|
|
Скачати 199.61 Kb.
|
|
Оксана Володимирівна Єргіна, ст.викладач кафедри методики природничо-математичної освіти і технологій ІППО КУ імені Бориса Грінченка Олена Андріївна Олексюк, методист НМЦ природничо-математичної освіти ІППО КУ імені Бориса Грінченка Про вивчення математики в 2010-2011 навчальному році Шкільний курс математики в 5-10 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами, надрукованими в збірнику “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи” (видавництво “Перун”, Київ, 2005 р.) та в науково-методичному журналі “Математика в школі” (№ 3, 2005 р.). Навчання математики в 11 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році буде здійснюватись за програмами, надрукованими у збірнику “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків. Математика” (видавництво “Навчальна книга”, Київ, 2003 р.) та в науково-методичному журналі “Математика в школі” (№ 4, 2002 р., № 6,7, 2004 р., № 6, 2005 р.). Розподіл годин математики в 5-10 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється: - для 1-4, 5-9 та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів – за Типовими навчальними планами перерахованими у листі Міністерства освіти і науки від 05.03.10 №1/9-143 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік»; - для 10-х класів – за Типовими планами для загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, які наразі готуються до затвердження в Міністерстві освіти і науки. (Лист МОН України від 10.08.10 № 1/9-543 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік») http://www.guon.kiev.ua/files/znz/1_9543.pdf Методичні рекомендації щодо вивчення математики в 5-9 класах видруковано в “Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України” (№ 13-14, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 рр.), у журналі “Математика в школі” (№ 6, 2005 - 2009 рр.), у «Математичній газеті» (№ 7-8, 2006-2009 рр.). Учні 8-х та 9-х класів з поглибленим вивченням математики працюватимуть за програмою “Математика. 8-9 класи. Програма для класів з поглибленим вивченням математики”, видрукованою в “Інформаційному збірнику МОН» № 16-17, 2008 р., у науково-методичному журналі «Математика в школі» № 6, 2008 р. та «Математичній газеті» № 6, 2008 р. та за підручниками:
Тематичне планування навчального матеріалу здійснюється відповідно до Типових навчальних планів для шкіл і класів з поглибленим вивченням окремих предметів, затверджених Наказом МОН України від 18.02.08 № 99, згідно з яким у 8 і 9 класах вивчають два предмети: алгебру (5 год на тиждень) і геометрію (3 год на тиждень), а також 2,5 год варіативної складової навчального плану використовуються для курсів за вибором та факультативів. Критерії підсумкового оцінювання знань для загальноосвітньої школи і класів з поглибленим вивченням математики різняться підвищеним рівнем вимог для останніх. У 2010-2011 навчальному році проведення державної підсумкової атестації з математики в 9-х класах відбуватиметься у формі інтегрованого іспиту з алгебри та геометрії. У 2010-2011 навчальному році учні 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів розпочнуть навчання за новими навчальними планами і програмами з математики. У старшій школі вивчення математики диференціюється за трьома рівнями: рівнем стандарту, академічним і профільним. Кожному з них відповідає окрема навчальна програма. Програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемент загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випускники школи продовжуватимуть вивчати математику або пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність. Програма академічного рівня задає дещо ширший зміст і вищі вимоги до його засвоєння у порівнянні з рівнем стандарту. Вивчення математики на академічному рівні передбачається передусім у тих випадках, коли вона тісно пов’язана з профільними предметами і забезпечує їх ефективне засвоєння. Крім того, за цією програмою здійснюється математична підготовка старшокласників, які не визначилися щодо напряму спеціалізації. Програма профільного рівня передбачає поглиблене вивчення предмета з орієнтацією на майбутню професію, безпосередньо пов’язану з математикою або її застосуваннями. Кожна з програм усіх трьох рівнів містить критерії оцінювання навчальних досягнень учнів відповідно до цілей і завдань вивчення курсу . Оцінювання якості математичної підготовки учнів з математики здійснюється в двох аспектах: рівень оволодіння теоретичними знаннями та якість практичних умінь і навичок, здатність застосовувати вивчений матеріал під час розв’язування задач і вправ. Оцінювання здійснюється в системі поточного, тематичного контролю знань, коли бали виставляються за вивчення окремих тем, розділів та під час державної атестації. Поточне оцінювання учнів з математики проводиться безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо. Згідно з новою програмою для вивчення математики на рівні стандарту в 10 класі відводиться 3 години на тиждень (2 год – алгебра та початки аналізу і 1 год – геометрія в І семестрі та 1 год – алгебра та початки аналізу і 2 год – геометрія в ІІ семестрі), резервний час – 11 год., разом – 105 годин. Програма призначена для тих профілів навчання, де математика не є базовим або профільним предметом, і в інваріантній складовій типового навчального плану на її вивчення відведено не більше 3 год на тиждень. Програма передбачає як сумісне, так і роздільне вивчення геометрії та алгебри і початків аналізу. Перший підхід в умовах вивчення предмета на рівні стандарту має певні переваги в порівнянні з розподілом курсу “Математика” на два курси “Геометрія” і “Алгебра і початки аналізу”. Він дозволяє забезпечити цілісність навчання математики, можливість концентрації навчальної діяльності на певному відрізку часу навколо невеликої кількості понять і фактів, оптимально розподілити час на вивчення окремих тем з урахуванням особливостей контингенту учнів, забезпечити природні внутрішні і міжпредметні зв'язки тощо. Такий підхід особливо важливий в умовах загальнокультурної спрямованості навчання математики. Другий підхід запобігає великим перервам у вивченні окремих предметів. Однією з головних змістових ліній курсу “Математика” в старшій школі є функціональна лінія. Тому доцільно розпочинати вивчення курсу з теми “Функції, їхні властивості і графіки” – його фундаменту. У цій темі здійснюється повторення, систематизація матеріалу стосовно функцій, який вивчався в основній школі, поглиблення і розширення знань, зокрема, за рахунок степеневих функцій. Головною її метою є підготовка учнів до вивчення нових класів функцій (тригонометричних, показникових, логарифмічних), а також мотивація необхідності розширення апарату дослідження функцій за допомогою похідної та інтеграла. Лейтмотивом теми має бути моделювання реальних процесів функціями. Оскільки робота з діаграмами, рисунками, графіками є одним із поширених видів практичної діяльності сучасної людини, то до головних завдань вивчення теми слід віднести розвиток графічної культури учнів. Йдеться передусім про читання графіків, тобто встановлення властивостей функції за її графіком. У наступній темі розширюється клас функцій, які вивчались в основній школі. В темі “Тригонометричні функції” вміння досліджувати функції, які сформовані в першій темі, закріплюються і застосовуються до моделювання закономірностей коливального руху, процесів зростання та вирівнювання. В уявленні учнів характер фізичного процесу повинен асоціюватись із відповідною функцією, її графіком, властивостями. Як і в основній школі, геометрія у старшій школі повинна навчати учнів правильного сприймання навколишнього світу. Але для цього більше можливостей має стереометрія. Йдеться про розвиток логічного мислення, формування просторових уявлень, формування навичок застосування геометрії до розв’язання практичних завдань. Розв’язання цих завдань розпочинається з розгляду теми “Паралельність прямих і площин у просторі”. У ній закладається фундамент для вивчення стереометрії – геометрії простору. Особливу увагу необхідно приділити реалізації прикладної спрямованості теми. Головним внеском у розв’язання зазначеної проблеми є формування чітких уявлень про взаємовідношення геометричних об'єктів (прямих, площин) і відношень між ними і з об'єктами навколишнього світу. Важливе значення має навчання школярів зображення просторових фігур на площині і застосування цих зображень при розв’язуванні задач. Завершується навчання геометрії в 10-му класі розглядом теми “Перпендикулярність прямих і площин у просторі”, у якій закладається фундамент для вимірювань у стереометрії. Значної уваги вимагає формування таких фундаментальних понять, як загальне поняття відстані, поняття кута як міри розміщення прямих і площин і двогранного кута як геометричної фігури. З уведенням відношення перпендикулярності прямих і площин (математичної моделі поняття вертикальності), перпендикулярності площин, а також відстаней і кутів моделюючі можливості курсу стереометрії значно зростають. Курс математики рівня стандарту не ставить за завдання забезпечення учням можливості подальшого здобуття освіти у ВНЗ за фахом, пов’язаним з математикою, і не забезпечує підготовки учнів до виконання в повному обсязі завдань ЗНО з математики, але має сприяти підвищенню рівня загальної культури випускника старшої школи. За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів та результатами розгляду науково-методичною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України вивчення математики на рівні стандарту рекомендується проводити за такими підручниками: 1) Математика (рівень стандарту) (авт. Афанасьєва О.М., Бродський Я.С., Павлов О,Л., Сліпенко А.К.) видавництво «Навчальна книга-Богдан»; 2) Математика (рівень стандарту) (авт. Колесник Т.В., Мальований Ю.І., Тарасенкова Н.А.) видавництво «Зодіак-ЕКО»; 3) Математика (рівень стандарту) (авт. Бевз В.Г., Бевз Г.П.) видавництво «Ґенеза». За новою програмою для вивчення математики на академічному рівні в 10 класі відводиться 4 год на тиждень (2 год - алгебра та початки аналізу і 2 год – геометрія), резервний час – 20 год., разом – 140 годин. Програма академічного рівня призначена для організації навчання у класах універсального профілю та класах тих профілів, в інваріантній складовій типового навчального плану яких на вивчення математики відведено від 4 до 6 год на тиждень, і математика є базовим (обов’язковим для вивчення) предметом, близьким до профільних навчальних дисциплін – хімії, фізики, біології, екології, економіки, технологій. У пропонованій програмі академічного рівня з метою забезпечення для учнів можливості зміни рівня вивчення математики в кожному класі, в основному, збережено назви і послідовність вивчення тем, передбачених програмою рівня стандарту1. Зміст навчального матеріалу доповнено, а перелік навчальних досягнень учнів конкретизовано й уточнено у відповідності до Державного стандарту. Частина навчального матеріалу, що подана у квадратних дужках, не є обов’язковою для вивчення і не виноситься для тематичного контролю. При навчанні математики на академічному рівні основна увага приділяється не лише засвоєнню математичних знань, а й виробленню вмінь застосовувати їх до розв’язування практичних і прикладних задач, оволодінню математичними методами, моделями, що забезпечить успішне вивчення профільних предметів – хімії, фізики, біології, технологій. При цьому зв’язки математики з профільними предметами посилюються за рахунок розв’язання задач прикладного змісту, ілюстрацій застосування математичних понять, методів і моделей у шкільних курсах хімії, біології, фізики, технологій. Залежно від профілю може використовуватись варіативна складова навчального плану, що передбачає вивчення факультативів, курсів за вибором, орієнтованих на посилення міжпредметних зв’язків математики з профільними предметами. Їх вивчення не лише посилює міжпредметні зв’язки, а й сприяє успішному засвоєнню учнями профільних предметів. Курс математики академічного рівня має забезпечити учням успішну підготовку для виконання завдань ЗНО з математики. За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів та результатами розгляду науково-методичною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України вивчення математики на академічному рівні рекомендується здійснювати за такими підручниками: 1) Алгебра (академічний рівень) (авт. Нелін Є.П.) видавництво «Гімназія»; 2) Алгебра (академічний рівень) (авт. Мерзляк А.Г., Номіровський Д.А., Полонський В.Б., Якір М.С.) в-во «Гімназія»; 3) Геометрія (академічний рівень) (авт. Бурда М.І., Тарасенкова Н.А.) видавництво «Зодіак-ЕКО»; 4) Геометрія (академічний рівень) (авт. Біляніна О.Я., Біляніна Г.І., Швець В.О.) видавництво «Ґенеза». Для вивчення математики на профільному рівні в 10 класі відводиться 7 год на тиждень (4 год – алгебра та початки аналізу і 3 год – геометрія), резервний час – 20 год., разом – 245 год. Програма профільного рівня призначена для організації навчання в тих профілях, в інваріантній складовій навчального плану яких на вивчення математики відведено не менше 7 год на тиждень, і математика є одним із профільних предметів. Програму розроблено на основі Державного стандарту базової і повної середньої освіти з урахуванням особливостей відповідних профілів навчання. Її матеріал розподілено за такими змістовими лініями: числа; вирази; рівняння і нерівності; функції; геометричні фігури; геометричні величини. Навчання математики на профільному рівні передбачає, у порівнянні з академічним, підготовку учнів з математики в органічному поєднанні з вивченням усіх природничих предметів, міжпредметну інтеграцію на основі застосування математичних методів (зокрема, методу математичного моделювання). При цьому математична та природничо-наукова підготовка в класах з профільним вивченням математики має бути орієнтована як на обов’язкове засвоєння учнями конкретних знань, так і на формування вмінь моделювання реальних процесів. Курс математики для цих класів відрізняються від академічного не стільки обсягом знань, якими мають оволодіти учні, скільки рівнем його обгрунтованості, абстрактності, загальності, прикладної спрямованості і передбачає істотне збільшення частки самостійної пізнавальної та практичної діяльності учнів. З метою створення необхідних умов для більш повної реалізації освітньої, розвивальної та виховної складових навчання математики, урахування інтересів, здібностей, потреб та можливостей учнів у профільних класах в повному обсязі має бути використаний потужний потенціал варіативної складової навчального плану, яка передбачає вивчення факультативних курсів та курсів за вибором. Ці курси, як правило, складаються з невеликих за змістом навчальних модулів, ураховують різноманіття інтересів і можливостей учнів, поглиблюють та розширюють основний курс математики у відповідності до обраного профілю навчання. З одного боку, елективні курси покликані допомогти учневі переконатися в правильності професійного вибору, сприяти формуванню в старшокласників професійно важливих якостей особистості, мотивувати їхнє самовиховання та вибір професії, з іншого − слугувати розвитку в школярів прикладних математичних знань та вмінь у тих або інших сферах діяльності, знайомити учнів з основами майбутніх професійних знань. Для курсу „Алгебра і початки аналізу” однією з провідних змістових ліній навчання є функціональна. Тому в процесі навчання слід приділити особливу увагу функціональній спрямованості цього курсу. Поняття функції доцільно трактувати з теоретико-множинних позицій. Дослідження властивостей функцій у тій чи іншій формі має супроводжувати вивчення математики протягом усього навчання. При цьому слід постійно звертати увагу учнів на зв’язок таких понять, як функція, рівняння, нерівність. При вивченні функцій слід зробити наголос на моделюванні реальних процесів. Особливу увагу при вивчення функцій слід приділити формуванню в учнів умінь установлювати властивості функції за її графіком, будувати ескізи графіків функцій, заданих аналітичним виразом, у формі таблиці або за експериментально визначеними даними, а також виконувати геометричні перетворення графіків. Необхідно навчити школярів за графіком функції встановлювати її неперервність, точки розриву, проміжки зростання та спадання, знакосталості, найбільше та найменше значення. Значне місце в програмі приділено розв’язуванню задач з параметрами. В процесі розв'язування таких задач до арсеналу прийомів та методів мислення школярів природно включаються аналіз, індукція та дедукція, узагальнення та конкретизація, класифікація та систематизація, аналогія. Вивчення геометрії за програмою профільного рівня передбачається за традиційною методикою. За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів та результатами розгляду науково-методичною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України вивчення математики на профільному рівні рекомендується проводити за такими підручниками: 1) Алгебра (профільний рівень) (авт. Нелін Є.П.) видавництво «Гімназія»; 2) Геометрія (профільний рівень) (авт. Бевз В.Г., Бевз Г.П., Владімірова Н.Г., Владіміров В.М.) видавництво «Генеза». За новою програмою на вивчення математики в 10 класі з поглибленим вивченням математики відводиться 8 год на тиждень (5 год – алгебра та початки аналізу і 3 год – геометрія), резервний час – 25 год., разом – 280 год. Для організації навчання в класах з поглибленим вивченням математики, зокрема в тих класах, що навчалися за програмою поглибленого вивчення математики у 8-9 класах, створено програму для поглибленого вивчення математики у старшій школі, її розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою http://www.mon.gov.ua/education/average/prog12/matem_pogl.doc . Принциповою ознакою мети навчання математики в класах з поглибленим вивченням математики є те, що учні мають бути орієнтовані на подальшу діяльність у сфері розвитку математичної науки (як теоретичної, так і прикладної), створення нових прийомів, моделей і алгоритмів, у тому числі й в аспекті прикладного застосування математичного апарату, тоді як для учнів, які обрали інші профілі навчання, провідною метою є навчання вибору і застосування методів існуючого математичного апарату. Для досягнення мети та реалізації цілей і завдань навчання математики Міністерством освіти і науки України підготовлено до видання навчально-методичний посібник для вчителів математики, що містить навчальні програми факультативів і курсів за вибором для допрофільної підготовки учнів 5-9 класів та профільного навчання в старшій школі. Програми деяких курсів за вибором та методичні рекомендації до їх опрацювання також розміщено на шпальтах «Математичної газети» (№№1-6 2010 р.). Підвищенню ефективності уроків математики сприятиме використання мультимедійних засобів навчання, інтерактивних дощок, офісних комп’ютерних програм. Використання програмних засобів GRAN 1, GRAN 2, GRAN З, DG, MATHCAD, бібліотек електронних наочностей, конструкторів уроків та інших унаочнить вивчення низки тем курсу алгебри, початків аналізу, геометрії (побудова графіків функцій, розв'язування систем рівнянь і нерівностей, зокрема розв’язування задач з параметрами графічним методом, знаходження площ фігур, обмежених графіками функцій, дослідження властивостей геометричних фігур, побудова перерізів геометричних тіл, обчислення об'ємів тіл обертання тощо). Доцільною вбачається організація проблемно-пошукової (дослідницької) діяльності учнів на уроках та на позакласних і факультативних заняттях з математики. Можливі й різні форми індивідуальної або групової діяльності учнів, такі, наприклад, як звітні доповіді за результатами «пошукової» роботи на сторінках книг, журналів, сайтів в Інтернеті, «Допишемо підручник», самостійна робота учнів за матеріалами журналу „Квант”, “У світі математики” тощо. За результатами індивідуальної роботи бажано організовувати їх обговорення. Рекомендується залучення учнів математичних класів до участі в математичних олімпіадах різного рівня і різних організаційних засад (Загальноукраїнські олімпіади, міжнародні олімпіади з вільним доступом на кшталт „Кенгуру”, олімпіади, які організовуються окремими навчальними закладами тощо), у роботі Малої академії наук. Також слід заохочувати учнів до участі в конкурсній і олімпіадній діяльності з інших предметів, для яких математика відіграє роль інструментарію (фізика, інформатика). Бажаним є залучення до участі в навчальному процесі викладачів вузів, учених та спеціалістів. Також цінним для профорієнтаційної роботи є встановлення контактів з вищими навчальними закладами відповідного профілю; у випускному класі учні можуть паралельно з навчанням відвідувати підготовчі курси вищих навчальних закладів. Змін щодо змісту, обсягу, послідовності вивчення навчального матеріалу з математики у 11 класі в 2010-2011 навчальному році в порівнянні з минулим навчальним роком не відбулося. Методичні рекомендації щодо вивчення математики в 11 класі подано в “Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України” (№ 13-14, 2002, 2003, 2004, 2005 рр) та в журналі “Математика в школі” (№ 4, 2002, № 6, 2003, № 4, 2004, № 6, 2005 рр). Для експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступенів, які працюють за науково-педагогічним проектом ”Росток”, навчання математики буде здійснюватися відповідно до Типових навчальних планів, затверджених Листом Міністерства освіти і науки України від 05.05.09 N 1/9 304. З огляду на цілі та завдання науково-педагогічного експерименту "Росток" навчальними планами передбачено за рахунок годин варіативної складової збільшення часу на вивчення природничо-математичних курсів, а також використання годин варіативної складової як додаткових на вивчення математики і навколишнього світу. Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128. Згідно з рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів. Навчання математики у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах ІІ-го ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, відбуватиметься відповідно до Типових навчальних планів, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 26.08. 2008 р. № 778 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів (ІІ ступінь) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» та Програм для допоміжної школи «Математика, 5-10», рекомендованих МОН України (Лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-4787 від 21.12.2001). Відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей та мов навчання в таких навчальних закладах передбачено окремі варіанти Типових навчальних планів основної школи (додатки 1 – 22 до Наказу). При застосуванні індивідуальної форми навчання або екстернату слід керуватися Наказами МОН від 19.05.08 № 432 «Про внесення змін до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» та № 431 «Про затвердження Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах» відповідно. З метою пошуку, підтримки, розвитку творчого потенціалу обдарованої молоді, формування майбутньої математичної еліти України у 2010-2011 н.р. традиційно відбудуться змагання школярів у математичних олімпіадах, конкурсах і турнірах. Участь в інтерактивних конкурсах «Кенгуру», «Колосок» та «Золотий ключик» сприятиме підготовці учнів до найактуальнішої форми контролю навчальних досягнень - тестування, яке активно впроваджується у процес навчання і педагогічного оцінювання. У зв’язку з модернізацією освітньої галузі особливої ваги в сучасному світі набуває поняття якості освіти. Ця проблема стає останнім часом наріжним каменем і національним пріоритетом освітньої політики багатьох держав, оскільки віддзеркалює світову тенденцію інноваційного розвитку освітніх систем. Не залишилася осторонь цього процесу й Україна, яка проголосила поліпшення якості освіти та рівний доступ до неї одним із головних завдань державної політики в галузі освіти, передумовою державної безпеки держави. Дослідження TIMSS проводиться асоціацією ІЕА (Міжнародна асоціація з оцінювання якості навчальних досягнень) з метою вдосконалення процесів викладання й навчання математики та природничих наук у світі і спрямовано на оцінювання та інтерпретацію відмінностей у системах освіти країн-учасниць. Відповідно до програми дослідження TIMSS вивчається підготовка учнів 4 та/або 8 класів з математики та природничих наук. Крім того, проводиться анкетування учнів, їхніх учителів та адміністрації шкіл, що дозволяє виявити фактори, які впливають на загальну якість освіти в Україні, порівняти зміст освітніх стандартів, що розробляються в нашій країні, з вимогами, які висуваються до загальноосвітньої підготовки учнів у інших країнах. Уперше таке дослідження було проведено в 1995 році, а регулярний чотирирічний цикл його проведення дозволяє здійснювати моніторинг досягнень учнів 4 і 8 класів, а також змін, що відбуваються в математичній освіті в основній школі. Україна приєдналася до країн-учасниць у 2007 році. У 2005 році за матеріалами TIMSS було зроблено вибіркове обстеження українських школярів у семи регіонах України (АР Крим, Донецька, Київська, Львівська, Одеська, Харківська області та м. Київ). У 2006 році за програмою TIMSS-2007 проведено пілотний етап міжнародного дослідження в 42 школах України за вибіркою IEA. У 2007 році Україна взяла участь у повноцінному дослідженні TIMSS. Аналіз одержаних результатів показав, що українські школярі в основному засвоїли навчальний матеріал з математики і природничо-наукових предметів на належному рівні, у більшості випадків виконали запропоновані завдання, хоча окремі з них виходили за межі програми або відповідні теми вивчатимуться пізніше. Вони продемонстрували в цілому непогане володіння навчальним матеріалом з математики і природничих наук на рівні фактологічного знання і концептуального розуміння засвоєного змісту освіти, застосування знань у стандартних ситуаціях, розв’язання задач за відомим алгоритмом. Разом з тим, учні виявили певну безпорадність щодо окремих завдань, виконання яких потребує застосування здобутих знань і навичок у практичних цілях, при поясненні явищ повсякденного життя, проведенні дослідження чи обробки одержаних даних. Слід підкреслити, що для більшості учнів запропонована тестова форма завдань була малознайома. Тому перед проведенням дослідження вчителям слід надати певні рекомендації щодо підготовки учнів до таких форм оцінювання навчальних досягнень учнів, ознайомити з основними засадами проведення міжнародного дослідження учнів з математики і природничо-наукових предметів за програмою TIMSS-2007, зорієнтувати їх на такі види завдань, які є нетрадиційними для нашої системи освіти. Особливо слід звернути увагу вчителів на урізноманітнення форм контролю, активніше запровадження тестових технологій у навчальний процес. Цей сучасний інструмент педагогічного оцінювання має стати дієвим засобом кожного вчителя і привчити школярів до такої форми контролю. TIMSS-2011 – це п’ятий цикл дослідження, участь у якому беруть понад 60 країн світу. Дослідження проводиться у два етапи. У травні 2010 року був здійснений пілотний проект (апробація тестових матеріалів) у 40 школах України, відібраних Канадським центром статистики методом випадкової вибірки. Дві київські школи також узяли участь у пілотній сесії TIMSS-2011. У кожній з цих шкіл дослідження проводилося у двох восьмих класах. В 2011 році Україна братиме участь у міжнародному порівняльному дослідженні якості природничо-математичної освіти TIMSS серед учнів 4 та/або 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Проект здійснюватиметься у понад 150 українських школах, відібраних Канадським центром статистики методом випадкової вибірки. З матеріалами TIMSS можна познайомитися на сайті ІППО КУ імені Бориса Грінченка та в фахових журналах за 2007 рік. Інститут післядипломної педагогічної освіти КУ імені Бориса Грінченка у 2010-2011 навчальному році планує проведення навчально-практичних семінарів для вчителів математики щодо підготовки учнів до Міжнародного порівняльного дослідження якості природничо-математичної освіти TIMSS-2011. Активне використання інформаційних технологій в усіх галузях діяльності людини відбилося і на діяльності ІППО в питанні науково-методичної допомоги вчителям Києва. Для постійної всебічної підтримки фахової діяльності київських учителів математики у всесвітній мережі Інтернет створено веб-ресурс «Мережева спільнота вчителів математики м.Києва» http://groups.google.com.ua/group/mathteacherskiev. Доступ до вказаного ресурсу є відкритим, він працює за принципом соціальної мережі, має просту і зрозумілу навігацію з Головної сторінки, і надає вчителям можливість інтерактивного спілкування, розсилки повідомлень, обміну файлами, розміщення інформації, створення і редагування власних інтернет-сторінок, реєстрації на освітянські заходи. Найпопулярніші веб-сторінки ресурсу («Анонси заходів для вчителів математики», «Методична сторінка для вчителів математики», «Профільне навчання», «Сторінки наших колег», «Звіти про заходи, що відбулися» та інші) містять найповнішу і найважливішу для вчителів математики інформацію, яка постійно оновлюється і доповнюється. сайт МОН України http://www.mon.gov.ua/ сайт ІППО КУ імені Бориса Грінченка http://www.ippo.org.ua/ 1 “Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика 5-12 класи”.– К.: Перун, 2005. – 64 с. (розділ СТАРША ШКОЛА, підготовлений лабораторією з проблем математичної освіти при факультеті підвищення кваліфікації викладачів математики Донецького національного університету, завідувач лабораторією О.Л.Павлов) |
|
Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано... «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи», видавництво «Перун», Київ, 2005 р., у науково-методичному... |
Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5 класах подано... «Програми для загальноосвітніх-навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів,... |
|
Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-6 класах подано... «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів,... |
Про вивчення математики у 2009-2010 навчальному році Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи”, видавництво “Перун”, Київ, 2005 р та у науково-методичному... |
|
5-7 класи Навчання математики в 5-7-х Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи” видавництва “Перун”, Київ, 2005р та у науково-методичному... |
Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 10 класах надруковано... Навчальний предмет «Інформатика» у 2011/12 навчальному році згідно Типових навчальних планів вивчатиметься учнями 9-11 класів |
|
Вивчення предмету «Захист Вітчизни» у 2008/2009 навчальному році Вивчення предмету «Захист Вітчизни» відповідно до Типових навчальних планів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України... |
СЕРЕДНЯ ОСВІТА Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення... Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6611 від 23. 12. 2004 року): Українська мова. 5-12 класи /Автори Г. Т. Шелехова,... |
|
Методичні рекомендації щодо викладання фізики у 2007-2008 навчальному році У 2007/2008 навчальному році реалізація фізичної та астрономічної освіти здійснюється за чинними програмами, затвердженими Міністерством... |
1. Види і мова мистецтв 1 год Міністерством освіти і науки України за редакцією Е. Бєлкіної (Художньо-естетичний цикл. Програми для загальноосвітніх навчальних... |