К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
Притча про блудного сина. Притча про сіяча Біблія як Святе Письмо й художній текст. Українські переклади Біблії (П. Куліш, І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький, І. Огiєнко, І. Хоменко). Використання біблійних тем, сюжетів, мотивів, образів у світовій та українській літературах.
ТЛ: притча (поглиблено).
|
патріотизму, скромності, любові до ближнього. Зацікавлення й повага до літератури інших народів, зокрема стародавнього Сходу як невід’ємного чинника у становленні української національної культури. Усвідомлення універсальності євангельсь ких істин людського буття.
|
3
|
Пам’ятки оригінальної літе-ратури княжої Руси-України
Літописи як історико-художні твори. «Повість временних
літ», «Поученьє Володимира
Мономаха», «Києво-Печерський Патерик».
«Слово о полку Ігоревім» —
давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа твору.
Переклади і переспіви його в ХІХ—ХХ ст. Питання авторства. Особливості композиції
та стилістичних засобів. Образи руських князів у творі.
Наскрізна ідея патріотизму. Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви. Роль пейзажу в розгортанні сюжету. Поетичність образу Ярославни.
ТЛ: ліро-епіка (поглиблено).
|
Учень / учениця: називає основні пам’ятки оригі-
нальної літератури;
уміє пояснити значення давніх
літописів для збереження відомостей про життя, культуру, звичаї наших пращурів;
знає історію відкриття пам’ятки «Слово о полку Ігоревім», основні гіпотези авторства, історичну основу, про її переклади та переспів;
виразно й усвідомлено читає поему, уміє переказувати і комен-
тувати сюжет «Слова…»;
уміє характеризувати образи руських князів, княгині Ярославни,
образ Руської (української) землі, символічно-міфологічні образи,
фольклорні мотиви, стилістичні засоби, особливості композиції твору;
розвиває навички визначення
основної ідеї;
уміє висловлювати власні міркування про її актуальність у наш
час.
Усвідомлення того, що любов до рідної землі, вірність у коханні —
вічні загальнолюдські цінності.
Розуміння «золотої середини» у
вчинках людини.
Виховання поваги до історичного
минулого нашого народу, до його
культурних пам’яток.
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
4
|
Українська література доби Ренесансу і доби Бароко Розвиток книгодрукування. Перші друковані книги в Україні. Іван Вишенський, Іван Величковський, Дмитро Туптало, Семен Климовський — видатні діячі української культури. Історично-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка) та «Історію русів». Вертеп як вид лялькового театрального дійства. Григорій СКОВОРОДА. «Бджола та Шершень», «Всякому місту — звичай і права», «De libertate», «Пісня 28» (із «Саду Боже-ственних пісень») Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. «Сад Божественних пісень», «Байки Харківські», філософські трактати. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про само пізнання і «сродний труд». Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. Повчальний характер і художні особливості зб. «Байки Харківські».
ТЛ: Ренесанс, Бароко.
|
Учень / учениця: називає перші друковані книги в Україні; має уявлення про епохи Ренесансу і Бароко; розуміє значення видатних діячів української культури цього часу; має уявлення про козацькі літописи, «Історію русів», про вертеп як вид давнього театрального мистецтва. Учень / учениця: знає і вміє розповісти про життя Г. Сковороди; уміє про аналізувати зміст його поезій; уміє сформулювати власне розуміння й актуальність для сьогоднішнього життя положень філософії Г. Сковороди. Вивчає напам’ять: «Всякому місту — звичай і права». Виховання толерантності, почуття патрiотизму. Осмислення важливості для становлення і реалізації себе як особистості ідей самопізнання та гармонії зі світом.
|
5
|
НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Українська література як нова, новочасна. Суспільно-історичні, культурні обставини. Літературний процес кінця ХVIII — першої половини ХІХ ст. Духовне поневолення
|
Учень / учениця: знає про становлення нової української літератури; називає найвизначні ших письменників цього часу.
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
нації. Життя народу — предмет художнього зображення. Актуальність фольклорної традиції. Розвиток фолькло-ристики, етнографії. Основні художні напрями (класицизм, романтизм, початкові форми реалізму; бурлескна стильова течія). Визначні українські письменники.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. «Енеїда», «Наталка Полтавка» Творчість І. Котляревського — новий етап у розвитку націо-нального самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. Історія появи «Енеїди». Націо-нальний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній. Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі (картини пекла).
Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» — перший твір нової української драматургії. Її довготривале сценічне життя. Торжество народної етики. Наталка як уособлення кращих рис укра-їнської жінки.
ТЛ: літературний напрям, течія, травестія, пародія, бурлеск, алюзія. Силабо-тонічне віршування (поглиблено).
|
Учень / учениця:
знає про життя і творчість І. Котляревського; розуміє його роль у розвитку української літератури, в розвитку національного самоусвідомлення; аналізує розділи «Енеїди» (на вибір учителя); визначає провідні проблеми і мотиви твору; характеризує героїв поеми, образ Енея; висловлює власні міркування про його вчинки і характер; коментує проблему війни: погляд автора і героїв; характеризує головну героїню «Наталки Полтавки», інших персо-нажів п’єси, аналізує художні засоби розкриття внутрішнього світу На-талки, гумористичні засоби у творі; робить порівняльну характеристику дійових осіб п’єси, їхніх життєвих позицій; пояснює роль і функцію пісень у драмі; уміє розкрити значення творчості І. Котляревського в українському культурному відродженні. Вивчає напам’ять: уривок з «Енеїди» (на вибір). Формування активної життєвої позиції, розвиток уміння відстоювати людську гідність, власні принципи, усвідомлення можливості вибороти власне щастя.
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
3
|
Григорій КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. «Маруся»
Батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І. Франко). Гуманістичний пафос, християнські ідеали, етнографічне тло творів.
«Маруся» як демонстрація спромог українського прозового слова. Художнє розкриття письменником традиційних народних моральних уявлень. Утілення морального й естетичного ідеалів в образі головної героїні твору. Інші персонажі повісті: розважливість, батьківське піклування (Наум Дрот), вірність у коханні (Василь). Композиція повісті. Трагічний злам усталеного ходу подій як нагадування про стихійний плин людського життя. П. Куліш про Г. Квітку.
ТЛ: сентименталізм.
|
Учень / учениця: знає основне з життя і творчості
письменника;
розуміє причини написання перших творів російською мовою і необхідність його виступів на захист рідної мови;
має уявлення про художні засоби сентименталізму, християнські
ідеали повісті «Маруся»;
уміє харак теризувати образи
персонажів твору, визначати його
композиційні особливості та проблематику;
висловлює міркування про поведінку та моральні пріоритети героїв твору;
дискутує про сенс людського життя, справжнє кохання й вір ність; оцінює значення Г. Квітки-Основ’яненка для розвитку української культури і духов ності.
Усвідомлення необхідності соціально активної позиції в житті.
|
3
|
Література українського романтизму
Ідейно-художні особливості
романтизму. Зв’язок із ідеями
Просвітництва, з національним рухом. Осередки романтичного руху на Слобожанщині, Чернігівщині й Полтавщині,
у Західній Україні («Руська трійця»). Поети-романтики (Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, М. Костомаров, А. Метлинський, В. Забіла, М. Петренко, О. Афанасьєв-Чужбинський, М. Шашкевич).
|
Учень / учениця: знає про розвиток романтизму
в Україні, називає його яскравих
представників;
уміє виразно читати поезії, визначити головні мотиви, коментувати їх у зв’язку з художніми
особливостями і народнопісенною
лірикою. Усвідомлення того, що романтик — духовно багата, творча людина. Виховання шанобливого ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові й поваги до батьків. Краса вірності в коханні.
|
|