|
Скачати 7 Mb.
|
ББК 67.9(4УКР)300я73 К77 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист № 14/18.2-1557 від 19. VII 2002 р.) Рецензенти: А. М. Колодій - доктор юридичних наук, професор; М. О. Пухтинський - кандидат юридичних наук, доцент Кравченко В. В. К77 Конституційне право України: Навчальний посібник.-Вид. 3-тє, виправл. та доповн.- К.: Атіка, 2004- 512 с. ISBN 966-326-063-7 Пропонований навчальний посібник підготовлено відповідно до програми курсу «Конституційне право України» для вищих юридичних закладів освіти і юридичних факультетів. Викладено основи конституційної доктрини, розглянуто засади конституційного ладу України, зроблено акцент на пріоритет прав і свобод людини і громадянина, аналізується нове виборче законодавство України. У контексті перспектив конституційної реформи досліджуються конституційний статус органів державної влади та конституційні засади місцевого самоврядування. З урахуванням нового конституційного законодавства та досягнень юридичної науки дається тлумачення основних понять і термінів конституційного права. Для студентів, аспірантів і викладачів вищих юридичних закладів освіти, всіх тих, хто цікавиться проблемами конституційно-правового розвитку України ББК 67.9(4УКР)300я73 © В. В. Кравченко, 2004 ISBN 966-326-063-7 © Видавництво «Атіка», 2004 Зміст Вступ .................................................................................................. 7 Розділ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ. НАУКА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА 1. Поняття, предмет і метод галузі конституційного права .......... 9 2. Система галузі конституційного права України. Конституційно-правові норми і конституційно-правові інститути............... 18 3. Конституційно-правові відносини та їхні особливості ............. 24 4. Відповідальність у конституційному праві ................................ 31 5. Джерела галузі конституційного права........:...........................:.. 39 6. Наука конституційного права ...................................................... 43 7. Конституційне право України як навчальна дисципліна .......... 47 Розділ II ОСНОВИ ВЧЕННЯ ПРО КОНСТИТУЦІЮ 1. Поняття та функції конституції ................................................... 49 2. Види конституцій .......................................................................... 64 3. Зародження та розвиток конституціоналізму в Україні ............ 67 4. Властивості Конституції України. Охорона Конституції України 76 Розділ III ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ 1. Поняття конституційного ладу та його засад ............................. 80 2. Гуманістичні засади конституційного ладу України................. 85 3. Республіканська форма правління ............................................... 89 З 4. Унітарний державний устрій ....................................................... 92 5. Характеристики України як конституційної держави ............... 94 6. Економічні, політичні, соціальні та духовно-культурні засади конституційного ладу ................................................................... 102 7. Захист конституційного ладу України ...........................'............. 108 Розділ IV ОСНОВИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА 1. Сучасна концепція прав людини та її відображення в Конституції України ................................................................................. 1Ю 2. Громадянство України.................................................................. 122 3. Основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина ... 139 4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина............................ 150 5. Правовий статус іноземців в Україні .......................................... 155 Розділ V НАРОДНЕ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ (ВИБОРИ, РЕФЕРЕНДУМ) 1. Вибори, виборче право, принципи виборчого права України ... 173 2. Виборча система України............................................................. 190 3. Виборчий процес в Україні .......................................................... 195 4. Референдум .................................................................................... 220 Розділ VI КОНСТИТУЦІЙНА СИСТЕМА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ 1. Поняття та ознаки органу державної влади................................ 227 2. Система органів державної влади України................................. 232 3. Принципи організації та діяльності органів державної влади .... 237 Розділ VII КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 1. Місце Верховної Ради України в системі органів державної влади .............................................................................................. 240 2. Чисельний склад і структура Верховної Ради України ............. 246 3. Статус народного депутата України............................................ 248 4 4. Компетенція Верховної Ради України ........................................ 258 5. Акти Верховної Ради України...................................................... 263 6. Організація Верховної Ради України .......................................... 266 7. Порядок роботи Верховної Ради України................................... 274 8. Законодавчий процес та його стадії ............................................ 281 Розділ VIII КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 1. Місце та роль Президента України в конституційній системі органів державної влади............................................................... 289 2. Порядок обрання Президента України та строк його повноважень ................................................................................................ 292 3. Функції та компетенція Президента України ............................. 301 4. Акти Президента України ............................................................ 307 5. Адміністрація Президента України ............................................. 309 Розділ IX КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ 1. Місце та роль Кабінету Міністрів України в системі органів державної влади ............................................................................ 314 2. Центральні органи виконавчої влади .......................................... 324 3. Місцеві органи виконавчої влади ................................................ 332 Розділ X КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ТА ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ 1. Конституційні засади правосуддя в Україні............................... 336 2. Конституційний Суд України ...................................................... 346 3. Конституційно-правовий статус прокуратури ........................... 351 Розділ XI ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ 1. Поняття територіального устрою України. Система адміністративно-територіального устрою України ................................. 361 2. Конституційний статус Автономної Республіки Крим ............. 369 Розділ XII КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 1. Політико-правова природа та історико-теоретичні основи місцевого самоврядування................................................................. 374 2. Сучасна законодавча концепція місцевого самоврядування .... 391 3. Принципи, завдання та функції місцевого самоврядування ..... 399 4. Історія становлення місцевого самоврядування в Україні........ 402 5. Основи місцевого самоврядування в Україні ..............................418 6. Система місцевого самоврядування ............................................ 425 7. Сфера компетенції та повноваження місцевого самоврядування 448 8. Гарантії та захист прав місцевого самоврядування ................... 463 Рекомендована література.............................................................. 467 Програма навчальної дисципліни «КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ».............................................'............................................. 471 МАЛА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА (глосарій основних понять і термінів, використаних у посібнику)..... 479 Вступ Конституційне право - провідна галузь національного права України, яка закріплює демократичні принципи організації публічної влади, взаємовідносин влади з людиною та громадянським суспільством. У процесі розбудови незалежної Української держави та становлення конституційного ладу, творення Конституції України 1996 p., новітньої конституційної реформи набуто значного досвіду демократичного державно-правового розвитку. Він, своєю чергою, потребує відповідного наукового аналізу конституційної моделі організації влади, розроблення термінологічного апарату, яким оперує наука конституційного права, та його роз'яснення, що є важливим завданням науки конституційного права. Особливість місця і ролі конституційного права в системі права, його динамізм, інтенсивний розвиток вітчизняної науки конституційного права обумовлюють ту увагу, яка приділяється вивченню конституційного права в процесі підготування кваліфікованих юристів. Системне вивчення навчальної дисципліни конституційного права є передумовою формування професійної свідомості сучасного фахівця-юриста, дозволяє належним чином орієнтуватися у складних питаннях державо- і нормотворення, дає можливість зіставляти практику державного будівництва в Україні зі світовими та європейськими нормами. Пропонований посібник базується на конституційних та інших нормативно-правових приписах, що стосуються організації конституційного ладу України, гарантій прав і свобод людини і громадянина, форм здійснення народовладдя, конституційно-правового статусу органів державної влади, засад місцевого самоврядування в Україні і т. ін. Мета видання - надання допомоги студентам, слухачам і курсантам юридичних закладів освіти у засвоєнні навчальної дисципліни «Конституційне право України», в оволодінні сучасною конституційно-правовою термінологією. Матеріал у посібнику подано відповідно до програми вищих юридичних закладів освіти, в основу якої, своєю чергою, покладено структуру Конституції України, що передбачає такі розділи: 1. Загальна характеристика галузі конституційного права України. Наука конституційного права. 2. Основи вчення про конституцію. 3. Загальні засади конституційного ладу України. 4. Основи правового статусу людини і громадянина. 5. Народне волевиявлення (вибори, референдум). 6. Конституційна система органів державної влади України. 7. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України. 8. Конституційно-правовий статус Президента України. 9. Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади. 10. Конституційно-правові основи побудови судової системи та системи органів прокуратури. 11. Територіальний устрій України. 12. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в Україні. Зрозуміло, що галузь конституційного права не вичерпується лише Конституцією України. Але, на думку автора, подібна структура навчальної дисципліни «Конституційне право України» дозволяє краще відтворити внутрішню логіку Конституції України як цілісного правового документа, показати послідовність закріплення в ній різних інститутів та визначити їхній зміст. Слід зауважити: можливо, що деякі із запропонованих у посібнику визначень викличуть певні заперечення деяких вчених-консти-туціоналістів. Це цілком природно, адже сучасна вітчизняна наука конституційного права перебуває на етапі становлення і якісного оновлення, що й зумовлює наукові дискусії. Автор намагався чітко, і доступно викласти максимум корисної інформації, подати матеріал таким чином, щоб читач зміг отримати базові концептуальні знання з конституційного права України, зорієнтуватися в розмаїтті наукових поглядів щодо основних конституційно-правових явищ. Розділ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ. НАУКА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА 1. Поняття, предмет і метод галузі конституційного права Поняття конституційного права, конституційне чи державне право; предмет галузі конституційного права; метод конституційно-правового регулювання; визначення галузі конституційного права, місце конституційного права в системі національного права України Термін «конституційне право» використовується у правознавстві для позначення трьох явищ: по-перше, відповідної галузі національного права держави, по-друге, галузевої юридичної науки і, по-третє, навчальної дисципліни в системі вищої освіти. Конституційне право України (у його першому значенні) -це провідна галузь національного права України, що являє собою сукупність правових норм, які регулюють основні відносини владарювання у суспільстві (відносини народовладдя), встановлюючи при цьому належність публічної влади (державної влади та місцевого самоврядування), її організацію та гарантії основних прав і свобод людини і громадянина. Поява цієї галузі права пов'язана із зародженням у країнах Західної Європи буржуазних відносин, результатом чого стали процеси демократизації публічної влади - на порядку денному постали питання запровадження нових принципів організації та здійснення державної влади (поділ влади, народовладдя, верховенство права тощо), визнання місцевого самоврядування як самостійної форми публічної влади, гарантування прав і свобод людини і гро- мадянина. Ці демократичні процеси обумовили, з одного боку, виникнення або відродження ряду правових інститутів, що закріплюють конституційні принципи організації та функціонування публічної влади (наприклад, інститути громадянства, основних прав і свобод людини і громадянина, народного волевиявлення та виборчого права, місцевого самоврядування тощо), а з іншого -доцільність комплексної (в рамках окремої галузі) регламентації устрою держави, взаємовідносин держави з людиною та інститутами громадянського суспільства. У літературі висловлювалися різні погляди щодо позначення даної галузі права. Це пов'язано з одночасним використанням двох термінів - «конституційне право» та «державне право», що має досить давні історичні корені. Так, ще у XVIII ст. розпочалася дискусія між прихильниками різних термінів. При цьому термін «державне право» мав би символізувати необмеженість державної влади, тоді як термін «конституційне право» - демократичну організацію державної влади, її обмеженість конституцією (природним правом). Сьогодні лише в деяких країнах використовується термін «державне право» (наприклад, Австрія, Німеччина), що дає підстави для обґрунтування позиції стосовно ідентичності цих термінів, навіть пропонується вживати їх одночасно - конституційне (державне) право1, що, на думку прихильників такого підходу, може зняти напруженість, викликану їх політичним протиставленням. Так, відомий вітчизняний вчений-конституціоналіст О. Ф. Фриць-кий вважає, що в сучасний період різниця між «конституційним» і «державним» правом має лише відносне значення, а найменування відповідної галузі права в умовах конкретної країни визначається традиційними підходами, які збереглись у науці та державно-правовій практиці. Отже, можна говорити про відносну тотожність, синонімічність цих термінів2. Така позиція є слушною, особливо коли мова йде про найменування відповідної галузі права в конституційній державі, наприклад в Австрії, Німеччині чи Швейцарії. Водночас слід звернути увагу на те, що в сучасній юридичній літературі застосування того чи іншого терміна справедливо Див., наприклад: Колюшин Е. И. Конституционное (государственное) право России: Курс лекций.- М: Изд-во МГУ, 1999.- С. 4. Фрщьшй О. Ф. Конституційне право України: Підручник.- К.: Юрін-комінтер, 2002.-С. 9. пов'язується з наявністю або відсутністю конституційного ладу , з тим, що найменування «конституційне право» базується на тому, що всі суб'єкти державно-правових відносин діють у межах конституції і держава не повинна панувати над людиною . Така позиція не дозволяє повністю погодитися з підходами, спрямованими на нівелювання різниці в термінах «конституційне» та «державне» право. Принципова відмінність між цими термінами, на думку автора, полягає в тім, що конституційне право встановлює устрій конституційної держави, тобто належну (конституційну) організацію публічної влади,- таку, що базується на засадах поділу влади і за якої забезпечується надійний захист прав людини і громадянина. Своєю чергою, термін «державне право», на відміну від терміна «конституційне право», має загальніший характер і використовується для окреслення системи правових норм, що визначають устрій як конституційної, так і неконституційної (тобто неналежним чином організованої) держави. З урахуванням зазначеного можна зробити висновок, що термін «державне право» доцільно застосовувати як родовий - для позначення відповідної галузі національного права будь-якої держави (і конституційної, і неконституційної). Слід зазначити, що в літературі висловлюється думка і щодо різного предметного значення цих термінів - державне право, норми якого встановлюють державний лад, за предметом правового регулювання, на думку окремих вчених, не збігається з конституційним правом, останнє - об'ємніше і охоплює не лише устрій держави, організацію публічної влади, а й питання власності, сім'ї, духовного життя тощо. У вітчизняній літературі одностайно підтримується думка про доцільність іменування провідної галузі національного права України конституційним правом. Такий підхід відображає особливості сучасного етапу розвитку нашої держави і суспільства, який характеризується формуванням демократичної, соціальної і правової держави та інститутів громадянського суспільства. 1 Див., наприклад: Тодьїка Ю. Н., Супрунюк Е. В. Конституционное право Украиньї: отрасль права и наука: Учебное пособие.- Симф.: Таврида, 1997.-С. 7. 2 Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора Ю. М. Тодики, доктора юридичних і політичних наук, професора В. С. Журавського.- К.: Видавн. Дім «Ін Юре».- С. 7. |
ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ... В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук... |
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією... Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських... |
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР Дніпропетровського' державного університету; Щерба С. П. — доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки РФ; Грузд А.... |
О-66 Історія держави і права зарубіжних країн Білик Б. І. доктор історичних наук, професор Бризгалов І. В. кандидат юридичних наук, доцент |
В. О. Серьогін ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО Відповідальний редактор – доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України Ю. М. Тодика |
АКАДЕМІЧНИЙ Н. С. Прозорова, доктор юрид наук, професор; Є. А. Тихонова, доктор юрид наук, професор |
Нікітін, П. Г. Хоменко НОТАРІАТ В УКРАЇНІ Навчальний посібник (2-е... Я. М. Шевченко, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України |
Перший проректор Луцького національного технічного університету,... Ректор Финансового университета при Правительстве Российской Федерации, доктор экономических наук, профессор |
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (зі змінами,... НАПН України; І. Ю. Ненашев, учитель фізики, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-1996"; Н. А. Охрименко, методист Донецького... |
0 2 1 «ЗАТВЕРДЖУЮ» Перший проректор з навчальної та методичної роботи доктор юридичних наук Ситар І. М. – кандидат юридичних наук (Львівський державний університет внутрішніх справ) |