Н. С. Юзікова Судові та правоохоронні органи України


Скачати 5.11 Mb.
Назва Н. С. Юзікова Судові та правоохоронні органи України
Сторінка 2/39
Дата 17.03.2013
Розмір 5.11 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39

МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ

Положення

про Міжвідомчу комісію з питань реформування правоохоронних органів

Затверджене

Указом Президента України від 23 травня 2005 р. № 834/2005

(Офіційний вісник України, 2005, № 21, с. 11)

(Витяг)

1. Міжвідомча комісія з питань реформування правоохоронних органів (далі — Комісія) є консультативно-дорадчим органом при І'ііді національної безпеки і оборони України.У своїй діяльності Комісія керується Конституцією і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

  1. Основними завданнями Комісії є:

здійснення аналізу організації та діяльності правоохоронних органів, визначення рівня їх відповідності викликам і загрозам на­ціональній безпеці України;

підготовка з урахуванням загальновизнаних міжнародних норм і стандартів пропозицій щодо вдосконалення та оптимізації сис­теми правоохоронних органів в Україні, їх структури, організації діяльності;організація підготовки та розгляд проектів законів, актів Прези­дента України, Кабінету Міністрів України, програм, заходів з питань удосконалення організації та діяльності правоохоронних органів, координації їх роботи щодо посилення боротьби зі злочинністю, корупцією, захисту прав і свобод громадян, своєчасного виявлення та запобігання зовнішнім і внутрішнім загрозам безпеці України.

3.Комісія для виконання покладених на неї завдань має право:одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади,органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій статистичні дані, інформацію, довідкові та інші матеріали, необхідні для вирішення питань, що належать до її компетенції;використовувати державні електронні бази даних, системи зв'язку і комунікацій;здійснювати аналіз виконання відповідних програм, проектів, планів, заходів у правоохоронній сфері;утворювати в разі потреби робочі та експертні групи, залучати в установленому порядку представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових працівників, незалежних експертів для розгляду питань, що належать до її компетенції;

організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад з пи­тань, вирішення яких віднесено до її повноважень;брати участь у відповідних міжнародних заходах, у тому числі й за кордоном.Важливого значення у роботі правоохоронних органів набу­ває кадрова політика. Вона є провідним чинником у діяльності держави, який охоплює розробку основних принципів роботи з людьми у системі правоохоронних органів, що дає мож­ливість більш ефективно використовувати людські ресурси у механізмі боротьби зі злочинністю та іншими протиправними проявами.

4.Для ефективної роботи правоохоронних органів у державі необхідно створювати відповідні умови нормативно-правово­го, матеріально-технічного, фінансового, наукового та іншого характеру. Тому характеристика правоохоронних органів буде незавершеною без ознайомлення із Концепцією реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохорон­них органів.

МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ

Концепція

реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів

Затверджена

розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. № 649-р

(Офіційний вісник України, 2002, № 47, с. 333) (Витяг)

1. Загальні положення

Сучасний стан, структура і динаміка злочинності, навіть в умовах певного її стримування, активної боротьби з найбільш зухвалими та агре­сивними проявами, залишається найбільш гострою проблемою в державі. Загрожуючи інтересам і правам людини, життєдіяльності всього суспільства, злочинність стала одним з основних факторів деструктивного впливу на процеси соціального, економічного та політичного розвитку країни.

Основною метою реформування є забезпечення концентрації і підвищення ефективності використання наукового потенціалу для фун­кціонування правоохоронної системи шляхом створення ефективного механізму взаємодії її суб'єктів, запровадження ефективної системи ко­ординації наукової та науково-технічної діяльності, створення належних умов для впровадження результатів наукових досліджень у практику.

2. Основні завдання, функції і принципи реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів

Основними завданнями реформування наукової та науково-тех­нічної діяльності в системі правоохоронних органів є:

актуалізація змісту фундаментальних і прикладних наукових до­сліджень, спрямованих на розв'язання найбільш важливих проблем практичної діяльності правоохоронних органів відповідно до їх фун­кцій та компетенції, визначених законодавством;

підвищення наукового рівня експертизи проектів законодавчих та нормативно-правових актів з питань боротьби із злочинністю, забез­печення громадської і державної безпеки відповідно до компетенції правоохоронних органів;

удосконалення системи підготовки та перепідготовки наукових і науково-педагогічних кадрів;

використання сучасних інформаційних технологій у діяльності правоохоронних органів;

З метою успішного розв'язання поставлених завдань наука по­винна виконувати такі основні функції:

науковий супровід та інформаційно-аналітичне і науково-технічне забезпечення правоохоронної діяльності;

підготовка висококваліфікованих фахівців для правоохоронних органів;

упровадження в практику діяльності правоохоронних органів сучасних вітчизняних та зарубіжних науково-дослідних методик і технологій.

10. Міжнародне наукове співробітництво

Основними напрямами міжнародного співробітництва у сфері науко­вої та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів є:

участь у міжнародних наукових програмах та конкурсах на здобуття фантів щодо цільового фінансування наукових досліджень;

взаємний обмін науковою і науково-технічною інформацією, використання міжнародних інформаційних фондів та систем;

участь у програмах двостороннього та багатостороннього обміну науковими, науково-педагогічними працівниками з метою їх стажу­вання та підвищення кваліфікації;

розширення наукових зв'язків з асоціаціями та іншими об'єднаннями в системі правоохоронних органів, науково-дослід­ними установами та вищими навчальними закладами країн СНД та Центральної і Східної Європи.

Функції правоохоронної діяльності

Основні напрями судової і правоохоронної діяльності визнача­ються багатогранністю видів державної діяльності, що виконують різні соціальні функції.

Функції правоохоронної діяльності (лат.виконання) — ос­новні напрями чи види діяльності, які розкривають її суть та призначення.

Функції правоохоронної діяльності характеризуються чітким розподілом компетенції правоохоронних органів. Діяльність ос­танніх відбувається за основними напрямами, які визначаються функціональним розподілом та наявністю спеціалізації правоохо­ронних органів. Тому наявність або відсутність функцій право­охоронної діяльності є підставою для визначення місця та статусу відповідного правоохоронного органу. Усі функції взаємозалежні і взаємопов'язані.

До основних функцій правоохоронної діяльності належать:

Конституційний контрольособливий напрям правоохорон­ної діяльності з перевірки відповідності законів та інших норма­тивних актів Конституції України.

В Україні єдиним органом конституційної юрисдикції є КСУ. Він вирішує питання відповідності Конституції законів та інших правових актів національного та міжнародного характеру, додержан­ня конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту, а також питання щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Правосуддяце вид правоохоронної діяльності, який полягає у розгляді та вирішенні цивільних, кримінальних, адміністратив­них та інших справ у встановленій законом процесуальній формі.

В Україні відповідно до Конституції правосуддя здійснюється виключно судами. їх юрисдикція поширюється на всі правовідно­сини, що виникають у державі. Ця функція пов'язана із захистом і відновленням найбільш важливих прав і законних інтересів фізичних осіб, підприємств, організацій, установ, а також із своє­часним, справедливим, об'єктивним та неупередженим розглядом цивільних, кримінальних та інших справ по суті.

Організаційне забезпечення діяльності судів — це вид право­охоронної діяльності, який складається із заходів, що спрямо­вані на створення умов для повного, всебічного, об'єктивного та незалежного здійснення правосуддя.

Ця функція нерозривно пов'язана з функцією правосуддя. Саме тому вона характеризується як діяльність із забезпечення умов для нормального функціонування судів, судової системи України. Реалізація функції організаційного забезпечення діяльності судів сприяє становленню незалежної судової влади, гарантує розвиток та утвердження судової системи, створює умови для ефективної діяльності судів із захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, підприємств і організацій, суспільства та держави.

Прокурорський нагляднапрям правоохоронної діяльності із забезпечення законності, що полягає у спостереженні за дотри­манням і правильним застосуванням законодавства та відповід­ному реагуванні на порушення закону на всій території України.

Прокурорський нагляд здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Ця правоохо­ронна функція полягає у припиненні порушень закону, захисті інтересів громадян, підприємств, організацій, установ шляхом за­стосування заходів прокурорського реагування. Діяльність системи органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства права і зміцнення правопорядку у суспільстві та державі.

Попередження, виявлення і розслідування правопорушень —це напрям правоохоронної діяльності, який полягає у застосуванні системи заходів загального і спеціального характеру уповнова­женими державою правоохоронними органами.

Ця функція притаманна одразу декільком правоохоронним органам, які зобов'язані сприяти виявленню правопорушень, розкриттю злочинів і викриттю осіб, які винні у їх вчиненні. Це — загальні та спеціальні правоохоронні органи (органи прокуратури, МВС, СБУ, Управління державної охорони, податкові органи та інші), предметом діяльності яких є захист конституційного ладу, забезпечення територіальної цілісності, безпеки держави, вияв­лення, попередження, розслідування та припинення злочинів і виконання покарань.

Надання юридичної допомогице правоохоронна функція, яка полягає у наданні правової допомоги юридичним та фізичним особам при вирішенні питань захисту і охорони прав та інтересів у разі їх порушення або у разі захисту у кримінальних справах. Надання юридичної допомоги і захист у кримінальних справах здійснюється уповноваженими державою правозахисними орга­нами та організаціями. Однією із таких організацій є адвокатура, яка забезпечує право на захист від обвинувачення та надає правову допомогу при вирішенні справ у судах та інших органах державної влади та управління. Надання юридичної допомоги також полягає у роз'ясненні громадянам, установам та організаціям їх прав та обов'язків. Органи та установи юстиції (органи державної виконавчої служби, органи нотаріату та органи реєстрації актів цивільного стану) с державними органами, що сприяють розвитку правових послуг, з метою реалізації прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

1.2. Система нормативних актів, що регламентують діяльність судових і правоохоронних органів

При визченні організаційних основ, напрямів діяльності, пов­новажень системи судових і правоохоронних органів необхідно використовувати велику кількість нормативно-правових актів. Враховуючи їх значну кількість та для зручності користування у науці та практиці запроваджено їх класифікацію. Правові акти розрізняються як за змістом нормативних положень, так і за їх юридичною силою.

Саме ці два критерії — зміст і юридична сила — покладені в основу класифікації нормативно-правових актів.

За змістом нормативно-правові акти можуть бути класифіко­вані на акти:

  1. загального характеру;

  2. про судову владу, правосуддя і систему судів;

  3. про організаційне забезпечення діяльності судів і органів
    юстиції;

  4. про органи прокуратури і прокурорський нагляд;

  5. про організацію виявлення і розслідування та попередження
    злочинів;

  6. про юридичну допомогу та її організацію.

Перша група актів за своїм змістом має безпосереднє значення для визначення суті й спрямованості всіх правоохоронних функцій і структури відповідних органів.

АКТИ ЗАГАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ

  1. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р.

  2. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня
    1990 р.

  3. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.

  1. Закон України від 12 вересня 1991 р. "Про правонаступництво України". Закон України від 18 січня 2001 р. "Про громадянство
    України".

  2. Закон України від 29 червня 2004 р. "Про міжнародні до­
    говори України".

  3. Постанова Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2004 р. № 1365
    "Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства
    Європейського Союзу".

  4. Указ Президента України від 1 червня 2005 р. № 901/2005
    "Про деякі заходи щодо забезпечення здійснення державної ре­
    гуляторної політики".

МІЖНАРОДНІ ДОКУМЕНТИ ЗАГАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ

  1. Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього від 9 грудня 1948 року.

  2. Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуата­цією проституції третіми особами від 21 березня 1950 року.

  3. Європейська конвенція про взаємну допомогу у криміналь­них справах від 20 квітня 1959 року.

  4. Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства від 26 листопада 1968 року.

  5. Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів від 23 серпня 1978 року.

  6. Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заруч­ників від 17 грудня 1979 року.

Друга група нормативних актів регламентує питання, стосовно системи судів загальної юрисдикції, судової влади, здійснення правосуддя та конституційного контролю. Умовно ця група може бути поділена на правові акти, що характеризують конституційний контроль і правосуддя.

АКТИ ПРО СУДОВУ ВЛАДУ, ПРАВОСУДДЯ І СИСТЕМУ СУДІВ

  1. Закон України від 15 грудня 1992 р. "Про статус суддів".

  1. Закон України від 23 грудня 1993 р. "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів".

  1. Закон України від 15 січня 1998 р. "Про Вищу раду юстиції".

  2. Закон України від 7 лютого 2002 р. "Про судоустрій України".

  1. Указ Президента України від 20 серпня 2001 р. № 641/2001"Про Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів".

  2. Указ Президента України від 10 грудня 2003 р. № 1425/2003" Про Положення про порядок розгляду питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції(крім адміністративних посад у Верховному Суді України) та звільнення з цих посад".

  3. Указ Президента України від 16 листопада 2004 р. № 1417/2004"Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів,затвердження їх мережі та кількісного складу суддів".Третя група нормативно-правових актів регламентує органі­зацію і діяльність органів і управлінь юстиції й характеризує форми організації і діяльність органів виконавчої служби, органів реєстрації актів цивільного стану та органів нотаріату.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39

Схожі:

4. Законодавство, що регулюють засади організації та функціонування...
Предмет та система курсу “Судові та правоохоронні органи” і його співвідношення з іншими навчальними дисциплінами
В Законі україни «Про міліцію» говориться, що правоохоронні органи...
Інститут затримання злочинця у системі обставин, які виключають злочинні вчинки
Всеукраїнські судові дебати із земельного права. Ужгород 22-23 квітня 2011 р
Отже, судові дебати – це така форма навчання, що дозволяє злити теоретичну й практичну підготовку студентів. Такий сплав теорії і...
Органи державної влади по керівництву ЗСУ поділяються на : а органи...
Міністерство оборони України: оцінює військово-політичну обстановку та визначає рівень воєнної загрози; готує обґрунтування рішень...
Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 43, ст. 608 )
У тексті Закону слова "органи державної влади" в усіх відмінках замінено словами "державні органи" у відповідному відмінку згідно...
Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти...
Виділення. Регуляція кількості води в організмі Ви́ділення
Цю функцію виконують як спеціалізовані видільні органи, так і інші органи чи системи, для яких видільна функція може бути побічною,...
Перелік питань до екзамену з дисципліни «Фінансове право» для студентів груп П-301, П-302, П-303
Система державних органів, що здійснюють фінансову діяльність, та їх правовий статус. Органи загальної компетенції. Органи спеціальної...
Питання до іспиту
Акти органів конституційного контролю (нагляду) і судові прецеденти як джерела державного права
“ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ”
Деяка роль належить народним зборам які поступово трансформуються у збори знаті. Органи племенної організації перетворюються в державні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка