Уроків математики в школі вчителя Львівської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату №1. Євтушок Олени Василівни
|
|
Скачати 287.87 Kb.
|
1 2
|
Проект Нові форми проведення уроків математики в школі вчителя Львівської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату №1. Євтушок Олени Василівни Урок – конференція в 11 класі Тема: Видатні математики ГаличиниМета: ознайомити та зацікавити учнів історією розвитку математики на прикладах життя і діяльності видатних математиків Галичини, показати вклад українських вчених у наукові та технічні відкриття, досягнення ними культурних висот світового рівня. Вступ  Справді, щедра на таланти земля українська… Вона подарувала людству цілу плеяду геніальних співаків і композиторів, письменників, учених та винахідників. Потрібно розказувати нашим дітям про цікаві подробиці життєвої і творчої діяльності українських математиків, а також про маловідомі факти життя і діяльності незаслужено замовчуваних учених-математиків, яких виростила Галичина – В.Левицького, М.Чайковського, М  .Зарицького, К.Глібовицького, Н.Садовського, П.Огоновського і які зробили значний внесок у світову і європейську науку.На уроках математики можна з успіхом використовувати фрагменти з історії математики свого краю щоб показати, зокрема, вклад українських вчених у наукові та технічні відкриття, досягнення ними культурних висот світового рівня. Наш урок-конференцію ми присвятимо вихідцям з Тернопільщини Мирону Онуфрійовичу Зарицькому, Володимиру Йосифовичу Левицькому та Миколі Андрійовичу Чайковському, кожен з яких в свій час викладав у Львівському державному університеті ім. Івана Франка. Володимир Левицький.  У кінці ХІХ ст. в Галичині на українському ґрунті математичну культуру почав піднімати В.Левицький. Йому належить перша наукова математична праця, написана українською мовою. Він був з 1897 р. незмінним редактором «Збірника математично-природописно-лікарської секції»; тривалий час (після І.Верхратського) очолював математично-природописно-лікарську секцію НТШ у Львові; перший підготував і опублікував матеріали до української термінології з математики, фізики і хімії, написав українською мовою підручники з математики і фізики. І ще багато інших починань і справ, які підносили освіту і культуру нашого народу, пов’язані з його іменем. Один із найвидатніших українських математиків академік Михайло Кравчук назвав Володимира Левицького основоположником математичної культури нашого народу. У Тернополі в сім’ї австрійського судовика Йосифа Левицького, що був у шлюбі із Серафимою Ілевич, 31 грудня 1872 року народився Володимир Левицький. У сім’ї Левицьких всього було четверо дітей: Роман, Мар’ян, Володимир і Юліан. Родина Левицьких мала давні культурні і освітні традиції. Прадід Володимира, отець Георгій Левицький, був близьким родичем кардинала Михайла Левицького і прибув до Галичини у другій половині ХVIII ст. з України. Дід Стефан також був священиком. Батько порушив родинні традиції, закінчивши правничий факультет Львівського університету, був судовиком і став гофратом при вищому трибуналі у Відні. Всі сини Й.Левицького закінчили Львівський університет. Роман був правником. Юліан Левицький (1874-1925 рр.) працював галицьким педагогом, з 1917 до 1925 р. був директором Тернопільської української гімназії, написав підручники з географії для середніх шкіл і статті на історичні теми. Мар’ян помер молодим. Коли Володимиру виповнилося лише п’ять років, померла мати. У цей час сім’я Йосифа Левицького переїздить до Золочева. До першого класу Золочівської чотирирічної народної школи малий Володя йде в 1878 р., після закінчення якої навчається в Золочівській гімназії (1882-1886 рр.). Закінчивши чотири класи гімназії, Володимир навчається три роки в гімназії м.Тернополя. Після переїзду Левицьких до Львова (влітку 1889 р.). Володимир записується до польської гімназії Франца Йосифа і з відзнакою закінчує її у 1890 р. Переїхавши до Золочева, Левицькі мали своїми сусідами сім’ї відомих українських патріотів: отця Єзерського і радника Рожанківського (родина Шухевичів, дружина його). Вдома в цих родинах розмовляли українською мовою, всі ці дружні сім’ї відвідували український театр у Золочеві, мали українські книжки й часописи. Все це розвивало в нього і його братів “несвідому українську ідею”. У час навчання в Тернопільській гімназії математику викладали директор С.Дністрянський, а потім професор Пляшкевич. Вони були великими учителями та педагогами, і це настільки вплинуло на В.Левицького, що вже в VI класі гімназії стає його “мрією посвятитися математичним студіям”, і цю мрію він перевів “в дію з повною свідомістю”. Студентом філософського факультету Львівського університету Левицький стає у 1890 р. і протягом 4-х років старанно студіює математику і фізику, перечитує основні наукові праці А.Пуанкаре в 3-х томах. Захоплюють його лекції проф. Ю.Пузини, який, будучи одним з найкращих професорів Львівського університету, був достойним другом студентської молоді, багато працював із здібними студентами, залучав їх до самостійних наукових пошуків. У своїх мемуарах В.Левицький писав: “Йому завдячую те знання математики, яке маю дотепер; завдяки йому пізнав я усі модерні теорії і методи, завдяки йому набрав я замилування до праці та охоти до самостійних дослідів”. В.Левицький пише свою першу оригінальну наукову статтю “Про симетричне вираження вартостей функцій mod m” польською і українською мовами. Саме ця робота є першою в історії фаховою статтею з математики, яка була написана українською мовою (опублікована в “Записках НТШ”, т. IV, 1894 р.). Загальні збори НТШ відбулися 11 травня 1893 р.; було утворено математично-природописно-лікарську секцію в складі 54 осіб, серед яких було три математики: Петро Огоновський, Володимир Левицький і Клим Глібовицький. Директором НТШ було обрано Івана Верхратського. З першого року навчання в університеті В.Левицький вступає до Академічного братства, в боротьбі між радикалами і народовцями стає на сторону останніх. Він активно допомагає В.Нагірному та В.Лавріновському заснувати українське спортивне товариство “Сокіл” (1894 р.) і стає його першим писарем. Після закінчення університету у вересні 1894 р. В. Левицький отримує місце помічника вчителя математики у Львівській академічній українській гімназії, серед професорів якої було багато видатних політичних, культурних і педагогічних діячів. На п’ятому засіданні МПЛС молодому випускнику університету В. Левицькому доручають укласти українську фізичну і математичну термінології. Термінологічні матеріали з механіки він встигає підготувати за півроку. Повну учительську кваліфікацію з математики і фізики для середніх шкіл з українською і польською мовами викладання В. Левицький отримує в травні 1895 р. У жовтні 1895 р. він йде до війська на рік, по закінченню служби отримує звання офіцера і продовжує педагогічну діяльність уже в Тернопільській гімназії. У червні 1896 р. В.Левицький стає дійсним вчителем, що на ті часи було досить високим шаблем в ієрархії Австро-Угорської імперії. Голова НТШ професор Михайло Грушевський пропонує йому переїхати до Львова для роботи в НТШ. Але він залишається учителювати в гімназії, багато читає з різних розділів науки, пише і друкує ряд наукових робіт українською, польською і німецькою мовами. У своїй педагогічній роботі він дбає про живий і ясний виклад математики, про естетичні записи на дошці, про добрі рисунки і не допускає в школу її найбільшого ворога – нудьгу, як він сам висловлювався. Тут, в Тернополі, в 1899 р., В.Левицький одружується із Софією Левицькою, своєю своячкою. На 10-му засіданні МПЛС в лютому 1897 р. прийнято рішення видати окремий друкований “Збірник”. Редакторами його стають І.Верхратський та В.Левицький. З того часу В.Левицький редагує статті з математики, фізики і хімії в усіх 32 томах “Збірника”. В.Левицький багато років збирає матеріали до математичної термінології. В 7-му томі “Записок НТШ” (1895 р.) після статті “Еліптичні функції модульові” він друкує у вигляді українсько-німецького словника “Додатки до термінології математичної”, де вміщає 69 термінів. У VIII тому “Збірника” (1902 р.) була публікація матеріалів до математичної термінології. Ці матеріали стали основою для створення наступних термінологічних словників і наукових робіт. Крім того В.Левицькому належать “Матеріали до фізичної термінології”, надруковані в 4-х частинах, “Начерк хімічної термінології”. У подальшому запропонована термінологія удосконалювалась і уточнювалась, але основний корпус математичної термінології ввійшов до всіх словників. Два докторські іспити з математики та філософії В.Левицький з відзнакою склав на початку 1900 р. Оскільки всі іспити від першого класу гімназії він склав з відзнакою, його родичі мали заслуги перед Австро-Угорською імперією і сам В.Левицький відбув військову службу, то він мав право подати прохання до цісаря про призначення промоції “sub anspiclus Imperatoris”. У випадку призначення промоції її кандидат дістав від цісаря подарунок (переважно діамантовий перстень), стипендію і мав забезпечену наукову кар’єру. Промоція мала відбутися восени 1901 р. Ще весною 1900 р. В.Левицький подав належне прохання до цісаря. Та проти В.Левицького, як українця за національністю, висунули кандидатуру нічим не примітного хіміка Негруша. У зв’язку з цим В.Левицький писав, що ця невдача у великій мірі зменшила його шанси майбутньої наукової кар’єри. Демократичні сили Галичини в 1899 р. об’єднуються і утворюють національно-демократичну партію (М.Грушевський, І.Франко, К.Левицький і багато інших знаних в краї діячів), яка стає впливовою політичною силою і згуртовує широкі верстви українського люду. Одним з пунктів практичної політики партії було створення українського університету у Львові. Завдяки клопотанням О.Барвінського кільком українцям була призначена державна стипендія і відпустки в наукові центри Європи. Серед них і В.Левицькому. Він іде в Геттінген, слухає курс лекцій Ф.Кляйна з проективної геометрії і курс лекцій Д.Гільберта з інтегрального числення, бере участь в роботі семінару Ф.Кляйна і самостійно студіює математику в інституті, чому сприяє спокійна і творча атмосфера. На той час Геттінген був центром математичної науки Німеччини. Але в Геттінгені В.Левицький працює лише один семестр (1901р. ). Під впливом дружини і бажаючи побачити щось нове, В.Левицький на пропозицію др. І.Копача їде на студії в Берлінський університет. Протягом літнього семестру 1901 р., осінь і зиму 1902, а потім на літній семестр 1903 р. він слухає лекції Т.Шварца, Ф.Фробеніуса, І.Фукса, Е.Ландау. Розуміючи, що колишні берлінські математичні майстри живуть старими ідеями, В.Левицький багато працює в університетській і величавій надворній бібліотеці, де він знаходить літературу з цього світу. На той час Левицький був автором понад 30 наукових статей. Основний їх цикл відноситься до теорії аналітичних (і зокрема еліптичних) функцій, теорії аналітичних інваріантів диференціальних рівнянь в квадратурах. Остання інтенсивно розвивалась французькою і німецькою математичними школами у зв’язку з проблемою Рімана, яку успішно розв’язала група японських математиків лише у 1980 р. Цей факт свідчить, що у В.Левицького був творчий дар відчувати найважливіші математичні проблеми і сміливо досліджувати їх. Із закордонного стажування В.Левицький повернувся у Львів і з вересня 1903 р. до 1914 р. займає посаду вчителя 5-ої державної гімназії. У громадське життя включається відразу (його обирають секретарем Українського педагогічного Товариства), бере активну участь в роботі НТШ, редагує “Збірники” НТШ, популяризує наукові знання, часто друкуючись в “Учителі”, “Нашій школі”, здійснює переклади наукових робіт, в основному з німецької, залучає до праці в МПЛС нових співробітників, зокрема Миколу Чайковського, вишукує молодих людей, що мають певні здобутки в науці і заохочує їх до діяльної самостійної наукової праці, плідно працює над написанням українських підручників. Зокрема, в 1906 р. виходить перша частина, а в 1908 – друга частина “Алгебри для вищих кляс шкіл середніх”. Хоч їх авторами вважаються П.Огоновський і В.Левицький, насправді ж більшу основну частину їх написав В.Левицький. Прізвище В.Левицького було поряд із іменами О.Колесси, С.Дністрянського, І.Пулюя, С.Смаль-Стоцького, які були професорами університетів. Це були фундатори Товариства, створеного в 1907 р. в основному завдяки старанням проф. Колесси. Це було Товариство наукових викладачів ім. П. Могили, яке хоч частково компенсувало відсутність українського вищого навчального закладу (членів Товариства було 13). У 1909 р. Левицький стає членом товариства німецьких математиків, товариства “Circolo mathematico” у Палермо. За дуже короткий час, всього за 7 місяців, він пише об’ємний підручник (672с.) “Фізика для вищих кляс”, який побачили педагоги і учні у 1912 р. Він був дуже популярний і вважався одним з найкращих тодішніх підручників з фізики. Головним напрямком наукової діяльності В.Левицького в 1903-1914 рр. був педагогічно-дидактичний. В 1914 р., напередодні першої світової війни, В.Левицький їде до Відня, щоб працювати в Міністерстві освіти. Але почалася перша світова війна, і його як офіцера артилерії призивають до війська. Незабаром в Карпатах він попадає до російського полону, який відбуває в степах Пензенської губернії. З полону повертається до Львова у 1918 р. В 1919-1924 рр. працює візитатором (інспектором) шкіл середніх. В 1920-1921 навчальному році викладає вищу математику і вступ до космографії у Львівському таємному університеті (всього 6 годин на тиждень). В червні 1921 р. В.Левицького обирають продеканом філософського відділу університету. Польська влада розпочинає дисциплінарне слідство проти українців, які викладали в університеті і займали урядові посади. В.Левицький змушений був припинити свою викладацьку роботу в університеті. В.Левицький працює інструктором математики і фізики в гімназіях, що належать до Львівської національної округи з 1924 р. до 1939 р. В ці роки він бере участь у створенні ряду педагогічних товариств, часто очолює секції в них, бере участь в організації та проведенні шістьох з’їздів українських природників, інженерів і лікарів, друкує кілька популярних брошур з фізики, астрономії та історії науки у бібліотеці “Самоосвіта”. Майже після восьмирічної перерви 28 березня 1921 р. відбуваються загальні збори членів НТШ, на яких В.Левицького обирають до відділу (керівництва) цього товариства. Дуже багато сил віддає В.Левицький роботі в НТШ. Крім того, він очолює МТЛС і термінологічну комісію при секції, входить у видавничу, друкарську та фізіографічну комісії. З 1924 р. математично-природописно-лікарська секція НТШ у Львові починає видавати журнал “Sitzung berichte”, в якому іноземними мовами друкуються повідомлення про роботу секції, короткі наукові статті з математики на зразок теперішніх “Доповідей АН”. Ці видання (а було всіх випусків 28) розсилались в наукові інституції світу, і в обмін на них в наукову бібіліотеку НТШ надходить понад 100 авторитетних журналів з природничих наук усього світу. Варто сказати, що в 1926-1930 рр. бібліотека здійснювала обмін з 260-ма інституціями світу… Заступником голови НТШ В.Левицький обирається з 1926 по 1932 рр., а з 1932 по 1934 рр. – головою. Через погіршення стану здоров’я після 1934 р. В.Левицький йде з керівництва НТШ, залишаючись директором МПЛС і редактором “Збірника” цієї секції. В роки, коли В.Левицький входив до керівництва НТШ, помітно пожвавлюються зв’язки із Всеукраїнською Академією Наук НТШ. Дійсними членами НТШ обираються математики Д.Граве (16.03.1923 р.), М.Кравчук (14.05.1929 р.), М.Крилов (24.03.1927 р.), М.Куренський (13.04.1929 р.). Особливо теплі і дружні стосунки стають між В.Левицьким і М.Кравчуком. Останній неодноразово пропонує В.Левицькому переїхати на роботу в Київ на будь-яких умовах, але він відмовляється, чим уникнув важкої і трагічної долі своїх колег М.Чайковського і академіка С.Рудницького, що в 30-х роках виїхали на Велику Україну і були репресовані. За колючими гратами Колими 9 березня 1942 року помер академік Михайло Кравчук. У 1927 р. за рекомендацією академіка М.Крилова В.Левицького було обрано членом товариства французьких математиків, в 1929 р. – почесним членом математичного товариства м.Києва. Др.Левицький був постійним співробітником Амстердамського “Revue semestriеlle desse publikations mathematiques”. У Львові в серпні 1918 р. за ініціативою Київської термінологічної комісії при математично-природописній-лікарській секції НТШ організовується Термінологічна комісія на чолі з др.В.Левицьким. Окупація Львова поляками в 1919 р. не дала змоги працювати цим комісіям, і лише в 1926 р. спільна робота двох комісій відновлюється. За подвійною редакцією (Київською і Львівською) ІІ та ІІІ частини “Математичного словника” та ІІІ частини “Зоологічної номенклатури”. За цю співпрацю з НТШ надійшли гонорари, що були помітною підтримкою для товариства. У 30-их роках В.Левицький редагує математичні і фізичні матеріали для Української енциклопедії. В 1929 році після обрання почесним членом математичного товариства у Києві В.Левицького, він одержує резолюцію загальних зборів цього товариства. 1939 р. Початок другої світової війни. Красна армія більшовиків займає Львів. З часом наступають лихоліття і гітлерівського поневолення. З жовтня 1939 р. др.В.Левицький починає викладання в новоствореному Львівському педагогічному інституті, а з 1940 р. – у Львівському університеті ім.І.Я.Франка. В 1941 р. йому присвоюється звання професора університету. В червні 1953 р. виходить на заслужену персональну пенсію, маючи за собою 62 роки невтомної творчої наукової і педагогічної праці. 14 липня 1956 р. професора В.Левицького не стало. Перестало битися серце великого галицького математика, що протягом своєї довголітньої творчої діяльності завжди стояв на державницьких позиціях, глибоко розумів, що для незалежної української держави необхідні фахівці всіх галузей знань і особливо з природознавчих наук і все робив для піднесення освіти і культури нашого народу. В.Й.Левицький написав понад 130 наукових праць, оригінальних і реферативних, а також багато науково-популярних статей і перекладів. Кілька сот рецензій з’явилися з-під його пера, критичних заміток з математики, фізики, астрономії, історії математики. Свої праці друкував українською, польською, німецькою, французькою, англійською та іспанською мовами. В.Левицький вів плідну редакторську роботу над усіма без винятку 32-ма томами – збірників наукових праць НТШ з питань математики і природничих наук. В методику викладання вніс вагомий вклад В.Левицький. На той час велике значення мали написані ним підручники і методичні посібники. Відчувалася велика потреба в шкільному підручнику з алгебри для старших класів, бо попередній підручник не зовсім відповідав вимогам. Довший час учні змушені були звертатися до підручників польських шкіл, що тривало довгий час. З великою радістю була зустрінута поява цього підручника як зі сторони учнів, так і з сторони вчителів. Всі вимоги задовольняв підручник. Характерним є те, що у відповідних місцях включено історію математики. Велике значення для української школи, для розвитку української математичної науки мав цей підручник. |
1 2
Схожі:
| ПРОГРАМИ з читання, української мови, математики для 1-10 класів... Латна Т. Б. учитель вищої категорії, старший учитель; Пономарьова Л. Б. учитель вищої категорії, старший учитель; Коваленко Т. Г.... |
Л. М. Поштова, вихователь Черкаської санаторної школи-інтернату №14 Я людина, але яка? Ми живемо в одній класній родині, але чи знаємо ми один одного, та й самих себе. Нашу годину спілкування я хотіла б розпочати словами... |
| Зміни до річного плану державних закупівель Бердичівської загальноосвітньої... Бердичівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на... |
«Урок як дидактична система» Краснолиманської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №34 Донецької обласної ради |
| Урок математики в 5 Пачкова Анастасія Олександрівна, учитель математики Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 |
Інтегровані уроки як основний засіб підвищення мотивації учнів при... Практичні основи проведення інтегрованих уроків під час вивченні математики у школі |
| Урок-подорож з української мови та математики Підготували вчителі української мови та літератури Т. А. Панченко та математики І. В. Каламбет Сєвєродонецької загальноосвітньої... |
Упорядник: Бабенко О. А. – учитель математики Черкаської загальноосвітньої... |
| ПОЛОЖЕННЯ ПРО БАТЬКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ середньої загальноосвітньої школи... Батьківський комітет школи керується у своїй роботі Положенням про батьківський комітет загальноосвітньої школи, планом роботи школи,... |
Без творчого життя особистість не може бути вихованою Марківської ЗОШ І-ІІІ ступенів було проведено заняття школи професійної адаптації молодого вчителя математики під керівництвом методиста... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua