1. Вступ. Із літератури середини - другої половини ХХ ст.
|
1
|
Світова література середини – другої половини XX ст. Розвиток існуючих і виникнення нових літературних напрямів, течій і тенденцій. Постмодернізм, його теоретичні засади й художня (літературна) практика.
|
Учень (учениця):
розповідає про літературу другої половини ХХ століття, зокрема – про літературу постмодернізму (остання чверть ХХ - початок ХХІ століття), його найвидатніших представників і їхні твори;
ТЛ Розкриває суть поняття «постмодернізм».
|
3
|
Ернéст Мíллер ХЕМІНГУÉЙ (1899–1961). “Старий і море”.
Життєвий і творчий шлях американського письменника, лауреата Нобелівської премії Хемінгуея, особливості його поетики й стилю.
“Старий і море” – повість-притча про людину. “Життєподібний” сюжет і філософсько-символічний зміст твору.
Вплив Хемінгуея на розвиток художньої прози ХХ століття.
|
Учень (учениця):
пояснює, чому твір “Старий і море” американця Хемінгуея називають повістю-притчею про людину;
пригадує визначення притчі (6 кл.);
з’ясовує сучасне розуміння притчі як концентрованої оповіді з повчальним підтекстом, а також те, що повість Хемінгуея відзначається саме такою концентрованістю, внаслідок чого її сюжет і образи (старого, моря, риби, її кістяка, обірваного паруса) у фіналі набувають символічно-притчового змісту й прочитуються в цьому ключі як сучасна притча про людину, яка не ламається і перемагає всупереч усьому (“Людину можна знищити, а здолати не можна”);
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
ТЛ Дає визначення поняття «повість-притча».
|
3
|
Джером Дейвід Селінджер (1919). „Ловець у житі”
Життєвий і творчий шлях письменника. Актуальні проблеми формування життєвих цінностей молодих людей та їхнє втілення в лірико-психологічній повісті «Ловець у житі». Протест Голдена Колфілда проти фальші та його роль у розвитку сюжету твору.
Монолог-сповідь як форма оповіді та її роль у втіленні концепції автора. Сенс та варіативність перекладів заголовку повісті.
|
Учень (учениця):
визначає особливості оповіді;
характеризує образ Голдена Колфілда;
висловлює судження про життєві цінності юнака;
порівнює власні судження про персонажа із самохарактеристикою Голдена;
пояснює сенс назви твору;
коментує варіативність перекладів заголовку повісті: оригінал – «The Catcher in the Rye» - укр. переклад – «Ловець у житі»; рос.переклад – «Над пропастью во ржи».
ТЛ Коментує роль ліричного монологу в епічному творі Селінджера.
|
3
|
Габріéль Гарсíа МÁРКЕС (нар. 1928). “Стариган з крилами”
Органічне поєднання буденного й фантастичного як характерні риси “магічного реалізму” в новелі “Стариган із крилами”. Проблематика та система образів твору.
|
Учень (учениця):
висловлює власні судження про алегоричний сенс зображення людського суспільства, в якому немає місця ангелам;
розрізняє реальність і вигадку в оповіданні, характеризує підкреслено “буденне” зображення автором фантастичного як характерну ознаку “магічного реалізму”;
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, та аргументує свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
ТЛ Дає визначення поняття «магічний реалізм»; розповідає про національний колорит художнього твору.
|
3
|
КАВАБÁТА Ясунáрі (1899–1972). “Тисяча журавлів”.
Життєвий і творчий шлях письменника. Відомий письменник, лауреат Нобелівської премії Кавабата Ясунарі –“красою Японії народжений”. Відображення національної етики та естетики в романі. Гармонія людини і природи – одна з головних проблем твору. Вишукана простота стилю письменника.
|
Учень (учениця):
пояснює, чому у визначенні нобелівського комітету про Кавабата Ясунарі було написано – “красою Японії народжений” (автор майстерно описав особливості японської культури, в його творі звучать нотки ностальгії за власне японським національним життєвим устроєм, який чимдалі більше перелаштовується на західний лад);
наводить приклади відображення японської етики та естетики в повісті;
доводить прикладами з тексту, що пошук гармонії людини і природи є однією з головних проблем твору;
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
ТЛ Дає визначення поняття «індивідуальний стиль» письменника; «національний (місцевий) колорит» художнього твору, наводить приклади використання місцевого колориту в тексті повісті “Тисяча журавлів”.
|
2. Оновлення західного театру 1950-1980-х рр.
|
3
|
Вплив філософії та літератури екзистенціалізму на західну драму 1950-1980-х рр. Художні відкриття «драми-параболи» (М.Фріш, Ф.Дюрренматт та ін.) та «театру абсурду» (Е.Йонеско, С.Беккет та ін.).
Ежéн ЙОНÉСКО (1912–1988). “Носороги”.
“Драма абсурду” у французькій літературі 2 пол. ХХ ст., її авангардистський характер. Йонеско як її талановитий представник. Життєвий і творчий шлях письменника. Переоцінка цінностей сучасної цивілізації і виявлення їх абсурдності. Гротесково-сатиричне зображення в “Носорогах” “омасовлення людей”, перетворення їх на “бедлам нелюдів”, що загрожує цивілізації й культурі. Образ Беранже і проблема відстоювання особистості, збереження людського в людині. Антитоталітарний підтекст п’єси.
|
Учень (учениця):
відзначає, що “драма абсурду” була помітним явищем літератури ХХ ст. і характеризує творчість Йонеско як один із її найяскравіших виявів;
пояснює, що надзвичайна популярність “драми абсурду” була обумовлена не лише художніми чинниками, а й поширеним у світі настроєм скептичного ставлення до життя людства як чогось абсурдного;
робить спробу пояснити, чому не всі герої п’єси “оносорожилися”;
тлумачить слова Беранже, проголошені у самому фіналі твору: “Я остання людина і буду нею до самого кінця! Я не здамся!”;
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
|
3. Із поезії 1950-80-х рр.
|
|
2
|
Вíстен Гью ÓДЕН (1907 – 1973). “Куди ж ти, куди?..”, “В музеї образотворчого мистецтва ”, «Щит Ахілла».
Життєвий і творчий шлях письменника. Оден – один із найбільших поетів ХХ ст. Широта тематичного і жанрово-стильового діапазону поезії Одена. Інтелектуальність, екзистенційна конкретика поезій і присутність у них глибинних буттєвих проблем. Висока поетична майстерність Одена.
|
Учень (учениця):
визначає творчість Одена як одну з вершин світової поезії ХХ ст.;
характеризує інтелектуальність його поезії (згадки картини Пітера Брейгеля “Ікар”, вільна орієнтація у різних епохах світової культури);
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються у віршах Одена, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;
виразно читає і аналізує вірші В.Одена
|
4. Постмодерністська проза останніх десятиліть ХХ ст.
|
1
|
Вступ. Постмодернізм – одне з найвизначніших літературних явищ другої половини ХХ ст. Соціоісторичні, культурно- філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі. Основоположні принципи постмодерністської поетики; найяскравіші представники постмодерністської прози (У.Еко, Дж.Фаулз, Дж.Барт, Дж.Хеллер, І.Калвіно, П.Зюскінд, К.Рансмайр, М.Кундера, М.Павич та ін.). Постмодерністське мистецтво і мас-культура.
|
Учень (учениця):
розповідає про соціоісторичні, культурно- філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі;
називає представників постмодерністської прози;
наводить приклади втілення елементів постмодерністського мистецтва в масовій культурі.
ТЛ. Висловлює власне судження про особливості літератури постмодернізму.
|
3
|
Мúлорад ПÁвич (нар. 1929).
„Дамаскин”1
“Перший письменник третього тисячоліття” серб М.Павич. Втілення в оповіданні “Дамаскин” рис постмодернізму. Можливість вибору шляхів читання твору на двох його “перехрестях” (в т.ч. на комп’ютері) як вияв характерної для постмодерністської літератури гри письменника з текстом і читачем, “відмови від монопольного права автора на істину”. Інтенсивне використання фактів візантійської і поствізантійської культури (“віртуальний історизм”).
|
Учень (учениця):
пояснює, чому серба М.Павича називають “першим письменником третього тисячоліття” (у його творах реалізовані прагнення нової, “нелінійної літератури”: його твори є гіпертекстами, тобто їх, як у Інтернеті можна читати як з початку, так і з будь-якого фрагменту, насамперед це стосується “Хозарського словника” та оповідань для комп’ютера; вони є інтерактивними, тобто читач може не лише сприймати будь-який твір, як його написав автор, а й самому ставати співавтором твору: обирати шлях читання твору, додавати або викидати фрагменти тексту і цілі сюжетні лінії);
наводить приклади втілення в оповіданні “Дамаскин” рис постмодернізму: боротьба за читача та її засоби: інтенсивне використання фактів візантійської і поствізантійської культури (зокрема, засобів відтворення “місцевого колориту”: балканських імен і географічних назв, побутових деталей тощо);
називає та ілюструє прикладами з тексту улюблені художні засоби письменника: розгорнуті (схожі на барокові) метафори, парадоксальні портрети та пейзажі, каталогізація, “плетення словес” тощо);
ТЛ Дає визначення поняття «постмодернізм» (як епоху в житті світової літератури і культури кінця ХХ- початку ХХІ століття).
|
5. Зарубіжна література межі XX – XXI ст.
|
2
|
Сучасний літературний процес: співіснування і взаємодія різних стилів, напрямів, течій. “Втеча культури на університетські кафедри”, виживання і конкуренція художньої літератури з “відео”, “мультимедіа”, Інтернетом та іншими реаліями сучасності: “від Інтернету до Гуттенберга” (У.Еко).
Помітні сучасні літературні явища: творчість Ричарда Баха, Патріка Зюскінда, Паоло Коельо, Італо Кальвіно, Мілана Кундери, Харукі Муракамі та ін.
Загальна характеристика сучасного літературного процесу.
Пріоритети сучасного зарубіжного книжкового ринку. Глобалізація як
важливий чинник актуального літературного процесу. Література і мас-медіа. Література і кіно. Література і комп’ютерні технології. Основні тенденції в сучасній літературі. Осмислення досвіду різних генерацій другої половини ХХ ст., культурної пам’яті, пошуків ідентичності, гендерних стосунків та ін. провідні теми актуального літературного життя.
|
Учень (учениця):
висловлює своє ставлення до творів сучасної літератури, обраних учителем/школярами для розгляду в класі;
порівнює сучасні художні тексти з творами, розглянутими в процесі вивчення предмета “Зарубіжна література”;
аналізує й інтерпретує конкретний сучасний літературний твір;
висловлює свої судження про роль художньої літератури в житті сучасної людини.
ТЛ Дає визначення понять: «антиробінзонада», «антиутопія», «індивідуальний стиль, «національний (місцевий) колорит», «повість-притча», «постмодернізм», «притча», «робінзонада».
|
6. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу
|
1
|
Найвидатніші здобутки зарубіжної літератури ХVII століття (бароко, класицизм); ХVIIІ століття (Просвітництво), доби романтизму (перша половина ХІХ століття)
|
Учень (учениця):
називає й дає загальну характеристику найвидатніших явищ зарубіжної літератури цих епох (див. програму 9 класу), їхні характерні ознаки і висловлює судження про них.
|
1
|
Найвидатніші здобутки зарубіжної літератури ХІХ ст. (реалізм), а також межі ХІХ-ХХ століть (ранній модернізм, авангард)
|
Учень (учениця):
називає й дає загальну характеристику найвидатніших явищ зарубіжної літератури цих епох (див. програми 10-11 класів), їхні характерні ознаки і висловлює судження про них.
|
1
|
Найвидатніші здобутки зарубіжної літератури ХХ століття, а також межі ХХ-ХХІ століть, сучасної літератури.
|
Учень (учениця):
називає й дає загальну характеристику найвидатніших явищ зарубіжної літератури цих епох (див. програми 11-12 класів), їхні характерні ознаки і висловлює судження про них.
|