5 клас
Усього — 70 год. На тиждень — 2 год Текстуальне вивчення творів — 51 год Повторення та узагальнення — 2 год Література рідного краю — 4 год Позакласне читання — 4 год Розвиток мовлення — 4 год (у межах годин на текстуальне вивчення) Виразне читання — 2 год. Резервний час — 7 год
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
1
|
ВСТУП Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово — першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва.
Теорія літератури: образне слово.
|
Учень / учениця: знає і розуміє значення терміну «образне слово»; розуміє роль художнього слова в житті людини, специфіку художнього образу; називає види мистецтва; уміє відрізняти художню творчість од інших видів діяльності людини.
|
4
|
СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ
Міфи і легенди давніх українців
Міфи як первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки. Добро і зло, їхня роль у житті. Легенди та їх види (міфічні, біблійні, історичні, топонімічні): «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня» (за С.Плачиндою), Дажбог», «Неопалима купина» (за Є.Шморгуном), «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі» Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожців», «Ой Морозе-Морозенку» Лицарство та відвага запорозьких козаків. ТЛ: міф, фольклор, легенда, переказ.
|
Учень / учениця: уміє розповідати про виникнення міфів, легенд і переказів, переказувати міфи й легенди, тлумачити їхній зміст; розуміє роль і місце реального та фантастичного в житті. Розвиток допитливого, шанобливого ставлення до світоглядних уявлень наших предків.
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
6
|
Народні казки «Про правду і кривду», «Мудра дівчина», «Ох», «Летючий корабель» Тематика народних казок, їхні різновиди (про звірів, побутові, чарівні (героїко-фантастичні). Побудова казки, її яскравий національний колорит. Народне уявлення про добро і зло в казці. Аналіз фантастичного і реального, смішного і страшного, красивого і потворного в казках.
ТЛ: народна казка.
|
Учень / учениця: знає зміст українських казок; розуміє особливість побудови народної казки, роль у ній фантастичного елементу; уміє виразно і вдумливо читати казки, переказувати їх; характеризує казкових героїв, аналізує реальне і фантастичне; уміє пояснювати народні уявлення про добро і зло, красиве і потворне, смішне і страшне (на основі текстів казок), висловлювати власні міркування про зміст казок, проводити аналогії із сучасним життям. Усвідомлення постійної присутності в житті, в душі людини добра і зла, красивого і потворного. Розвиток творчих здібностей (уяви, фантазії, прагнення експериментувати).
|
3
|
Літературні казки Іван ФРАНКО. «Фарбований Лис» Дитинство письменника. І. Франко — казкар (зб. «Коли ще звірі говорили»). Зміст казки, головні персонажі, другорядні. Образ Лиса, риси його характеру. Особливості літературної казки, її відмінність од народної.
ТЛ: літературна казка, мова автора і мова персонажів.
|
Учень / учениця: уміє розповідати про дитинство письменника, про Івана Франка-казкаря; знає зміст казки, уміє переказати її фрагменти; виразно і вдумливо читає казку в ді-йових особах, розповідає про Лиса; розрізняє головних персонажів і другорядних, дає власну оцінку вчинкам і поведінці персонажів; уміє пояснити особливість літературної казки. Осмислення негативної ролі лицемірства, зазнайства і хвалькуватості в житті сучасної людини.
|
2
|
Василь КОРОЛІВ-СТАРИЙ. «Хуха-Моховинка» Короткі відомості про пись-менника і його фантастичні казки. Образи фантастичних істот, створені уявою автора
|
Учень / учениця: уміє вдумливо й виразно читати казки, переказувати їхній зміст; знаходить описи зовнішності фантастичних істот, аналізує їх;
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
на основі українського фольклору. Добро і зло в цих казках. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казок.
ТЛ: портрет.
|
оцінює вчинки персонажів із позицій гуманізму, розрізняє персонажів — носіїв добра і зла, коментує прояви добра і зла, зображені в цій казці, і в сучасному житті. Усвідомлення повчального впливу цієї казки. Прищеплення бажання робити добро як спонуку до позитивної життєдіяльності. Усвідомлення важливої потреби уважного ставлення до ближнього, любові до нього.
|
2
|
Василь СИМОНЕНКО. «Цар Плаксій та Лоскотон» Цікава сторінка з життя митця. Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона (песимістична й оптимістична). Казкова історія і сучасне життя.
ТЛ: віршована мова (рима, строфа, ритм).
|
Учень / учениця: виразно й осмислено читає казку, звертаючи увагу на ритм, риму, особливий порядок слів віршованої казки; визначає основні риси характеру дійових осіб твору, простежує різні способи життя та поведінки дійових осіб; розуміє значення для розкриття змісту твору назви казкової країни, імен персонажів казки; виокремлює основні епізоди; пояснює відмінність прозової і віршованої мови казок; висловлює особисте ставлення до зображуваного, проводить аналогії із сучасним життям. Усвідомлення значення для людини та її життя оптимістичного погляду на світ. Розвиток уміння керувати своїми емоціями.
|
4
|
Галина МАЛИК. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» Повість-казка сучасної дитячої письменниці. Морально-етичні проблеми в казці: добро і зло, від повідаль ність за свої вчинки, вміння долати перешкоди на шляху до мети.
|
Учень / учениця: уміє переказувати твір, читати уривки з нього за ролями; визначає тему повісті та морально-етичні проблеми, коментує їх; уміє пояснити особливості жанру, композиції твору, символіку образів; характеризує героя, який найбільше сподобався;
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
Елементи незвичайного в повісті. Символіка країни Недоладії та її мешканців. Своєрідність композиції твору. Особливості його мови.
|
аналізує роль художніх засобів, особливості мови; пояснює роль діалогів у творі; може написати продовження пригоди Алі та її нових друзів або
інсценізацію за твором, давши їй свою назву; обговорює проблему відповідальності людини за свої вчинки.
Формування дбайливого ставлення до свого життя, до інших людей. Виховання щирості, відкритості, наполегливості в досягненні поставленої мети, відповідальності за свої вчинки.
|
4
|
Із народної мудрості Загадки. Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту і форми загадок. Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослин, тварин). Прислів’я та приказки Народне уявлення про довколишній світ та його оцінка в прислів’ях і приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.
ТЛ: загадка, прислів’я, приказка.
|
Учень / учениця: уміє називати види загадок, відгадувати їх, пояснювати логіку їх відгадування; розглядає і пояснює особливості будови загадки, роль у ній мета-фори; уміє самостійно складати загадки; називає види прислів’їв і при-казок, розуміє їхню дотепність і мудрість; уміє відрізняти прислів’я від приказки та пояснювати їх, проектую-чи на ситуації сучасною життя. Вивчає напам’ять: кілька загадок, прислів’їв і приказок (на вибір). Формування шанобливого ставлення до кмітливості та мудрості нашого народу. Осмислення ролі в сучасному світі цих якостей, розвиток афористичності й точності думки, уваги до вибору лек сики власних суджень. Розвиток до-питливості, спостережливості, уважності, кмітливості як важливих елементів розумової діяльності людини. Розвиток логічного мислення.
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
2
|
Леонід ГЛІБОВ. «Химерний, маленький…», «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?» Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок. Життєствердний пафос віршів Л. Глібова. Особливості його поетичної мови.
ТЛ: акровірш, порівняння.
|
Учень / учениця: виразно, осмислено читає загадки, пояснює способи їх відгадування; розглядає і коментує особливості поетичних загадок Л. Глібова, роль у них казкових елементів, гумору, пестливих слів. Усвідомлення життєствердної сили радісно го, піднесеного настрою, викликаного дотепним, доброзичливим жартом. Розвиток кмітливості, розумових здібностей людини, пам’яті, творчої уяви.
|
2
|
ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ Літописні оповіді: «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» (подавати на основі «Повісті минулих літ» у переказі В. Близнеця). «Повість временних літ» — найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. Казкові та історичні мотиви літо писних сюжетів. Любов руських (україн ських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо.
ТЛ: літопис.
|
Учень / учениця: знає про історичну і літературну пам’ятку «Повість временних літ»; розуміє значення давнього літописання для нащадків; розповідає про легендарного Нестора Літописця; усвідом лено переказує оповіді; аналізує риси характерів руських (українських) князів; уміє розрізняти казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Усвідомлення душевної краси й сили наших предків, любові руських (українських) князів до своєї землі як достойного прикладу для нащадків.
|
|