|
|
Скачати 2.06 Mb.
|
|
Тема.Позакласне читання № 4.Складними і драматичними дорогами національної історії (аналіз книги художніх оповідей М.Слабошпицького «З голосу нашої Кліо») Мета. Познайомити учнів з історією далеких предків, історією в конкретних долях і конкретними долями в історії; виховувати почуття поваги до власної нації Обладнання.Портрет М.Слабошпицького, книга «З голосу нашої Кліо», картки, таблиця «З української хронографії» Хід уроку І. Вступне слово вчителя. ІІ. Оголошення теми і мети. Учитель. Книга М.Слабошпицького «З голосу нашої Кліо» відзначена літературною премією «Звук павутинки» ім. Віктор Близнеця. Премія започаткована Міжнародним освітнім фондом ім. Ярослава Мудрого. Нею відзначаються найпомітніші в літературному процесі , справді художньо повнокровні книги, адресовані юним читачам. Слід відзначити, що М.Слабошпицький – перший лауреат даної премії, чим ми і гордимося, бо він наш земляк. Назва книги містить незрозуміле слово – Кліо. Кліо – у давньогрецькій міфології одна з дев’яти муз, покровителька героїчної пісні, згодом – історії. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Учень. Де стоїть тепер наш Київ, Там була сама гора, Жив там перший Кий з Хоривом, Щек та Либідь – їх сестра. Над самим Дніпром на горах, Огороджений з боків Ровом, мурами, валами, Київ виріс і розцвів. На сторожі коло його, Наче батько, став Дніпро, Наче батько сину, ніс він З півдня й півночі добро. І здавалось, Україна Буде квітнути віки, І здавалось, всі народи Їй сплітатимуть вінки. (Олександр Олесь) На дошці записано основні оповіді, на яких учні та вчитель зупиняться на уроці. Дорогами національної історії. М.Слабошпицький увібрав у книгу цікавий фактичний матеріал, що відзначається легкістю його викладу. Світ дізнається про Русь.
Культура Київської Русі
(Обсяг матеріалу, що розглядається на уроці, є досить великим. Учні прочитали по 1-2 оповіді дома, написали короткий їх зміст на картках. Тому пропоную звернутися до інтерактивної технології – «броунівський рух». Застосування цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно закріпити на уроці, а також активізує учнів, підвищує інтерес до навчання). Приблизний зміст карток. Дорогами національної історії (відгук про книгу) Ця книжка повела нас складними і драматичними дорогами національної історії, на яких ми зустрілися з багатьма видатними синами й доньками українського народу. Ми дізналися про те, як події вносили нову несподівану логіку в перебіг людських життів. Книжка складається з біографічних ескізів особистостей, на яких лежить незгасний відсвіт історії. Книжка охоплює період од часів зародження держави Київської Русі й до зруйнування Запорізької Січі. Світ дізнається про Русь Мов старі немічні черепахи, повзли по землі новини, доки приповзали в далекі краї, ставали ще старішими. Коли в середині ІХ століття в морі поблизу столиці могутньої Візантії Царгорода з’явилася сила-силенна руських суден, візантійці вже добре знали, що ці кораблі прийшли з руських земель. Якщо Русь виставила стільки воїнів і в неї такий великий флот, то вона – справді могутня держава. Ще в часи правління імператора Юстиніана Візантія і Русь контактують між собою. У візантійських джерелах з’являється ім’я руського князя Бравлина, який здійснив успішний похід на місто Сурож. Київські князі Аскольд і Дір у війнах з Візантією Аскольд і Дір прийшли з варязьких земель до Києва і стали тут правити. Вони вивільнили киян від данини, яку ті платили хозарам. Одні історики вважають, що Аскольд і Дір – варяги, інші заперечують – русичі. Як відомо, Аскольд і Дір воювали з Новгородом, прихиляючи його землі під владу Києва. Їх добре знали на Чорному морі, яке колись називали Руським, показали себе хоробрими й умілими мореплавцями. Судна цих князів тихо приставали до берега, з них вискакували воїни і йшли приступом на фортецю. Одного разу у 860 році хтось із них (Аскольд чи Дір) приплив туди із військом на двох сотнях суден, і великого страху набрались тоді охоронці Візантії. Але русичам у тому поході не пощастило. Налетіла страшна буря і потрощила більшість їх кораблів. Але переважна більшість походів закінчувалася успішно. Знамениті морські походи інших київських князів Одного разу Візантія, знаючи про те, що мають прийти руські кораблі, замкнула величезними ланцюгами бухту перед містом. Але кмітливі русичі і тут знайшли вихід. Вони приладнали до суден колеса і, коли подув вітер, підняли вітрила. Кораблі по суходолу поїхали до стін столиці Візантії. Як свідчать історики, було це того ж 907 року, коли дружину очолював князь Олег. Кораблебудування на Русі З давніх-давен на Русі процвітало кораблебудування. Київські умільці придумували нові й нові типи суден. Від перших човнів, видовбаних або випалених у стовбурі дерева, з’явилися човни завдовжки до 15 метрів, які вміщували до півсотні воїнів. Наближаючись до ворога, одні з них гребли, затулені щитами, інші ладнали списи. Були на таких човнах і вітрила. Пізніше на усі з’явилися великі кораблі, в яких під палубою сиділи гребці, заховані від ворожих стріл і каменів. Історія флоту Київської Русі – ще одне промовисте свідчення талановитості її людності, яка вміла створити найсучаснішу для того періоду історії техніку й уміло користуватися нею. Це був, як бачимо, народ-трудівник, народ-воїн, народ-будівничий. Виникнення писемності Учені тривалий час сперечалися, чи була писемність у наших предків до запровадження християнства, і дійшли висновку: була. Є літописна звістка, що слов’яни писали «чертами і різами»,але який вигляд мало те письмо, невідомо. Літери, якими ми користуємося й нині, були створені двома братами-греками Кирилом і Мефодієм на основі грецького письма. Слов’янська абетка, яку вони склали, називається за ім’ям одного з братів кирилицею. Звичайно, літери і літературна мова в давньоруські часи істотно відрізнялися од сучасних. А чи знаєте ви, де було знайдену найдавнішу вцілілу українську абетку? Більше дев’яти століть зберігалася вона на стіні Софійського собору та була виявлена під час реставраційних робіт 1954-1963 рр. українським істориком-дослідником Софії Сергієм Висоцьким. Абетка була видряпана на давньому тиньку – такий напис учені називають графіті. Вона складалася з 27 літер. Основу її становили грецькі букви, та були й чотири слов’янські – Б, Ж, Ш, Щ. Абетку датують 11 ст., проте вона свідчить про поширення писемності на нашій землі за значно давніших часів – іще до впровадження християнства, оскільки вона відрізняється від тієї абетки, що її застосовували для написання найдавніших церковних книг. Давня абетка – не єдина знахідка на стінах Софійського собору. Тільки в Києві Сергій Висоцький на стінах архітектурних будівель дослідив 170 написів-графіті 11-12 ст. На стінах храмів, усупереч забороні, писали і князі, і книжники, і звичайні кияни. Найчастіше то були молитви. Софійські графіті – важливе історичне джерело. Вони свідчать про значне поширення писемності серед давньоукраїнського населення. Перекладна література Із запровадженням князем Володимиром шкільної освіти й активним храмобудуванням постала нагальна потреба у християнській церковній і учительно-проповідницькій літературі. Ввозилося передусім те, що було необхідне для практичних потреб нового християнського культу. У болгарських перекладах на Русь прийшли основоположні зразки християнської літератури і, звісно, передусім санкціоновані церквою: біблійні, богослужбові, проповідницькі, агіографічні. Їх не хотів зробити Київ релігійним центром усіх східних слов’ян. Одразу після закінчення війни з Ярополком Володимир створив у Києві пантеон головних язичницьких богів. У центрі міста він звелів поставити дерев’яну статую головного бога – Перуна зі сріблою головою та золотими вусами, а також статуї Хорса, Дажбога, Стрибога, Симаргла і Мокош. Стрибок, що керував вітрами, був напевно богом неба; Дажбог – богом світла, тепла, родючості; Хорс – богом сонця; Симаргл – богом ґрунту; Мокош – жіноче божество родючості й домашнього господарства. Тут же, в центрі, існувало святилище. Але Володимир швидко переконався, що із встановленням язичницького пантеону на Старокиївській горі Київ не перетворився на єдиний ідеологічний центр усієї Русі. Язичництво з його багатобожжям і відсутністю єдиного верховного божества для всіх східних слов’ян було далеким від ідеї єдності. Язичництво стало гальмом суспільно-політичного і культурного розвитку країни. Відмова від нього була потребою часу. Літопис від Марії Марія, як і Єфросинія, - доньки чернігівського князя Михайла, які вражали сучасників своєю освіченістю. Відомо, що Марія вийшла заміж у ростовську землю за правнука Юрія Долгорукого, народила йому двох синів – Бориса і Гліба. Та ось в ростовські землі вдерлися монголо-татари і загинув чоловік Маріїн у нерівному бою з ними. Пізніше зазнала ще одного горя: її батька Михайла скарали монголи на очах у внука за те, що не схотів покоритися їм. Тоді Марія збирає в Ростов рукописів мало не з усієї Русі. Тут переписуються давні події, записуються ті, що відбуваються на очах. Марія пише «Житіє Михайла Чернігівського» - біографію свого батька – у якому закликає не миритися зі становищем ординських рабів. Під керівництвом Марії пишуться літописи про похід руських князів на річку Калку, про битву з монголо-татарами, про смерть багатьох князів і дружинників. Смерть Марії у глибокій старості обірвала діяльність усього літописного цеху. «Книжен муж» Іларіон «Книжен муж» - значить той, хто кохається в книгах. Про життя Іларіона відомо вкрай мало. Іларіон – перший архієрей на Русі не з грецьких, а з руських духовних осіб. Він також недовго був на чолі національної церкви. Написав чимало творів, яки мали великий успіх у його сучасників, але до нас дійшов тільки один з них – «Слово про закон і благодать» - пристрасний монолог про самоствердження Русі, авторитетної у тодішньому світі держави. «Слово» засвідчило, що в особі Іларіона Русь мала видатного філософа й письменника. Знаменитий «Ізборник» Ця рукописна книга 1076 року стала не тільки серйозною подією в культурі усієї Київської Русі, вона й сьогодні лишається однією з найважливіших історико-культурних пам’яток українського народу. Саме він примітний тим, що був створений не з перекладних творів болгарських авторів, а переважно з місцевих матеріалів. Є тут, крім похвали читанню книг, навчання батьків дітям, «Поради для заможних», а також вибрані місця з різних проповідей. Є тут чимало повчань, спрямованих на моральне вдосконалення людини, заклики, щоб вона була добрішою в ставленні до інших. Через те «Ізборник» активно переписувався і популяризувався. Золоте слово Мономаха Володимир Мономах увійшов в історію не тільки мудрим і далекоглядним правителем, а й відомим письменником. Цей князь дбав про просвіту рідної землі, кохався в книгах, вільно володів п’ятьма мовами. Після нього лишилася ціла рукописна збірка творів – знамените «Повчання» дітям, лист до князя Олега й молитви. «Повчання» - це слова вже немолодої, зрілої людини про те, як належить жити в світі, яких непорушних законів слід дотримуватися. Усі ті закони продиктовані вимогами християнської моралі, спрямованої на очищення помислів людських і виховання в душі доброзичливого ставлення до всіх на світі. Мономах закінчує проханням виконувати якщо не всі його поради, то хоч половину з них і завжди пам’ятати Бога. Пересопницьке Євангеліє Ця книга – видатна пам’ятка української мови. Понад 430 літ тому у монастирі волинського містечка Пересопниця було завершено переклад українською мовою, наближеною саме до живої, розмовної. Таке замовлення зробила княгиня Анастасія Заславська архімандритові монастиря Григорієві, якому допомагав у роботі чернець Михайло Сеноцький. Декому це тоді могло видатися неймовірним зухвальством, приниженням великої книги. «Мир дому сьому», «Хто взяв меч, од меча й загине», «Не вбий, не вкради», «Шануй батька й матір своїх» - зазвучали українською мовою святі заповіді. Ця книга з 482 пергаментних аркушів поміщала багато яскравих ілюстрацій, графічних мініатюр. Віщі слова Боянові Давньоруський поет-співець Боян славив своїх сучасників за те, що вони дбали про благо рідного краю, що підтримували силу Руської держави. Історія не лишила нам ні його зображень, ні його творів. Можемо уявити, яким він був із себе: сивочолий і сивобородий старець з нерозлучною лютнею в руках. Дехто вважав його придворним співцем, який прославляє всі княжі діяння. 2. Учні перечитують інформацію, що міститься на їхніх картках. 3. Учні ознайомлюють із своєю інформацією інших однокласників шляхом передавання її усно у доступній формі не більше, як одному школяреві одночасно. IV. Закріплення вивченого матеріалу. Розповідь учнів «Про що я дізнався сьогодні на уроці від інших?» (метод «Мікрофон»). V. Підсумок уроку. 1. Напишіть кілька речень, в яких висловіть відповідь на запитання: «У чому, на вашу думку, цінність книги М.Слабошпицького «Із голосу нашої Кліо»? (2-3 хв.) 2. Учні зачитують написане. VI. Домашнє завдання. Прочитати по 1 не згаданій сьогодні оповіді книги, скласти план її. Додаток Тести Завдання 1—4 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише ОДНА правильна. Виберіть правильну відповідь і запишіть її у листок відповідей.
Встановлення послідовності.
Тестові завдання відкритого типу.
Література рідного краю. 8 клас О.С.Головко |
|
ЗВІТ ПРО ВИПУСК КНИЖКОВОЇ ПРОДУКЦІЇ Респонденти: юридичні особи (видавництва, видавничі організації) та фізичні особи підприємці, які здійснюють випуск книжкової продукції,... |
1. Дискреційна фіскальна політика держави Ріст/зниження державних витрат збільшує/зменшує сукупний попит. Зайнятість зростає/падає – випуск продукту зростає/падає. Ріст/зниження... |
|
Заходів і завдань міської програми зміст заходів відповідальні за... |
Заходів і завдань міської програми Зміст заходів Відповідальні за... |
|
Заходів і завдань міської програми Зміст заходів Відповідальні за... |
Зміст заходу Строк виконання Відповідальні за виконання Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду |
|
Зміст заходу Строк виконання Відповідальні за виконання Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду |
Зміст заходу Строк виконання Відповідальні за виконання Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду |
|
Серце віддає дітям Все хороше діти вбирають з любов'ю. Тому головним у вихованні є дбайливі, люблячі і відповідальні люди. Тільки в такому випадку виросте... |
Зміст заходу Строк виконання Відповідальні за виконання Пріоритетні напрями роботи по забезпеченню виконання заходів, що належать до компетенції територіального управління щодо |