотворчості, а при певних соціальних умовах є не менш важливим фактором, який суттєво впливає на правове регулювання в процесі впливу на суспільні відносини. В процесі правотворчості в нормативні акти закладають моделі правомірної поведінки і діяльності суб"єктів суспільних відносин, які не можуть бути впроваджені в реальні суспільні відносини.1 По-друге, застосування норм права має комплексний характер, і воно охоплює, як правило, й інші форми реалізації права, або здійснюється паралельно. Посадова особа, яка --------------------------------------------------- 1Див.: Алексеев С.С. Теория права. М. - 1994. - ст.179. приймає рішення по тій чи іншій справі, не тільки застосовує норми права, але одночасно зобов"язана виконувати, дотримуватись, а іноді і використовувати норми матеріального і процесуального права, щоб реалізувати принципи законності і доцільності в правозастосувальній діяльності. По-третє, застосування норм права має, як правило. владний характер і здійснюється відповідним компетентними державними органами чи службовими особами. Це означає, що держава дозволяє застосовувати норми права тільки своїм компетентним органам або уповноважує на такі дії окремі юридичні особи. По-четверте, застосування норм права означає реалізацію законодавства в правовідносинах. Ця форма реалізації змінює ті чи інші правовідносини. Вона конкретизує юридичні права і обов"язки суб"ктів правовідносин. Правові відносини безпосередньо пов"язані з юридичними фактами. В зв"язку з цим застосування норм права - такий спосіб реалізації права, коли дії норм права зв"язані з конкретними фактами, коли норма застосовується до цих фактів. Поза юридично значими фактами, з якими правові норми пов"язують певні юридичні наслідки, неможливе застосування правових норм.1Юридичні наслідки пов"язані з виникненням, змінами і припиненням правових відносин. По-п"яте, застосування норм права відрізняється від інших форм реалізації своїми потребами. Потреби застосування норм права виникають в основному втаких випадках: --------------------------------------------------- 1Див.: Недбайло П.Е. Приминение советских правовьіхнорм. М., 1960. 1) коли передбачені нормою суб"єктивні права і обов"язки за своїм характером такі, що не можуть виникати у конкретних суб"єктів із їх односторонніх заяв, угод або договорів, а вимагають відповідного індивідуального акта державних установ; 2) коли відомий факт правопорушення і потрібно встановити його наслідки або визначити за нього санкцію; 3) коли існують прогалини в національному праві і потрібне застосування аналогії права і закону. Ці потреби особливо стосуються правопорушень, і застосування правових норм обумовлене необхідністю використання державного примусу. як за факт правопорушення, так і в інших випадках примусу. Державний примус направлений на зміцнення законності і правопорядку. Без застосування норм права неможливо реалізувати саме право. Таким чином можна дати визначення застосування норм права. Застосування правових норм (правозастосовча діяльність) - це одна з форм реалізації права, яка має державно-владний організуючий характер компетентних державних органів і уповноважених державою інших суб"єктів суспільних відносин і направлених на зміну, припинення або виникнення правовідносин шляхом видання індивідуальних актів застосування правових норм в певних формах, а також направлена на конкретизацію правового регулювання і охорону соціальних цінностей.1 Застосування правових норм має управлінські, соціально-політичні функції, а також виконує профілактичні і виховні завдання. Зміст правозастосовчої діяльності можна розглядати з позицій інтелектуально-вольових характеристик: пізнання, відображення, аналіз, синтез, правове мислення, конструктивні функції і т. п. Застосування правових норм - це специфічна форма реалізації правових норм. Ця специфіка полягає у тому, що, по-перше, це діяльність тільки компетентних органів держави або уповноважених на це громадських організацій. Громадяни не можуть бути суб"єктами застосування норм права. Навіть, якщо суб"єктом застосування норми права виступає окрема особа (суддя, прокурор, інша посадова особа), то вона виступає не як окремий громадянин, а як орган держави або як представник відповідного державного органу. По-друге, застосування норм права має державно-владний характер. Тобто, застосування - це один з видів державної діяльності, воно здійснюється від імені держави і є обов"язковим для тих, кому адресовані акти застосування права. По-третє, на відміну від інших форм реалізації, застосування правової норми є такою формою її реалізації, за якої дії суб"єкта спрямовані не на себе, а на інших суб"єктів. Тобто це діяльність з вирішення юридичних справ шляхом винесення, на основі норм права і відповідно до конкретних життєвих ситуацій, стосовно персонально визначених суб"єктів індивідуальних державо- -------------------------------------------------- 1Див.: Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій. Навч. посібник для юрид. фак. вузів., К.: Вентурі, 1996. - ст. - 144. владних приписів. Ці приписи створюють, змінюють, підтверджують або припиняють права і обов"язки суб"єктів, яким вони адресовані. Характерними рисами застосування правових норм є також те, що: 1) воно здійснюється у певних процесуальних формах. Так, у певних випадках норми, які закріплюють відповідну процесуальну форму, є грунтовно деталізовані і утворюють окремі самостійні процесуальні галузі права (кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне), в інших - передбачають тільки загальну форму правозастосувального акту; 2) процес застосування правової норми складається з ряду чітко визначених стадій і завершується виданням передбаченого законодавством правозастосувального акту, в якому фіксуються індивідуально-конкретні правові приписи; 3) правозастосувальна діяльність базується на чітко визначених принципах законності, обгрунтованості, доцільності, що забезпечує її правомірність, справедливість та ефективність. 2. Підстави застосування правових норм В правозастосувальній практиці можна виділити цілий ряд ситуацій, коли необхідно застосовувати норми права, вирішувати кокретні справи і приймати рішення. В практичному житті можна виділити сім таких основних ситуацій або підстав, коли необхідно застосовувати правові норми. До них можна віднести наступні підстави. 1) Першою підставою є такі обставини, коли певні правовідносини повинні пройти контроль зі сторони правоохоронних органів, які приймають по них свої рішення. 2) Другою підставою є такі обставини, коли виникає спір про суб"єктивні права і обов"язки і певні сторони не можуть прийти до узгодженого рішення. 3) Третьою підставою для застосування правових норм є такі ситуації, коли неналежним чином виконуються права і обов"язки членами суспільства. 4) Четвертою підставою застосування правових норм є такі обставини, коли потрібно офіційно встановити наявність чи відсутність конкретних фактів і визнати їх юридично значимими. 5) В-п"ятих, коли необхідно у випадку правопорушення встановити його склад, вину особи і встановити міру юридичної відповідальності та інші засоби державного примусу. 6) По-шосте, коли передбачені нормою суб"єктивні права і обов"язки за своїм характером такі, що не можуть виникати у конкретних суб"єктів і з їх односторонніх заяв, угод або договорів, а вимагають відповідного індивідуального акта державних органів чи інших юридичних осіб. 7) По-сьоме, коли існують прогалини в праві і потрібно застосувати аналогію права чи закону, або міжнародно-правові акти, які офіційно ратифіковані державною владою. 3. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види. Акт застосування права - це індивідуальний правовий акт державного характеру, прийнятий компетентним органом у встановленій законодавством формі, з конкретної справи, стосовно конкретного суб"єкта і підверджує, встанолює, змінює або припиняє його права чи обов"язки.1 Акти застосування права поділяються за наступними категоріями. 1) За суб"єктами прийняття: правозастосувальні акти органів державної влади та управління, правозастосувальні акти судових органів, правозастосувальні акти контрольно-наглядових органів тощо. 2) За галуззю права: цивільно-правові, кримінально-правові та ін., акти застосування права. 3) За формою зовнішнього виразу: письмові, усні, конклюдентні. 4) За характером індивідуальних приписів: уповноважуючі, зобов"язуючі, забороняючі. 5) За юридичними наслідками: правоконстатуючі, правовстановлючі, правозмінюючі. ---------------------------------------------------- 1Див.: Андрусяк Т., Теорія держави і права. Львів.: Фонд "Право для України", 1997р. - ст. 127. 4. Загальні вимоги правильного застосування правових норм Загальними вимогами, або принципами застосування правових норм є законність, обгрінтованість та доцільність. Суть законності полягає у тому, що застосування правових норм повинно мати місце тільки: 1) в межах компетенції, повноважень державного органу, закріплених в законодавстві; 2) на підставах, передбачених у гіпотезі правової норми, що застосовується; 3) у точній відповідності і за процедурою, встановленою законом; 4) у точній відповідності зі змістом закону; 5) у формі, передбаченій законом. Обгрунтованість при застосуванні правових норм полягає у тому, що прийняття правозастосовувального рішення повинно базуватися на основі таких знань про юридично значущі факти, передбачені гіпотезою застосувальної норми, які є об"єктивно істиними, правильними, вірогідними. Доцільність при застосуванні правових норм полягає у тому, що. коли застосувальна норма дає можливість обрати в її межах один з кількох варіантів поведінки, то у правозастосувальному рішенні має бути закріплений саме такий, який досягатиме мети, яку ставив законодавець перед даною правовою нормою. 5. Механізм і стадії застосування правових норм Це питання входить складовою частиною в механізм правового регулювання суспільних відносин. Воно являється основним ядром процесу правового регулювання. Разом із тим механізм правового регулювання опирається на діючі нормативно-правові акти, в яких повинен бути закладений сам процес їх реалізації. В останні роки в Україні прийнято багато нормативно-правових актів, але нажаль далеко не всі вони можуть бути реалізовані, оскільки слабо опрацьований механізм їх впровадження в життя. В нормативно-правових актах повинні бути закладені всі вимоги або принципи, які стосуються переходу до нової правової системи і відповідають принципам правової держави і громадянського суспільства. Всі вони повинні відповідати вимогам нової Конституції і принципам права. Реалізація цих принципів в діючих нормативно-правових актах приведе до усуненення протирічч між різними нормами одного і того ж акта. Разом із тим, щоб нормативно-правові акти діяли ефективно, в них повинна бути окреслена юридична сила акта, коли він вступає в дію, яких суб"єктів він стосується, які стоять перед ним завдання по регулюванню суспільних відносин, в них повинні бути положення про відміну старих нормативно-правових актів, які втратили свою юридичну силу. Всі ці та інші питання суттєво впливають на механізм реалізації і, зокрема, застосування правових норм. Таким чином, в механізм застосування правових норм входить діюча система права і законодавства, а також правові принципи, які відповідають соціальному призначенню правової держави. Крім того, в механізм правозастосувальної діяльності входять основні і факультативні вимоги або принципи, які суттєво впливають на прийняття рішень. До них відносяться: принцип законності, обгрунтованості, доцільності, справедливості, гуманізму, повноти, всебічності, об"єктивності та істиності. Механізм правозастосування складне структурне утворення, яке включає наступні елементи: 1) владну діяльність компетентних органів і осіб по здійсненню своїх повноважень; 2) діяльність, направлену в сферу суспільних відносин інших суб"єктів права; 3) надання їм допомоги і створення умов для нормального використання прав, виконання обв"язків, дотримання основних вимог; 4) здійснення примусового впливу на суб"єктів права з метою підпорядкування їх поведінки вимогам закону.1 Такий підхід до розуміння механізму правозастосування в цілому правильний, але він звужує зміст процесу правозастосування. Без попередніх положень неможливо правильно і ефективно застосовувати правові норми. ---------------------------------------------------- 1Див.: Зуев Л.Б. Правоприменение: его механизм, понятие.- Тезисьі докладов Межреспуб. научн.-практич. коференции. "Проблемьі обеспечения законности в механизме правоприменения". - Волгоград, 1990. ст. - 9-10. В механізм правозастосування повинні входити також суб"єкти правозастосувальної діяльності, без яких неможливий процес реалізації права. Дані суб"єкти повинні мати високий рівень професійної підготовки, професійну правосвідомість і високий рівень правової, політичної і моральної культури, вміти правильно застосовувати правові норми і приймати правильні рішення. Вся діяльність суб"єктів зводиться до певних етапів або стадій процесу застосування правових норм. Таким чином, в механізм правозастосування необхідно включити і основні стадії правозастосувальної діяльності. В теоретичній літературі по-різному розглядають цей процес і виділяють в одних випадках три, а в інших - шість стадій. В даній курсовій роботі ми розглянемо два варіанти стадій застосування правових норм. Найбільш доцільно виділити шість стадій, оскільки всі вони мають самостійне і важливе значення в процесі правозастосувальної діяльності. До них можна віднести: 1) аналіз і вивчення фактичних обставин справи, встановлення юридично значимих фактів і їх оцінка; 2) вибір нормативного акта відповідної норми права, яку належить застосувати до них; 3) перевірка справжності і правильності тексту, визначення меж дії та юридичної сили правової норми; 4) аналіз змісту і тлумачення правової норми; 5) прийняття рішення по справі і оформлення в індивідуальному акті застосування правових норм; 6) доведення цього рішення до суб"єктів, яких вони стосуються, і його виконання, використання або дотримання. Разом із тим потрібно підкреслити, що залежно від специфіки професійної діяльності ці етапи (стадії) можуть змінюватись. Наприклад, для слідчого першим етапом застосування норм права може бути збір, оцінка і закріплення доказів по справі. В цивільних і господарських справах відносно угод першим етапом застосування правових норм буде аналіз і вивчення договірних зобов"язань або угод, які заключались між суб"єктами. В трудових правовідносинах - це, можливо, вивчення умов контракту, якщо він заключався. Свою особливість має прийняття адміністративних рішень, які приймають на підставі різноманітної інформації і повинні враховувати потреби, інтереси і правові наслідки того чи іншого рішення. Таким чином, механізм застосування правових норм включає в себе діючу систему права і законодавства; правові принципи, які відповідають соціальному призначенню правової держави і громадянського суспільства; систему суб"єктів правозастосувальної діяльності, їх професійну правосвідомість і правову культуру, які виступають від імені держави або уповноважені державною владою; стадій процесу застосування правових норм; ідивідуально-правові акти по реалізації і конкретизації правового регулювання суспільних відносин, що направлені на охорону соціальних цінностей і законних прав суб"єктів суспільних відносин.1 -------------------------------------------------- 1Див.: Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій. Навч. посібник для юрид. фак. вузів., К.: Вентурі, 1996. - ст. - 148. На думку інших дослідників, є від трьох до п"яти стадій застосування норм права. Першою стадією процесу застосування правової норми є встановлення та аналіз фактичних обставин справи, що потребує застосування правової норми. На цій стадії встановлюються всі необхідні дані про дію чи подію яка мала, має чи буде мати місце та відбувається їхнє вивчення, пізнання. Особливість, специфічність цього пізнання полягає у тому, що: - його предмет формально обмежений, визначений гіпотезою юридичної норми; - порядок цього пізнання визначений, окреслений процедурно-процесуальним законодавством; - знання. здобуті в результаті цього пізнання, мають бути абсолютною об"єктивною істиною. Всю сукупність обставин, що підлягають встановленню на цій стадії застосування юридичної норми можна поділити на три групи: - фактичні обставини, з виникненням, існуванням та припиненням яких юридичні норми пов"язують виникнення юридичних наслідків; - дані, що характеризують правовий статус суб"єктів, що стосуються гозгляду даної справи; - причини та обставини, що обумовили виникнення, існування та припинення певних та поведінку зацікавлених суб"єктів за цих обставин. Перша стадія - це вихідна стадія процесу правозастосування, оскільки уточнення, оцінка фактичних обставин справи, що мають юридичне значення, тягне за собою юридичну оцінку фактів, що встановлюються. Метою цієї стадії є встановлення об"єктивної істини у даній справі.1 Друга стадія - це вибір норми права та її аналіз - перевірка достовірності та правильності тексту норми права, її аналіз щодо меж дії у часі, просторі та за колом осіб. До цієї ж стадії можна віднести і тлумачення правової норми, тобто з"ясування її змісту, хоча тлумачення можна вважати і окремою стадією застосування правової норми. Таким чином, на другій стадії відбувається юридична кваліфікація певного факту (дії чи події), тобто поширення правозастосувальним суб"єктом законодавчої (нормативно-правової) оцінки певного виду фактів на встановлений факт, який є підставою застосування юридичної норми. Тобто, юридична кваліфікація - це встановлення тотожності ознак конкретної поведінки суб"єктів поведінки суб"єктів тим ознакам, які зафіксовані у нормі права. При виборі норми права, перш за все, встановлюється, чи знаходиться даний факт у сфері правового регулювання та до якої галузі та інституту права належить норма права, яка регулює відповідні суспільні відносини. При визначенні конкретної правової норми встановлюється відповідність її гіпотези встановленим фактам. Якщо ознаки фактів, передбачені в гіпотезі правової норми, повністю збігаються з ознаками відповідного факту, то саме ця норма повинна бути застосована в даному випадку. Наступними діями, в рамках даної стадії, є встановлення аутентичності правової норми. Це означає, що необхідно ---------------------------------------------------- 1Див.: Андрусяк Т., Теорія держави і права. Львів.: Фонд "Право для України", 1997р. - ст. 130. встановити, що текст норми, який використовується, не змінювався правотворчим органом у встановленому порядку і що ця норма діє в даний момент і її дія поширюється на розглядуваний факт. Для цього перевірється дія даної норми у часі, просторі та за колом осіб. Тому для встановлення аутентичності правової норми необхідно вдаватися до офіційного опублікування нормативно-правового акту, в якому міститься вказана норма. При визначенні конкретної норми, яка підлягає застосуванню в даній конкретній справі відбувається з"ясування або пізнання її змісту, тобто тлумачення норми права. Оскільки правильне застосування норми права неможливе без з"ясування точного змісту кожного з елементів її структури, без розуміння всіх понять, які містить дана норма, тлумачення є неодмінним атрибутом правозастосувальної діяльності. При тлумаченні встановлюється воля законодавця, закріплена у конкретній нормі права. Тлумачення права означає переклад його абстрактних велінь на більш зрозумілу і доступну мову конкретних понять і висновків. Поняття тлумачення права охоплює єдність двої процесів: усвідомлення (з"ясування) і роз"яснення змісту правової норми. Усвідомлення - це внутрішній інтелектуальний процес суб"єкта зі встановлення змісту правової норми, що не виходить за межі його свідомості, тобто тлумачення, з"ясування змісту норми для себе Роз"яснення - це з"ясування змісту правової норми для інших осіб, тобто тлумачення, виражене назовні вербально або документально (письмово). Необхідність тлумачення правових норм на практиці обумовлена наступними причинами: - невідповідність юридичних норм фактичним обставинам життя або високий рівень абстракції юридичної норми; - юридичні норми нерідко містять спеціальні правові поняття, визначення, які мають багатозначний або спеціальноюридичний характер; - в нормах права нерідковикористовуються оціночні поняття, що виражають лише соціальне значення тих чи інших явищ; - необхідність тлумачення норм права обумовлюється іноді сами змістом правової норми. Залежно від різних критеріїв розрізняють різні види та способи тлумачення. За суб"єктами тлумачення поділяються на офіційне і неофіційне. |
|
Закони царя Хаммурапі видатна пам’ятка права Стародавнього Сходу Підготовка до семінарського заняття є однією з форм самостійної роботи студентів. У ході вивчення курсу „Історія держави і права... |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни Конструювання та технологія... Основні технічні, економічні та експлуатаційні вимоги, загальні принципи конструювання РЕЗ (ПП. 040), конструювання та компоновка... |
|
Лекція Тема Торговельно-технологічні процеси у магазинах Схеми технологічного процесу в магазині, їх переваги та перспективи застосування |
План лекції: Основні вимоги до безпеки комп’ютерних систем. Класифікація... Для розуміння того, якого роду загрозам можуть підлягати комп’ютерні системи, визначимо вимоги до безпеки. Зазвичай висувають такі... |
|
ЛЕКЦІЯ з дисципліни «Основи римського права» ТЕМА №9 Основні поняття спадкового права. Історія виникнення та розвитку спадкового права |
Уроку. Технологія створення дизайн-проекту Мета уроку: засвоєння знань про основні вимоги до розроблення дизайн-проекту, етапи та стадії створення проекту, формування вмінь... |
|
У будь-якій державі існує і виникає величезна кількість норм права.... Норми права за предметом правового регулювання (або за галузями права): норми конституційного, адміністративного, кримінального,... |
Символ Мета: Розглянути основні поняття інформації. З’ясувати предмет вивчення інформатики, її мету і завдання. Сформувати поняття "Інформація",... |
|
ПЛАН РОБОТИ Вступ Наукові парадігми щодо Конституції Пилипа Орлика.... Пакти й конституції законів та вольностей війська Запорозького. Зміст правових норм та їх оформлення з точки зору визнаних норм конституційного... |
1. Поняття права та його ознаки Таке регулювання і охорона суспільних відносин здійснюється з допомогою соціальних норм. У системі таких норм право посідає провідне... |