|
|
Скачати 1.34 Mb.
|
Навчально-практичне виданняМіністерство освіти і науки України Головне управління змісту освіти Академія педагогічних наук України Програми для загальноосвітніх навчальних закладів МУЗИКА 5—11 класи ЗатвердженоМіністерством освіти і науки України(Лист Міністерства освіти і науки України №1/11-3580 від 22.08.2001 р.) Програми підготували Р.Марченко, О. Ростовський, Л. Хлєбникова © Міністерство освіти і науки України, 2001 © Академія педагогічних наук України, 2001 Електронна версія Інститут засобів навчання АПН України МУЗИКА 5—8 КЛАСИ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Музичне виховання відіграє важливу роль у духовному становленні особистості. “Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї, — писав видатний педагог В. Сухомлинський. — Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури”1. Дані програми є логічним продовженням діючих програм з музики для 1—4-х класів і передбачають подальше розв'язання головного завдання уроків музики, а саме: осягнення школярами взаємозв'язків музики й життя. Це досягається завдяки зіставленню зв'язків музики з іншими видами мистецтва, з життям, внаслідок чого збагачуються уявлення дітей про специфіку музично-образного відображення світу, про закономірності музики. Розширюється не лише власне музичний, а й художній кругозір учнів, збагачуються сприймання, пізнання музики, створюються умови для ефективнішого виховного впливу уроків музики. Тематика семестрів у 5—8-х класах логічно розвиває зміст програм початкових класів і забезпечує подальше оволодіння учнями основами музичної культури. 5-й клас І семестр 1. Що сталося б з музикою, якби не було літератури ______________________ 1 Сухомлинський В . О. Народження громадянина //Вибрані твори: У 5 т. – К.: Рад. шк., 1977. – Т. 3. – С. 553. 2. Що сталося б з літературою, якби не було музики II семестр 1. Чи можемо ми побачити музику 2. Чи можемо ми почути живопис 6-й клас І семестр Перетворююча сила музики II семестр У чому сила музики 7-й клас І семестр Музичний образ II семестр Музична драматургія 8-й клас І семестр 1. Що означає сучасність у музиці 2. Музика серйозна й музика легка II семестр 1. Взаємопроникнення легкої й серйозної музики 2. Наші великі сучасники У методичних вказівках до програми кожного класу конкретизуються завдання навчального року та методи викладання тематичного матеріалу. Творчо підходячи до програми будь-якого класу, вчитель може вільно маневрувати в межах теми, вносити в урок довільні контрасти, необхідні для підтримки уваги учнів, залучати їх до активної музичної діяльності, заміняти один твір іншим з аналогічними художньо-педагогічними якостями. Вокально-хорова робота покликана розвивати навички співу, закладені в початковій школі. Вона проводиться на основі двоголосого співу. Тому до програм включені здебільшого двоголосі пісні, переважно народні. Успішному вихованню ансамблево-хорових навичок сприятиме спів без супроводу. Слід ураховувати, що внаслідок акселерації формування дитячого голосу завершується в 11 — 12 років, після чого, як правило, настають тривалі мутаційні зміни. Це зумовлює необхідність поступового зменшення навантаження на голосовий апарат підлітків і використання охоронної методики вокальної роботи. Співацький режим у період мутації має відповідати таким вимогам: співати помірним, спокійним, ненапруженим звуком, у доступному діапазоні і з обмеженням у часі. Вчителю слід постійно виховувати в учнів дбайливе ставлення до свого голосу. В тематичній побудові програм втілюється система естетично спрямованих узагальнених знань про особливості музичного мистецтва. Кожний семестр передбачає засвоєння ключових і часткових знань про музику. Музична грамота розглядається як складова частина багатогранного поняття музична грамотність, під якою розуміється здатність сприймати музику як живе й образне мистецтво, породжене життям і нерозривно з ним пов'язане. Рівень музичної грамотності не залежить від ступеня засвоєння нотної грамоти, хоча й передбачає її знання. Закріплення знань із нотної грамоти -- не самоціль, воно органічно включається в урок під час розучування пісень та слухання музики. У зв'язку з вивченням нових тем продовжуються цілеспрямоване формування інтонаційно-слухового “словника” школярів, розвиток музичного слуху. Дітям не слід пропонувати жодних відокремлених від живої музики правил і вправ, які вимагають заучування і багаторазових повторень. Протягом усього уроку має панувати захоплююче мистецтво. 5-Й КЛАС На взаємозв'язок різних видів мистецтва постійно зверталася увага на уроках музики в початковій школі, тому музичні враження, нагромаджений художній досвід п'ятикласників дають змогу ґрунтовно й поглиблено узагальнити їхні уявлення і знання. Учні мають усвідомити, що види мистецтва тісно пов'язані між собою і знання одного з них допомагає глибшому сприйманню й розумінню інших видів мистецтва. У першому семестрі розглядається зв'язок музики з літературою. Тема І семестру “Що сталося б з музикою, якби не було літератури” розкривається шляхом з'ясування таких питань: літературна основа пісні, опери, балету; друге життя пісні в інструментальних творах; взаємозбагачення, нероздільність слова й музики у вокальних творах; спільність і специфіка виражальних засобів музики й літератури. Засвоєння 2-ї теми “Що сталося б з літературою, якби не було музики” ґрунтується на розумінні школярами музики як мистецтва, котре втілює найрізноманітніші почуття й думки, образи й асоціації. Йтиметься про численні літературні твори, починаючи від дитячих казок до великих літературних полотен, де музика є активною дійовою особою і справляє вплив на розвиток описаних подій. Учні мають навчитися вслухатися в прочитане, осягати глибинне значення музики для літератури. Головне завдання уроків — розкрити такі питання: Яку роль відіграє музика? Як описано її звучання в конкретному літературному творі? як музика підкреслює особливості характерів літературних героїв, як допомагає зрозуміти їхній душевний стан? Учителю слід постійно пам'ятати, що центром уроків му- зики повинна бути якраз музика, звучання тих творів, про які йдеться в певному літературному творі або які мають літературну основу. Другий семестр присвячується з'ясуванню взаємозв'язків музики й образотворчого мистецтва. В попередніх класах твори музики й живопису зіставлялися переважно за принципом зовнішньої подібності (хронологічної або сюжетної), коли музика лише ілюструвалася картинами живопису, без проникнення в сутність їхньої спільності. В 5-му класі підхід до виявлення взаємозв'язків і взаємопроникнення музики й образотворчого мистецтва реалізується через розкриття внутрішніх життєвих зв'язків, через урахування сили впливу на школярів творів мистецтва. Орієнтиром у висвітленні цих питань служать дві лінії, визначені темами: I. “Чи можемо ми побачити музику”; II. “Чи можемо ми почути живопис”. Вслухаючись у музику, учні мають уявити її зоровий (живописний) образ, а розглядаючи твори образотворчого мистецтва, чути в уяві відповідну музику. Школярі повинні усвідомити, що їхні зорові образи сприятимуть проникненню у зміст музики лише тоді, коли вони будуть поставати із самої музики, під впливом музики, без усілякої надуманості й фантазування. Ефективне засвоєння учнями тем семестру можливе лише за умови, що музичні твори й твори образотворчого мистецтва відображатимуть одні й ті самі явища життя: історичні події, картини природи, життєві ситуації, характери людей тощо. Взаємовплив образотворчого мистецтва й музики розглядається також на прикладах музичних творів, які виникали під впливом образів живопису, скульптури, архітектури тощо. Зазначимо, що тема “Музика й образотворче мистецтво” може бути правильно засвоєна лише тоді, коли вчителі відмовляться від досить поширеної звички приписувати музиці різні сюжети, які відволікають слухачів і породжують довільні, суб'єктивні й здебільшого поверхові асоціації. Вивчення всіх тем навчального року дає змогу сконцентрувати увагу школярів на жанрах опери й балету, які є синтезом музики, літератури й образотворчого мистец- тва. При цьому вчителеві не слід забувати, що він проводить саме урок музики, а література й образотворче мистецтво лише збагачують музичне сприймання у дітей, виводять його на нові рівні художнього узагальнення. І СЕМЕСТР Тема 1. Що сталося б з музикою, якби не було літератури УРОК 1 Учні входять до класу під звучання “Пісні про вчительку” П. Майбороди (1918—1989). Урок слід розпочати з розповідей дітей про те, яка музика під час літніх канікул справила на них найбільше враження. Запропонувати виконати улюблену пісню, яку вивчали в попередніх класах. Бесіда про виконану пісню та відповіді на запропоновані запитання (Чи була б пісня, якби не було слів? Чи міг би її написати композитор? Чи залишиться пісня, якщо вилучити слова? Як вона звучатиме? Що сталося б з усіма піснями, якби не було поезії?) мають підвести школярів до основної теми. Коли школярі дійдуть висновку, що відсутність віршів суттєво збіднить музику, спрямувати бесіду на з'ясування питання: Чи можуть існувати пісні без слів? Пропонуємо учням пригадати відомі їм пісенні мелодії без слів, виконати деякі з них (наприклад, мелодію з третьої частини П'ятої симфонії Л. Бетховена, головну мелодію з “Ранку” Е. Гріга тощо). Пояснити учням, що мелодія, яка виконується голосом без слів, називається вокалізом. Звертати увагу учнів на виразність звучання вокалізу в українській народній пісні на вірші Т. Шевченка “Думи мої” в обробці Є. Козака (1907—1988). Цю пісню у двоголосій обробці М. Вериківського (1896—1962) розпочати розучувати з використанням нотного запису, що полегшить орієнтування учнів у партіях. П. Майборода. “Пісня про вчительку” — слухання. Пісня на вибір учнів — виконання. Українська народна пісня в обробці Є. Козака “Думи мої” —слухання. Українська народна пісня в обробці М. Вериківського “Думи мої” — розучування. УРОК 2 На початку уроку зіграти на інструменті пісню М. Мельника на вірші П. Тичини “А я у гай ходила”. Запитати учнів, скільки голосів чується в пісні. Композиторська це пісня чи народна? Як її співати (із словами чи без слів)? Виразно прочитати вірш “А я у гай ходила” і проспівати учням пісню. Запитати: Чи відповідає мелодія поетичному текстові? Чи була б написана саме ця пісня, якби не було вірша П. Тичини? Що станеться з піснею, якщо її виконати на будь-який склад (наприклад, на склад ку-ку)? Про що б вона нам тоді розповідала? Розучуючи пісню, домагатися засвоєння ритмічного рисунка другого голосу, чіткого виконання перегуку між партіями наприкінці пісні. Композитори часто пишуть твори для різних інструментів і називають їх піснями, піснями без слів, романсами, хоча ці твори й не призначені для співу. Запропонувати дітям простежити за розвитком мелодії в “Пісні” Л. Ре-вуцького (1889—1977) й зіставити пісню з іншими відомими їм пісенними мелодіями. Продовжити розучування пісні “Думи мої”. Допомогти учням самостійно виділити логічні наголоси в кожній фразі, почути кульмінацію куплета. Особливості мелодичного розвитку пісні, які учні побачать і в нотному запису, яскравіше розкриються при зіставленні музичної мови й мови поетичної. Виразному виконанню сприятиме усвідомлення ними емоційного змісту цієї пісні-роздуму. Запропонувати школярам прочитати повний текст однойменного вірша Т. Шевченка. М. Мельник. “А я у гай ходила” — розучування. Л. Ревуцький. “Пісня” (скрипка) — слухання. Українська народна пісня в обробці М. Вериківського “Думи мої” — виконання. Українська народна пісня “Котився снопочок” — виконання. М. Кропивницький (обробка В. Заремби). “Соловейко” — слухання. УРОК З Продовжуючи роботу над піснею “Думи мої”, запропонувати учням скласти виконавський план пісні відповідно до поетичного тексту й домагатися виразного її виконання. Слухаючи у виконанні Н. Матвієнко українську народну пісню “Ой глибокий колодязю”, звертати увагу на мелодичну й ритмічну імпровізаційність кожної фрази, на властиві українським народним ліричним пісням розспіви, які прикрашають мелодію і надають їй плавності та наспівності. Прослухати, як звучить ця пісня в обробці Є. Станко-вича (нар. 1942) для інструментального ансамблю і соліста. Які якості людського голосу втрачаються, як заповнюється ця втрата інструментальними барвами? Запропонувати школярам навести приклади, коли мелодія, створена для співу зі словами, перетворюється на інструментальну мелодію і звучить у виконанні окремих інструментів або навіть оркестру. Бажано прослухати один із названих творів. М. Мельник. “А я у гай ходила” — виконання. Українська народна пісня в обробці М. Вериківського “Думи мої” — виконання. Українська народна пісня “Ой глибокий колодязю” — слухання. Українська народна пісня в обробці Є. Станковича “Ой глибокий колодязю” — слухання. Українські жниварські пісні “А вже сонце котиться”, “Котився снопочок” — виконання. УРОК 4 Урок розпочати розучуванням української народної пісні на вірші Т. Шевченка “Учітеся, брати мої”. Виразно прочитати текст пісні й запропонувати учням визначити, якою має бути мелодія. Після ознайомлення з піснею звернути увагу дітей на її близькість до історичних пісень і дум. Глибшому осягненню ідейної спрямованості пісні сприятимуть колективне визначення змісту кожного куп-лета, читання уривків з вірша Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим...”. Перед слуханням сцени з опери В. Кирейка (нар. 1926) “Лісова пісня” провести коротку бесіду про значення лібрето для опери чи балету. Лібрето містить не тільки слова для співу, воно передусім визначає послідовність подій, характери дійових осіб, їхні стосунки. В основу оперних лібрето здебільшого покладені відомі літературні твори. Разом з учнями пригадати відомі їм опери або літературні твори й казки, що є їхньою основою (наприклад, “Вовк і семеро козенят”, “Лисичка, Котик і Півник” тощо). Після короткого викладу змісту драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” запропонувати учням прослухати “Речитатив і аріозо Мавки” з першої дії однойменної опери В. Кирейка. Нехай діти ще раз задумаються, чи міг би композитор написати оперу, якби не було геніального твору Лесі Українки. Поглибленню вражень учнів сприятиме використання на уроці репродукції картини М. Де-регуса “Мавка”. Українська народна пісня “Учітеся, брати мої” — розучування. М. Мельник. “А я у гай ходила” — виконання. В. Кирейко. “Речитатив і аріозо Мавки” з першої дії опери “Лісова пісня” — слухання. УРОК 5 Продовжувати роботу над українською народною піснею “Учітеся, брати мої”, обдумати разом з учнями план виконавського розвитку пісні. Домагатися інтонаційно осмисленого співу кожного куплета. Під час слухання фінальної сцени з першої дії опери “Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського (1813— 1873) спрямувати увагу школярів на те, як у дуеті змальовуються образи двох персонажів — Одарки й Карася, як розвивається їхній музичний діалог (гнівні інтонації Одарки, які легко переходять від погроз до сліз і жалісних голосінь; простодушно-хитруваті інтонації Карася, який намагається виправдатися перед дружиною). Українська народна пісня “Учітеся, брати мої” — виконання. Українська народна пісня в обробці М. Вериківського “Думи мої” — виконання. С. Гулак-Артемовський. Дует Одарки й Карася з опери “Запорожець за Дунаєм” — слухання. Українські жниварські пісні — виконання. УРОК 6 Після ознайомлення учнів з українською народною піснею “Чи не той то Омелько” доцільно підвести їх до роздумів про те, що важливіше: слова чи мелодія. Школярі, звичайно, помітять, що жвава, бадьора мелодія пісні відповідає жартівливому текстові, і дійдуть висновку про нерозривність обох начал у пісні. Рухливий темп вимагає особливої уваги до дикційної чіткості виконання, досягнення легкого, польотного звучання. Центральним епізодом уроку стане слухання монологу Ярослава з першої картини першої дії опери Ю. Мейтуса (1903—1997) “Ярослав Мудрий”. В основу опери покладена однойменна драма І. Кочерги, лібрето написала О. Васильєва. Вчителю слід розповісти про історичні події, які покладено в основу драми й опери, розкрити зміст першої дії. Героїчний монолог князя Ярослава перед боєм з печенігами відображає складний внутрішній світ людини, яку тривожать думи про долю вітчизни, прагнення звільнити свій народ від спустошливих набігів кочівників. У підсумковій бесіді запропонувати учням подумати, чи зміг би композитор написати свою оперу, якби І. Кочерга не створив драму, а О. Васильєва не написала лібрето. Чи допомогла нам музика глибше відчути душевний стан князя Ярослава Мудрого ? Українська народна пісня “Чи не той то Омелько” — розучування. Українська народна пісня “Учітеся, брати мої” — виконання. Українські жниварські пісні — виконання. Ю. Мейтус. Монолог Ярослава з опери “Ярослав Мудрий” — слухання. УРОК 7 Романс Миколи Лисенка (1842—1912) “Безмежнеє поле” на вірші І. Франка вирізняється цілісністю настрою і гострою емоційністю. Поривчаста музика виразно передає бунтівливий характер поезії. Зосереджуємо увагу школярів на тому, як образ укритого снігом степового про стору відтінює стан самотності й глибокого душевного болю, як декламаційність вокальної партії поєднується з розвинутим фортепіанним супроводом. Нехай учні самі вирішать, чи могла б з'явитися така музика, якби раніше не були написані вірші. Українська жниварська пісня “Там у полі криниченька” — розучування. Українська народна пісня “Чи не той то Омелько” — виконання. Українська народна пісня в обробці М. Вериківського “Думи мої” — виконання. М. Лисенко. “Безмежнеє поле” — слухання. УРОК 8 Чільне місце на цьому уроці посідає слухання “Адажіо” з балету К. Данькевича (1905—1984) “Лілея”. Розповісти учням, що ця яскрава хореографічна вистава створена за мотивами поетичних рядків великого Кобзаря. Доцільно прочитати школярам вірш Т. Шевченка “Лілея”, викласти зміст балету, докладніше зупинитися на характеристиці головних дійових осіб — Лілеї й Степана. Хореографічний дует Лілеї й Степана (адажіо) сприймається як своєрідна оркестрова поема. Спочатку в пластичних рухах класичного танцю цей дует передає всю повноту щастя Лілеї й Степана, їхнє безмежне кохання. Поступово в музиці починає переважати передчуття майбутньої трагедії. Композитор підкреслює зміни у відтінках настроїв героїв, спираючись на мелодичне багатство народних пісень: лірико-драматичної “Коло млину, коло броду два голуби пили воду”; плавної, сумної, задумливої — “Тихо, тихо Дунай воду несе”. Українська жниварська пісня “Там у полі криниченька” — виконання. Українські народні пісні “Чи не той то Омелько”, “Учітеся, брати мої” — виконання. К. Данькевич. Адажіо з балету “Лілея” — слухання. УРОК 9 Узагальнюючий урок має закріпити засвоєння основної теми. На уроці звучить музика і виконуються пісні за вибором учнів. Слід ще раз наголосити, що без літератури музика зазнала б великих утрат: не було б усіх видів во- кальної музики — від дитячої пісеньки до великих і складних кантат, зникло б усе багатство народної пісенної музики, не існували б опери й балети, не з'явилися б інструментальні твори, в яких використані мелодії пісень. Необхідно підкреслити подібність засобів виразності обох видів мистецтва, виділити інтонацію як найголовніший засіб синтезу слова й музики. Мелодія ніби прагне наблизитися до виразної людської мови й водночас розвиває її. Так народжується музична інтонація. Як новий музичний матеріал пропонується послухати “Романс” Г. Свиридова (1915-1998). Г. Свиридов. “Романс” (із музичних ілюстрацій до повісті О. Пушкіна “Заметіль”) — слухання. Виконання і слухання музики за бажанням учнів і вчителя. Тема 2. Що сталося б з літературою, якби не було музики УРОК 1 Повторення пісні Я. Степового (1883—1921) на вірші Т. Шевченка “Зоре моя вечірняя” сприятиме закріпленню теми І і підготує учнів до нової теми. Після висновку, що якби не було вірша Т. Шевченка, то не було б і цієї пісні, що поетичний текст і мелодія нероздільні і взаємо-збагачують одне одного, вчитель пропонує відповісти на запитання: Тільки музиці потрібна література, чи й літературі потрібна музика? В яких відомих віршах, оповіданнях, повістях, казках звучить музика ? Нагадати школярам слова відомої української пісні: “Над річкою бережком ішов чумак з батіжком, гей-гей, з Дону додому. За плечима торбина, ще й латана свитина, гей-гей, дочумакувавсь...” Поставити запитання: Чи міг би цей поетичний текст існувати самостійно, без музики? Чи цікаво було б слухати цей вірш? У бесіді підкреслити, що якби не було музики, то всі вірші залишилися б лише віршами й ніколи б не стали піснями. На прикладі української народної казки “Калинова сопілка” діти зможуть переконатися, що без музики не було б багатьох народних казок, у яких розповідається про музику, де музика є дійовою особою. Читання казки озвучити награваннями на сопілці. Я. Степовий. “Зоре моя вечірняя” — виконання. Українська народна пісня “Над річкою бережком” — розучування. Українська народна казка “Калинова сопілка” — виклад. Вівчарські награвання. Соло на флоярі В. Попадюка — слухання. УРОК 2 Після слухання української народної пісні “Зоре моя вечірняя” запропонувати учням порівняти її з мелодією однойменної пісні Я. Степового (в народному дусі). З'ясувати, що споріднює ці пісні й у чому їхня подібність. Особливості мелодичного розвитку обох пісень діти не тільки почують, а й побачать у нотному записі і зрозуміють, що низхідний (у народній пісні) і висхідний (у мелодії Я. Степового) рухи початку мелодії пісень створюють різні відтінки почуття суму, внутрішньої зосередженості й водночас просвітленості. Допомогти учням осягнути злитість, нероздільність поетичного тексту й мелодій обох пісень. Розучуючи пісню, стежити за протяжним і активним виконанням фраз, правильним розспівуванням відповідних складів. Навести приклад казки (білоруська народна казка “Му-зикант-чарівник”), яка б також не могла з'явитися без музики. Головний герой казки — музикант, який своїм мистецтвом зачаровує хижих звірів. Мелодію білоруського композитора А. Аладова, яка супроводжує текст казки, можна порівняти з награваннями на сопілці, що звучали на попередньому уроці. У підсумковій бесіді зробити висновок, що невідомі творці казок, у яких виражена народна мудрість, високо цінували силу музики, з любов'ю і захопленням розповідали про митців, що майстерно володіють мовою музики. Численні казки про музику в різних народів світу є доказом величезної ваги музичного мистецтва. Українські народні пісні “Ой літає соколонько” — розучування, “Над річкою бережком” — виконання. Білоруська народна казка “Музикант-чарівник” — виклад. А. Аладов. “Мелодія” (скрипка) — слухання. УРОК З Розучування норвезької народної пісні “Чарівний смичок” підведе учнів до висновку про незвичайну силу мистецтва. Нова грань теми розкривається на прикладі байок, зміст яких пов'язаний з музикою. Запропонувати учням пригадати твори українського байкаря Л. Глібова (“Співаки”, “Шпак”, “Музики” тощо). Основну увагу на уроці приділити читанню байки І. Крилова “Квартет”. Спочатку нагадати учням, що квартетом називається музика, яка виконується чотирма музикантами. Найчастіше композитори пишуть музику для струнного квартету, який включає дві скрипки, альт й віолончель. Саме про такий квартет розповідається в байці І. Крилова. Грамзапис цього літературного твору з ілюструванням хаотичного звучання “квартету” дасть змогу звернути увагу учнів на мораль байки. Учні мають самі зробити висновок: щоб добре робити якусь справу, потрібні вміння, старанність, злагода. Урок закінчити слуханням фрагмента з квартету № 1 Є. Станковича. З'ясувати, чим відрізняється ця прекрасна музика від хаотичного виконання горе-музикантів з байки. Норвезька народна пісня “Чарівний смичок” — розучування. Українська народна пісня “Ой літає соколонько” — виконання. І.Крилов. Байка “Квартет”, три фрагменти “хаотичної музи ки” — слухання. Є. Станкович. Квартет № 1 (фрагмент) — слухання. УРОК 4 Музика збагачує не лише вірші, перетворюючи їх у пісні. Письменниками й поетами створено багато літературних творів, у яких музика є головною дійовою особою. Одним з кульмінаційних моментів семестру за драматичною насиченістю літературного й музичного образів мають стати оповідання К. Паустовського “Старий кухар” та Фантазія ре мінор В. А. Моцарта (1756—1791). Норвезька народна пісня “Чарівний смичок” — виконання. Українська народна пісня “Над річкою бережком” — виконання. К. Паустовський. “Старий кухар” — читання. В. А. Моцарт. Фантазія ре мінор — слухання. УРОК 5 Ще одним прикладом зв'язку музики й літератури стануть сторінки повісті І. Франка “Дріада”. Бажано зачитати на уроці уривок, де описується чарівний спів невідомої дівчини, що полонив героя повісті Бориса. З'ясувати з учнями, чи допомагає описання звучання пісні розкрити внутрішній стан героя, чи можна вважати музику дійовою особою повісті. І. Франка. Повість “Дріада” (уривок) — читання. Українська народна пісня “Ой літає соколонько” — виконання. Українська колядка “Ой у полі плужок ходить” — розучування. Українська народна пісня “Зоре моя вечірняя” — виконання. УРОК 6 Цей урок присвячений музиці І. Дунаєвського (1900— 1955) з кінофільмів. Запропонувати учням пригадати фільми, де музика відіграє важливу роль, є дійовою особою (наприклад, “Веселі хлоп'ята”, “Діти капітана Гран-та” тощо). Пояснити, що основою кінофільмів є сценарії. Коротко передати зміст американського музичного фільму “Звуки музики”: жоден вихователь не міг упоратися з непосидючими й неймовірно неслухняними дітьми. Аж ось прийшла молода вихователька, що дуже любить музику і гарно співає. Своїм співом вихователька захопила дітей. Вони також полюбили музику й із задоволенням почали співати. Вихователька придумувала для них цікаву музику, яка виростала з простих інтонацій, кількох звуків, навіть звичайних гам. Весела дитяча музика так часто звучить у фільмі, що перетворилася на його головну дійову особу. Розучуючи за нотами музичний фрагмент із кінофільму, використати для розспівування звукоряд, що лежить в основі даного фрагмента (“До-ре-мі”). І. Дунаєвський. Марш із кінофільму “Веселі хлоп'ята” — слухання. Українська колядка “Ой у полі плужок ходить” — виконання. Р. Роджерс. “До-ре-мі”. Фрагмент із кінофільму “3вуки музики” — слухання і розучування. УРОК 7 Урок побудувати так, щоб повторення матеріалу та нові приклади підкреслювали різні грані взаємозв'язку і взаємовпливу музики й літератури, підводили до відповіді на головне запитання семестру: Чи можуть музика й література жити одна без одної? Закінчити урок коротким узагальненням відповідей учнів: музика без літератури, як і література без музики, зазнали б значних утрат. Література збагачує музику цікавими поетичними й літературними сюжетами, без літературної основи не було б опер, балетів, численних вокальних жанрів. Музика, в свою чергу, дає друге життя літературним творам, покладеним у її основу, посилює їхню виразність, силу впливу, поглиблює характеристику персонажів, подій тощо. Р. Роджерс. Фрагмент із кінофільму “Звуки музики” — виконання під фонограму. Слухання й виконання творів за бажанням учнів та вчителя. Додатковий матеріал для першого семестру М. Вериківський. Хор чумаків з першої дії опери “Наймичка”. Д. Кабалевський. Концерт для скрипки з оркестром до мажор. М. Колесса. “Українська сюїта”. М. Мельник. “Ми маленькі дударі”. Українська народна пісня в обробці А. Коломійця “Ой вийду я за воротонька”. Українські народні пісні “Корольок”, “Ой за гаєм, гаєм”, “Ой при лужку, при лужку”. Українські жниварські пісні “Говорила нивка”, “Ой вже вечір, вечоріє”. Українські щедрівки “Небо ясні зірки вкрили”, “Ой господарю, господарочку”, “Прилетіла ластівочка”. Є. Юцевич. Заключний хор з опери “Кирило Кожум'яка”. II СЕМЕСТР Тема 1. Чи можемо ми побачити музику УРОК 1 Розкриття теми доцільно розпочати із зіставлення репродукції картини М. Кривенка “їхав козак на війноньку” й однойменної української народної пісні. Виконуючи українську народну пісню “Ой на горі та й женці жнуть” і розглядаючи репродукцію картини М. Де-регуса “Тарас Бульба на чолі війська”, учні помітять взаємозв'язок музики й живопису, визначать засоби, якими твори різних мистецтв розповідають про похід козацького війська. Підсумовуючи урок, підкреслити, що музика тісно пов'язана не лише з літературою, а й з образотворчим мистецтвом (живописом, скульптурою). Музичні твори можуть викликати в нашій уяві певні живописні образи, навіть цілі картини; вдивляючись у твори образотворчого мистецтва, можемо уявляти відповідну музику. Українська народна пісня “Їхав козак на війноньку” — розучування. Українська народна пісня “Ой на горі та й женці жнуть” - виконання. Українські колядки й щедрівки — виконання. УРОК 2 Слухаючи триптих Є. Станковича “На верховині”, учні напевне уявлять у середній частині твору народне весілля. Порівнявши музику й репродукцію картини М. Романи-шина “Свято”, вони помітять спільність у вираженні народного гуляння. Розвиткові творчої уяви школярів сприятиме завдання описати словами картину весілля, яку відтворює музика. А розглядаючи репродукцію картини, діти зможуть відчути й зрозуміти, якими засобами художник передав подібний образний зміст. Важливо підкреслити, що картина не ілюструє музику, а власними зображальними засобами передає задум художника. Музика також не ілюструє картину, хоча й викликає в уяві відповідні образи. Висновок: обидва мистецтва кожне своїми художніми засобами відгукнулися на одну життєву подію. Спільність образного змісту творів музичного, образотворчого мистецтва й поезії розкривається також при зіставленні української народної пісні “Зоре моя вечірняя” і репродукції картини Т. Шевченка “Місячна ніч на Кос-Аралі”. Різні види мистецтва — поезія, музика й живопис по-своєму розкрили один і той самий зміст та збагатили сприймання вірша Т. Шевченка. Українська народна пісня “Їхав козак на війноньку” — виконання Є. Станкович. Триптих “На верховині” — слухання. Українська народна пісня “Зоре моя вечірняя” — виконання. УРОК З Перед розучуванням української народної пісні “По діброві вітер виє” виразно прочитати вірш Т. Шевченка “Тополя”. Це допоможе учням зрозуміти, який алегоричний образ відтворений у пісні, і з'ясувати, яка музика може відповідати змістові. Аналіз особливостей пісні слід органічно вплітати в процес розучування, а вокально-хорову роботу спрямувати на осмислення й вираження у власному виконанні образного змісту твору. У центрі уроку — слухання твору П. Майбороди “Тополя” на вірш Т. Шевченка. Запропонувати учням розповісти, що вони відчували та які образи виникали в їхній уяві. Далі вчитель пропонує репродукцію скульптури В. Мухіної “Вітер”. Учні звертають увагу на напружене, сильне тіло жінки, що протистоїть стихії, на те, з якою силою її руки намагаються стримати натиск вітру. Діти з допомогою вчителя дійдуть висновку, що яскраві художні образи, створені музикою й скульптурою, допомагають глибше сприйняти твір Т. Шевченка. Шевченківську тему на уроці продовжить “Прелюд пам'яті Т. Г. Шевченка” Я. Степового. Осягненню змісту твору сприятиме використання репродукції картини М. Божія “Думи мої, думи...”. Рішуча хода замисленого Кобзаря, грозове тло картини створюють настрій, співзвучний музиці Я. Степового. Українська народна пісня “Їхав козак на війноньку” — виконання. Українська народна пісня “По діброві вітер виє” — розучування. П. Майборода. “Тополя” — слухання. Я. Степовий. “Прелюд пам'яті Т. Г. Шевченка” — слухання. УРОК 4 Перед слуханням української народної пісні “Ой Морозе, Морозенку” доцільно провести з учнями бесіду про те, які пісні про народних героїв вони знають. Чому складаються про них пісні? Які почуття виражені в пісні про Морозенка?Якщо пісня прозвучить у виконанні бандури- ста, радимо використати репродукцію картини М. Дере-гуса “Народження пісні”. Аналіз цієї картини пов'язати з ескізним розучуванням пісні. Хор “Чорний крук у полі кряче” з опери К. Данькевича “Богдан Хмельницький” — ще один приклад того, як хорова музика відтворює зримі образи. Коротко розповісти про зміст опери, детальніше спинившись на змісті першої дії, в якій звучить цей хор. Після слухання музики запитати учнів, чи відповідають образні характеристики музики картині К. Ломикіна “Клятва Богдана Хмельницького над тілом замученого козака”. Якими засобами музика й картина виражають трагізм утрати козаками бойового побратима, матір'ю — сина в боротьбі з поневолювачами? Як допомагають ці твори відчути одну з найтрагічніших сторінок історії українського народу? Щоб уникнути ілюстративності при зіставленні музики й картини К. Ломикіна, можна використати також репродукцію картини М. Дерегуса “Козака несуть”. Українські народні пісні “По діброві вітер виє” — виконання, “Ой Морозе, Морозенку” — слухання, ескізне розучування. К. Данькевич. Вступ і хор “Чорний крук у полі кряче” з першої дії опери “Богдан Хмельницький” — слухання. УРОК 5 Слухання фортепіанної п'єси І. Шамо (1925—1982) “Володимирка” дасть змогу продовжити розпочату на попередньому уроці розмову про трагічну долю багатьох борців за свободу народу. Розповісти учням, що Володи-миркою називалася дорога, якою пройшли на каторгу тисячі закованих у кайдани людей, та запитати, які зримі образи викликає музика. Показана після слухання музики репродукція картини І. Левітана “Володимирка” дасть учням змогу порівняти створений художником образ із тим, що постав у їхній уяві. З'ясувати, як, якими засобами композитор і художник втілили один і той самий задум? У чому їхні спільність і відмінність? Чи стає глибшим сприймання п'єси, якщо бачимо перед собою картину І. Левітана? Чи допомагає музика зрозуміти зміст картини? Важливо, щоб зіставлення музики й живопису не набувало характеру ілюстрування од- ного мистецтва іншим. Учитель повинен підвести учнів до думки, що спільність життєвих джерел викликала появу близьких образів у музиці й живописі. Різні види мистецтва кожне по-своєму відгукнулися на життєве явище. Українські народні пісні “По діброві вітер виє”, “Їхав козак на війноньку”, “Ой літає соколонько” — виконання. І. Шамо. “Володимирка” — слухання. УРОК 6 На цьому уроці розкривається новий аспект теми —сприймання музичного портрета. Слухаючи пісню Тараса з опери М. Лисенка “Тарас Бульба”, учні з'ясовують, як музика може передати зовнішній вигляд людини, її вдачу, характер. Важливо, щоб учні не тільки прислухалися до музики й слів пісні, а й роздумували про те, якою може бути людина, котра так співає таку пісню. Зіставлення словесного портрета Тараса з репродукцією картини О. Герасимова “Стій! Випала люлька з тютюном” або з репродукцією картини М. Дерегуса “Тарас Бульба на чолі війська” допоможе відшукати ті риси в музиці, що споріднюють її з образом Тараса на картині, з'ясувати, як кожний вид мистецтва передає характер людини. Учні мають дійти висновку, що їхнє власне сприймання стало багатшим від того, що вони зіставили музику з живописом. Образ оперного персонажа Тараса в їхній свідомості набув ширшого художнього узагальнення. Розглядання репродукції картини М. Дерегуса “Дума про козака-бандуриста” і слухання фрагмента другої частини Першої симфонії (“Дума”) І. Карабиця (нар. 1945) стануть своєрідним випередженням теми наступних уроків цього семестру. Добре, коли учні дадуть відповіді на запитання: Які роздуми захопили кобзаря? Якою музикою “звучить” картина? Чи допомогла картина осягнути музичний образ фрагмента? Головне, щоб при слуханні музики учні змогли “побачити” й відчути настрій музики, щоб живописний і музичний образи злилися в цілісний художній образ. Українські веснянки “Благослови, мати”, “Ой весна, весна” — виконання. М. Лисенко. Пісня Тараса з опери “Тарас Бульба” — слухання. І. Карабиць. Перша симфонія (“Дума”, фрагмент) — слухання. Українська народна пісня “Ой на горі та й женці жнуть” — виконання. УРОК 7 Українську народну пісню “Ой ти, красна весно”, яка продовжує традицію ознайомлення з піснями весняного циклу, розучувати за допомогою нотного запису. Домагатися звучання єдиної мелодичної лінії без окремого підкреслювання кожної восьмої тривалості, стежити за лег- кістю, дзвінкістю, рухливістю звучання голосів. Слухання награвань на сопілці Лукаша з першої дії опери В. Кирейка “Лісова пісня” розкриває нову грань теми — музика й природа. Награвання сповнені свіжості, радісного спокою і безтурботності. Вони ніби виткані з інтонацій українських наспівів. На запитання: Які образи виникали в уяві під час слухання музики? Які зображальні деталі ви помітили? повинні відповісти самі школярі. Запропонувати учням порівняти музику, наприклад, з картиною В. Непийпива “Весняні води”. Добре, коли учні самі визначать настрій картини, побачать прозорість м'яких барв, відчують радісне пробудження природи, скажуть, чим близькі картина й музичний образ. З'ясовуючи це питання, слід уникати наголосу на лише зовнішній, сюжетний зв'язок між музикою і картиною, щоб у школярів не склалося враження, що музика ілюструє живопис, і навпаки. Українська веснянка “Ой ти, красна весно” — розучування. В. Кирейко. Награвання Лукаша з опери “Лісова пісня” — слухання. Пісні на вибір учителя та учнів. УРОК 8 На цьому уроці продовжується розкриття теми “музика й природа”. Слухаючи твори Е. Гріга (1843—1907) “Ранок” “Захід сонця” і порівнюючи їх, наприклад, з репродукціями картин В. Непийпива “Ранкові хліба” або А. Куїнджі “Хмарка”, “Вечір на Україні” тощо, учні мають виділити спільне в музиці та картинах живопису (зміст, єдність тих життєвих явищ, які хвилюють і композитора, і художника). Українські веснянки “Вербовая дощечка” — виконання, “Вес-няночка-паняночка” — розучування. Е. Гріг. “Ранок” — слухання, “Захід сонця” — участь у виконанні. Український народний танок “А ми кривого танцю йдем” — виконання. УРОК 9 Слухання фрагмента третьої частини Першої симфонії І. Карабиця (“Веснянка”) й порівняння музики, наприклад, з репродукцією картини А. Монастирського “Карпатський краєвид” дадуть можливість учням визначити споріднений зміст у творах музики й живопису. Запропонувати учням пригадати, які музичні твори, пов'язані з природою, вони слухали й співали в попередніх класах (“Світанок”, “Ніч на річці” М. Сільванського, “Дощик” В. Косенка, пісні “Реве та стогне Дніпр широкий” Д. Крижанівського, “Зоре моя вечірняя”, “Літо минулося”, “Щебетала пташечка” Я. Степового тощо). За бажанням учнів виконати одну з названих пісень. Українські веснянки “Весняночка-паняночка”, “Розлилися води”— виконання. /. Карабиць. Третя частина Першої симфонії (“Веснянка”, фрагменти) — слухання. Музика на вибір учителя та учнів. |
|
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим... України від 16. 11. 2000 №1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”,... |
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 7 11 Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи економіки, 10 кл. Основи підприємницької діяльності |
|
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5 12 класи Календарне планування для 8 класів складено відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5 –... |
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка.... Вивчення географії у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватись за збірниками програм |
|
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін... «Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія» (видавнича група «Основа»,... |
ПРОГРАМИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків |
|
Навчальна програма «Інформатика та інформаційні технології» для для... В основу даної програми покладено програму курсу «Основи інформатики та обчислювальної техніки» для загальноосвітніх навчальних закладів... |
Навчальна програма «Інформатика та інформаційні технології» для для... В основу даної програми покладено програму курсу «Основи інформатики та обчислювальної техніки» для загальноосвітніх навчальних закладів... |
|
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. „Трудове навчання” 5-9 Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. Профіль: деревообробка. Професії : столяр (будівельний), тесляр |
Програми з географії для 6-9 класів спеціальних загальноосвітніх... Основним завданням викладання географії в спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей є ознайомлення... |