Чернівецької обласної державної адміністрації


Скачати 222.26 Kb.
НазваЧернівецької обласної державної адміністрації
Дата16.03.2013
Розмір222.26 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи

Департамент освіти і науки, молоді та спорту

Чернівецької обласної державної адміністрації

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

Управління освіти і науки Глибоцької державної адміністрації
Індивідуальний творчий проект

Карпюк В.Г.

вчитель української мови, літератури та українознавства

Старововчинецького ліцею

Чернівці

2013

Зміст


  1. Вступ ……………………………………………………………….3

  2. Теоретична частина………………………………………………...4

  3. Практична частина. Хід заходу……………………………………5

  4. Висновки……………………………………………………………18

  5. Список використаної літератури…………………………………19

  6. Додотки……………………………………………………………..20



Вступ

Колодій, Ма́сниця, Масляна, Пу́щення, Сиропу́ст, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця, Ніжкові за́говіни — свято на честь весняного пробудження природи. Початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари, з метою продовження роду.

Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнем М'ясниць. Це останній, напередодні Великого посту тиждень, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або попросту Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.

Християнська церква додала Масницю у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту. Але оскільки православ'я достатній час є панівною релігією в Україні, то з часом автентична дата святкування Масниці була забута. Відзначалось це свято на Весняне Рівнодення або за іншою версією на 1 березня, власне два тижні: тиждень до та тиждень опісля 20-го (чи 21-го) березня.

Головним почастунком на Колодія є вареники з си­ром і сметаною, пироги з сиром, гречані млинці. Головним напоєм — наливки і інші трунки. Головним місцем події виступає шинок.

Свято Колодія характерне лише для України, Росії та Білорусії і сягає своїми коренями ще глибоко дохристиянських часів. Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке Колодчине життя.

У понеділок Колодка «народжувалась», у вівторок — «хрестилася», у середу справляли «похрестини», у четвер «помирала», у п'ятницю Колодку «хоронили», а в суботу «оплакували». У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі. Молоді жінки «волочили» Колодку.

І. Теоретична частина

Релігійні особливості

Сиропусний тиждень складається з трьох частин: зустріч у понеділок, кульмінаційна точка або «перелом» у «широкий четвер» (полес. Влас, Власы, Власье, Волосий, Коляда масленая, Кривый четверг, Тлустый четверг) і «прощена неділя».

На прощену неділю прийнято їсти вареники. За народною приказкою, на прощену неділю «і бусурмени вареники їдять!».

Кінець м'ясниць справляють не в м'ясопустну неділю, а в цю. Готують смачну вечерю. Бідніші купують ґелетку сира, овечого чи коров'ячого, і діляться ним; купують теля, ввечері ріжуть і ділять між собою. Після вечері розбивають яйця об чоло, переступають через поріг і їдять, аби «так борзо перейшов великий піст».

Існує повір'я, щоб побачити відьму, треба в прощену неділю при вечері, виколупати з останнього вареника сир, зав'язати у вузлик, покласти в рот і так тримати до ранку. Ранком, у «жилавий» понеділок, належить піти до церкви і вистояти всю обідню на одному місці, не поворухнувшись. Вдома, після обідні треба сховати сир у гаманець і зберігати його разом з грішми аж до Великодня.

«На Великдень, як переспівають «Христос Воскрес», стань на паперті. Котра з жінок до тебе підійде, та і є відьма...

Зберігши на запусти сир з вареника в роті, можна побачити не тільки відьму, а й домовика: «Коли починалися довгі осінні вечори, то звичайно мама або бабуся розповідали нам казки про всякі страхи... Я дівчинкою любила слухати про домовика і все хотіла його побачити. А я знала, що для того, щоб побачити домовика, треба на запусти залишити шматочок сиру з вареника в роті і, так тримати його цілу ніч, а на всеношній перед Великоднем тримати його з собою у вузлику. Ранком на Великдень, прийшовши з церкви, треба було вилізти на хату і там можна було побачити домовика. Та все лихо було в тому, що я ніяк не могла зберегти того сиру в роті. Як тільки, було, прокинуся ранком — сиру в роті вже нема. Так я домовика і не побачила...»

Цікавим є те, що колись вірили, ніби страшний суд відбуватиметься саме в цей вечір. Богобоязливі люди на прощену неділю з хати не виходили, не пили горілки, а сиділи вдома і пригадували, чи багато гріхів наробили в цьому році.

На цей день припадає багато прикмет. Зокрема:

«Яка погода на прощену неділю, така й на Великдень буде»,

«Як сонце сходить рано, то й весна рання буде».

Який буде день на Пущеня, такий буде Великдень.

На Пущенні, чи Сирному тижні немає посту в середу й п'ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, але м'яса вже не їдять. У православних храмах починають здійснювати Великопісні служби.

Сирна Седмиця завершиться Прощеною неділею. Цього дня в церкві здійснюється чин прощення, коли духовенство та парафіяни взаємно просять прощення одне в одного, щоб вступити у Великий піст з чистою душею.

ІІ. Практична частина

Мета: навчити володіти мистецтвом спілкування та навичками взаємодопомоги, пробуджувати інтерес до християнської моралі, бажання назавжди зберегти людську гідність; збагатити знання учнів про народні традиції; прищеплювати любов до народної творчості, мудрості; формувати переконаність у нетлінності істинних духовних скарбів (християнства); відчуття гордості за свою націю; показати взаємозв’язок людини і природи, нації і традицій; висвітлити почуття комфорту і радості від родинного оточення і спілкування; прагнути до усвідомлення учнями необхідності жити в мирі й злагоді з рідними, близькими, іншими народами; розвивати культуру мовлення, спілкування; виховувати в дітей людяність, гуманізм у стосунках, доброзичливість, повагу до моралі, великодушність та самопожертву, скромність; сприяти вихованню доброї, чуйної, лагідної людини.

Обладнання: зал святково прикрашений зеленню, квітами, калиною, кульками, малюнками, репродукціями на зимову та весняну теми. У центрі прилаштовано назву свята «Масляна». Сцена прикрашена вишитими виробами народного мистецтва. Представлені ікони Святого Стрітення Господнього, Євдокії, Сорока мучеників Севастійських.

Хід заходу


Люблю весну, та хто її не любить,

Коли життя цвіте, як пишний сад.

І мов у сні, шепочуть листя губи,

І квіти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плескочуть ріки,

Коли рида од щастя соловей,

І заглядає сонце під повіки

У тишині задумлених алей…

Люблю, коли блукає місяць в травах,

Хатини білить променем своїм

І п’є тепло ночей ласкавих,

А на луках пливе туманів дим.


Слово вчителя

Багата наша нація святами, з якими тісно пов’язані й селянська праця, і родинне життя, і зміни пір року. Усі вони сповнені чарівною поезією народної мудрості, красою обрядів та глибинною філософією. Але що нам відоме про звичаї, яких дотримувалися українці протягом року?

На щастя, християнський календар свят яскриться великими церковними святами. Так нещодавно ми відзначили свято Стрітеня, що описане в Євангелії так. Діва Мати на 40-ий день після народження Ісуса принесла його до храму. Там їх зустрів старець Симеон, якому вже було майже 300 років. Святий Дух йому пророчив, що Симеон не помре, доки не стріне Спасителя. Ось і зустрів Симеон у храмі Господа, народженого від Пресвятої Діви, тому й свято отримало назву Стрітення Господнє, а Симона – Богоприємцем, бо він прийняв на свої руки Бога Спасителя.

У церквах на Стрітеня святять воду та свічки – «громниці». Стрітеньська вода наділена цілющими властивостями, громничні свічки оберігають оселю від пожеж, повені та блискавки.

Не обійшлося і без народних прикмет. У народі вважають, що саме в цей день Зима з Літом силами міряється. Спостерігали за погодою цього дня і визначали, чи скоро прийде весна і якою вона буде.

«Якщо на Стрітеня випаде сніг, весна буде довгою і затяжною»,

«Якщо на Стрітеня холодно – весна не забариться»,

«А як на Стрітеня капає зі стріхи – не найдеться з літа потіхи».

Великі християнські свята відзначали червоним березневий місяць календаря вже весняного циклу свят. Тут і Явдохи (14 березня), і Сорок Святих (22 березня).

Явдохи: Найкращою провісницею весни була ластівка, що на своїх крилах її принесла. Якщо у цей день побачиш ластівку, то кинь за нею грудку землі, сказавши: « на тобі, ластівко, на гніздо, а нам людям – на добро».

Прикмети:

«Якщо на Явдоху ранок ясний – сій ранню пшеницю, в обід ясно – розраховуй на пізній засів»,

«Якщо в цей день капає з стріх, то ще довго буде холодно»,

Ведучий 1. У кожного з нас є своя улюблена пора року. І все ж одна з них навіває особливу радість всім без винятку. Мова йде, звичайно, про весну.

Ведучий 2. І справа не тільки у тому, що весь довколишній світ оживає і зодягається у зелень – у давнину весна була ще і початком року. Наші далекі пращури пов’язували з весною початок нового року і урочисто зустрічали зеленокосу красуню. Проте, не годилося зустрічати нову пору року не попрощавшись із попередньою і не подякувавши їй.


1 учень

Поспішали ми до вас,

Щоб віддати цей «Наказ»

2 учень

Він підписаний самою

Королевою – Зимою.

1 учень

Кожен рік сього числа –

Як гласить Наказник, -

Дітям всім цієї школи

Слід іти на празник!

2 учень

Неодмінно мають всі

Заспівати гімн Зимі!

І з пошаною до бору

Проводити її з двору!

(Пісня» Ой минула вже зима»)

Ой минула вже зима

Ой минула вже зима

Снігу – льоду вже нема,

Ой нема, ой нема,

Снігу, льоду вже нема.

Прилетіли журавлі

І соловеєчки малі.

Ой малі, ой малі

Соловеєчки малі.

Квіти в лузі вже цвітуть,

Вівці травку вже пасуть

Ой пасуть, ой пасуть.

Вівці травку вже пасуть.

А ми пісню співаймо,

Весну красну вітаймо.

Вітаймо, вітаймо,

Весну - красну вітаймо.

Ведучий 1

Ми тебе гарно проводжаєм,

Ось для цього й місяців маєм,

Заведемо тебе в ліс далеко,

Хоч і розставатися нам нелегко.

Шанобливо ми тобі вклоняємось.

(Місяці підходять до Зими)
Зима

До зустрічі, друзі,

У грудні вернусь я до вас.

Рушаю в дорогу, на Північ!

Рушаю в дорогу – вже час!

(Виводять під легеньку мелодію)

Ведучий 2

Ясне сонечко усміхається,

Зима лютая вже ховається.

Зима лютая з хуртовинами

За горами вже, за долинами.

Зеленіють гаї вітами,
Прикрашають луки квітами.

Ясне сонечко зустрічаємо,

Весну красну ми вітаємо.

Красну весноньку, довгожданную,

Любу гостоньку, всім бажаную.


(Пісня «Дівчина – Весна», яка заходить у супроводі трьох весняних місяців, а Броско Софія виконує танець( + лелеки))

(Три місяці виходять наперед, вітаються з глядачами)


Разом

Доброго здоров’ячкаусім!

Березень

Вітаємо вас із першим теплим променем сонця!

Квітень

З першою квіткою!

Травень

З першою пташкою!

Березень

Вибач, Весно, що не зміг

Килим трав прослати до ніг.

Розтопив не всі сніги,

Ще й залив низькі луги.

За недогляд не свари,

Квітку-пролісок бери!

(Дарує Весні пролісок)

Квітень

Я – Квітень, славний квітникар,

Сонячно і рясно

Прикрашаю цвітом – рястом

Нашу Землю красну.

(Кладе кошик із квітами на сцену)

Травень

Я – місяць Травень,

Поміж братами славен

Святковими піснями

І громом над полями.

Іду весело співаю,

Дощами землю поливаю.


(Двоє ведучих з обох сторін сцени і посередині Весна)


Ведучий 1

Ой весна, весна – днем красна,

Що ж ти, весно, принесла?

Весна

Принесла я вам літечко,

Ще й рожеву квіточку,

Хай вродиться житечко,

Ще й озимая пшениця.

Ведучий 2

Ой весна, весна, днем красна,

Що ти нам, весно, принесла?

Весна

Принесла я вам урочистість Вербної неділі,

Таємничість і красу Великодня зі смачними калачами

І різнобарвними крашанками.

Принесла я вам літечко,

Ще й запашнеє зіллячко,

Ще й зеленую травицю,

І холодную водицю,

А дівчатам по віночку

З хрещатого барвіночку.

(Весна залишає сцену разом із місяцями)


Ведучий 1. І ось Весна вже йде землею. Тиха та лагідна її хода, проте не залишиться непомітною зеленокоса красуня. Адже в кожне серце зазирне вона і залишить у ньому духмяну квітку й сподівання. Тож і ми бажаємо вам, щоб ця квітка ніколи не зів’яла у вашійдуші.

Ведучий 2. Наступним сонячним промінчиком народних звичаїв був золотий промінь Воскресіння Христового. Щоб з гідністю зустріти це величне свято, християни мали очистити своє тіло й душу, а це може зробити лише свята молитва й строгий піст.

Перед Великоднем Бог відвів цілих 7 тижнів для того, щоб стати кращими. Своєрідним переходом від м’ясниць до строгого посту були 2 тижні: перший –М’ясопусний, а другий – білий, Сиропусний, а ще його називали Масляною. Це останній скоромний тиждень перед Великим строгим постом. Кожний день цього тижня проходить у дусі веселощів, гостювань та розваг і відомий своїми особливими обрядами. Тож запросимо масляну до залу оплесками.


Ведучий 1

Здрастуй, господине Масляна, -

Свято проводів зими холодної,

Свято зустрічі весни ясної!

Ведучий 2

Дорога ти наша Масляна!

Ти біла лебідонько!

Дуже добреє в тебе серденько!

Брови чорні, немов вуглина,

А вуста червоні, як калина!

Чи надовго ти до нас завітала?


Масляна. На 7 деньків. Перший день – зустріч, а останній – проводи. А щоб краще ви зі мною познайомились, привела я із собою всі 7 святкових днів.

(Заходять 7 днів і говорять)


Разом

Усіх вас зі святом вітаємо,

Веселої Масляної бажаємо!

(По черзі представляються, сідаючи на підвищення):

Понеділок

Я – Понеділок, день «Зустріч», (залишається)

Вівторок

Я – Вівторок – «Загравання»

Середа

Я –Середа – «Ласуня»

Четвер

А я – Четвер «Розгул»

П’ятниця

Ой, а я П’ятниця – “Тещині вечори»

Субота

Я – Субота – «Невістчині постденьки»

Неділя

Ну а я – останній день Масляної – «Прощена Неділя»


Понеділок. Я – Понеділок, перший день Масляної, зустрічаю її. З цього дня господині й дівчата пекли млинці й оладки, якими пригощалися всі, а в першу чергу ними здавна прийнято пригощати батьків.

Сценка

Мати. Ой, чоловіче,Іване, ходять сьогодні дівчата селом, колодку водять. А наш син й досі нежонатий. Можуть до нас завітати. Де то він блукає? А ось де він!

Син. Що, мамо, млинців напекли? Ану поглянемо, які ваші млинці солоденькі та смачненькі, біленькі та пухкенькі?

Мати. Ти, синку, дивися, млинчики їж, та про дівчат думай, бо ось-ось увійдуть до хати і колодку почеплять, будеш знати, які оладки солоденькі!

Син. Ні, мамо, може, обмине на цей раз, я ще ж нестарий, мені добре й з вами…

Мати. Не обминуло, ось і вони. Начувайся, ще й мені може подаруночок дістатися.

Дівчата. О, млинчики, оладики! Але ми не за цим сюди прийшли. А ось і «наречений» нежонатий ще, а тут і мати його. Зараз ми парубкові «кришталеві черевички на ножки обуємо. І мамі стрічечку пов’яжемо.

Син. Дівчата, може, не треба… Ой лишенько, ще цього не вистачало.

Мати. А й справді, дівчата, може ще цього разу пробачите?

Дівчина 1. Годі! Треба! Скільки пробачати? Минулого року ви нам вареничками зуби заговорили, а тепер знову за своє!

Дівчина 2. Якась дівчина заміж хоче, а вони нас оладиками годують!

Дівчина 3. Ану, давай ногу сюди! Будеш довго говорити закуємо обидві нозі, «попелюшко» ти наша!

Дівчина 4. І ви, мамочко дорогенькі, ручку подавайте. Гляньте, яку стрічку красну для вас придбали. Чому не жените свого сина? Ми заміж хочемо!

Мати. Та чи я проти, дорогі мої? Самій би вже хотілося, щоб коло хати веселіше стало.

Дівчата. Ось тепер вам буде весело, бо син ваш колодкою буде клепати дзвінко.

Тато. Так, дівчата, бачу ви своє діло добре знаєте. Ото молодці! Добре зробили, тепер у мене двоє заручників. Пропоную вигідну справу: що вам за користь з того, що ці двоє будуть уквітчані ходити. Знаєте що, ану йдіть – но сюди. Дивіться, що у мене солоденьке, смачне-еньке… Лишайте цього волоцюгу,

хай волочиться собі, ходіть сюди, сідайте, пригощайтеся, а ці хай собі клепають у «колодках».(Їдять)

Дівчина 1. Ох і смачно…

Дівчина 2. Ох і солодко…

Дівчина 3. А хто це так смачно готує? Ви пані-матко?

Дівчина 4.Дівчата, все таке смачне, що совісті немає цих господарів закованих лишати… І що нам робити?

Мати. Зачекайте, голубки, у нас ще й випивка солоденька для вас готова. Пригощайтеся! (П’ють березовий сік)

Може ще цього разу знімите з нас колодки? Як лиш Великдень мине, весілля зіграємо. Обіцяю. Котра хоче бути моєю невісткою?

Дівчина 1. За цим діло не стане. Не одна хотіла б якнайчастіше ласувати такими смачними стравами. Будете варити для невістки смачненькі пиріжки? Чи лиш для сина так готуєте?

Мати. Ой, буду, рідні мої, буду, лишень зніміть колодки…

Дівчина 2.Гаразд! Дівчата, знімемо ще цього разу. Але глядіть, не стримаєте слова – начувайтеся нарік! (Знімають колодки)

Бувайте здорові! Чекаємо сватів. (Ідуть)

Тато. Щасливо, дівчата. (До жінки і сина: - Бачите, врятував вас).

Вівторок. А у вівторок народ продовжує розважатися. Цей день дуже полюбляє молодь, бо крім того, що ласують смачними молочними стравами, вони ще весело проводять час в іграх, згадуючи дитинство. Дівчата, хлопці, гайда-но сюди, вас розваги зачекалися.

Конкурс «Зимовий тир»

Той, хто гарно кидає сніжки,

Відпочине зараз трішки,

Бо чудовий тир зимовий

Відкриває сезон новий!

Ну ж бо, стрільці, влучні молодці,

Сніжки в руки беріть та у ціль попадіть!!!

(20 сніжок, 6 учасників, 2 круга)

Конкурс «Молокососи»

Кожен з вас маленьким був.

Т, напевно, вже забув.

Як малеча смачно п’є з пляшки молочко своє.

Щоб про це вам нагадати, треба в конкурсі зіграти:

Швидко вип’єш цей напій і вважай, що виграш твій!

(5 бутилок, 5 пипок, молоко)

Середа. Я – найсмачніший день масляничного тижня. Здавна вважалося, що коло – символ сонця. Тому на масляну, щоб задобрити небесне світило, випікали млинці, оладки, пиріжки, бублики, вареники із сиром, адже вони у формі кола чи півкола, як і сонце. А зараз ми із вас хочемо задобрити, і тому Масляна пригощає своїми смачними стравами. (Звучить пісня «Із сиром пироги», всі підспівують).

Четвер Я приношу із собою цілу торбу різних розваг, веселощів, танців.

(Виходить циганка і чіпляється до Четверга і днів тижня, імітуючи бажання ворожити).

Четвер. Ти хто? Ти як сюди потрапила? Чого тобі? Ворожити? Ворожити цього тижня вже не годиться, але коли ти вже тут, то звесели нашу душу танцем. Чи ти не вмієш танцювати?

Циганка. Вмію, ще й як! (Циганський танець)

П’ятниця. А я – П’ятниця, славлюся«Тещиними вечорами». За традицією у цей день молодята відвідували усіх гостей, які були у них на весіллі. А найголовнішою подією були відвідини тещі зятем. Для цього теща влаштовувала святкову вечерю. Після цього зятю належало покатати свою тещу вулицями села. До того ж дорогу обирали залежно від характеру тещі – злу та сварливу везуть по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна, то, і дорога рівна, немов струна. (Теща радо зустрічає другого зятя. Перший уже за столом з макітрою. Теща велику увагу приділяє лише зятю.)

Теща. Ох, мій зятечко дорогий. А я вже зачекалася… Де ви так довго ходите?

Дочка. Мамо, я теж тут. Уся увага лиш на зятя. Дорогий, любий, зятечко…

А як же ж…

Теща. Доню моя, та я люблю тебе дуже, але ж Іванко, як синочок любесенький. Дивися, добренький, миленький, а господар який…

Зять Добридень, мамо. І слова вставити не можу поміж вас. Я тільки-но з роботи. Та про таку тещу забути не міг. І напече, і наварить, і пригостить. А що вже дочку виростила…! Золото, а не жінка!

Теща. Сідайте за стіл, голубочки, варенички зачекалися. (Сідають за стіл, пригощаються).

Зять. Дякуємо за гостини. Смакота! Але я ще й обов’язоксвіймаю виконати, чи є у вас тачечка новенька та міцненька? Покатати хочу вас. (Катає тещу на тачці).


Старший зять

Та яка ж любов без тещі

І про неї гарних слів.

Я про тещу, розповім чимало

В домі теща в нас у чині генерала.

Коли теща співа кожен підспіває.

Як танок поведе серце завмирає.

Тільки теща брови здвине, мчу допомагати,

А коли повеселіша, можу я й поспати.

Якщо теща розсекретить, що до неї зять спішить

«закипить» робота в кухні,

Все печеться і шкварчить.

Що там думать і гадать.

Я скажу вам дещо:

Коли в тещі гарний зять,

В зятя «класна» теща.


Субота

В суботу – «Невістчині посиденьки». Цього дня молода невістка запрошує до себе на гостину свекруху та близьких родичів. А до цього вона старанно готувалася, щоб сподобатися свекрусі:


Невістка

Випікайтесь, млинчики,

І смачні, й духмяні.

Будуть млинчики у нас

Запашні й рум’яні.

На плиту поставим млин

І чарівне слово скажем:

Хай млинець вбере тепло.

Щоб нам радісно було.

Хай вбирає жар і промінь,

Щоб про сонце був наш спомин,

Щоб майбутнє тепле літо

Принесло пшеницю й жито.

Щоб достаток був у хаті,

Щоб були ви всі багаті.

Ставим млинчики в духовку,

Хай вони там умлівають,

Сили й смаку набирають.

Щоб вдалася наша страва

Для гостей усіх на славу.

Щоб була смачна, духмяна,

Повна радості і сил,

Щоб як їли ще просил

Пригощайтеся, гості дорогі, матусенько рідненька, скуштуйте хоч одненький… Я ж так старалася для вас. Ой, хто б мені допоміг? Я ніяк не можу догодити свекрусі.

Масляна. Я тобі допоможу!

Невістка. А хто ти?

Масляна. Я – Масляна. Хіба не знаєш? А в гості я до тебе прийшла не порожніми руками, а із забавками, загадками. Допоможу твоїх гостей розвеселити.

А перша в мене загадка така,

Хто відгадає – з’їсть пиріжка.



  1. Вона приходить з ласкою

Та зі своєю казкою.

Чарівним посохом махне –

І все навкруги розцвіте. (Весна)

  1. Біле, та не вода,

Солодке, та не мед.

Від рогатої беру –

Діткам віддаю. (Молоко)

  1. Я пихчу та позіхаю,

У діжі жити не бажаю.

Вже набридла та діжа,

Ви спечіть із мене коржа. (Тісто)

  1. Маленький, товстенький, бокастий,

Чимось смачним напхався

Й в окропі скупався.

У нірку впав і пропав. (Вареник)

  1. Що на сковорідку наливають,

А потім в сопілку згортають? (Млинець)

6.Круглі ми, мов сонечко,

Щедрі, немов полечко,

Часником змащені,

До борщу подані. (Пампушки)

  1. Били мене ціпами,

Ріжуть мене ножами.

За те мене отак гублять,

Що мене отак люблять. (Хліб)


Масляна. Люба дівчино, добре тут у тебе. Щоб твоїй свекрусі догодити, я хочу їй ніжний, як ти сама, танець подарити.

Неділя. Ну а я – останній день Масляної, Неділя, її ще називають прощеною. У цей день люди, згадуючи свої провини, просять вибачення у своїх рідних, друзів, сусідів, односельців. Бо прощення образ і любов до всіх людей – це два крила, на яких людина підносить свій розум і серце до Бога. А я ще хочу звернутися до матінки природи: «Сонечко золоте, від Бога на радість нам дане, і ти небо голубе, престол для Бога, почуй нас. Ми завинили перед тобою, бо чорні клуби диму від фабрик і заводів, вихлопні гази мільйонів машин, чорний ядучий дим від спалювання сміття ніби пеленою закриває твоє світле, тепле ясне личко.

Разом(Прости нас!)

Ми завинили і перед тобою матінко-земле, годувальнице наша. Ми отруїли твої родючі поля, забур’янили, повирубували дерева, забруднюємо святу джерельну воду.

Разом (Прости нас!)

Можливо ми завинили перед вами, друзі-школярі, дорогі вчителі, шановні гості. Можливо ми не те показали, не так сказали, не так подивилися, не те подумали. Прощайте нас: один раз…, другий раз…, третій раз…

Висновок

Кожна нація , кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Вони безпосередньо впливають на духовну культуру, народну творчість.

За народними звичаями розпізнається народ у сучасному й минулому. Громадянське, родинне, суспільне життя охоплене неписаними законами – народними звичаями. Це поєднуюча ланка окремих людей в одну націю.

Існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, що ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.

На світі можна втратити багато!

Найбільша втрата – пам’ять поколінь.

Це для народу рівнозначно страті.

Минуле невіддільне, наче тінь.

Справді, не може існувати народ, який загубив своє коріння, забув про традиції своїх пращурів.

Кожна традиція сповнює наше серце трепетною любов’ю і вірою, радістю і таємничістю.До хрещення Русі Володимиром Великим українці вже мали національну культуру – язичництво, а тому староукраїнські традиції ввійшли у плоть і кров наших звичаїв і переплелися із християнством.

Список використаної літератури:

  1. Воропай Олекса. Звичаї українського народу. – К.: Школа, 2006 р.

  2. Закувала зозуленька. – К.: Веселка, 1998 р.

  3. Зарубіжна та українська культура. – К., 2000 р.

  4. Звичаї українського народу. – К., 1992 р.

  5. Энциклопедия славянских праздников. Календарные поверья и обычаи славян: Н. С. Шапарова — Москва, АСТ, Астрель, 2010 г.- 512 с.

  6. Килимник Степан. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні в 3 томах. – К.: Обереги, 1994 р.

  7. Масленица, Великий пост, Пасха. История, традиции, постный и праздничный стол: — Санкт-Петербург, Ниола-Пресс, 2010 г.- 512 с.

  8. Пасха. Рождество. Масленица: Иван Панкеев — Москва, АСТ, Олимп, Астрель, 2007 г.- 350 с.

Використані інтернет-джерела:

  1. http://ru.wikipedia.org/wiki

  2. http://traditio-ru.org/wiki

  3. http://maslenisa.ru/

  4. http://proeveryday.ru


Додатки

c:\users\администратор\desktop\валентина георгівна\фото для валі\p1050671.jpgc:\users\администратор\desktop\валентина георгівна\фото для валі\p1050676.jpg

c:\users\администратор\desktop\валентина георгівна\фото для валі\p1050687.jpg
c:\users\администратор\desktop\валентина георгівна\фото для валі\p1050759.jpg

c:\users\администратор\desktop\валентина георгівна\фото для валі\копия p1050706.jpg
c:\users\администратор\desktop\валентина георгівна\фото для валі\p1050716.jpg
c:\users\администратор\desktop\валентина георгівна\фото для валі\копия p1050706.jpg
c:\users\администратор\desktop\валентина георгівна\фото для валі\p1050518.jpg

Схожі:

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
Департамент освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької обласної...
Формування позитивного психологічного мікроклімату в учнівському та педагогічному колективах
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації
ПОЛОЖЕННЯ
Управління фінансів Чуднівської районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації підпорядковується...
УКРАЇНА ВІДДІЛ ОСВІТИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ...
Хмельницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 7 вересня...
ПРОГРАМА
Голова оргкомітету – Михайло Йозефович Бауер, начальник Головного управління освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації,...
Миколаївська обласна державна адміністрація
Відповідно до пункту 19 Положення про управління освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням...
НАКАЗ
Відповідно до пункту 69 Положення про Департамент охорони здоров’я Хмельницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням...
ШОСТЕ СКЛИКАННЯ
Україні», розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 28. 12. 2012 №Р-994/0/3-12 «Про затвердження...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка