ГЛАВА 3. ПОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ
Стаття 52. Податкова консультація
52.1. За зверненням платників податків контролюючі органи
надають безоплатно консультації з питань практичного використання
окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних
днів, що настають за днем отримання такого звернення даним
контролюючим органом.
{ Пункт 52.1 статті 52 в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 )
від 07.07.2011 }
52.2. Податкова консультація має індивідуальний характер і
може використовуватися виключно платником податків, якому надано
таку консультацію.
52.3. За вибором платника податків консультація надається в
усній, письмовій або електронній формі.
{ Пункт 52.3 статті 52 в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 )
від 07.07.2011 - набирає чинності з 1 січня 2012 року у частині
запровадження електронної форми податкової консультації }
52.4. Консультації надаються органом державної податкової
служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або митним
органом за місцем митного оформлення товарів, або вищим органом
державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий
орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері митної справи.
{ Пункт 52.4 статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012, N 5083-VI ( 5083-17 ) від
05.07.2012 }
52.5. Контролюючі органи мають право надавати консультації
виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
52.6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику, чи центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи
проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які
стосуються значної кількості платників податків або значної суми
податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі
податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі
за допомогою Інтернет-ресурсів.
{ Статтю 52 доповнено пунктом 52.6 згідно із Законом N 3609-VI
( 3609-17 ) від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із
Законами N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012, N 5083-VI
( 5083-17 ) від 05.07.2012 }
Стаття 53. Наслідки застосування податкових консультацій
53.1. Не може бути притягнуто до відповідальності платника
податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої
йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої
податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у
майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова
консультація була змінена або скасована.
{ Пункт 53.1 статті 53 в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 )
від 07.07.2011 - набирає чинності з 1 січня 2012 року щодо
запровадження електронної форми податкової консультації }
53.2. Виключено.
53.3. Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт
індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу,
викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого
платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного
податку чи збору. { Абзац перший пункту 53.3 статті 53 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 -
набирає чинності з 1 січня 2012 року щодо запровадження
електронної форми податкової консультації }
Визнання судом такої податкової консультації недійсною є
підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням
висновків суду.
ГЛАВА 4. ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ПОДАТКОВИХ
ТА/АБО ГРОШОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ,
ПОРЯДОК ЇХ СПЛАТИ ТА ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ
КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
Стаття 54. Визначення сум податкових та грошових зобов'язань
54.1. Крім випадків, передбачених податковим законодавством,
платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або
грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій
(митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається
контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума
грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
{ Пункт 54.1 статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }
54.2. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з
податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до
бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника
податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом
або платником податку, який отримує доходи не від податкового
агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який
визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього
Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного
бюджету.
54.3. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити
суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного
відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення
об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення
суми податку на додану вартість платника податків, передбачених
цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: { Абзац перший пункту
54.3 статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI
( 3609-17 ) від 07.07.2011 }
54.3.1. платник податків не подає в установлені строки
податкову (митну) декларацію;
54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника
податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або
завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного
відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування
податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на
додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних)
деклараціях, уточнюючих розрахунках;
{ Підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 із змінами, внесеними
згідно із Законами N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011, N 5503-VI
( 5503-17 ) від 20.11.2012 }
54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою,
відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з
окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових)
санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері
зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу
визнано винною в ухиленні від сплати податків;
54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела
виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення
правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів
податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку
на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
54.3.6. результати митного контролю, отримані після
закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів,
свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань,
визначених платником податків у митних деклараціях.
54.4. У разі надходження від уповноважених органів іноземних
держав документально підтверджених відомостей щодо країни
походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які
мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні
(пересиланні) на митну територію України або територію вільної
митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з
митної території України або території вільної митної зони, які
відрізняються від задекларованих під час митного оформлення,
митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та
податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій,
визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей,
зазначених у таких документах.
{ Пункт 54.4 статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4915-VI ( 4915-17 ) від 07.06.2012 }
54.5. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового
зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків
не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту
нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне
та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання
і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим
Кодексом.
Стаття 55. Скасування рішень контролюючих органів
55.1. Податкове повідомлення-рішення про визначення суми
грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення
контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом
вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного
оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності
таких рішень актам законодавства.
{ Абзац другий пункту 55.1 статті 55 виключено на підставі
Закону N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012 }
55.2. Контролюючими органами вищого рівня є:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику, - для органів державної податкової служби, які
йому підпорядковуються;
органи державної податкової служби в Автономній Республіці
Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і
більше регіони) - для державних податкових інспекцій, які їм
підпорядковуються;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері митної справи, - для інших митних органів.
{ Пункт 55.2 статті 55 в редакції Закону N 5083-VI ( 5083-17 ) від
05.07.2012 }
Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів
56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути
оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий
орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв
будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за
межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом
або іншими законами України, він має право звернутися до
контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього
рішення.
56.3. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у
письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими
копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків
вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті
44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за
днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення
або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до
державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах
Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони).
{ Абзац другий пункту 56.3 статті 55 в редакції Закону N 5083-VI
( 5083-17 ) від 05.07.2012 }
Скарги на рішення державних податкових служб в Автономній
Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах
(на два і більше регіони) подаються до центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. { Абзац
третій пункту 56.3 статті 55 в редакції Закону N 5083-VI
( 5083-17 ) від 05.07.2012 }
56.4. Під час процедури адміністративного оскарження
обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене
контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або
будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним,
покладається на контролюючий орган.
Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття
будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому
оскарженні встановлюється процесуальним законом.
56.5. Платник податків одночасно з поданням скарги
контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово
повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового
зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його
податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
56.6. У разі коли контролюючий орган приймає рішення про
повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий
платник податків має право звернутися протягом 10 календарних
днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду
скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
56.7. У разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3
і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із
зазначенням причин повернення.
56.8. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника
податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати
його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання
скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про
вручення або надати йому під розписку.
56.9. Керівник (або його заступник) відповідного
контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку
розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк,
визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних
днів, та письмово повідомити про це платника податків до
закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не
надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або
протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого
органу (або його заступника), така скарга вважається повністю
задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за
останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь
платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу
(або його заступника) про продовження строків її розгляду не було
надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку,
зазначеного в абзаці першому цього пункту.
56.10. Рішення центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну податкову політику, та центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної
справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є
остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню,
але може бути оскаржене в судовому порядку. { Пункт 56.10 статті
56 із змінами, внесеними згідно з Законом N 5083-VI ( 5083-17 )
від 05.07.2012 }
56.11. Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання,
самостійно визначене платником податків.
{ Пункт 56.11 статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }
56.12. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган
самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за
причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства,
такий платник податків має право на адміністративне оскарження
рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що
настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення
(рішення) контролюючого органу.
56.13. У разі коли останній день строків, зазначених у цій
статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем
таких строків вважається перший робочий день, що настає за
вихідним або святковим днем.
56.14. Строки подання скарги на податкове
повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого
органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах,
визначених пунктом 102.6 статті 102 цього Кодексу.
56.15. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених
пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків
грошових зобов'язань, визначених у податковому
повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої
скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури
адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що
оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що
оскаржується, вважається неузгодженою.
56.16. Днем подання скарги вважається день фактичного
отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі
надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового
зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою,
яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про
вручення поштового відправлення або на конверті.
56.17. Процедура адміністративного оскарження закінчується:
56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку,
передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення
або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у
разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;
56.17.2. днем отримання платником податків рішення
відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
56.17.3. днем отримання платником податків рішення
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику, або центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері митної справи; { Підпункт
56.17.3 пункту 56.17 статті 56 із змінами, внесеними згідно з
Законом N 5083-VI ( 5083-17 ) від 05.07.2012 }
56.17.4. виключено;
56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого
органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових
зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження
вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника
податків.
{ Підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }
56.18. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102
цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді
податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого
органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент
після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку,
не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим
порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо
визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове
зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим
рішенням законної сили.
{ Пункт 56.18 статті 56 в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 )
від 07.07.2011 }
56.19. У разі коли до подання позовної заяви проводилася
процедура адміністративного оскарження, платник податків має право
оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення
контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання
протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури
адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї
статті.
56.20. Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та
розгляду скарг встановлюється центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
{ Пункт 56.20 статті 56 із змінами, внесеними згідно з Законом
N 5083-VI ( 5083-17 ) від 05.07.2012 }
56.21. У разі коли норма цього Кодексу чи іншого
нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або
коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або
коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать
між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав
та обов'язків платників податків або контролюючих органів,
внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як
платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається
на користь платника податків.
{ Пункт 56.21 статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }
56.22. Якщо платник податків оскаржує рішення податкового
органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або
до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального
правопорушення у вигляді ухилення від сплати податків не може
ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення
процедури адміністративного оскарження або до остаточного
вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли
таке повідомлення про підозру базується не тільки на рішенні
контролюючого органу, а й підтверджується додатково зібраними
доказами відповідно до вимог кримінального процесуального
законодавства України.
Початок досудового розслідування стосовно платника податків
або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального
правопорушення його службовим (посадовим) особам не може бути
підставою для зупинення провадження у справі або залишення без
розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду
в межах процедури апеляційного узгодження.
{ Пункт 56.22 статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011; в редакції Закону N 4652-VI
( 4652-17 ) від 13.04.2012 }
|