|
|
Скачати 98.09 Kb.
|
|
Методичні рекомендації щодо проведення в загальноосвітніх навчальних закладах тематичних уроків, лекцій, виховних заходів із приводу підписання Зборівського договору, що легалізував самоврядність Війська Запорізького – Гетьманщини Десятий рік поспіль Україна відзначатиме День Українського козацтва, який збігається з одним із найвеличніших християнських свят – Покрови Пречистої Богородиці. 7 серпня 1999 р. Президент України, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, визначив цю дату своїм указом. Постановою Верховної Ради України „Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2009 році” N 825-VІ від 25 грудня 2008 року визначено 14 жовтня днем святкування підписання Зборівського договору, що легалізував самоврядність Війська Запорізького – Гетьманщини. Ця відзнака належить до тих небагатьох найвизначніших в історії нашого народу звершень, повністю перекреслити значення яких виявився безсилим будь-який подальший негативний розвиток подій. Вона не лише значно сприяла розвитку національної свідомості українців, формуванню української політичної нації, її консолідації, а й перетворилася на реальний фактор політичної боротьби всіх поколінь українських патріотів за суверенну соборну Українську державу – до її відродження й сучасної розбудови включно. В Україні немає більш важливого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та більш важливого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. Саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного, самобутнього. За останні три з половиною століття український народ тричі піднімався на боротьбу за встановлення державної незалежності. Перший потужний спалах відродження власної державності припав на добу Козаччини. Друга спроба створити державу за козацькими традиціями демократизму і рівності робилася в період революційних змагань 1917–1920 рр. Третя – вже в наш час. Враховуючи історичне значення і заслуги козацтва у створенні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення, Президент України видав низку указів, що безпосередньо стосуються козацького руху, а 15 листопада 2001 р. було прийнято положення „Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва”. Метою Національної програми є подальший розвиток і утвердження козацтва як громадської сили, здатної істотно впливати на процес консолідації суспільства. Вона передбачає участь українського козацтва у військово-патріотичному вихованні молоді; створенні, відродженні, відновленні та охороні заповідних місць і об'єктів; проведення освітянських, культурно-просвітницьких заходів; науково-дослідної, пропагандистської та видавничої роботи; організацію туризму, спортивних змагань, здійснення господарської, природоохоронної та міжнародної діяльності. На сьогодні зареєстровано близько десятка Всеукраїнських громадських організацій українського козацтва та більш ніж п'ятсот обласних, районних, міських і сільських козацьких утворень. Серед них: „Українське козацтво” (1991), „Спілка козацьких організацій України” (1999), „Козацтво України” (2001), „Об'єднане козацтво України” (2003) та ін. Із 1991 р. постійно організовуються кінні походи „Козацькими шляхами”, з 1992 р.– зарубіжні походи козацької чайки „Свята Покрова” до берегів Франції та Англії, з 1996 р. у Києві щорічно проводиться фестиваль-турнір бойових мистецтв „Козацька слава”, з 1999 р. у Запоріжжі проходить щорічний фестиваль національних видів єдиноборств, а у Дніпропетровську – всеукраїнський чемпіонат козацького морського багатоборства. Періодично стартує регата пам'яті Івана Сірка за маршрутом Київ – Запоріжжя – Босфор. У 2001 р. створено Всеукраїнську федерацію козацького двобою та Міжнародну федерацію бойового гопака. Функціонують наукові установи з вивчення українського козацтва: Науково-дослідний інститут Козацтва при Інституті історії України Національної академії наук України (з 1996 р.) та при Запорізькому державному університеті (з 2000 р.), його філії діють у Донецьку, Запоріжжі. Нікополі, Одесі. Проведено наукові конференції: „Козацькі джерела” в Одесі, „Сучасна козацька педагогіка” у Києві, „Проблеми розвитку Українського козацтва як державотворчої інституції” в Черкасах, „Козацька педагогіка в системі сучасної освіти” в Сумах та ін. Створені також освітні заклади: Інститут Українського козацтва при Харківському державному педагогічному університеті ім. Г. Сковороди (2002), Народний університет козацької культури при Донецькому художньому музеї (2002), Український військово-козацький інститут ім. князя Святослава при Міжрегіональній академії управління персоналом (2003). У багатьох регіонах України діють козацькі школи, ліцеї, молодіжні та дитячі регіональні організації; „Молода Січ” (Запоріжжя, Суми, Нова Каховка). „Січ” (Київ), „Сокіл” (Тернопіль, Нікополь), „Козацьке коло” (Харків) та ін. Підготовлено загін спеціального козацького вишколу при Донецькому інституті фізкультури, в Одесі створено загін сприяння прикордонній службі, а також функціонують постійно діючі табори козацького вишколу. Проведена підготовча робота щодо відкриття державного Тернопільського козацького ліцею ім. Д. Байди-Вишневецького з посиленою військово-фізичною підготовкою. Українське козацтво опікується Борзненською школою-інтернатом на Чернігівщині. Протягом 1992 – 2008 рр. Українському козацтву вдалося відновити багато старовинних козацьких храмів, серед яких Свято-Георгіївський собор Видубецького монастиря у Києві, за його сприяння встановлено пам'ятники гетьманам – Б. Хмельницькому (в Одесі), І. Виговському та І. Самойловичу (на Житомирщині), П. Сагайдачному (в Києві), І. Мазепі (в Галаці, Румунія), полковнику І. Богуну (на Вінниччині), отаману А. Головатому (в Одесі) та ін. Створено проект щодо побудови в м. Києві пантеону гетьманів України та Алеї слави Українського козацтва. Українське козацтво неодноразово виступало на захист козацьких святинь у Трахтемирові, Межигір'ї, на о. Хортиця і території Буго-Гардівської паланки (Миколаївщина) тощо. Свято Козацької Держави – громадянське свято, невід'ємно пов'язане з Покровою (берегинею козаків), що пропагує дійсно демократичні цінності, сформовані в Запорізькій Січі – символі української державності. На відзначення Дня Українського козацтва можна рекомендувати проведення у навчальних закладах години спілкування, конференції, уроки „Козацтво – символ національного єднання українського народу”, „Козацькому роду нема переводу”, „Ланцюг історії не перерветься”, „Козацькі традиції” та ін., виставки, круглі столи і диспути, наприклад з теми „Чи можна вважати козаків будівничими незалежної України”, конкурси рефератів, літературно-історичні конкурси та вікторини. Під час проведення заходів варто звернутись до розгляду і обговорення з учнями таких питань:
Готуючись до уроків і заходів, можна скористатись такою історичною інформацією. 14 жовтня за народним і релігійним календарем – це Свято Покрови Богородиці. І, як ми знаємо, дуже шановане у Запорізькому війську. На честь Покрови Пресвятої Богородиці завжди влаштовували церкву в Січі, це свято мало для козаків подвійне значення: під покровом Богоматері запорожці не боялися ні ворожого вогню, ні грізної стихії, ні морської бурі; під покровом Приснодіви вони залишалися нежонатими і свято виконували головний девіз свого життя-захист православної віри. А захищати її було від кого – як від ляхів-католиків, так і від татар та турків, що сповідували іслам. Отож, релігійні почуття у козаків між двома вогнями ніколи не згасали. Спонуковані ними, запорізькі воїни двічі на рік у мирний час вирушали пішки “на прощу”, тобто вклонятися святим місцям у монастирі: Сатарський, Мотронинський, Києво-Печерський, Межигірський, Лебединський, Мошенський: першого разу восени, у вересні і жовтні, після звичних літніх занять, другого разу перед постом на масницю. За народним календарем у жовтні закінчувалася осінь і тому він був перехідним від осені до зими. Початком зими в українському селі вважалося свято Покрова (14 жовтня) – Покров Пресвятої Богородиці і Пріснодіви Марії. Свято відзначається на честь події, що відбулася цього дня у Візантії в X столітті. Як повідомляють християнські автори, імперія в цей час вела війну із сарацинами. Константинополю загрожувала небезпека. І здавалося, становище його захисників уже безнадійне, якби не сталося чудо. Вранці 1/14 жовтня 910 року святий подвижник Андрій Юродивий, що молився всю ніч у Влахернському храмі, побачив у небі над містом Матір Божу Із сонмом святих. Богородиця опустила додолу омфор (покривало у вигляді широкого шарфа, котрий звичайно жінки носили навколо шиї) й накрила ним християн. Підбадьорені небесною підтримкою, греки-християни перемогли сарацинів. В Україні свято Покрови мало велику популярність. Із ним пов'язано чимало народних повір'їв, прикмет, приказок, прислів'їв. У цей час не залишалося жодного птаха, який прилітав із півдня. Закінчуються оранка, сівба, господарі ховають на зиму плуги, борони. З'являється можливість трохи перепочити від безперервної виснажливої праці. У зв'язку із цим в народі говорили: „Як прийшла косовиця, то й жінка кородиться”, „як прийшли жнива, жінка як нежива”, „а як прийшла Покрова, то й жінка здорова”. За станом погоди в цей день намагались передбачити характер наступної зими: „Якщо на Покрову вітер з півночі, то зима буде дуже холодна, і з хуртовинами, якщо з півдня, – то тепла”. Говорили також, що „Покрова покриває або листом, або снігом”. Хто не встигав засіяти озимину до свята, про такого говорили: „Хто сіє на Покрові, той не має що дати корові”. Звертаючись Із проханням, промовляли: „Покрово-Покрівонько, постели скатерку біленьку, не дай довго вороні крякати І ногам по болоті ляпати!” Дослідники вважають, що культ Покрови – покровительки й заступниці – сформувався на основі давніх культів слов'ян – язичників на честь жіночого божества продовження роду, плодючості (Лади, Живи). Відголоски цього культу добре простежуються в дівочих заклинаннях – молитвах, приурочених до цього свята. Жовтень був порою весіль. Якщо дівчину сватали до Покрови, то можна було ще протягом трьох тижнів (до Дмитра 8 листопада) зіграти весілля. Далі розпочинався піст – Пилипівка. І можливо, пісня, яку співали дівчата на Покрову на Харківщині, і є тією давньою й вічною жіночою молитвою: Покровонько, Покрівонько! Покрий мені голівоньку: Щоб я жінкою була, Щоб я весело жила З чоловіком молоденьким, З дитяточком веселеньким. На Поділлі свої прохання-молитви про заміжжя дівчата висловлювали і в іншій формі, дотепно, з гумором: „Свята Покрово, почорніть мені брови, а личко біле єсть, якби іще був мені тесть”. Або: „Святая Покрово, покрий голову, хоч хусткою, хоч ганчіркою, аби не лишилася дівкою. Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув”. Як покровительку і заступницю православного воїнства, Матір Божу Покрову шанували козаки, закладаючи церкви саме на честь цього свята. В Україні поширений апокриф про допомогу Богородиці будівничим Печерської лаври. Нібито 39 днів підряд клали стіни лаври монахи, а вони щоразу входили в землю. На сороковий день прокинувся старець печерський Феодосій і сказав братії: „Ходімо подивимось, якщо й сьогодні немає стін на землі, то покинемо будувати – значить, Богу це не вгодно”. Вийшли вони на двір і побачили: стіни на місці! А на небі – Богородиця, яка каже їм: „Це я молила Бога, щоб стіни в землю входили, – щоб легше вам було будувати. Зводьте дах, Вробіть дзвіницю, а тоді і стіни із землі вийдуть”. Так і сталося. Тому, коли починали будівництво хати, намагались закінчити його до 14 жовтня, щоб до свята увійти під дах – покров: „Тоді Покрова покриє всіх у новій хаті покровом, і всі нечисті духи щезнуть із хати, і весь рік буде спокійно”, – так вважали на Київщині. Через те й закликали Покровительку в кожний дім: „Покрово коханко, ходи до нас в хатку. Будеш ти співати, та нас звеселяти”. Відродження та подальший розвиток Українського козацтва можливі лише за його активної діяльності. Зовнішнє і, по суті, бутафорське відродження козацтва якихось відчутних наслідків не дасть: у такий спосіб історія може відродитися лише як фарс. Цей процес єдино можливий на грунті досягнень сучасного суспільного розвитку, соціальної науки. Лише за таких умов може спрацювати сьогодні на користь нашого народу в рамках чинного законодавства звичаєве право козацтва, і здатні відродитися його могутні за своїм потенціалом історичні, патріотичні, господарські та культурні традиції. Рекомендована література:
|
|
Методичні рекомендації щодо проведення в загальноосвітніх навчальних... Указом Президента України Леоніда Кучми у 1999 р встановлено державне свято День соборності України, що відзначається щорічно 22... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо проведення в загальноосвітніх навчальних... З метою відзначення Дня фізичної культури і спорту щорічно упродовж другого тижня вересня в загальноосвітніх навчальних закладах... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо проведення Першого уроку в загальноосвітніх... Молода гвардія”» Перший урок у загальноосвітніх навчальних закладах Луганської області буде присвячено 70-річчю від дня створення... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ОБСТЕЖЕННЯ СТАНУ ОХОРОНИ ПРАЦІ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ Аці в здійсненні нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці в вищих, професійно-технічних,... |
|
Л И С Т України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах... |
Л И С Т України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах... |
|
4. Методичні рекомендації щодо розвитку допрофільної підготовки і... Моніторингове дослідження стану організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах Черкаської області |
Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх... Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році |
|
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх... Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році |
Методичні рекомендації щодо підготовки і проведення державної підсумкової... Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 08. 02. 13 № 1/9-92 «Про порядок закінчення навчального року та... |