|
|
Скачати 276.86 Kb.
|
|
Світле свято Великодня ДІЙОВІ ОСОБИ Пасочки – 4 Хрін Червона крашанка Шинка Зелена крашанка Ковбаса Жовта крашанка Масло Коричнева або бронзова крашанка Сир Біла крашанка Крейда Писанка - 6 Свічка або свічкар Зайчик Курчатко Ягнятко Ведучий - 4 Вихід дітей під музику пісні «Великдень» (Ангел посипає пелюстками троянд) 1. Сонечко весняне у вікно нам сяє, Квітень із весною всіх людей вітає. Цей урок в промінні Ми вам подаруєм. Хай чудовий настрій Всіх вас зачарує! 2. Весна красна наступила, Великдень благословила. І святкує світ увесь, Бо в цей день Христос Воскрес! 3 Тож радійте світу, люди, Хай між вами згода буде, Бо любов прийшла з небес, Христос Воскрес! Воістину воскрес! (всі) Вчитель У неділю ми святкували Вербну неділю. Останній тиждень перед Великоднем називається вербним, чистим, білим, страсним. Протягом його люди готувалися до цього урочистого свята: прибирали оселі, прикрашали їх вишитими рушниками, білили піч! За народним повір’ям кожен день мав своє символічне призначення, з яким познайомлять вас наші дітки. 4. Понеділок Понеділок білить хату любить певно працювати: і кути побілить й стелю, щоб Великдень був веселий! 5. Вівторок Шурхіт. Шум. Рипить в оселі: чисто – начисто підлогу – шури – шури! – тре завзято наш вівторок довгоногий. 6. Середа Пишна пані середа і пере, й прасує. До Великодня, ще б пак, хату облаштує! 7. Четвер Чистий четвер – чистий, вдосвіта підвівся, ще до сходу сонця начисто скупався. 8. П’ятниця П’ятниця пече паски – господиня вміла: склянки зо три молока до цеберка влила, трохи борошна, яєць, додала ванілі, щоби пригощати всіх вранці, у неділю. 9. Субота У суботи, ой, роботи – пише писанки субота, ясні крашанки фарбує, вимальовує – малює! 10. Неділя Великдень – дзвонять дзвони звідусіль! Христос Воскрес! То ж славимо усі! Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Сміється сонечко в усій його красі! Христос Воскрес! Воістину Воскрес! (всі) Оксана Лущевська 1. Христос Воскрес! Усе радіє, Сміється сонечко з небес, Прозора річечка леліє – Христос Воскрес! Христос Воскрес! 2. В траві фіалочки зітхають І пролісок тремтить увесь, Розквітла яблунька, аж сяє – Христос Воскрес! Христос Воскрес! 1. Дзвенять пташки у полі, в лісі, І дзвін співає до небес, Де білі хмарки розпливлися, - Христос Воскрес! Христос Воскрес! ВЧИТЕЛЬ
Учениця читає легенду ЛЕГЕНДА Вам легенду розповім, Що живе в народі, Тож сідайте, бо за цим Свято в хату входить. В ніч на Пасху в світлий час, Тільки сонце сходить, З хоругвами народ церкву всю обходить, Із ікон і образів всі святії сходять І Спасителя до нас ангели виводять. Кажуть всі: «Христос Воскрес», Тричі всіх цілують. Він воістину Воскрес Й радість нам дарує. Цілий тиждень для людей Свято це буяє, Ось тому й Великдень його називають.
Весняне свято – Радіють діти на землі, І мамо й тато.
Ясний Великдень на землі! Багато радості й пісень Приніс нам янгол на крилі.
Христос Воскрес! Христос Воскрес! Сьогодні й сонце не заходить, А лише сяє із небес!
Радійте, діти. Збирайте зіллячко і квіти. Кладіть на божий хрест вінок!
Нехай почує божий рай. Як на землі радіють діти І звеселяють рідний край!
Радіючи з святих небес – Збирайтесь, діти, ну й співати: «Христос Воскрес! Христос Воскрес!» Пісня «Христос воскрес!» УЧИТЕЛЬ: Великдень – одне з найбільших свят християн. В Україні святкується з Х століття. Пов’язане воно з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень. Великдень всіх на гостини просить, Малює сонце полотно небес І крашанку, як усмішку, підносить, Христос воскрес! Воістину воскрес! (В. Крищенко) Світлої неділі скрізь звучить піднесене вітання: «Христос воскрес!» У відповідь чується радісне: «Воістину воскрес!» Пісня «Христово воскресение» За давньою традицією, після такого вітання люди тричі цілуються і обдаровують одне одного писанками. Такий дарунок є виявом симпатії й прихильності. А ще він означає, що всі образи, всі кривди, заподіяні один одному протягом року, слід великодушно забути. Останній тиждень перед Великоднем в Україні називають Вербним, чистим або Білим. Протягом його люди готувалися до урочистого свята: обов’язково прибирали оселю, прикрашали її вишитими рушниками, білили піч. У четвер господині пекли так звані «золоті» паски – для Бога. Суботньої ночі їх відносили до церкви. А ранком п’ятниці та суботи пекли «білі» паски, для людей. Ними слід було пригощати одне одного. Зустрічаємо пасочок! Під музику входять Пасочки ПАСКА 1. Рум’яна паска – голова на святі. Свій рід веде красуня з давнини. Тоді і день Великий наступає, Як господиня паска на столі. В ній сонця промінь і тепло духовне, Молитва чиста та оновлення душі. І славлять нею Воскресіння Світле В країні нашій люди щовесни. 2. Ох і гарна! Ох і гарна! Пасочка рум’яна! Ох духмяна! Ох духмяна! Пасочка рум’яна! 3. Пече матуся велику паску, Бо ж Великодній надходить час. А діти просять: «Зробить нам ласку, Спечіть маленьку паску для нас!» Яка ж гарненька, хоч і мала! В кошичок вклала її Ганнуся І посвятить в церкву піша. Пасок великих кругом багато, Одна маленька – найкраща з всіх! Маленька паска в велике свято – То дітям радість, веселий сміх. ЗАГАДКА 4. Із найкращого борошна Мене матінка спекла, Яєць, масла в мене клала, Щоб пишніша виростала. У Великоднім кошику, Погляньте, будь ласка, Завжди величаюся і зовуся… ВСІ: ПАСКА 5. На столі духмяна паска, А круг неї крашанки. Уділи нам, Боже, ласки На всі дні, на всі віки! 6. Не мала у нас родина, Та молитва всіх єдна. Хай розквітне Україна Як в погожі дні весна. Пасочки виходять ВЧИТЕЛЬ Пекти пасочки – нелегка праця. Адже в неї треба вкласти душу. У господині під час випікання пасок у світлиці чисто, помисли чисті та безмірна любов до тих, кому вона їх випікає. Це клопітка справа, а скільки продуктів потрібно, терпіння. Не кожна господарка вміє та хоче цим займатися. - Зараз діти вам подарують жартівливу пісню «Ой, мій милий пасочки хоче» на мотив української народної пісні «Ой, мій милий вареничків хоче». ВЧИТЕЛЬ ПИСАНКИ, КРАШАНКИ, ДРЯПАНКИ… Символ зародження життя Символ Великодня, началом усього живого у свято Воскресіння Христового стало яйце. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Найперше яйце, за легендою, мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. У передхристиянському світі сонце уявлялося людям казковим птахом. Вороги світла, сили зла могли вбити птаха, але він завжди встигав знести яйце, з якого народжувався новий день. Життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкарлупу яйця прикривали фарбою, різноманітними малюнками – символами. В українців спочатку побутували «крашанки», а потім з’явилися інші види розписаних яєць. У своїх писанках наші пращури відображали світ, у якому вони жили, свої погляди і вірування. Вшановували сонце як джерело тепла і весняного пробудження, а саме яйце – писанка було символом зародження життя. Пов’язуючи яйце з появою всього живого на Землі, наші предки з давніх – давен поклонялися йому як святині. Звідки ж пішла традиція розписувати писанки, крашанки? Існує безліч легенд. - Діти вам розкажуть деякі легенди про писанки, крашанки. ЛЕГЕНДИ ПРО ПИСАНКИ, КРАШАНКИ 1. Кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то сказав своїм воїнам, які охороняли його гріб: « Ідіть і скажіть усім людям, що Христос воскрес, а щоб вам повірили, то ось вам знак.» При цьому Ісус узяв зі свого гроба крашанку і дав воякам. Відтоді й виник звичай робити крашанки та писанки на Великдень. 2. Коли Ісуса Христа вели на муки, мати божа творила вночі писанки, виходили вони в неї дуже гарні. А як писала, котилися з її очей сльози, коли вони капали на писаночку, там жевріла цяточка. Тому й тепер на писанках малюють цяточки. 3. Щороку злий Ірод, прикутий залізними ланцюгами у пеклі, посилає на світ божий своїх гінців, а коли повернуться вони, запитує чи ще творять люди писанки. Якщо гінці його не заперечують, Ірод заходиться від плачу, бо немає ще в нього сили і влади на Землі. Тож доки малюють писанки, доти й буде Світ. 4. Писанки з каміння (легенда з Київщини). Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там невірні були. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками шпурляти в нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі – зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетворюється на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки й крашанки до Великодня. 5. Дяка доброму чоловікові (Галицька легенда) Коли Спаситель ніс хреста на гору Голгофу, то стрів чоловіка, що саме ніс яйця в кошику до Єрусалиму на продаж. Чоловік побачив, як тяжко Ісусові нести хрест, поставив свій кошик у рові при дорозі, а сам кинувся помагати Спасителеві. Ішли вони й несли хрест аж на гору Голгофу. Коли ж Ісуса вже розп’яли, пригадав той чоловік за свій кошик, та й повернувся на те місце, де його поставив. Приходить, дивиться, а в кошику - всі яйця пописані та й покрашені. Не поніс він їх більше продавати, а повернувся додому та й сховав як пам’ятку, бо мав те чудо за дяку Христа за те, що допоміг нести хрест. Від того пішло крашення та писання яєць на Великдень. УЧИТЕЛЬ - У чому полягає різниця між крашанкою, писаночкою, крапанкою, дряпинкою, малюванкою? ХЛОПЧИКИ
крапанками.
допомогою металевої трубочки з дерев’яним держаком. УЧИТЕЛЬ Раніш крашанки фарбували лише в червоний колір, тому що він символізував кров Христа, що пролилася на Хресті. Пізніше яйця почали фарбувати в інші кольори, що мають також символічне значення. Для писання писанок не можна було брати звичайну воду. Писанкарка мала прикинутися ще вдосвіта, набрати води із трьох джерел, злити в одну посудину і нести додому. Коли вона її несла, то не мала права ні з ким заговорити, ні на кого подивитися, а найголовніше – у жодному разі не повинна була обертатися, дивитися назад. Удома до цієї води додавали ще трохи води освяченої. І саме цю воду, яку вважали сильною, живою, можна було брати для писанкарства. Віск мав бути бджолиним, його нічим не можна було замінити, бо вважалося, що він принесений «божою мушкою» від самого сонця. А вогонь, на якому варили фарби й гріли віск, хіба він міг бути звичайним? Ні, це був «живий» вогонь, отриманий, як за часів дідів – прадідів, тертям. Та фарби брали неабиякі, а тільки виготовлені із природних барвників, які власноруч збирали, а потім освячували у церкві. Які ж саме фарби використовували? Жовту фарбу отримували з гілочок або кори дикої яблуні чи дроку красильного. Зелену – із пролісків, насіння соняшника, барвінкового листя. Червону зрідка робили в домашніх умовах з рогу оленя, частіше купували фарби рослинного походження – із червоного (Бразилія) або сандалового дерева. Коричневу виробляли із бруньок вільхи, ліщини, кори дуба, листя кінського каштана. Чорну – із чорнильних горішків дуба, листків чорноклена. ВЧИТЕЛЬ
Вихід крашанок КРАШАНКИ 1. Ми яскраві крашаночки, Гарні, гарні паняночки. 2. Нас писала невеличка Марусина сестричка. 3. Ой писала в темну нічку І спалила цілу свічку. 4. Жовтим воском нас красила І до фарби положила. ЧЕРВОНА КРАШАНКА В буряках мене купала, На червоно змалювала. |
| В1: Перший поштовх у маминім лоні Вихід 1 класу разом з батьками під музику. По дорозі на лінійку вони складають іграшки в скриню дитинства |
TEXHIЧHI ВИМОГИ Назва предмету закупівлі: «Гриби та трюфелі» Ніжка біла, з білим кільцем, округлої форми, кінчик ніжки обрізанним або цілим. Плівка між шляпкою та ніжкою може бути цілою або... |
| Функції трудового права Численні точки зору зводяться до того, що під функцією права розуміють або соціальне призначення права, або напрями правового впливу... |
Work Productivity and Activity Impairment Questionnaire Подані нижче питання стосуються впливу проблем зі здоров’ям на Вашу працездатність і регулярну повсякденну діяльність. Під «проблемами... |
| Важко жити без музики. Ми чуємо музику усюди: на вулицях, удома,... ... |
Випуск 2 Наприклад, Біле, Чорне, Червоне, Жовте моря, Біле озеро та ін. Гренландія – “зелена країна”, гори Шварцвальд – “ Чорний ліс”, гори... |
| Робота по групах Клас ділиться на 2 великі групи або невеликі підгрупи (5-6 учнів) – „біла група” – „чорна група” в шаховому порядку |
ПОРЯДОК складення та подання запитів на інформацію Новоушицькій селищній раді Запит на інформацію подається фізичною або юридичною особою, об’єднанням громадян (без статусу юридичної особи) селищній раді в усній... |
| Олімпіада школярів з програмування За наслідками роботи програми на кожному тесті учасникові або нараховуються бали за цей тест (коли програма видала правильну відповідь),... |
Сири зачищають від корок, клейм, залишків обгортки, фольги і різнихушкоджень.... При приготуванні бутербродів сир розрізають на великі шматкипрямокутної або трикутної форми, очищають від шкірки. Нарізають скибочкамитовщиною... |