|
|
Скачати 37.31 Kb.
|
| К.Паустовський «Старий кухар» Одного зимового вечора 1786 року на околиці Відня в маленькому дерев'яному будинку помирав сліпий дід – колишній кухар графині Тун. Разом із кухарем жила його дочка Марія, дівчина років вісімнадцяти. Тільки й добра було в сторожці, що ліжко, лави на кривих ногах, грубий стіл, порцеляновий посуд, мережаний тріщинками, і, нарешті, клавесин – єдине багатство Марії... Коли Марія вмила батька й наділа на нього прохолодну чисту сорочку, старий сказав: – Я ніколи не любив священиків і монахів. Я не можу покликати сповідника, а мені ж треба перед смертю очистити свою совість. – Що ж робити? – злякано спитала Марія. – Вийди на вулицю, – сказав старий, – І попроси першого стрічного зайти в наш дім, хай висповідає перед смертю. Тобі ніхто не відмовить... Марія довго чекала й прислухалась. Та ось їй здалося, що вздовж муру йде, наспівуючи, чоловік. Вона ступила йому назустріч, наскочила на нього й скрикнула. Чоловік зупинився й запитав: — Хто тут? Марія схопила його за руку і тремтячим голосом виповіла батькове прохання. – Гаразд, – мовив чоловік тихо. – Хоч я й не священик, та вже нехай. Ходімо. Вони ввійшли в дім. При свічці Марія побачила худорлявого невисокого чоловіка. Він кинув на лаву мокрий плащ. Одягнений він був гарно, але й просто – світло мерехтіло на його чорному камзолі та на кришталевих ґудзиках. Він був іще дуже молодий, цей незнайомий. Зовсім по-хлопчачому він труснів головою, поправив парик, швидко присунув до ліжка табуретку, сів і, нахилившись, уважно й весело подивився в очі приреченому: – Кажіть! Можливо, владою, даною мені не від Бога, а від мистецтва, якому я служу, я розважу останні ваші хвилини і зніму тягар із вашої душі. – Я працював усе життя, поки не втратив зір, – прошепотів старий і притяг незнайомого за руку ближче до себе. – А хто працює, тому нема як грішити. Коли захворіла на сухоти (туберкульоз) моя дружина – її звали Марта – і лікар прописав їй дорогі ліки, велів годувати вершками й винними ягодами та напувати гарячим червоним вином, я вкрав із сервізу графині Тун невеличке золоте блюдо, розколов його на шматки й продав. І мені тепер важко про це згадувати й критись від моєї дочки, адже я навчив її не чіпати й крихти з чужого столу. – А кого із слуг графині покарали за це? – спитав незнайомий. – Присягаю, добродію, не покарали нікого, – відповів старий і заплакав. – Якби я знав, що золото не допоможе моїй Марті, хіба я зміг би вкрасти! – Як вас звуть? – спитав незнайомий. – Йоганн Мейер, добродію. – Так от, Йоганне, – сказав незнайомий і поклав долоню на сліпі очі старого, – ви не завинили перед людьми. Те, що ви вчинили, – це не гріх і не крадіжка, а навпаки, можна вважати подвигом заради кохання. – Амінь! – прошепотів старий. – Амінь! – повторив незнайомий. – А тепер скажіть мені вашу останню волю. – Я хочу, щоб хтось подбав про Марію. – Я зроблю це. А ще чого ви хочете? Тоді старий несподівано всміхнувся й голосно сказав: – Я хотів би ще раз побачити Марту такою, якою зустрів замолоду. Побачити сонце і цей сад, коли він зацвіте весною. Але це неможливо, добродію. Не гнівайтеся на мене за нерозумні слова ... – Добре, – сказав незнайомий і підвівся. – Добре, – повторив він, підійшов до клавесина й сів перед ним на табуретку. – Добре! – голосно сказав він утретє, і враз бистрий дзвін розсипався по сторожці, мовби хто брязнув на підлогу сотню кришталевих кульок. – Слухайте, –сказав незнайомий. – Слухайте й дивіться. Клавесин співав на повний голос уперше за багато років. Він сповнював своїми звуками не тільки сторожку, а й увесь сад... – Я бачу, добродію! – сказав старий і підвівся на ліжку. – Я бачу день, коли я зустрівся з Мартою і вона, збентежена, розбила глечик з молоком. Це було взимку, в горах. Небо – прозоре, мов синє скло, і Марта сміялась. Сміялась... Незнайомий грав далі. – А тепер, – запитав він, – ви що-небудь бачите? Старий мовчав, прислухаючись. – Невже ви не бачите, – швидко сказав незнайомий, граючи далі, – як чорна ніч стала синьою, а потім блакитною, і тепле світло вже падає звідкілясь зверху; і на старому галуззі ваших дерев набрякають білі квіти? По-моєму, це цвіт яблуні, хоча звідси, з кімнати, він скидається на важкі тюльпани. Ви бачите: перший промінь упав на мур, нагрів його, і над ним струмує пара. Це, напевне, просихає мох, напоєний талим снігом. А небо зводиться все вище, стає ще синіше, ще прекрасніше, і зграї птахів уже летять на північ над нашим старим Віднем. – Я бачу все це! – вигукнув старий. – Відчини вікно, Маріє. Марія відчинила вікно. Студене повітря дмухнуло в кімнату. Незнайомий грав дуже тихо і повільно. Старий упав на подушки, жадібно дихав і обмацував пальцями ковдру. Марія кинулась до нього. Старий, задихаючись, мовив: – Я бачив усе так виразно, як багато років тому. Але я не хотів би померти, не знаючи, ... як вас звати. Як звати?.. – Мене звати Вольфганг Амадей Моцарт, – відповів незнайомий. Марія відступила од ліжка і низько, майже торкаючись коліном підлоги, схилилась перед великим музикантом. Коли вона підвелась, старий був уже мертвий. Зоря займалася за вікнами, і в її світлі стояв сад, сяючи квітками мокрого снігу. |
| Урок 12 Тема Музика і мистецтво слова. Музичні образи в літературних творах. Оповідання. К. Паустовський «Старий кухар», В. А. Моцарт фрагменти... |
Васи́ль Костянтинович Королів (Старий) Васи́ль Костянтинович Королів (Старий) (4 лютого 1879, с. Ладин Прилуцького пов. Полтавської губернії. – †2 грудня 1941, Прага) —... |
| Розклад маршрутів Зі Львова Турка – Старий Самбір Львів – 00; 20; 40; 00; 35; 45; 00; 20; 40; 05; 30; 10. 10; 11. 00; 11. 30; 12. 00; 12. 30; 13. 00; 13. 10;... |
Програми Приготування бутербродів з інноваційними елементами оформлення”з професії “Кухар” |
| Конкурс Форма організації навчальної діяльності Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності серед учнів ПТНЗ з професії «Кухар» |
Т. Г. Шевченка як громадянина, митця й людину; за допомогою У глибині сцени застигли 4 картини: Малий Тарас і мати, Оксана і Шевченко, юнак Шевченко, старий Шевченко. Звучить “Июнь” 1 частина... |
| Графік проведення відкритих уроків та виховних годин членами метод... Тема: «Приготування страв з каш: запіканок, биточків, бабки пшоняної з яблуками, пудингів» |
Білети для підсумкової атестації з предмету “Технологія приготування... Скласти технологічну карту на 10 порцій м’яса смаженого великим куском (рец. 579/2) |
| Василь Королів-Старий Дячиха Євпраксія поралася біля печі. Вона гнівалася. Вже давно перестояла вечеря, час би й спати лягати, а дяка Оверка нема та й... |
Білети для підсумкової атестації з курсу “Технологія приготування... Характеристика сировини, що використовується для приготування кондитерських виробів та підготовка її до виробництва |